Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/741/20

1-кп/689/20/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2021 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області:

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретарів судового засідання

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю: прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого адвоката

ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ярмолинці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020240280000001 від 2 січня 2020 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кісельовка Білозерського району Херсонської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньою освітою, тимчасово не працюючого, утриманців немає, раніше судимого:

1.18 листопада 1998 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.81 КК України (в ред.1960 р.) до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.46-1 КК України (в ред. 1960р.) відстрочено виконання вироку строком на 1 рік.;

2.14 травня 1999 року Старосинявським районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.81, ч.2 ст.17, ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.2 ст.17, ч.2 ст.140, ч.3 ст.42 КК України (в ред.1960 р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

3.03 червня 2003 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за ч.1 ст.70, ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України до 5 років позбавлення волі;

4.23 січня 2012 року Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України до 4 років позбавлення волі;

5.02 листопада 2015 року Дунаєвецьким районним судом Хмельницької області за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст.81 КК України призначено умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на строк 1 рік 7 місяців 17 днів,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

2 січня 2020 року близько 01 години 30 хвилин, біля сільського бару, що розташований за адресою: вул. Соборна, 14, с.Сутківці Ярмолинецького району, між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт.

В ході даного конфлікту ОСОБА_9 умисно наніс два удари кулаком правої руки в область лівої ділянки щелепи ОСОБА_8 , спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кута нижньої щелепи зліва, синця вділянці лівогокута нижньоїщелепи розміром3х3см.,які засвоїм характером відносятьсядо категоріїтілесних ушкодженьсередньої ступенітяжкості,які спричинилитривалий розладздоров`японад 21день,а також:закриту черепно-мозковутравму увигляді струсуголовного мозку,синця налівій нижнійповіці,в ділянцізовнішнього куточкалівого окаіз поширеннямна лівувиличну ділянкута верхнющелепу зліварозміром 6х 2см., які в сукупності по своєму характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на землю, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в тім`яно-потиличній ділянці волосяної частини голови справа розміром 1,5 х 0,5 см., синця на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині розміром 3 х 0,8 см., шість саден в ділянці правого колінного суглобу по передній поверхні розмірами 0,4 х 0,1 см., 0,5 х 0,2 см., 0,7 х 0,3 см., 0,4 х 0,5 см., 0,4 х 0,2 см., 0,8 х 0,4 см., на ділянці розміром 8 х 3 см., садна на тильній поверхні лівої кисті в ділянці 2 п`ясне-фалангового суглобу розміром 1,5 х 0,6 см., садна на тильній поверхні проксимальної фаланги 2 пальця лівої кисті розміром 1,2 х 0,3 см., двох саден на тильній поверхні лівої кисті в ділянці 2 п`ясної кітки розмірами 0,3 х 0,1 см., 0,5 х 0,1 см., двох саден в ділянці 3 п`ясне-фалангового суглобу лівої кисті по тильній поверхні розмірами 0,3 х 0,1 см., 0,1 х 0,1 см.

Такимчином, ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненому злочині не визнав, показав суду, що з 1 на 2 січня 2020 року він перебував в барі в с. Сутківці. У зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_8 ображав його нецензурними словами, облив пивом його дружину, справляв природні потреби біля входу в будівлю клубу, він зробив йому зауваження, але потерпілий не відреагував, тому він дав ОСОБА_8 ляпаса в обличчя в ліву сторону, а перед цим потерпілий поставив йому підніжку і він вправ на праве коліно. Після цього він запитав в потерпілого чи все нормально, підвів та посадив біля фундаменту бару. Зазначив, що він йшов з правого боку від потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_11 суду повідомив, що з 01 січня 2020 року по 2 січня 2020 року він перебував в барі с. Сутківці разом зі своєю дівчиною ОСОБА_12 . За весь вечір він випив приблизно 2 пляшки пива. В приміщенні бару він бачив обвинуваченого ОСОБА_9 та привітався із ним. Коли він сидів в барі, то до нього зателефонував ОСОБА_9 і повідомив, що вже чекає його на вулиці півгодини. Коли він вийшов на вулицю, то біля ОСОБА_9 були також дружина ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Після цього обвинувачений сказав до нього, що вони разом відійшли. Вони відійшли приблизно на 15 метрів. ОСОБА_9 йшов позаду нього з лівого боку. Тоді ОСОБА_9 почав його бити, він втратив свідомість і коли отямився, то в нього сильно боліли зуби. Згодом ОСОБА_13 просив в його брата, щоб він забрав заяву з поліції. Також зазначив суду, що не робив підніжку ОСОБА_9 . Самого удару він не бачив, але відчув удар, який був не один. Окрім ОСОБА_9 поблизу нього нікого не було. Коли до нього підійшла ОСОБА_14 , то він вже сидів на інших сходах. Від чого втратив свідомість пояснити не може. Також зазначив, що, коли вони йшли з обвинуваченим, то він йшов попереду, а ОСОБА_9 - на крок позаду нього з лівої сторони на відстані приблизно 50 см на відстані витягнутої руки. Просив покарати обвинуваченого відповідно до вимог закону. Також зазначив, що вказані події відбувалися 2 січня 2020 року після 1 години.

