ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2021 Справа № 905/629/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Бутенко П.Є., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача - 1 Міністерства освіти і науки України, позивача - 2 Луганського національного аграрного університету до Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (доходу) у сумі 14 786 136,40 грн,-

За участю представників сторін:

від прокурора - Комісар О.О. (за посвідченням);

від позивача 1 - не з`явився;

від позивача 2 - Гончарова І.Т. (на підставі ордеру);

від відповідача - Виноградська О.В. (на підставі ордеру), Болотов А.А. (на підставі ордеру);

ОБСАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України Луганського національного аграрного університету з позовом до Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (доходу) у сумі 14 786 136,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ті обставини, що Фізична особа-підприємець Шестопалов Юрій Миколайович, за відсутності правовстановлюючих документів, в період з 01.02.2016 року по 26.09.2019 року використовував земельну ділянку Луганського національного аграрного університету площею 616 га, з яких 595 га ріллі він засіював зерновими культурами (ячмінь, озима пшениця, кукурудза, соняшник), збирав врожай та отримував доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, у зв`язку з чим просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича грошові кошти (дохід) у сумі 14 786 136,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/629/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.05.2021 відкладено підготовче засідання на 24.06.2021 року.

16.06.2021 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника позивача-1 надійшли пояснення по справі (24.06.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області надійшли аналогічні за змістом пояснення).

23.06.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від Заступника Генерального прокурора надійшли пояснення по справі.

24.06.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшло клопотання про продовження терміну підготовчого провадження, відзив на позовну заяву та попередній розрахунок судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.06.2021 продовжено строк розгляду справи №905/629/21 на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 26.07.2021 року; підготовче засідання призначено на 22.07.2021 року.

16.07.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від Заступника Генерального прокурора надійшла відповідь на відзив.

19.07.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від позивача-2 надійшла відповідь на відзив.

22.07.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №15706/21, №15707/21, №15723/21) та клопотання про витребування доказів (вх. №15705/21).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.07.2021 у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про витребування доказів відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі №905/629/21 та призначено розгляд справи по суті на 26.08.2021 року.

09.08.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від позивача-2 надійшли письмові пояснення.

26.08.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від прокуратури надійшли пояснення на клопотання відповідача від 22.07.2021 про долучення доказів.

26.08.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від позивача-2 надійшли заперечення на клопотання відповідача від 22.07.2022.

26.08.2021 до канцелярії Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 26.08.2021 з`явився прокурор, представник позивача-2 і представник відповідача. Представник позивача-1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Правонаступництво.

24.07.1997 на підставі рішення Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області від 11.06.1997 Слов`янському радгоспу - технікуму виданий Державний акт на право постійного користування землею площею 716,8 га серії 1-ДН № 004915 (далі - Державний акт).

На підставі наказу Міністерства агропромислового комплексу від 30.03.1998 № 99 Слов`янський радгосп - технікум перейменований на Слов`янський державний аграрний технікум.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України (далі - Мінагрополітики) від 21.06.2007 № 434 Слов`янський державний аграрний технікум реорганізований у відокремлений структурний підрозділ «Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету» (далі - Технікум), шляхом приєднання до ЛНАУ, з окремими правами юридичної особи.

Пунктом 2 зазначеного наказу Мінагрополітики встановлено, що ЛНАУ є правонаступником майнових прав і обов`язків, в тому числі, реорганізованого Слов`янського державного аграрного технікуму.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 № 87-р цілісний майновий комплекс Технікуму передано із сфери управління Мінагрополітики до сфери управління МОН України.

Наказом МОН України від 19.02.2015 № 168 цілісний майновий комплекс Технікуму прийнято до сфери управління міністерства.

Так, згідно акту приймання-передачі, підписаного між МОН України та Мінагрополітики від 30.09.2015, до переданих об`єктів Технікуму включена земельна ділянка сільськогосподарського призначення розташована за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Д. Бідного, 115, кадастровий номер: 1424282400:04:000:0083 площею 716,8 га, з них: рілля - 595,0 га; пасовища - 21,0 га; господарські двори - 23,8 га; господарські шляхи - 1,0 га; ліси - 67,0 га; інші - 9,0 га (п. 6 акту).

