ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/542/21

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Борисюк В.В., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця до Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Баришівської районної державної адміністрації, Броварської районної державної адміністрації про стягнення 485119,87 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Чешковський В.А. (довіреність № 2821 від 23.12.2020);

від відповідача: Яіцька Л.П. (довіреність № 08/01-18 від 26.05.2021);

від третьої особи - 1: не з`явився;

від третьої особи -2: Бодня Є.О. (довіреність № 05/01-18 від 23.03.2021)

Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (далі - позивач) подало до суду позов до Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації про стягнення 485119,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ту обставину, що позивачем надавались послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні, відповідно до законодавства України, натомість, відповідачем не було сплачено грошових коштів, понесених позивачем на перевезення пасажирів.

Ухвалою від 01.03.2021 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

09.03.2021 до суду від Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця надійшло клопотання б/н від 03.02.2021 на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 01.03.2021.

Ухвалою від 10.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого засідання на 06.04.2021, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Баришівську районну державну адміністрацію (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, площа Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ: 23237070), витребувано у відповідача засвідчену копію Положення про Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації, витребувано у третьої особи письмові пояснення по суті спору, витребувані судом документи суд ухвалив надати в строк до 30.03.2021 включно, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 8 ст. 165 ГПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

26.03.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшов лист з додатками вих.№01-04/307 від 25.03.2021, який засобами поштового зв`язку надійшов 29.03.2021.

01.04.2021 на електронну адресу суду від відповідача Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації надійшов відзив на позов, який засобами поштового зв`язку надійшов до суду 06.04.2021, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації: не визначалось рішенням місцевих рад розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; не визначалось розпорядником коштів Державного бюджету в порядку, передбаченому ст. 22 Бюджетного кодексу України; не є суб`єктом прийняття рішення про місцевий бюджет, будь-якого рівня, а отже, жодним нормативним актом не визначено обов`язку відповідача щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Також, відповідач зазначає у відзиві, що Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений Постановою КМУ від 04.03.2002 № 256 не поширюється на спірні договірні правовідносини.

06.04.2021 до суду від відповідача надійшла заява про перенесення судового засідання.

Ухвалою від 06.04.2021 відкладено підготовче засідання на 27.04.2021, встановлено позивачу строк для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив до 16.04.2021 включно, встановлено відповідачу строк для подання до суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив до 23.04.2021 включно, повторно витребувано у третьої особи пояснення по суті спору, витребувані документи суд ухвалив надати в строк до 23.04.2021 включно.

13.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 13.04.2021 про ознайомлення з матеріалами справи.

19.04.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив вих.№НЮ-16-07/21вв від 16.04.2021 у якій просив суд поновити строк для подання відповіді на відзив.

У відповіді на відзив, позивач зазначає, що дійсно з 24.06.2017 позиція «компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим» виключна з порядку. Причиною цього є те, що відповідно до Бюджетного кодексу України з 2017 року компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян віднесено до видатків, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територіальних громад, за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на державні програми соціального захисту (статті 89 та 102), та видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів (стаття 91).

20.04.2021 на електронну адресу суду від Броварської районної державної адміністрації надійшов лист № 01.01-33/86 від 20.04.2021, який засобами поштвого зв`язку надійшов до суду 23.04.2021, яким повідомлено суд, що відповідно до постанови Верховної ради України від 17.07.2020 №807-ХІ «Про утворення та ліквідацію районів», Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 «Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються», розпорядження КМУ від 16.12.2020 № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», розпорядження голови КОДА від 11.01.2021 № 25 «Про утворення комісії з реорганізації Баришівської РДА Київської області», розпорядження голови Баришівської РДА від 11.01.2021№ 8 «Про реорганізацію структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічного права Баришівської РДА»» на підставі чого створено комісії з реорганізації структурних підрозділів зі статусом юридичної особи публічного права Баришівської РДА, в т.ч. й Управління соціального захисту населення Баришівської РДА.

Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації припинило свою діяльність як юридична особа публічного права з 17.03.2021 відповідно до витягу з ЄДРПОУ.

26.04.2021 до суду від позивача надійшла заява вих.№НЮ-16-07/21з від 22.04.2021, згідно прохальної частини якої просить суд залучити в якості правонаступника відповідача - Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації, а в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Броварську районну державну адміністрацію.

Ухвалою від 27.04.2021 Господарський суд Київської області продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав підготовче засідання на 27.05.2021, залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 03193790), залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Броварську районну державну адміністрацію (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 15, код ЄДРПОУ 04054820), зобов`язав позивача надіслати третім особам копію позовної заяви з доданими до неї документами та копію заяви про залучення правонаступника відповідача, надати докази надсилання суду в строк до 30.04.2021 включно, витребував у третіх осіб письмові пояснення по суті спору, витребував в учасників справи письмові пояснення щодо заяви позивача від 22.04.2021 про залучення правонаступника відповідача, витребувані пояснення суд ухвалив надати в строк до 14.05.2021 включно.