Свідок ОСОБА_15 показала суду, що з 1 на 2 січня 2020 року вночі вона була разом з потерпілим. Зустрілися вони приблизно о 18 годині. В їхній компанії були ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . Згодом прийшов ОСОБА_9 разом зі своєю дружиною і ОСОБА_18 . Згодом ОСОБА_9 зателефонував до ОСОБА_8 і сказав, щоб він вийшов. Вона через 10 хвилин подзвонила до ОСОБА_19 , але він не брав слухавку. З другого разу вона додзвонилася до нього і він сказав, що сидить на сходах. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила, що ОСОБА_8 сидів, тримався за голову, нічого не міг сказати. Поблизу ОСОБА_8 були ОСОБА_9 та ОСОБА_13 приблизно на відстані 10 метрів. Оглянувши потерпілого, вона помітила, що на руках, обличчі були садна, а ззаду була розбита голова, куртка була вся в крові. Коли зняла шапку, то голова теж була в крові. Вона запитала в потерпілого, чи його вдарив ОСОБА_9 , ОСОБА_8 відповів, що так.

Свідок ОСОБА_20 зазначила суду, що зі слів односельчан в ніч з 1 на 2 січня 2020 року відбулася бійка між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_21 повідомила суду, що на наступний день, тобто 2 січня 2020 року вона почула від свого чоловіка, ОСОБА_22 , що ОСОБА_23 зламав щелепу ОСОБА_24 .

Свідок ОСОБА_25 суду показав, що на наступний день він дізнався, що була бійка, і що ОСОБА_9 побив ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_26 суду повідомив, що на наступний день він почув від односельчан, що ОСОБА_27 вдарили, а хто вдарив, він не знає.

