Справа № 562/1732/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2021 року Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів судове засідання по обвинувальному акту за кримінальним провадженням № 12019180130000213 від 23.03.2019 року щодо -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з незакінченою вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України згідно ст.,89 КК України не судимого-,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 05 березня 2019 року, приблизно 0 14 год. 00 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи умисно, усвідомлюючи характер протиправних своїх дій, переконавшись, що його дії не будуть помічені іншими особами, шляхом пошкодження вхідних дверей проник у підвальне приміщення бані, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав брухт чорних металів загальною вагою 125 кг., по ціні 5,20 грн., за 1 кг., на загальну суму 650,00 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вище вказану суму. Викраденим ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд.

Такими діями ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст.185 КК України а саме таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені злочину не визнав, просив не притягувати його до кримінальної відповідальності, так, як він не вчиняв інкримінований йому злочин.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд виправдати ОСОБА_4 , посилаючись на ст..91,92 КПК України обґрунтовуючи позицію відсутністю доказів, що мають значення для кримінального провадження. Вважає, що вказані норми КПК стороною обвинувачення не виконані.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив покази наданні на досудовому розслідування, просив призначити покарання на розсуд суду. Будь- яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має.

Представник потерпілого у судовому засіданні позицію потерпілого підтримав.

Свідок ОСОБА_7 в судовомузасіданні пояснив що придбав металеві вироби за 600 грн. в двох невідомих йому громадян, котрі привезли їх автомобілем «ДЕУ Ланос». Серед цих громадян підозрюваного не було. Сказав, що бачить його вперше суді.

Свідок ОСОБА_8 показав, що весною , більше 2 років назад до нього підійшов ОСОБА_9 і попросив допомогти завезти автомобілем та здати металобрухт, що лежав біля приміщення бані. Мацько сказав, що це його метал. Він в цьому не сумнівався, так як раніше від ОСОБА_10 були аналогічні прохання. Метал допоміг навантажити в автомобіль підозрюваний. Метал був проданий за 600 грн. За наявні кошти він купив 10 літрів бензину чим розрахувався з ОСОБА_10 , 200 грн. дав ОСОБА_11 , а решту залишив собі. Свідок заперечив ініціативу ОСОБА_4 у навантаженні та здачі металолому. Вказаний свідок у суді пояснив, що за день до того, йому телефонував ОСОБА_12 та просив допомогти вивезти якийсь метал за винагороду.

Свідок ОСОБА_12 , котрий притягнутий до кримінальної відповідальності за розкрадання майна і відбуває покарання в місцях позбавлення волі, підтвердив свої покази на досудовому слідстві . Пояснив, що на початку березня 2019 року заволодів 2 компресорами, котрі продав. В подальшому влітку на проханню ОСОБА_4 допомагав переносити металобрухт до автомобіля ОСОБА_13 . За це йому ОСОБА_13 привіз 10 літрів бензину.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні письмові докази у справі, заслухавши покази свідків та потерпілого у судовому засіданні, а також обвинуваченого ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, а саме вчинення крадіжки з проникненням у приміщення чим завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 , яка повністю доводиться зібраними у справі доказами а саме:

- протоколом про прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене кримінальне правопорушення а. с. 8;

- протоколом огляду місця події від 23.03.2019 а.с. 10-17, протоколом огляду від 05.04.2019 а.с. 19-22;

протоколом огляду речей від 25.03.2019 а.с. 24-25, протоколом огляду речей від 25.03.2019 а.с. 28-29;

- протоколом огляду речей від 25.03.2019 а.с. 32-33;

- висновком судової трасологічної експертизи №1.5-142/19 від 10.04.2019 а.с. 72-81;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 06.04.2019 проведеного зі свідком ОСОБА_14 а.с. 95-98;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 06.04.2019 проведеного зі свідком ОСОБА_15 а.с. 98-100;

- довідками вартості а.с. 111-112;