11.05.2021 на електронну адресу суду від Броварської районної державної адміністрації надійшов відзив на позов вих.№1236 від 11.05.2021, який засобами поштового зв`язку надійшов до суду 12.05.2021.

11.05.2021 до суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2021, згідно прохальної частини якої просить суд приєднати докази до матеріалів справи.

Ухвалою від 27.05.2021 Господарський суд Київської області відклав підготовче засідання на 22.06.2021, замінив відповідача - Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, площа Миру, 1, код ЄДРПОУ 03193749) на його правонаступника Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 03193790), встановив відповідачу строк для подання до суду та учасникам справи відзиву на позовну заяву та доказів на підтвердження реорганізації та правонаступництва відповідача до 31.05.2021 включно, встановив позивачу строк для подання до суду та учасникам справи відповіді на відзив до 11.06.2021 включно, встановив відповідачу строк для подання до суду та учасникам справи заперечень на відповідь на відзив до 18.06.2021 включно.

01.06.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив вих.№ 1236 від 11.05.2021 на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих же підстав, що викладені у відзиві первісного відповідача Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації.

Також, відповідач просить суд розділити суму позовних вимог між Березанською об`єднаною територіальною громадою та Управлінням соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації яка складає для останнього 41408,31 грн за 2019 рік, зважаючи на наступне.

Станція Березань розташована в місті Березань, яке є містом обласного значення підпорядкованим безпосередньо Київській обласній державній адміністрації з окремим фінансуванням, тому відшкодування за пільгове перевезення пасажирів по станції Березань має відбуватись за рахунок коштів міста Березань оскільки згідно «Розрахунку витрат за перевезення пільгових категорій громадян Баришівського району в період з 01.01.2019 по 31.12.2019», витрати від пільгового перевезення по станції Баришівка, складають лише 51408,31 грн за 2019, інші витрати 433711,56 грн відносяться до Березанської об`єднаної територіальної громади.

15.06.2021 до суду від позивача надійшло клопотання вих.№09-2/113 від 10.06.2021 про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 22.06.2021 відкладено підготовче засідання на 06.07.2021 о 13:40. Встановлено позивачу строк для подання до суду та учасникам справи відповіді на відзив до 25.06.2021 включно. Встановлено відповідачу строк для подання до суду та учасникам справи заперечень на відповідь на відзив до 06.07.2021 включно.

29.06.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив № НЮ-16-07/21п, відповідно до якої позивач заперечує щодо доводів відповідача, викладених у відзиві, позаяк первісний відповідач Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації у своєму відзиві погодилось з тим, що протягом 2019 позивач щомісячно направляв на його адресу пакет документів стосовно надання залізницею послуг з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні по залізничній станції Березань та посадочній платформі Баришівка, які розташовані на території Баришівського району Київської області. Тобто, заперечень стосовно правомірності включення до вимог суми вартості за надані послуги по станції Березань не було. Заперечення у відзиві первісного позивача стосувались лише неправильного застосування позивачем норм матеріального права.

30.06.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив № 1584 від 30.06.2021, доводи яких аналогічні за змістом поданого відзиву на позовну заяву.

06.07.2021 протокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження та за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті розпочато у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

06.07.2021 ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 29.07.2021 об 11:20.

26.07.2021 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунків витрат на відшкодування збитків, пов`язаних з наданням пільг за вересень 2019 року по посадочній платформі Баришівка та станції Березань (пільговиків Баришівки) за формаю № 2-пільга на 3574 пільгових поїздки.

29.07.2021 в судовому засіданні судом оглянуто оригінали первинних документів форм «пільга-2» оформлених за спірний період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

29.07.2021 пртокольною ухвалою оголошено перерву в судовому засіданні до 07.09.2021 о 14:00.

02.09.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшли пояснення № 2047 від 02.09.2021.

07.09.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення № 09-2/151 від 06.09.2021.

07.09.2021 в судове засідання з`явились всі учасники справи.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, представник відповідача та третьої особи проти позову заперечували та просили стягнути на користь позивача витрати від пільгового перевезення по станції Баришівка які складають лише 51408,31 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством Українська залізниця в особі виробничого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень регіональної філії Південно-Західна залізниця, згідно діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій протягом 2019 року надавались послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні по залізничним станціям та посадочним платформам (Березань, Баришівка), які розташовані на території Баришівського району Київської області.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до прийняття місцевого бюджету на 2019 рік листами №ДН-1-452/877 від 19.10.2018, №ДН-1-453/1640 від 12.11.2018 та №ДН-1-453/1999 від 19.12.2018 звертався до голови Баришівської районної державної адміністрації щодо передбачення у районному бюджеті суми компенсацій за пільгові перевезення на 2019 рік, а саме, кошти у сумі 510 тис. грн.