Відповідно до наказу МОН України від 11.07.2017 № 1010 (з урахуванням наказу від 24.01.2019 № 54) Технікум перейменовано на відокремлений структурний підрозділ «Слов`янський коледж Луганського аграрного національного університету» (далі - Коледж).

В подальшому, наказом МОН України від 24.02.2020 № 275 погоджено рішення Вченої ради ЛНАУ щодо створення ВСП «Донбаський аграрний фаховий коледж Луганського національного аграрного університету» (далі - Донбаський коледж), який утворюється внаслідок реорганізації Коледжу та ВСП «Костянтинівський коледж Луганського національного аграрного університету» шляхом злиття (без створення окремої юридичної особи).

Відповідно до п. 2 вказаного наказу МОН України Донбаський коледж є правонаступником всього майна, прав і обов`язків Коледжу.

В процесі реорганізації майно Коледжу, в тому числі спірна земельна ділянка, на підставі акту приймання-передачі нематеріальних активів № 4 від 15.04.2020, затвердженого головою комісії з реорганізації, передано на баланс Університету.

Таким чином, спірна земельна ділянка була надана у постійне користування Слов`янському радгоспу-технікуму, правонаступником всіх майнових прав якого є ЛНАУ (в особі Технікуму - в період з 21.07.2007 до 10.07.2017, Коледжу - в період з 11.07.2017 до 21.02.2020, Донбаського коледжу - в період з 22.02.2020 до тепер), що підтверджується вищевикладеним.

Договірні відносини та їх припинення.

Між ФОП Шестопаловим Юрієм Миколайовичем та Технікумом укладено договір № 13-м від 26.10.2011 про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) (далі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, сторони зобов`язуються без створення юридичної особи, шляхом об`єднання спільних зусиль, на основі співробітництва, шляхом здійснення вкладів майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), яке належить сторонам на відповідних правових підставах, а також на основі організації співпраці спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення таких спільних цілей:

-вирощування продукції рослинництва на загальній площі 616 га;

-проведення науково-дослідних робіт з питань сільськогосподарської діяльності;

-реалізації вирощеної продукції;

-одержання прибутку.

Згідно з п. 2.5 розділу 2 договору Технікум зобов`язується надати можливість використання для спільної діяльності земельної ділянки, яка належить йому на праві постійного користування за актом приймання-передачі (595 га ріллі та 21 га пасовищ), яка відповідно до п. 4.1 розділу 4 договору є внеском Технікуму у спільну діяльність.

Із додатку № 2 до договору встановлено, що передана у спільну діяльність земельна ділянка загальною площею 616 га включає в себе 19 полів, з яких 595 га - ріллі та 21 га - пасовищ.

Надана у спільну діяльність земельна ділянка площею 616 га є частиною земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Д. Бідного, 115, кадастровий номер: 1424282400:04:000:0083 площею 716,8 га, що перебувала у постійному користуванні Технікуму як структурного підрозділу ЛНАУ на підставі Державного акту, про що ґрунтовно викладено вище по тексту цієї позовної заяви.

Земельна ділянка Технікумом за договором передана ФОП Шестопалову Ю.М. шляхом підписання акту приймання-передачі від 26.10.2011.

Реєстрація фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича припинена 01.02.2016, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис № 22770060002026421, з огляду на що, договірні відносини припинились, а підстава для користування земельною ділянкою ФОП Шестопаловим Ю.М. перестала існувати.

З урахуванням зазначеного, 01.02.2016 між сторонами договору підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки згідно якого ФОП Шестопалов Ю.М. передає, а Технікум приймає земельну ділянку площею 616 га.

Щодо користування ФОП Шестопаловим Ю.М. спірною земельною ділянкою та отримання ним доходів.

Договірні відносини між Технікумом та ФОП Шестопаловим Ю.М. припинились 01.02.2016, проте Відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою для виробництва сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку (з 16.11.2016 зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису: 22770000000029401).

Факт використання земельної ділянки підтверджується наступним.