- протколом допиту потерпілого ОСОБА_5 а.с.89-90;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.05.2019 року а. с.101-102;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.04.2019 року а. с.105-107;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 04.05.2019 року а. с.141;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 04.05.2019 року а. с.140;

- заявою ОСОБА_12 а.с. 142 ;

- характеризуючими матеріали на ОСОБА_4 , зокрема довідка характеристика видана Здолбунівською міською радою, довідка лікаря - нарколога , про те, що гр. ОСОБА_4 на обліку не перебуває, довідка лікаря психіатра про те, що гр. ОСОБА_4 , на обліку не перебуває а.с. 124-130 ;

Захисник, ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 в ході судового розгляду та під час судових дебатів висловив своє твердження про невинуватість свого підзахисного з огляду на наступні підстави:

- спосіб вчинення кримінального правопорушення крадіжка з проникненням шляхом злому вхідних дверей базується на припущеннях обвинувачення, відсутні докази про злом вхідних дверей обвинуваченим ОСОБА_18

- ОСОБА_19 двічі повідомлявся про підозру, а саме 25 квітня 2019 року про вчинення крадіжки за домовленістю із ОСОБА_12 та 03.06.2019 року підозра по невідомих причинах булла змінена. Зазначено, що крадіжку вчинив саме ОСОБА_20 .

Очні ставки між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також із ОСОБА_21 не проводилося.

Зокрема не зрозуміло, на підставі яких відомостей вказано час вчинення кримінального правопорушення 05 березня 2019 року, а заява про вчинення крадіжки подана 23 березня 2019 року, також під час досудового розслідування відбувалися числені порушення норм матеріального права.

У прорядку ст.352 КПК України, в ході судового розгляду було допитано свідків сторонни обвинувачення та захисту, показання яких мають значення для цього кримінального провадження.

Обставин регламентованих ст.ст.87,96 КПК України, щодо допитаних свідків у ході судового розгляду встановлено не було.

У судовому засіданнні в порядку ст. 358 КПК України, було досліджено документи, які мають доказове значення для кримінального провадженння.

Проаналізувавши доводи захисту відповідно до позиції ВС України ч.2 або ст. 3 ст.87 КПК України судом не встановлено обставин, які б свідчили, що були порушені фундаментальні права та свободи обвинуваченого чи інших осіб. Суд немає сумнівів, щодо достовірності відомостей, викладених у оспорюваних документах, а тому керуючись принципом «поза розумним сумнівом» визнає документи належними та враховує ці докази при прийнятті рішення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення доведена повністю, а його позиція не підтвердилась у судовому засіданні та не спростовується наявними у справі доказами.

Під час судового слідства судом встановлено, що обвинувачений обрав позицію не визнання вини та перекладення її на іншу особу , а саме ОСОБА_22 з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Однак судом об`єктивно встановлено противне, а саме вчинення крадіжки з проникненням ОСОБА_4 .

Позиція підсудного та його захисника, щодо недопустимості наявних у справі доказів, які неможуть бути взяті до уваги, так як є недостатньо обгрунтованою та не узгоджується з іншими доказами у справі, а також з поясненнями свідків та потерпілого.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденнічужого майна,поєднаному зпроникненням уприміщення ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України.

При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує, що злочин, в якому він обвинувачується, згідно ст.12 КК України є злочином тяжким злочином. Враховуючи, думку обвинуваченого, прокурора, потерпілого, захисника , беручи до уваги, той факт, що він за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відносить повне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З огляду на викладене виправлення обвинувачення можливе без ізоляції від суспільства із застосмуванням ст. 75-76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 124, 368-371, 374-376, 395 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.185 ККУкраїнита призначити йому покарання

- у виді 3 ( три ) роки позбавлення волі;

На підставі ст.ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Зобов`язати ОСОБА_4 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази - два компресорні насоси та брухт чорних металів загальною вагою 125 кг., повернути ОСОБА_5

-кросівки чорного кольору марки «Nike», кросівки чорного кольору марки «adidas» повернути власнику;

- двідактилоплівки зі слідаминизу взуттявизнано речовимдоказом залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1