Свідок ОСОБА_28 зазначила суду, що ОСОБА_29 їй сказала, що ОСОБА_9 вдарив ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_30 суду зазначила, що 1 січня 2020 року приблизно о 19 годині 00 хвилин вона прийшла в бар в с. Сутківці Ярмолинецького району. Разом із нею були ОСОБА_31 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 . На вулиці на сходах бару вона бачила обвинуваченого. Від ОСОБА_34 вона дізналася, що ОСОБА_8 побив ОСОБА_9 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2 від 17 січня 2020 року, дослідженого судом, у ОСОБА_8 , 1994 р.н., виявлено наступні тілесні ушкодження: закритий перелом кута нижньої щелепи зліва, закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, 1 синець на лівій нижній повіці, в ділянці зовнішнього куточка лівого ока із поширенням на ліву виличну ділянку та верхню щелепу зліва розміром 6*2 см, 1 синець в ділянці лівого кута нижньої щелепи розміром 3*3 см, 1 садно в тім`яно-потиличній ділянці волосяної частини голови справа розміром 1, 5 * 0, 5 см., 1 синець на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині розміром 3 * 0, 8 см, 6 саден в ділянці правого колінного суглобу по передній поверхні розмірами 0, 4 * 0, 1 см, 0, 5 * 0, 2 см, 0, 7 * 0, 3 см, 0, 4 * 0, 5 см, 0, 4 * 0, 2 см, 0, 8 * 0, 4 см, на ділянці розміром 8 * 3 см, 1 садно на тильній поверхні лівої кисті в ділянці 2 п`ясне-фалангового суглобу розміром 1, 5 * 0, 6 см, 1 садно на тильній поверхні проксимальної фаланги 2 пальця лівої кисті розміром 1, 2 * 0, 3 см, 2 садна на тильній поверхні лівої кисті в ділянці 2 п`ясної кістки розмірами 0, 3 * 0, 1 см, 0, 5 * 0, 1 см, 2 садна в ділянці 3 п`ясне-фалангового суглобу лівої кисті по тильній поверхні розмірами 0, 3 * 0, 1 см, 0, 1 * 0, 1 см. Виявлені при судово-медичній експертизі у ОСОБА_8 тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів за механізмами: «удар» (перелом кута нижньої щелепи зліва, струс головного мозку, синці), «удар-тертя» (садна), можуть мати давність утворення в межах 2 доби від моменту заподіяння до огляду проведеного 03.01.2020р., могли утворитися незадовго до звернення за медичною допомогою у КНП «Ярмолинецька ЦРЛ» 02.01.2020р. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи зліва, синця в ділянці лівого кута нижньої щелепи, синця на лівій нижній повіці, в ділянці зовнішнього куточка лівого ока із поширенням на ліву виличну ділянку та верхню щелепу зліва могли утворитись від не менше 2-х ударів тупим твердим предметом, можливо із обмеженою контактуючою поверхнею, в даному випадку могли утворитись від ударів кулаком руки сторонньої особи. Тілесні ушкодження у вигляді 1 садна в тім`яно-потиличній ділянці волосяної частини голови справа, 6 саден на тильній поверхні лівої кисті в ділянці 2, 3 п`ясне-фалангового суглобу, в ділянці проксимальної фаланги 2 пальця, в ділянці 2 п`ясної кістки могли утворитись від ударів під кутом тупим твердим предметом (предметами), або при падінні з висоти власного зросту та ударі даними ділянками до твердої плоскої поверхні. Тілесне ушкодження у вигляді струсу головного мозку могло утворитись від ударів по обличчі та волосяній частині голови тупими твердими предметами, або від ударів головою до тупих твердих предметів, тобто могло утворитись від всіх травматичних дій в ділянці обличчя та волосяної частини голови в сукупності. Ушкодження в ділянці обличчя та волосяної частини голови є точками прикладання травмуючої сили, від дії якої утворився струс головного мозку. Тілесні ушкодження у вигляді 6 саден в ділянці правого колінного суглобу по передній поверхні могли утворитись при падінні з висоти власного зросту вперед з приземленням на праве коліно та ударі-терті даною ділянкою до твердої переважаючої поверхні. Тілесні ушкодження у вигляді 1 синця на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині могло утворитись від травматичної дії тупим твердим предметом із обмеженою контактуючою поверхнею або від удару даною ділянкою до тупого твердого предмету. Тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кута нижньої щелепи зліва, синця в ділянці лівого кута нижньої щелепи в сукупності за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, які спричинили тривалий розлад здоров`я понад 21 день, так як за звичайних умов загоєння перелому плоскої кістки відбувається в термін понад 21 день. Тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, ушкодження м`яких тканин в ділянці обличчя та волосяної частини голови у вигляді синця на лівій нижній повіці, в ділянці зовнішнього куточка лівого ока із поширенням на ліву виличну ділянку та верхню щелепу зліва, як точки прикладання травмуючої сили, від дії якої міг виникнути струс головного мозку в сукупності, по своєму характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, так як за звичайних умов лікування струсу головного мозку відбувається в термін до 21 дня. Інші тілесні ушкодження у вигляді саден на тильній поверхні лівої кисті, в ділянці правого колінного суглобу по передній поверхні, синця на задній поверхні правого передпліччя у верхній третині в сукупності та кожне окремо за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені при судово-медичній експертизі у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли утворитись в термін та за обставин, які вказані в постанові слідчого про призначення судово-медичної експертизи та на які вказує під експертний, тобто 02.01.2020р. (Том № 1 а.к.п. 20-22).