Комісією, створеною наказом керівника Технікуму від 22.06.2016 № 198, 24.06.2016 у складі голови комісії та її членів в присутності представника Держземкадастру проведено огляд земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Слов`янськ, вул. Д. Бідного 115, площею 616 га, та встановлено, земельна ділянка оброблена та засіяна сільськогосподарськими культурами.

Також, комісією створеною наказом керівника Технікуму від 25.05.2017 № 231, 26.05.2017 проведено обстеження зазначеної земельної ділянки, якими встановлено, що 595 га землі оброблено та засіяно такими сільськогосподарськими культурами:

-ячменем (поля № № 1, 14 площею 28 га та 22 га відповідно);

-соняшником (поля № № 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 17 площею 44, 26, 8 7, 16, 19, 63, 60 га відповідно);

-кукурудзою (поля № № 3, 7, 8, 9, площею 605, 22, 26 га відповідно);

-озимою пшеницею (поля № № 15, 16, 18, 19 площею 51, 36, 28, 24 відповідно).

Крім того, із листа Технікуму №01-18-500 від 14.09.2018 вбачається, що за результатами обстеження комісією Технікуму земельної ділянки встановлено, що станом на 07.09.2018 ФОП Шестопалов Ю.М. на 155 га землі не зібрав врожай кукурудзи на полі № 2 площею 44 га та на полі № 12 площею 63 га, та врожай соняшнику на полях № № 8 та 9 площами 22 та 22 га відповідно.

З урахуванням вищевикладеного, в квітні 2017 року Заступник керівника Слов`янської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі МОН України та ЛНАУ в особі Технікуму до ФОП Шестопалова Ю.М. з позовом про зобов`язання звільнити земельну ділянку площею 616 га (справа № 905/856/17).

За результатами розгляду справи (в тому числі, неодноразового її перегляду), постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018, залишеною в силі постановою ВС у складі КГС від 17.01.2019 позов прокурора задоволено, ФОП Шестопалова Ю.М. зобов`язано звільнити земельну ділянку загальною площею 616 га, що перебуває у постійному користуванні Технікуму як структурного підрозділу ЛНАУ на підставі Державного акту.

В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Донецький апеляційний господарській суд у своїй постанові від 04.09.2018, зокрема, встановив наступні фактичні обставини:

-«договір про спільний обробіток землі № 13-м від 26.10.2011 припинив свою дію 01.02.2016 відповідно до приписів ст. 1141 ЦК України»;

-«Шестопалов Ю.М. після підписання акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016, тобто після повернення земельної ділянки площею 616 га постійному землекористувачу, продовжив використання та здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці. Факт використання та здійснення господарської діяльності на спірній земельній ділянці протягом 2016 - 2017 років відповідачем не заперечується».

Щодо використання та здійснення господарської діяльності ФОП Шестопаловим Ю.М. на спірній земельній ділянці протягом 2018 - 2019 років.

В матеріалах справи №905/629/21 наявні копії Акту обстеження земельної ділянки ГУ Держгеокадастру в Донецькій обл. від 06.05.2019 № 10/-ДК/97/АО/10/01/-19 (надалі - Акт обстеження) та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки ГУ Держгеокадастру в Донецькій області від 08.05.2019 № 108-ДК/101/АП/09/0 (надалі - Акт перевірки).

Акт обстеження від 06.05.2019 складений представниками ГУ Держгеокадастру в Донецькій обл. у присутності керівника ВСП «СК ЛНАУ» та ФОП Шестопалова Ю. М. Вказаним актом встановлено, що зазначена в ньому земельна ділянка загальною площею 716,8000 га, надана Слов`янському радгоспу-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДН № 004915 від 24.07.1997, використовуються ВСП «СК ЛНАУ».

Зі змісту цього Акту вбачається, що 616,0000 га вказаної земельної ділянки використовується ФОП Шестопаловим Ю. М. згідно договору на сумісний обробіток землі, решта - використовується самим коледжем. Вказаний Акт обстеження підписаний Шестопаловим Ю. М. та керівником ВСП «СК ЛНАУ», які отримали його копії.