Також, позивач додатково звертався до голови Баришівської районної державної адміністрації з вимогою виділення коштів на відшкодування збитків залізниці за перевезення пільгових категорій громадян листами №ДН-1-452/356 від 20.02.2019, №ДН-1-452/519 від 21.03.2019, відповіді на які, як зазнає позивач, не отримав.

Як зазначає позивач, між сторонами мав бути укладений договір про порядок відшкодування витрат від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги, залізничним транспортом в приміському сполученні за рахунок коштів місцевого бюджету, як це здійснювалось у попередні роки.

Листом №ДН-1-453/1849 від 10.12.2018 року позивач, разом з примірниками договорів, звернувся до начальника Управління соціального захисту населення Баришівської РДА з пропозицією укласти відповідний договір, а також з вимогою про відшкодування витрат за надані послуги на 2019 рік.

Відповідь на пропозицію укладення договору в матеріалах справи відсутня.

Статтею 12 Закону України Про транспорт передбачено, що підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Перелік категорій громадян, які користуються пільгами на залізничному транспорті у міжнародному та приміському сполученні затверджено у Додатку 2 до Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27.12.2006 № 1196.

Протягом 2019 року залізниця щомісячно зверталась до начальника Управління соціального захисту населення Баришівської РДА з листами щодо компенсації витрат, понесених перевізником на перевезення пільгових категорій громадян по Баришівському району Київської області шляхом надсилання документів, що підтверджують витрати залізниці на пільгові перевезення громадян за №ДНЛ-1/23 від 23.01.2019, №ДНЛ-1/102 від 28.02.2019, №ДНЛ-1/156 від 22.03.2019, №ДНЛ-1/210 від 18.04.2019, №ДНЛ-1/276 від 24.05.2019, №ДНЛ-1/311 від 19.06.2019, №ДНЛ-1/398 від 23.07.2019, №ДНЛ-1/444 від 21.08.2019, №ДНЛ-1/489 від 24.09.2019, №ДНЛ-1/564 від 25.10.2019, №ДНЛ-1/622 від 22.11.2019, №ДНЛ-1/692 від 13.12.2019.

Як вбачаєтьсяз матеріалів справи, зазначені листи отримано Управлінням соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації, про що свідчать відбитки печатки з вхідними номерами та датами.

Як зазначає позивач, вказані листи залишено без відповіді.

Позивач протягом 12-ти місяців 2019 року здійснював всі дії щодо виконання державної програми соціального захисту населення - надавав послуги з перевезення пільгових категорій громадян (всього 42904 пасажирам).

З 01.01.2019 по 31.12.2019 року включно позивач поніс витрати з перевезення пільгових категорій громадян по залізничним станціям та посадочним платформам (Березань, Баришівка), які розташовані на території Баришівського району Київської області на суму 485119,87 грн.

Вказані витрати підтверджується розрахунком витрат за перевезення пільгових категорій громадян Баришівського району.

При цьому, судом враховано, що в розрахунку, який додано до позову допущено помилку показники перевезень по п/п Баришівка було проставлено по позиції ст. Березань і навпаки. Кінцеві показники, які могли вплинути на суму позову, не змінились.

Ухилення Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації від компенсацій перевізнику понесених витрат стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

При цьому, діяльність Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації та Баришівської районної державної адміністрації припинено на підставі Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 №807-ХІ «Про утворення та ліквідацію районів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються».

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації припинило свою діяльність з 17.03.2021.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» було утворено Броварський район (з адміністративним центром у місті Бровари) у складі територій Баришівської селищної, Березанської міської, Броварської міської, Великодимерської селищної, Зазимської сільської, Згурівської селищної, Калинівської селищної, Калитянської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у зв`язку із новоствореними структурними підрозділами соціального захисту на територіях, де позивач надавав послуги безоплатного проїзду окремим категоріям громадян, Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації є правонаступником Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації - правонаступника Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації 485511,87 грн витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по відшкодуванню зазначених витрат.

Між сторонами справи відсутній укладений договір з приводу порядку компенсації вартості пільгових перевезень відповідачем позивачу а спірний період.

Вимоги позивача ґрунтуються на приписах закону з його обов`язку забезпечити пільгові перевезення та порядку компенсації перевізнику витрат на перевезення пільгових категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні, що охоплюється положеннями ст.ст. 4, 11 ЦК України та не потребує укладення договору, як підстави виникнення зобов`язання.

За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III.

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на пасажирські перевезення для пільгових категорій громадян встановлено, зокрема, Законами України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про охорону дитинства, Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист.

Норми вказаних законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Зокрема, статтею ст. 7 Закону України Про залізничний транспорт передбачено, що відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Частинами 1, 2, 6 ст. 9 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що, встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ "Укрзалізниця" за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечують рентабельності цих перевезень, збитки компенсуються з місцевих бюджетів. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Таким чином, обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, Залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів витрати, понесені залізничним транспортом.