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 14 від 14 лютого 2020 року, дослідженого судом, на підставі даних протоколу проведення слідчого експерименту від 06.02.2020р. за участю потерпілого ОСОБА_8 , ілюстративної таблиці до протоколу проведення слідчого експерименту, даних висновку експерта № 2 судово-медичної експертизи ОСОБА_8 від 03.01.-17.01.2020р., проведеної в Ярмолинецькому МРВ СМЕ, приймаючи до уваги обставини справи, які викладені в постанові слідчого СВ Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області, про призначення додаткової судово-медичної експертизи, під час проведення слідчого експерименту 06.02.2020р. ОСОБА_8 вказує та показує як йому заподіяно тілесні ушкодження, а саме: «… 2 січня 2020 року о 01 годині 12 хвилин … коли ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_35 прямували до сходів, ОСОБА_36 йшов позаду ОСОБА_37 на відстані витягнутої руки. Підійшовши до сходів, де вже не було освітлення, до сходів, які ведуть до автодороги, де в подальшому ОСОБА_38 із невідомих для нього причин втратив свідомість, із його слів, це може свідчити про те, що йому наніс удар ОСОБА_39 подальшому, коли ОСОБА_8 прийшов до свідомості, то він сидів на сходах із іншої сторони приміщення бару та його дуже сильно боліла голова та нижня щелепа, а біля нього вже в цей момент була його дівчина ОСОБА_29 , а також неподалік стояв ОСОБА_13 із ОСОБА_40 . Зі слів ОСОБА_8 , на його думку, коли ОСОБА_36 покликав його відійти в сторону від входу в бар, то в момент, коли вони зайшли в місце, яке не освітлювалось, ОСОБА_36 наніс йому тілесні ушкодження. Також ОСОБА_8 додав, що в той момент, коли він спільно із ОСОБА_9 підходили до сходів, які ведуть до автодороги, він відчув як ОСОБА_9 схопив його за плече, після чого ОСОБА_8 розвернувся до нього обличчям». За таких обставин, на які вказує та показує ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту 06.02.2020р. у останнього могли утворитися закритий перелом кута нижньої щелепи зліва, синець в ділянці лівого кута нижньої щелепи, струс головного мозку, тобто від удару кулаком руки в ділянку нижньої щелепи зліва. Під час проведення слідчого експерименту 06.02.2020р. ОСОБА_8 не вказує та не показує, за яких обставин він отримав інші тілесні ушкодження, а саме: синець на лівій нижній повіці, в ділянці зовнішнього куточка лівого ока із поширенням на ліву виличну ділянку та верхню щелепу зліва, синець в ділянці правого передпліччя, садно в тім`яно-потиличній ділянці волосяної частини голови справа, садна в ділянці тилу лівої кисті, в ділянці правого колінного суглобу по передній поверхні (Том № 1 а.к.п. 75-79).

Крім цього, вина обвинуваченого також підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 2 січня 2020 року (Том № 1 а.к.п. 3); протоколом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_41 (Том № 1 а.к.п. 45-56); протоколом проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_8 (Том № 1 а.к.п. 57-71); протоколом проведення слідчого експерименту з участю підозрюваного ОСОБА_9 в тій частині, де обвинувачений повідомив, що наніс один удар долонею правої руки в область щелепи ОСОБА_8 (Том № 1 а.к.п. 144-157).

Суд приходитьдо переконання,що необхіднозмінити обвинуваченняв частиніспричинення обвинуваченим ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкодженьсередньої тяжкостіу виді:закритої черепно-мозковоїтравми увигляді струсуголовного мозку,синця налівій нижнійповіці,в ділянцізовнішнього куточкалівого окаіз поширеннямна лівувиличну ділянкута верхнющелепу зліварозміром 6х2см., оскільки згідно висновку експерта № 2 від 17.01.2020р. (судово-медична експертиза) лише тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кута нижньої щелепи зліва, синця в ділянці лівого кута нижньої щелепи розміром 3*3 см в сукупності за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості (Том № 1 а.к.п. 22), а тілесні ушкодження відповідно до висновку експерта № 2 у вигляді: струсу головного мозку, синця на лівій нижній повіці, в ділянці зовнішнього куточка лівого ока із поширенням на ліву виличну ділянку та верхню щелепу зліва розміром 6х2 см. в сукупності по своєму характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (Том № 1 а.к.п. 22 зворот).