Актом перевірки від 08.05.2019, складеним представниками ГУ Держгеокадастру в Донецькій області у присутності ФОП Шестопалова Ю. М. (без участі представників Коледжу або Університету) також встановлено, що зазначена в ньому земельна ділянка загальною площею 716,8000 га, надана Слов`янському радгоспу-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДН № 004915 від 24.07.1997, використовуються ВСП «СК ЛНАУ».

В Акті зазначено, що на земельні ділянки площею 616,0000 га ВСП «СК ЛНАУ» укладено договір на спільний обробіток земельних ділянок (простого товариства) від 26.10.2011 року № 13-м (який втратив чинність на підставі рішення Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 905/856/17) в інше користування, при цьому використання земельної ділянки здійснювалося з метою отримання прибутку, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, наданої у постійне користування навчальному закладу - а саме для діяльності Слов`янського державного аграрного технікуму (навчальних цілей).

Актом перевірки від 08.05.2019 зафіксовано, що решта земельних ділянок (тобто окрім 616,00 га, які використовувалися ФОП Шестопаловим) обробляються та частково засіяні озимими та яровими сільськогосподарськими культурами самим ВСП «СТ ЛНАУ». Розподіл ділянок для спільної обробки вбачається згідно додатка № 1 до договору № 13-м - план-схема розміщення полів ВП СТ ЛНАУ.

Також, Актом перевірки встановлено, що згідно карти-схеми полів земельна ділянка площею 616,00000 га використовується ФОП Шестопаловим Ю. М. - оброблена, підготовлена до посіву та засіяна в період 2018-2019 років, що збігається з технологічним циклом сівозмін.

Отже, Акт обстеження від 06.05.2019 та Акт перевірки від 08.05.2019 є належними та допустимими доказами, які свідчать, що у період 2018-2019 років земельна ділянка площею 616,0000 га використовувалася відповідачем - ФОП Шестопаловим Ю. М.

Крім того, в заяві від 17.07.2019 по справі № 905/856/17 про роз`яснення судового рішення та визначення порядку його виконання, ФОП Шестопалов Ю.М. пояснив, що земельна ділянка може бути ним повернута лише після завершення циклу сільськогосподарських робіт поточного календарного року, оскільки керівництвом ЛНАУ погоджено сівообіг на 2018 - 2019 роки (Ухвала Східного апеляційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 905/856/17).

На виконання рішення суду у справі № 905/856/17 ФОП Шестопалов Ю.М. повернув у користування Коледжу 616 га землі лише 26.09.2019, що підтверджується актом прийому-передачі від 26.09.2019.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами прокурора та позивача-2, що ФОП Шестопалов Ю.М. не маючи правовстановлювальних документів, безпідставно в період з 01.02.2016 по 26.09.2019 використовував земельну ділянку ЛНАУ площею 616 га, з яких 595 га ріллі засіював зерновими культурами (ячмінь, озима пшениця, кукурудза, соняшник), збирав врожай та отримував доходи від реалізації сільськогосподарської продукції, тобто збагачувався за рахунок чужого майна без достатньої правової підстави.

З урахуванням строків позовної давності, період до стягнення визначено Позивачами з 01.04.2018 до 26.09.2019 (далі - спірний період), що включає себе два завершених цикли сівообороту.

Правові підстави позову.

Предметом позову в цій справі є стягнення з ФОП Шестопалова Ю.М. доходів, які він міг одержати від використання майна, збереженого у себе без достатньої правової підстави, з часу, коли він дізнався про володіння цим майном без достатньої правової підстави, на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної власності набувають, зокрема, заклади освіти незалежно від форми власності.

Згідно із ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право користування земельними ділянкам із земель державної і комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ті порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, застосування інших, передбачених законом, способів.

Один із таких способів передбачений ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Виходячи з викладених норм права, особа, яка зберегла майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути не тільки це майно, а і відшкодувати всі доходи, які могла одержати від використання безпідставно набутого майна з часу, коли дізналась про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується, що Шестопалов Ю.М. безпідставно продовжував використовувати земельну ділянку площею 616 га для здійснення сільськогосподарського виробництва, після того як мав реально її повернути на підставі акту приймання-передачі ділянки постійному користувачу від 01.02.2016 (зважаючи на припинення фізичної особи-підприємця).

