Справа № 931/36/21

Провадження № 1-кп/931/22/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судукримінальне провадження, внесенедо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12020030120000209від 23.12.2020,про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суворово Красноперекопського району Кримської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

21.12.2020 року орієнтовно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на внутрішньому подвір`ї свого господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переслідуючи прямий умисел, з метою протиправного спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, на грунті тривалих особистих неприязних відносин, наніс ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , декілька ударів невстановленим предметом в ділянку голови та лівого передпліччя, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому ліктьової кістки лівого передпліччя з незначним зміщенням, які згідно з висновком експерта № 114 від 30.12.2020 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що ввечері того дня він перебував за адресою: АДРЕСА_1 , коли почув як хтось гучно стукає в двері та вікна. Підійшовши до вікна, побачив, що це його колишній зять ОСОБА_5 , з яким він перебуває в неприязних відносинах, позаяк ОСОБА_5 неодноразово наносив тілесні ушкодження його дочці. Він викликав працівників поліції, останній почув вказане та втік. Стверджує, що дверей він йому не відкривав, позаяк металеві двері, у які стукав ОСОБА_5 , взагалі не використовуються взимку у будинку та заклеєні. ОСОБА_5 він не бив, з ким він приїхав та де отримав тілесні ушкодження, не знає. Зазначає, що ОСОБА_5 відірвав ручку металевих дверей, працівників поліції не дочекався.

Хоча обвинувачений свою вину не визнав, його вина підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який пояснив, що 21.12.2020 року орієнтовно 18-19 год. він приїхав у с. Замличі Локачинського району Волинської області до будинку свого тестя ОСОБА_4 для того, щоб побачити дітей, яких забрала його дружина. Привезла його ОСОБА_7 , яка не була присутня під час нанесення йому ударів обвинуваченим, увесь час залишалась в автомобілі, проте бачила, в якому стані він повернувся в автомобіль. Підійшовши до металевих дверей будинку тестя, він тричі постукав в них. Не дочекавшись відповіді, вирішив піти і в цей момент отримав удар в ділянку голови зверху, після чого з голови пішла кров. Розвернувшись, він побачив ОСОБА_4 , який відкрив двері, тримав в руках металевий предмет. Після цього, вийшовши з будинку, ОСОБА_4 продовжував наносити йому удари, яких було до десяти, він захищався лівою рукою, в результаті чого відчув, що кістка руки тріснула. Вказує, що у будинку тестя є двоє дверей: скляні та металеві з підвищенням без сходів, звідки останній і наносив удари. Поліцію він не викликав, пішов до автомобіля, яким його привезла ОСОБА_7 , після чого вони поїхали, остання завезла його до свого знайомого ОСОБА_8 в смт Іваничі, який надав йому первинну медичну допомогу. В лікарню він звернуся на наступний день, де було виявлено перелом руки. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, з кінця грудня по травень цього року він не може працювати та отримувати стабільний дохід, самостійно лікується, а тому зазнає майнових збитків, а також моральної шкоди через порушення нормального ритму його життя, позаяк змушений прикладати додаткові зусилля для захисту своїх прав та відновлення здоров`я. Зазначає, що він не вчиняв ніяких хуліганських дій, за що б отримав тілесні ушкодження. Стверджує, що неодноразово мав конфлікти з обвинуваченим, внаслідок яких останній наносив йому тілесні ушкодження. Поданий ним цивільний позов підтримує, просить його задовольнити.

Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що є матір`ю потерпілого ОСОБА_5 . Після того як її син повернувся із заробітків, виявив подружню зраду дружини, у зв`язку з чим у них виник конфлікт і дружина з дітьми залишила їх житло. 21.12.2020 року син поїхав в с. Замличі до дітей, при цьому він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, ввечері повернувся, в той вечір вони не спілкувалися, однак уже о 06 годині ранку наступного дня він поскаржився їй на погане самопочуття та вказав, що його побив обвинувачений, після чого вона виявила, що його рука опухла та сказала звернутися до лікарні, що син і зробив, де виявили складний перелом руки. З лікарні повідомлення про нанесення тілесних ушкоджень надіслали до поліції. Стверджує, що сину завдано значної моральної та майнової шкоди. Він переніс хірургічне втручання у зв`язку з отриманими ушкодженнями та фактично перебував на її утриманні. Вказує, що у них конфліктні відносини із сім`єю колишньої дружини сина та її теперішнім чоловіком.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , який вказав, що в той день на лінію "102" у вечірню пору доби надійшло повідомлення від обвинуваченого про те, що в с. Замличі за його місцем проживання відбувається бійка. По прибуттю на місце події заявник пояснив, що до його будинковолодіння приїжджав зять ОСОБА_5 , між ними виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку, заявник закрився всередині в будинку, зять шарпав за ручку дверей, пошкодив її. Після того як заявник сказав, що викликає працівників поліції, зять покинув домоволодіння. Видимих тілесних ушкоджень у обвинуваченого не було. Крім того, також надійшла заява від сусіда обвинуваченого про те, що в його будинку побиті вікна, останні припустили, що їх міг побити потерпілий.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який зазначив, що є працівником поліції, він був у наряді, коли надійшло повідомлення від ОСОБА_4 . Коли вони приїхали на місце події в с. Замличі, відібрали пояснення у заявника та його дочки, яка була там присутня. ОСОБА_4 повідомляв, що до нього приїхав зять, стукав у двері та вікна, зламав ручку дверей, кричав, погрожував, між ними виник словесний конфлікт, однак двері він йому не відкрив, оскільки думав, що останній не один. Крім того, підійшов ОСОБА_12 , який проживає у сусідньому будинку з обвинуваченим, та вказав, що у його будинку побиті вікна, оглянувши його будинковолодіння, вони встановили, що дійсно дві чи три шиби вікон були вибиті, рами не пошкоджені. Він вважає, що зламати руку вибиттям шиб неможливо, це мають бути відповідні різані рани. Зазначив, що будинковолодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_12 розташовані таким чином, що якщо стояти на дорозі, то можна побачити, що відбувається біля будинку ОСОБА_12 , освітлення було хороше. Якщо ж стояти на дорозі біля будинку ОСОБА_12 , то не видно, що відбувається біля входу до будинку ОСОБА_4 . Також при додатковому допиті свідок вказав, що коли вони приїхали до ОСОБА_4 за його викликом, заходили до будинку через металеві двері, які одразу ведуть у кімнату, перед дверима залитий фундамент, сходинки до дверей не ведуть, повідомив, що в будинку є і інші - пластикові двері, що ведуть у кухню, однак вони через них не заходили.

Показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що в кінці грудня 2020 року орієнтовно о 20 годині він перебував в гаражі, ремонтував автомобіль, коли йому подзвонила ОСОБА_7 та запитала чи є у нього аптечка, після цього вона привезла ОСОБА_5 , у якого була кров на голові, він надав йому медичну допомогу, обробивши рану на голові з правої сторони, останній зазначав, що його побили, казав, що бив вікна, скаржився, що йому дуже болить рука. Руку він не оглядав, порадив йому звернутися до лікаря. Після цього останній пішов. Потерпілий перебував в стані алкогольного сп`яніння, алкогольних напоїв вони разом не розпивали.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіддані пояснила, що орієнтовно в грудні 2020 року в смт Іваничі її зупинив ОСОБА_5 , який попросив підвезти його в с. Замличі Локачинського району до жінки з дітьми, при цьому заплативши їй гроші. Під`їхавши на місце, вона зупинилася біля будинку, до якого ОСОБА_5 пішов і вона бачила як він головою, руками, іншими предметами, які він, нагинаючись, брав, вибивав вікна в цьому будинку, позаяк, як він пояснював, він думав, що в цьому будинку перебуває його дружина з іншим чоловіком. Коли останній сів в автомобіль, вона бачила кров на його голові. Після цього він пішов до сусіднього будинку, як він вказав - будинку тестя, побув там декілька хвилин, та, повернувшись, сказав, щоб вони їхали, позаяк тесть викликав працівників поліції, після чого вони поїхали. При цьому потерпілий зазначав, що тесть побив його трубою по руці. Однак, будь яких звуків біля будинку тестя вона не чула, що там відбувалось, не бачила, позаяк перебувала увесь час в автомобілі, що стояв біля сусіднього будинку, звідки не було видно входу до будинку ОСОБА_4 . Стверджує, що не бачила як обвинувачений наносив потерпілому тілесні ушкодження. Вона завезла потерпілого в смт Іваничі до свого знайомого ОСОБА_8 , який оглянув його, повитирав йому кров на голові, потерпілий також скаржився, що йому болить рука. Вказує, що ОСОБА_5 пропонував їй кошти за дачу показань про те, що вона бачила як обвинувачений побив його. Одна з розмов її з ОСОБА_5 була записана на телефон.