Крім цього, суд також уточнює час вчинення злочину 2 січня 2020 року приблизно о 1 годині 30 хвилин, оскільки обвинувачений та потерпілий повідомили суд, що конфлікт між ними виник саме 2 січня 2020 року приблизно о 1 год. 30 хв. Зазначене також підтверджується показаннями свідка ОСОБА_20 та протоколом проведення слідчого експерименту з участю потерпілого ОСОБА_8 .

Також судом уточнюється місце народження обвинуваченого ОСОБА_9 , адже в обвинувальному акті зазначено, що він народився в с. Кіселівка Білозерського району Хмельницької області. Водночас, як встановлено судом, відповідно до ксерокопії паспорта обвинувачений народився в с. Кісельовка Білозерського району Херсонської області (Том № 1 а.к.п. 158).

1. Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_41 , про те, що вона не бачила, як її чоловік побив потерпілого і те, що їй погрожували працівники поліції, оскільки вона є дружиною обвинуваченого та зацікавленою особою, і, крім цього, не надала суду жодних доказів про звернення до правоохоронних органів (прокуратури, ДБР тощо) про погрози на її адресу з боку працівників поліції.

2. Твердження обвинуваченого про те, що він потерпілого не бив спростовуються належними та допустимими доказами: висновками судово-медичних експертиз та показаннями потерпілого, який повідомляв, що ОСОБА_9 наніс йому не один удар, а декілька. ОСОБА_9 йшов позаду нього з лівого боку. Ці показання потерпілого є послідовними та логічними, і є належним та допустимим доказом по справі.

3. Посилання захисника обвинуваченого на показання потерпілого, які, на його думку, різняться між собою, суд розцінює критично. Так, під час всього судового розгляду кримінального провадження потерпілий стверджував, що ОСОБА_9 наніс йому не один удар, і, до того ж, послідовно показував, що він йшов попереду обвинуваченого, а ОСОБА_9 знадився на крок позаду нього (приблизно на відстані 50 см на відстані витягнутої руки) з лівого боку. Під час досудового розслідування (слідчий експеримент з участю потерпілого ОСОБА_8 - Том № 1 а.к.п. 57-71) та судового розгляду кримінального провадження потерпілий не змінював свої показання.

4. Суд відхиляє твердження ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_8 поставив йому підніжку і обвинувачений впав на праве коліно, оскільки ці його показання потерпілим спростовані, а будь яких інших належних і допустимих доказів судом не здобуто.

5. Твердження захисника та обвинуваченого про те, що потерпілий неадекватно себе поводив, ображав обвинуваченого та його дружину, порушував громадський спокій та порядок, нічим не підтверджені. Так, захистом не представлено суду постанову суду про притягнення ОСОБА_8 до адміністративної відповідальності. Зазначені посилання захисника є голослівними та надуманими.

6. Посилання захисника на недопустимість показань свідків, які давали покази з чужих слів, суд не бере до уваги, розцінює критично та відхиляє.

Так, відповідно до припису частини 6 статті 97 КПК України показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

Судом встановлено, що показання свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_30 , дані суду з чужих слів, підтверджуються іншими належними та допустимими доказами: послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_8 , протоколами проведення слідчих експериментів, висновками судово-медичних експертиз.

7. Твердження захисника про те, що медична карта стоматологічного хворого ОСОБА_8 не містить дати її заповнення, а саме: епікриз № 10 (аркуш карти № 7), суд до уваги не бере, оскільки в епікризі № 10 чітко зазначено: травматичний перелом кута нижньої щелепи зліва; діагноз: струс головного мозку; 3 січня 2020 року проведено шинування щелеп по Тігерштедту (Том № 1 а.к.п. 21 зворот; аркуш медичної карти стоматологічного хворого № 7).

8. Доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 , про недопустимість висновків експерта № 2 від 17 січня 2020 року (первинна судово-медична експертиза) та № 14 від 14 лютого 2020 року (додаткова судово-медична експертиза) суд розцінює критично та відхиляє.

Як зазначила у своїй Постанові Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 січня 2020 року (справа № 754/14281/17) однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1ст. 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів іудоведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин1-3ст. 22 КПКкримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоюваннясторонамиїхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вонимають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомістьсуд,зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі статей3,56 КПКпотерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2ст. 84 вказаного Кодексупоказання потерпілої є процесуальним джерелом доказу.