У період з 01.02.2016 до 15.11.2016 Шестопалов Ю.М. використовував спірну земельну ділянку як фізична особа, однак з 16.11.2016 продовжив нею користуватися вже як суб`єкт підприємницької діяльності, також для сільськогосподарського виробництва.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 та 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, враховуючи, що договірні відносини між сторонами припинились, а підстава для користування земельною ділянкою перестала існувати, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

ФОП Шестопалов Ю.М. був достеменно обізнаний із необхідністю повернення земельної ділянки її законному користувачеві, що підтверджується підписаним ним особисто 01.02.2016 актом приймання-передачі. Однак, підписавши акт, фактично земельну ділянку не повернув, натомість засівав її сільськогосподарськими культурами продовж 2016, 2017, 2018, 2019 років, збирав врожай.

Фактично ФОП Шестопалов Ю.М. повернув земельну ділянку лише по завершенню повного сільськогосподарського циклу, після збору врожаю восени 2019 року, що підтверджується актом приймання-передачі від 26.09.2019.

З огляду на викладене, ФОП Шестопалов Ю.М. як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок постійного землекористувача ділянки зберіг у себе кошти (доходи від здійснення виробництва сільськогосподарської продукції на спірній земельній ділянці) зобов`язаний повернути ці кошти законному користувачу земельною ділянкою.

Аналогічні висновки зроблені ВП ВС у постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Щодо розрахунку.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення для науково-дослідної та навчальної діяльності.

До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, пасовища та перелоги).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам 01.11-01.42 та 05.00.1 - 05.00.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97.

Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 культури зернові та технічні віднесені до коду 01.11, до якого включено зерно озимої пшениці, кукурудзи та ячменю (різних видів і сортів), олійні культури, в тому числі насіння та зерна соняшника.

ФОП Шестопалов Ю.М. згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, займається такою діяльністю:

- вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (вид діяльності 01.11 за КВЕД);

- оптовою торгівлею живими тваринами (вид діяльності 46.23 за КВЕД);

- оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (вид діяльності 46.21 за КВЕД).

Таким чином, вирощування зернових та олійних культур, а також торгівля ними відноситься до основних видів діяльності ФОП Шестопалова Ю.М.

При здійсненні розрахунку доходу, який би міг отримати ФОП Шестопалов Ю.М. за спірний період використання земельної ділянки без достатньої правової підстави, Позивачем враховано наступні чинники:

1) площа земельної ділянки, її цільове призначення та вид угідь - 595 га ріллі (для систематичних посівів сільськогосподарських культур призначені угіддя у вигляді ріллі; пасовища зазвичай покриті багаторічною рослинністю та призначені для випасання худоби).

2) підтвердження факту вирощування таких сільськогосподарських культур як озима пшениця, соняшник, кукурудза, ячмінь (згідно з актами обстежень земельної ділянки);

3) врожайність зазначених сільськогосподарських культур на території Слов`янського району Донецької області та середні ціни на реалізовану продукцію у 2018 - 2019 роках (згідно інформації з ГУ статистики у Донецькій області).

З урахуванням строків позовної давності, період до стягнення Позивачем визначено з 01.04.2018 до 26.09.2019 (далі - спірний період), що включає себе два завершених цикли сівообороту.

У сільськогосподарському виробництві існує п`ять періодів сільськогосподарських робіт, зокрема перший - період весняних робіт, який включає сівбу та садіння сільськогосподарських культур, третій - період збирання озимих і ранніх ярих культур, сівбу озимих, четвертий - період осінніх робіт, під час якого збирають пізні ярі зернові і технічні культури, реалізують продукцію.

Таким чином у спірному періоді (2018-2019 роки) ФОП Шестопалов Ю.М. двічі засіяв та зібрав врожай озимої пшениці (сівба здійснюється восени, збір врожаю - весною), а також два врожаї соняшнику, кукурудзи та ярого ячменю (сівба здійснюється весною, збір врожаю - восени).

