Справа № 455/1215/21

Провадження № 1-кп/455/226/2021

ВИРОК

Іменем України

08 вересня 2021 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141320000195 від 16.06.2021, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. П`ятниця Самбірського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що постановою Старосамбірського районного суду Львівської області від 08.12.2020 року, яка набрала законної сили 19.12.2020, його визнано винним у вчиненні адміістративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок з направленням відповідно до ст. 36-1 Кодесу України про адміністративні правопорушення, ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці. 10.02.2021, між ОСОБА_3 та ГО «ОСОННЯ» було укладено договір про надання соціальної послуги «Проходження програми для кривдників», а також останнім було надано згоду про прийняття рішення про проходження корекційної програми для кривдників в ГО «ОСОННЯ» та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників. Разом з тим, ОСОБА_3 умисно ухилився від проходження програми для кривдників не з`явившись до ГО «ОСОННЯ» 24 травня 2021 року, 31 травня 2021 року без поважних причин.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.390-1 КК України, тобто в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.

30.07.2021 між в.о. начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з умовами даної угоди, ОСОБА_3 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленої підозри у судовому провадженні. Сторони угоди погодилися на призначення ОСОБА_3 покарання за ст.390-1 КК Україниу виді обмеження волі строком на 1 (один) рік з застосуванням ст. 75 та 76 КК України.

Обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою надійшов до суду.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченогост.390-1 КК України, визнав повністю тапідтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому. Крім того зазначив, що цілком розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, та надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Стверджував, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого та наполягала на затвердженні вказаної угоди, оскільки жодних порушень закону під час її підписання не було, вказана угода укладена добровільно без будь-якого примусу.

Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, та погодився на призначення узгодженого покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Як відомо із змісту п.1 ч.3ст.314 КПК Українипри прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

У відповідності до п.2 ч.1ст.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Згідно п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до абз.5 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у видіарешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років, у відповідності дост.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України відноситься до кримінальних проступків, а відтак щодо такого відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного кримінального проступку визнав беззастережно та надав суду згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості. Стверджував, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, передбачені п.1 ч.4ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку, та те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, в тому числі щодо змісту та порядку її укладення, та Кримінального Кодексу України, в тому числі щодо узгодженої міри покарання.

Зокрема, встановлено, що при укладенні угоди прокурором враховано вимоги ст.470 КПК України, зміст угоди відповідає вимогам, передбаченим ст.472 КПК України, угода укладалася за участі захисника, відповідно до вимогст.52 КПК України.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб, обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Перевіряючи узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік з застосуванням ст. 75, 76 КК України, на відповідність його вимогам Кримінального Кодексу України, судом встановлено, що таке покарання визначене у межах, установлених у санкції ст.390-1 КК України, із врахуванням ступеня тяжкості кримінального проступку, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, наявності обставин, що пом`якшують покарання, якими є щире каяття, відсутності обставин, що обтяжують покарання.

Таким чином, на думку суду, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, та за своїм видом та мірою відповідає, визначеній у ст.50 КК України, меті покарання.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1ст. 475 КПК Україниякщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання, що угоду про визнання винуватості, укладену 30.07.2021 року між в.о. керівника Страросамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника адвоката ОСОБА_5 , слід затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік із застосуванням ст.75,76 КК України.

Відповідно до положень ст.75 КК України , враховуючи ступінь тяжкості кримінального проступку та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю в 1 (один) рік, із покладенням на нього обов`язків, регламентованихч.1 ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов по справі не заявлявся. Матеріальної шкоди кримінальним проступком не завдано.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядкуст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 314,369-371,373-376,474,475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021141320000195 від 16.06.2021, укладену 30.07.2021 між в.о. начальником Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України,та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді обмеження волі строком на 1(один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, а саме: паперовий аркуш, на якому зображений знімок екрану, який зберігається при матеріалах кримінального провадження №12021141320000195, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12021141320000195.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбаченихч.4 ст.394 КПК України, а саме: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановленихчастинами четвертою,шостою,сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1