Отже, виходячи із законодавчих норм, потерпіла наділена правом безпосередньо надавати слідчому медичні документи на підтвердження фактів, які стосуються завданої злочином шкоди її здоров`ю, а слідчий зобов`язанийприйняти ці документи для виконання завдань кримінального провадження та з`ясування всіх обставин, що згідно зіст. 91 КПКналежать до предмета доказування, у тому числі шляхом призначення судово-медичної експертизи за медичною карткою, отриманою від указаної сторони. У такому випадку разом із відповідною постановою слідчий скеровує до експертної установи медичну документацію, яка є об`єктом експертного дослідження. За інших обставин, тобто якщо потерпіла не згодна надати наявні в її розпорядженні необхідні документи, для отримання дозволу на тимчасовий доступ до них слідчий, застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, звертається до суду за правилами глави15розділуIIКПК.

Крім того, у силу ч. 2ст. 242 вказаного Кодексупризначення експертизидля встановлення ступеня тяжкості та характеру тілесних ушкоджень є обов`язковим.

Якщо стороною обвинувачення використано висновок експерта на підтвердження винуватості особи, саме цей висновок з детальним аналізом медичної документації має бути відкритий стороні захисту при виконанні вимогст. 290 КПК. Водночас захист не позбавлений процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до матеріалів, які досліджував експерт. За відсутності такого клопотання, з урахуваннямст. 22 вказаного Кодексуслід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй також імедичної документації.

Таким чином, у наведеній ситуації, зважаючи на статті22,290,412 КПКу їх взаємозв`язку, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону було би невідкриття слідчими органами стороні захисту саме висновку експерта, що могло потягнути за собою визнання його недопустимим доказом на підставіст. 87 зазначеного Кодексу. Разом із цим, безспірно встановлена свідома добровільна мовчазна відмова сторони захисту від реалізації права заявляти клопотання про надання на стадії виконанняст. 290 КПКдоступу до документів, які досліджував експерт, автоматично не ставить під сумнів допустимість висновку цього експерта. Більш того, таке право може бути реалізовано під час судового чи апеляційного розгляду кримінального провадження, що не суперечить метіст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як установлено в цій справі, при ознайомленні в порядкуст. 290 КПКз матеріалами досудового розслідування, в тому числі з даними проведеної експертизи № 1359/Е, сторона захисту не порушувала питання про надання їй доступу до медичної документації, за результатами дослідження якої експертом було сформовано висновки. При цьому в ході судового розгляду захисник ОСОБА_42 , посилаючись на те, що не оспорює згаданих висновків, відмовився від свого клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи та заперечив необхідність допиту експерта. Про ненадання на ознайомлення медичних документів захисник заявив лише під час судових дебатів. Тому було відновлено судове слідство, допитано потерпілу ОСОБА_2 , яка підтвердила факт добровільної передачі слідчому медичних документів, а прокурором також надано їх стороні захисту для ознайомлення. З`ясувавши, що документи слідчий отримав і передав експерту у спосіб, передбачений законом, місцевий суд, з яким погодився апеляційний, відхилив доводи сторони захисту про істотне порушення вимог вказаногоКодексучерез незастосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Тобто, з огляду на викладене, аргументи обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 про недопустимість як доказу висновків експерта через невідкриття на стадії виконанняст.290КПК медичних документів, на яких ґрунтуються експертні дослідження, є неприйнятними.

В даному ж випадку, обвинувачений та його захисник (адвокат ОСОБА_43 ) на стадії виконання ст. 290 КПК України ознайомилися як з висновком первинної судово-медичної експертизи (Том № 1 а.к.п. 20-22), так і з висновком додаткової судово-медичної експертизи (Том № 1 а.к.п. 75-79), і жодних клопотань не заявляли (Том № 1 а.к.п. 179-183).