Під час здійснення розрахунку прокурором та Позивачами враховано здійснення ФОП Шестопаловим Ю.М. сівозміни на земельній ділянці (науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур у часі й на території) культур соняшнику та кукурудзи, що підтверджується актами обстежень земельної ділянки та листуванням між Технікумом та підприємцем.

За змістом статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заявлені до стягнення.

Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (Постанова ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15).

Беручи до уваги доводи відповідача щодо невірно проведеного позивачем розрахунку, суд вважає, що обчислення розміру доходу отриманого Шестопаловим Ю.М. протягом 2018-2019 років від використання спірної земельної ділянки , не потребує особливих спеціальних знань, тому зацікавлена сторона могла надати свій контррозрахунок вищевказаних нарахувань, складаний бухгалтером, економістом чи іншою особою, яка має повну освіту або надати висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, виконаних на замовлення зацікавленого учасника.

На порушення приписів статті 74 ГПК України , якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не обґрунтувало та не надало доказів, які підтверджували б, що заявлена позивачем до стягнення сума доходу, розрахована з порушенням правових норм та без врахування статистичних даних компетентних органів, та не надав контррозрахунок суми доходу, який відповідач вважав би правильним.

Отже, з огляду на викладену позицію, у разі незгоди з розрахунком, відповідач мав надати власний розрахунок із обґрунтуванням та наданням доказів на його підтвердження.

З огляду на вищевикладені обставини справи та перевіривши розрахунок, суд погоджується з доводами прокурора та позивача-2, що відповідач, використовуючи без достатньої правової підстави земельну ділянку, постійним користувачем якої був Технікум/Коледж як підрозділ ЛНАУ, міг отримати дохід в сумі 14 786 136,4 грн, з яких 6 135 843,8 грн у 2018 році та 8 650 292,6 грн у 2019 році, а грошові кошти у зазначеній сумі підлягають стягненню з нього в судовому порядку на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України як дохід, який могла отримати особа від використання майна без достатньої правової підстави за період часу, з якого особа знала, що підстава для використання майна перестала існувати.

Суд вважає, що розрахунок та обґрунтування позовних вимог здійснено прокурором та позивачами на підставі норм ЦК України, офіційних даних Головного управління статистики у Донецькій області, яке є територіальним органом Державної служби статистики України, та у межах наданої йому компетенції забезпечує реалізацію державної політики в галузі статистики з метою одержання достовірної інформації про соціально-економічне становище регіону.

Посилання відповідача на неврахування під час здійснення розрахунку інформації щодо втрат готової продукції під час негоди або способу збору врожаю, суд не приймає до уваги, оскільки у разі наявності таких обставин, він не був позбавлений можливості надати докази на їх підтвердження, а також надати суду відповідний контр розрахунок, проте не надав.

З огляду на вищевикладені обставини справи та перевіривши розрахунок, суд погоджується з доводами прокурора та позивача-2, що ФОП Шестопалов Ю.М., використовуючи без достатньої правової підстави земельну ділянку, постійним користувачем якої був Технікум/Коледж (як підрозділ ЛНАУ), міг отримати дохід в сумі 14 786 136,4 грн, з яких 6 135 843,8 грн у 2018 році та 8 650 292,6 грн у 2019 році.

Отже, грошові кошти в зазначеній сумі підлягають стягненню з ФОП Шестопалова Ю.М. на користь Луганського національного аграрного університету в судовому порядку на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України як дохід, який відповідач міг отримати від використання майна без достатньої правової підстави у 2018-2019 роках.

Обґрунтування порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором в суді.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав а законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. До господарського суду мають право також звертатись особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою ст. 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 під представництвом прокуратурою України інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

З огляду на те, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У матеріалах Консультативної Ради Європейських прокурорів відзначено, що не існує загальних міжнародних правових норм та правил стосовно завдань, функцій та організації прокурорської служби за межами сфери кримінального права. Діяльність прокурорських служб викликана потребою суспільства у належному захисті прав людини та державних інтересів. Держава має суверенне право визначати свої інституційні та правові процедури реалізації її функцій із захисту прав людини та державних інтересів, дотримання принципу верховенства права та її міжнародних зобов`язань.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін.