Аудіозапис такої розмови, розміщений на CD-R диску, був досліджений в ході судового розгляду (а.к.п.101), однак вказаних свідком обставин у ній не зафіксовано.

Свідок ОСОБА_13 вказала, що в той день до неї зателефонував її батько ОСОБА_4 та повідомив, що до нього в с. Замличі приїжджав її колишній чоловік ОСОБА_5 , він двері йому не відкрив, останній зламав ручку дверей, після чого батько зателефонував до поліції. Самої події вона не бачила, зі слів батька, він його не бив. Коли вона приїхала, на місці були працівники поліції, ОСОБА_5 уже не було. Останній, не дочекавшись працівників поліції, поїхав, при цьому не одразу звернувся за медичною допомогою. Де він отримав тілесні ушкодження, невідомо. Зазначає, що перед тим ОСОБА_5 побив вікна, пошкодивши дерев`яні рами, в будинку її теперішнього чоловіка ОСОБА_12 , що проживає у сусідньому будинку по АДРЕСА_2 , де міг отримати тілесні ушкодження, в нанесенні яких обвинувачує її батька. Також ОСОБА_5 під час їх спільного проживання неодноразово наносив їй тілесні ушкодження та мав конфлікти з її батьком.

Разом з тим, вина обвинуваченого підтверджується:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 22.12.2020 року (а.к.п.128);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.01.2021 р. із потерпілим ОСОБА_5 , а також оглянутим в судовому засіданні відеозаписом даного слідчого експерименту (а.к.п.117-120);

- протоколом огляду місцевості від 21.01.2021 року з фототаблицями (а.к.п.123-127);

- висновком експерта № 114 від 30.12.2020 року, з якого вбачається, що експертизою ОСОБА_5 виявлено садно правої тім`яної ділянки та синець правої вушної раковини. При зверненні в лікарню у ОСОБА_5 виявлено закритий перелом ліктьової кістки лівого передпліччя з незначним зміщенням, забійну рану волосяної частини голови. Згідно з рентгенологічним заключенням у нього наявний повний перелом, зі зміщенням лівої ліктьової кістки на межі середньої і нижньої третини. Виявлені ушкодження у вигляді садна волосяної частини голови та синця вушної раковини виникли внаслідок дії тупого предмета(ів), які мають обмежену по площі або ж ширині контактуючу поверхню. Перелом ліктьової кістки, на межі середньої та нижньої третини, з зміщенням відломків, виник внаслідок дії тупого предмета, який мав обмежену по ширині контактуючу поверхню, з прикладанням сили в місці перелому. Такий перелом, цілком вірогідно, виник під час захисту, шляхом прикривання рукою від удару, що наносився зверху вниз, при цьому ліктьова кістка, яка займає внутрішню половину передпліччя, стає доступною для травмування. Ступінь організації тілесних ушкоджень та дані медичної документації не протирічять відомостям про час заподіяння ушкоджень. Виходячи з кількості ушкоджень, потерпілому було заподіяно не менше 3-х травмуючих дій. Виникнення таких ушкоджень внаслідок падіння потерпілого з висоти власного росту на тверду поверхню виключається. Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді садна (незначна забійна рана) волосяної частини голови та синця вушної раковини по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а перелом ліктьової кістки - до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров`я (а.к.п. 121-122).

Експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що отримані ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому ліктьової кістки відносяться до захисних та могли виникнути внаслідок підняття руки потерпілим з метою захисту від удару, що нанесений зверху до низу з прикладенням достатньої сили, що призвело до повного перелому. Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого, могли виникнути при обставинах, на які він вказує. Однак, вони не є такими, що могли бути отримані від удару арматурою, як вказує потерпілий. Це міг бути інший предмет з обмеженою по площі контактуючою поверхнею. Отримати такого роду тілесні ушкодження шляхом розбиття скла вікна з дерев`яними перетинками мало би привести до ушкоджень у вигляді надрізів, що у потерпілого не виявлено. Розбиття вікон голою рукою малоймовірно, скоріше такі дії можливі з використанням певних предметів.

Таким чином, твердження обвинуваченого та свідка ОСОБА_13 про отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень у вигляді перелому ліктьової кістки руки шляхом розбиття шиб вікон з пошкодженням їх дерев`яних перетинок або в іншому місці, позаяк він не одразу звернувся за медичною допомогою, спростовуються висновком експерта, показаннями експерта ОСОБА_14 в ході судового розгляду, показаннями потерпілого ОСОБА_5 , показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які в сукупності відтворюють обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілим.

Показання обвинуваченого не відповідають обставинам, встановленим в ході судового розгляду. Так, останній стверджує, що металеві двері в його будинку взимку взагалі не використовуються, а тому він не міг наносити тілесні ушкодження ОСОБА_5 , вийшовши з вказаних дверей. Однак, такі покази спростовуються показаннями свідка ОСОБА_11 , який зазначив, що коли вони приїхали до будинковолодіння обвинуваченого в той день за його викликом, то заходили до будинку саме через ці металеві двері, які ведуть одразу у кімнату, до них не ведуть сходинки, а є лише підвищення у вигляді залитого фундаменту, що відповідає показанням потерпілого та механізму виникнення у нього тілесних ушкоджень у виді перелому ліктьової кістки, що відноситься до захисних ушкоджень і може виникнути в разі підняття руки для захисту від удару, що наноситься зверху до низу. А тому суд не бере до уваги показання обвинуваченого про те, що він не відкривав двері потерпілому та не наносив йому тілесні ушкодження, та розцінює такі показання як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого в нанесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, доведена повністю, його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України і він повинен нести відповідальність за даною статтею.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу винного.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Окрім того, призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує те, що по місцю проживання він характеризується позитивно, алкогольними напоями не зловживає (а.к.п. 139), відомості про його офіційне працевлаштування відсутні, раніше притягався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України, несудимий на підставі ст.89 КК України (а.к.п.135), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п.136, 137), згідно із досудовою доповіддю ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, орган пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі (а.к.п. 42,43), разом з тим, потерпілий просив покарати обвинуваченого за вчинене, а тому суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

У кримінальному провадженні до початку судового розгляду справи по суті представником потерпілого ОСОБА_5 (цивільного позивача) ОСОБА_6 було пред`явлено позов до обвинуваченого ОСОБА_4 (цивільного відповідача) про стягнення майнової шкоди у розмірі 6904,96 грн та моральної шкоди в сумі 20000 грн, всього 26904,96 грн (а.к.п. 48-51).

Свої вимоги представник цивільного позивача обґрунтовує тим, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 звертався за медичною допомогою до Іваничівської ЦРЛ, в подальшому перебував на стаціонарному лікуванні з 24.12.2020 по 30.12.2020 року в КНП «Горохівська ЦРЛ». Під час лікування було здійснено, зокрема, оперативне втручання щодо штучної фіксації переламаної ліктьової кістки, в подальшому обстежувався та перебував на амбулаторному лікуванні в КНП «Горохівська ЦРЛ» та КНП «Іваничівська ЦРЛ». Всього ОСОБА_5 перебував на лікуванні до 22.04.2021 року, а з 23.04.2021 року після часткового видужання вийшов на роботу. Спричинені тілесні ушкодження, а саме: перелом руки, і надалі потребують лікування, відновлення та реабілітації.