Водночас, в судовому засіданні 26 серпня 2021 року суд задоволив клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10 та витребував з КНП «Ярмолинецька ЦРЛ» медичну карту б/н стоматологічного хворого КНП «Ярмолинецька ЦРЛ» на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). В судовому засіданні 8 вересня 2021 року захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 , ознайомився із вказаною медичною картою потерпілого б/н стоматологічного хворого КНП «Ярмолинецька ЦРЛ» на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Водночас, медична картка потерпілого містить відомості, що стосуються персональних даних про його лікування та стан здоров`я, а тому з огляду на положення ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року, статті 7 Закону України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року та рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року № 5-зп (справа № 18/203-97) могла бути надана для ознайомлення стороні захисту лише за згодою потерпілого.

Разом з тим, в ході судового розгляду кримінального провадження (під час судового засідання 8 вересня 2021 року) потерпілий ОСОБА_8 категорично заперечив проти надання своєї медичної карти № 10 стаціонарного хворого КНП «Ярмолинецька ЦРЛ», яка знаходиться в нього вдома, для ознайомлення обвинуваченому та його захиснику.

Судом також встановлено, що вказана медична документація (медичні карти) були надані органом досудового розслідування судово-медичному експерту, а потерпілим ОСОБА_8 3 рентгенограми (Том № 1 а.к.п. 21).

Отже, зазначені судово-медичні експертизи були проведені на підставі постанов слідчого та вказаної медичної документації (Том № 1 а.к.п. 16-17, 73-74).

Таким чином, перевіряючи правильність оцінки зазначених висновків експерта з точки зору допустимості, суд приходить до наступного висновку: висновок експерта є самостійним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України), залучення експерта для проведення експертизи відбувалося на підставі постанов слідчого в порядку, передбаченому статтею 243 КПК України; експерт є належним суб`єктом для проведення цього виду експертних досліджень і відповідає вимогам, що висуваються частинами 1, 2 статті 69 КПК України та Законом України «Про судову експертизу»; експерт не здійснював за власною ініціативою збирання матеріалів для проведення експертизи; отримання експертом безпосередньо від потерпілого 3-х рентгенограм не привело до істотного порушення прав та свобод людини, а також не вплинуло на достовірність отриманих висновків.

Підсумовуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання недопустимими висновків експерта № 2 від 17 січня 2020 року (первинна судово-медична експертиза) та № 14 від 14 лютого 2020 року (додаткова судово-медична експертиза).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2021 року № 552/1884/20 (провадження № 51-2402км21).

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_9 вчинив нетяжкий злочин, посередньо характеризується по місцю проживання, раніше судимий.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.

Суд не бере до уваги зазначену в обвинувальному акті обставину, яка пом`якшує його покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки під час судового розгляду не встановлено жодних даних, які б свідчили про його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Навпаки, в судовому засіданні ОСОБА_9 не визнав свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні та не виявив жодної ініціативи щодо відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілому.

На підставі наведеного, враховуючи те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, не визнав свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні та не відшкодував шкоду потерпілому, враховуючи матеріали досудової доповіді, а також думку потерпілого, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі в межах санкції цієї статті в максимальному розмірі. Підстав для призначення обвинуваченому покарань у виді: виправних робіт та обмеження волі, суд не вбачає, оскільки ОСОБА_9 неодноразово засуджувався за вчинення корисливих злочинів та злочинів проти життя і здоров`я громадян, а також тимчасово не працює.

Підстав для застосування до обвинуваченого припису частини 1 статті 75 КК України суд не вбачає, оскільки ОСОБА_9 раніше неодноразово судимий, щиро не розкаявся та не відшкодував майнову та моральну шкоду потерпілому.

На підставіч.1ст.71КК Українидо покарання,призначеного зацим вироком,необхідно частковоприєднати невідбутучастину покаранняза попереднімвироком Дунаєвецькогорайонного судуХмельницької областівід 2листопада 2015року,і остаточнепокарання засукупністю вироківпризначити ОСОБА_9 у виді позбавлення волі на певний строк.

Речові докази відсутні.

Судових витрат за проведення експертиз немає.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставіч.1ст.71КК Українидо покарання,призначеного зацим вироком,частково приєднатиневідбуту частинупокарання запопереднім вирокомДунаєвецького районногосуду Хмельницькоїобласті від2листопада 2015року,і остаточнепокарання засукупністю вироківпризначити ОСОБА_9 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 не обирався.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1