Згідно п. ґ) ст. 91 Бюджетного кодексу України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні зобов`язання щодо, зокрема, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст.ст. 20, 23 Закону України Про місцеві державні адміністрації, місцева державна адміністрація забезпечує організацію населення транспортним обслуговуванням; реалізує державну політику в галузі соціального забезпечення та соціального захисту соціально незахищених громадян.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету визначений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі Порядок № 256, чинний на момент виникнення та існування спірних правовідносин 01.01.2019-31.12.2019, але втратив чинність з 01.01.2020).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 256 головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).

В абзаці першому пункту 6 Порядку № 256 зазначено, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1359 «Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян» (далі - Порядок № 1359).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки). Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.

Пунктом 5 Порядку № 1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.

При цьому відповідно до пункту 7 Порядку № 1359 сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.

Як передбачено пунктами 9 - 11 Порядку № 1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Відповідно до п. 6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 №252 (далі - Порядок №252), суб`єкти господарювання, які займаються перевезенням та обслуговуванням пасажирів, повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно з законодавством України.

Системний аналіз наведених правових положень свідчить про те, що із виконанням позивачем обов`язку перевезення усіх пільгових категорій громадян кореспондується обов`язок відповідача компенсувати всі витрати, понесені позивачем у зв`язку з таким перевезенням.

Згідно зі статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

В даному випадку, перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано Залізницею на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі у силузакону має відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

Відповідно до приписів статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Отже, відсутність між сторонами укладеного договору на відшкодування вартості пільгового перевезення залізничним транспортом за 2019 рік не є визначальною обставиною.

Таким чином, відсутність у спірному випадку договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації є окремою юридичною особою з ідентифікаційним кодом 03193790, створеною і зареєстрованою у встановленому законом порядку, яке наділено повною цивільною правоздатністю і дієздатністю. Відповідач є правонаступником Управління соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації.

З підстав вищевикладеного, саме Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації має відшкодувати позивачу, як перевізнику, збитки, понесені внаслідок перевезення пільгових категорій громадян за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.

Частина друга статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Закон № 273/96-ВР та Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 27 грудня 2006 року № 1196, не передбачають обмежень щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Так, незважаючи на відсутність договору між сторонами на компенсацію витрат з пільгових перевезень, суд враховує виникнення зобов`язання з компенсації витрат перевізнику на підставі Закону, оскільки місцеві державні адміністрації відповідно до приписів ст. 20 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"забезпечують населення на своїй території транспортним обслуговуванням.

Перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано позивачем не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону має повністю відшкодувати за рахунок бюджетних коштів понесені витрати позивачу.

В порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України суд в даному питанні враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 3 березня 2020 року у справі № 904/94/19 (провадження № 12-179гс19) про те, що у відносинах щодо розрахунку із залізницею за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, головні розпорядники державних коштів на фінансування соціальних програм виступають не як суб`єкти владних повноважень, а як боржники у зобов`язальних господарських правовідносинах. Перевезення пасажирів на пільгових умовах виконано залізницею не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Відсутність договору про відшкодування компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд у приміському сполученні не звільняє сторони від виконання господарського зобов`язання, оскільки зобов`язання сторін у цій справі виникає безпосередньо із законів України і не залежать від волевиявлення сторін.

При цьому, судом критично оцінено твердження відповідача, що Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації має відшкодувати позивачу лише 51408,31 грн, оскільки більше 90 % пільгових перевезень за 2019 рік оформлено по п/п Баришівка, у відповідності до форм «пільга-2», оформлених за спірний період, оригінали яких судом оглянуто в судовому засіданні, поїздки здійснювали пільговики Баришівки, повертаючись з ст. Березань.

Крім того, суд звертає увагу, що обов`язок щодо відшкодування вартості пільгових перевезень в повному обсязі (як по ст. Березань, так і по ст. Баришівка) належав первинному відповідачу Управлінню соціального захисту населення Баришівської районної державної адміністрації, правонаступником якого є Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання щодо відшкодування витрат на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у розмірі 485119,87 грн не виконав, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Пунктами 1 та 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно змісту якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 7276,80 грн.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця до Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Баришівської районної державної адміністрації, Броварської районної державної адміністрації про стягнення 485119,87 грн задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Броварської районної державної адміністрації (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 03193790) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 40081221) 485119,87 грн (чотириста вісімдесят п`ять тисяч сто дев`ятнадцять гривень вісімдесят сім коп) витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 та 7276,80 грн (сім тисяч двісті сімдесят шість гривень вісімдесят коп) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: (http://court.gov.ua/fair/).

Повний текст рішення підписано 10.09.2021.

Суддя В.М. Антонова