Спричинені тілесні ушкодження потягли за собою необхідність медичного обстеження та лікування потерпілого, що супроводжувалося витратами на придбання ліків та матеріалів медичного призначення. Зазначені матеріальні витрати позивача становлять 6904,96 грн, в тому числі: витрати на придбання ліків - 343,86 грн (201,00 +142,86) та витрати на придбання матеріалів медичного призначення (підтримуючий бандаж для руки, фіксуючі пластини (імплантанти) для скріплення кісток) - 6561,10 грн (6440,00+121,10).

Дані обставини підтверджуються медичною карткою амбулаторного хворого ОСОБА_5 з КНП «Іваничівська ЦРЛ», випискою із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 № 3715/545 з КНП «Горохівська ЦРЛ», що підтверджує перебування останнього на стаціонарному лікуванні в період з 24 по 30.12.2020 року, довідкою КНП «Горохівська ЦРЛ» від 26.02.2021 року, висновком експерта № 114 від 30.12.2020 р., фіскальними чеками № 168630 від 02.03.2021 на суму 170,50 грн, № 0058044 від 28.12.2020 року на суму 142,86 грн, № 0025547 від 30.12.2020 на суму 121,10 грн - на придбання ліків, квитанцією № 0.0.1961969614.1 від 30.12.2020, накладною № 00031 від 30.12.2020 на суму 6440 грн - на придбання набору імплантів для остеосинтезу (а.к.п.52-59).

Окрім майнової шкоди, представником позивача заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Такі вимоги мотивує тим, що спричинені позивачу тілесні ушкодження викликали в потерпілого сильний фізичний біль, нервовий стрес та моральні страждання. Зазначеними протиправними діями позивачу було завдано образи та викликано відчуття страху за свої особисту безпеку та здоров`я, булопорушено нормальнийспосіб життя,оскільки потерпілийбув змушенийдокладати додатковізусилля длязахисту своїхправ тавідновлення здоров`я.Зокрема,внаслідок переломуруки позивачбув вимушенийприпинити ажна чотиримісяці працюватипо спеціальностівчителем фізкультуриу школі,займатися спортом,був вимушенийдіяти лишеоднією рукоюта ходитив гіпсі.Позивач бувпозбавлений можливостіобслуговувати себесамостійно вповному обсязіта працюватипо господарствудля сім`ї.Моральні стражданнявнаслідок побоївпосилювалися тим,що завданітілесні ушкодженнябули завданінесподівано табез очевиднихпідстав.Значні нервовінавантаження позивачзазнав взв`язкуз необхідністюз`являтисядо правоохороннихорганів тасуду в зв`язку із розслідуванням та розглядом кримінального провадження по факту його побиття.

Обвинувачений позовні вимоги цивільного позову не визнав, позаяк не визнає своєї вини.

Відповідно до ч. 2 ст.127КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи наведене, цивільний позов ОСОБА_5 в частині відшкодування майнової шкоди, завданої злочином, є підставним, однак підлягає до задоволення частково в сумі 6874,46 грн, оскільки розмір саме таких витрат, понесених останнім на лікування, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які жодним чином не спростовані цивільним відповідачем. В задоволенні позову в цій частині на суму 30,50 грн необхідно відмовити, позаяк витрати на придбання ліків згідно із фіскальним чеком № 168630 від 02.03.2021 становлять 170,50 грн, а не 201 грн як помилково вказано представником цивільного позивача.

Відповідно до ч.1 ст.1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, з урахуванням характеру, обсягу і глибини страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров`я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди судом враховано характер дій обвинуваченого та потерпілого, те, що діями обвинуваченого було порушено нормальний спосіб життя цивільного позивача, оскільки потерпілий був змушений докладати додаткові зусилля для відновлення свого здоров`я та захисту своїх прав. Крім того, суд також враховує ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як таких, що спричинило тривалий розлад здоров`я, а тому оцінює завдану потерпілому моральну шкоду в розмірі 2000 грн. Ця сума, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних обставин, є достатньою.

Враховуючи наведене, цивільний позов підлягає до задоволення частково.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 127, 128, 129, 368, 370, 374 КПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні ч. 1 ст. 122 ККУкраїни та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 8 (восьми) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом одного року шести місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих злочином, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 6874,46 грн завданої майнової шкоди та 2000 грн моральної шкоди, всього 8874 (вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 46 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Кідиба