Справа № 182/5231/21

Провадження № 1-м/0182/2/2021

У Х В А Л А

Іменем України

09.09.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України,

з участю прокурора - ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

1.10 серпня 2021 року до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Октябрського районного суду м. Ростов-на-Дону Російської Федерації від 23.08.2016 року у відповідність із законодавством України, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 звернувся з письмовою заявою в якій висловив бажання бути переданим в України, на даний час відбуває покарання у ФКУ ІК-9 УФСВП Росії по Ростовській області. Кінець відбуття строку покарання 11.02.2029 року.

2.Останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 в Україні: АДРЕСА_1 .

3.На підставі Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, пунктів 7, 8,12 Розділу ХІІ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.08.2019 № 2599/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.08.2019 за № 956/33927, Міністерством юстиції України прийнято рішення про прийняття в Україну громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого відбування покарання, призначеного вироком Октябрського районного суду м. Ростов-на-Дону Російської Федерації від 23.08.2016 року.

4.В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з`явився, в клопотанні просив розгляд справи провести за відсутності їх представника.

5.В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання Міністерства юстиції України, вважає за необхідне задовольнити клопотання про приведення вироку у відповідність із законодавством України відносно засудженого ОСОБА_4 , визначивши відповідні статтіКримінального кодексу Українита строк покарання.

6.Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України покарання, призначеного ОСОБА_4 , підлягає задоволенню виходячи з наступного.

7.Згідно ч.1ст. 602 КПК Українивирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

8.Суд, виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3ст.603 КПК України, якою на суд покладено обов`язок встановити, чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, або відповідними положеннямиКПК, відмічає, що в Україні дієЗакон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року» від 22.09.1995 року N 337/95-ВР.

9.Зазначена Європейська конвенція згідно з положеннямист. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

10.Так, ОСОБА_4 вироком Октябрського районного суду м. Ростов-на-Дону Російської Федерації від 23.08.2016 року визнано винуватим у скоєнні злочинів та призначено покарання:

-ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (епізод від 27.01.2014 року) - 11 (одинадцять) років позбавлення волі;

-ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (епізод від 29.01.2014 року) - 11 (одинадцять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі;

-ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (епізод від 05-06.02.2014 року) - 12 (дванадцять) років позбавлення волі;

-ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (епізод від 12.04.2014 року) 10 (десять) років позбавлення волі.

11.На підставі ч.2 ст.69 КК РФ за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років 10 місяців з відбуванням покарання в виправній колонії суворого режиму.

12.Відповідно до розпорядження від 28.02.2017р. № 1-28/2017, вирок Октябрського районного суду м. Ростов-на-Дону Російської Федерації від 23.08.2016 року відносно ОСОБА_4 набрав законної сили 31.01.2017р.

13.ОСОБА_4 знаходиться в ФКУ ІК-9 ГУФСІН Росії по Ростовській області, кінець відбування ним строку покарання становить 11.02.2029.

14.Згідно з наданою з виправної установи характеристикою ОСОБА_4 характеризується посередньо, відповідно до медичної довідки є здоровим і працездатним. Відповідно до листа Державної міграційної служби України від 26.11.2020 ОСОБА_4 є громадянином України. Згідно із письмової заяви ОСОБА_4 , він висловив бажання бути переданим в Україну.

15.Так, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (готування до незаконного збуту наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі, тобто підшукування особою засобів, підшукування співучасників, змова на вчинення злочину та інше умисне створення умов для вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі) та ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі).

16.З огляду на зазначені норми, суд констатує, що відповідальність за суспільно небезпечні діяння, за які засуджено ОСОБА_4 в Російській Федерації, передбачена також законодавством України.

17.Відповідно до Постанови КМУ № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»героїн (діацетилморфін), за готування та замах на незаконний збут якого визнано винним та засуджено ОСОБА_4 , віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений (список 1 таблиця 1).

18.Однак, згідно із наказом МОЗ №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» великий розмір наркотичного засобу «героїн» складає від 1,0 до 10,0 грамів та особливо великий розмір наркотичного засобу «героїн» складає 10,0 і більше грамів (таблиця 1).

19.Таким чином, кваліфікація за ч.3 ст.30п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (епізод 27.01.2021) у відповідності до кримінального закону Україні відповідає ч.2 ст.15ч.2 ст.307 КК України- закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів у великих розмірах -караються позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; за ч.1,3 ст.30п. «г» ч. 4 ст. 228.1 КК РФ (епізоди 29.01.2014, 05-06.02.2014, 12.04.2014) в Україні встановлена кримінальна відповідальність передбачена ч.2 ст.15ч.3 ст.307 КК України- закінчений замах на незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах -караються позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

20.Крім того, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк та розмір або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу (ст.68 КК України).

21.Частина 2ст.69 ККРФ відповідає ч.1ст.70 КК України, які регламентують призначення покарання за сукупністю злочинів. Тому, покарання ОСОБА_4 слід призначити на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом частково складання призначених покарань.

22.Згідно п.1 ч.4ст. 610 КПК Українипри визначенністроку покаранняу видіпозбавлення волі,що підлягаєвідбуванню напідставі вирокусуду іноземноїдержави,суд дотримуєтьсятривалості призначеноготаким вирокомпокарання,крім такихвипадків,зокрема якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

23.Конфіскація майна ОСОБА_4 вироком іноземного суду не призначалася, тому не повинна застосовуватися і при відбуванні покарання на території України.

24.Українське законодавство не передбачає визначення в вироку режиму колоній, тому ОСОБА_4 повинен відбувати покарання в кримінально-виконавчій установі.

25.Строк відбування покарання засудженому належить обраховувати з 23.08.2016 року. При цьому відповідно до ч.5ст.72КК України в редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» №838-VIII від 26.11.2015у строк відбування покарання слід зарахувати час тримання ОСОБА_4 під вартою з 12.04.2014 по день набрання вироком законної сили 31.01.2017 року із розрахунку: один день перебування під вартою дорівнює двом дням позбавлення волі.

26.Таким чином, враховуючи, що вчинене засудженим ОСОБА_4 діяння за вироком суду Російської Федерації є кримінальним правопорушенням (злочином), відповідальність за який також передбаченаКримінальним кодексом України, і сам засуджений згоден на його передачу до України для подальшого відбування покарання, є всі достатні та законні підстави для приведення вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст.372, 609, 610, 614 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України - задовольнити.

2.Привести вирок Октябрського районного суду м. Ростов-на-Дону Російської Федерації від 23.08.2016 року щодо громадянина України ОСОБА_4 , засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1, ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1, ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1, ч. 1 ст. 30, п. «г» ч. 4 ст. 228.1 Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 10 місяців, з відбуванням покарання в вигляді позбавлення волі у виправній колонії суворого режиму у відповідність із законодавством України.

3.Вважати ОСОБА_4 засудженим за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого:

-ч. 2 ст.15, ч. 2 ст.307 Кримінального кодексу Українидо покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 8 (вісім) місяців без конфіскації майна;

-ч. 2 ст.15, ч. 3 ст.307 Кримінального кодексу Українидо покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

4.На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 12 (дванадцять) років без конфіскації майна.

5.Строк відбування покарання ОСОБА_5 обраховувати з 23.08.2016 року, зарахувавши до нього строк його попереднього ув`язнення з 12.04.2014 по день набрання вироком законної сили 31.01.2017 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та для повідомлення Міністерству юстиції Російської Федерації і організації прийняття засудженого в Україну.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженимз моменту її вручення.

Суддя: ОСОБА_1