Водночас ЄСПЛ звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу.

Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ зазначив, що сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

Законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» встановлено, що внутрішня політика ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, поваги до гідності кожної особи, забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав.

Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-ХІІ, визначено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, Законом України «Про охорону дитинства» визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності.

У Преамбулі Конвенції про права дитини зазначено, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Конституцією України кожному гарантовано право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ст. 53).

Так, земельна ділянка державної форми власності, якою безпідставно користувався ФОП Шестопалов Ю.М., у спірний період належала на праві постійного користування Технікуму/Коледжу як відокремленому підрозділу ЛНАУ.

Відповідно до п. 1.1. Статуту ЛНАУ в редакції 2015 року навчальний заклад створений постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1880 та є галузевим вищим навчальним закладом, який проводить інноваційну освітню діяльність, пов`язану із здобуттям вищої освіти різних ступенів та отримання кваліфікації широкого спектра аграрних, природничих, технічних, економічних та інших напрямів науки.

Враховуючи головні завдання навчального закладу, спірна земельна ділянка передана у постійне користування з метою виробництва сільськогосподарської продукції та забезпечення навчального процесу.

Відповідно до Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально-виховних закладів, затвердженого постановою КМУ від 29.05.1996 № 307, навчально-дослідна земельна ділянка закладу освіти є базою для проведення навчальних та практичних занять, передбачених програмами з природознавства, біології, трудового навчання, засвоєння знань, формування вмінь і навичок, дослідницької природоохоронної роботи, продуктивної праці учнів

Основними напрямами діяльності учнів на земельній ділянці є: вирощування рослин і тварин, спостереження за їх ростом і розвитком, проведення сільськогосподарських дослідів згідно з програмами трудового навчання, природознавства, біології, гурткових занять.

Отже, нормами законодавства передбачено, що земельна ділянка для забезпечення навчального процесу передана освітньому закладу із метою проведення навчальних та практичних занять, засвоєння знань, формування вмінь і навичок тощо.

При цьому, здійснення вищезазначених заходів має здійснюватися на відповідній земельній ділянці виключно учнями та вчителями освітнього закладу.

Водночас, ФОП Шестопалов Ю.М. використовував земельну ділянку у спірному періоді з метою отримання прибутку, що суперечить її цільовому призначенню, позаяк учні взагалі не мали можливості її використовувати в процесі навчання для отримання якісної освіти.

Викладене підтверджено, зокрема, і в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.01.2019 у справі № 905/856/17.

За таких обставин, зважаючи та те, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави, порушення гарантованого ст. 53 Конституції України права на освіту беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави.

Згідно доводів прокурора, стягнення доходу, безпідставно набутого ФОП Шестопаловим Ю.М. за рахунок використання державного майна надасть можливість навчальному закладу включити їх до фінансового плану (кошторису) ЛНАУ та в подальшому використати на придбання майна, капітальне будівництво і ремонт приміщень, поліпшення матеріально-технічного, навчально-лабораторного, навчально-методичного забезпечення освітнього процесу тощо в межах статутної діяльності.

Такі порушенні інтересів держави стали можливим внаслідок бездіяльності органу, уповноваженого державою на її захист у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про вищу освіту» центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки за дорученням і в межах, встановлених Кабінетом Міністрів України, реалізує права і обов`язки уповноваженого органу стосовно заснованих державою закладів вищої освіти.

Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За змістом п.п. 3, 5 п. 5 Положення про МОН України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, міністерство з метою організації своєї діяльності контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів.

ЛНАУ є вищим навчальним закладом державної форми власності та підпорядкований (перебуває в сфері управління) МОН України, що підтверджується відповідними положеннями у Статуті навчального закладу (в редакціях від 2015, 2017, 2019 років).

Згідно з п. 9.7 Статуту фінансування ЛНАУ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Пунктом 3.1 Статуту передбачено, що МОН України здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Університету.

Відповідно до п. 4.5 Статуту ЛНАУ зобов`язаний забезпечувати економне та раціональне використання фінансових а матеріальних ресурсів.

Пунктом 9.1 Статуту встановлено, що матеріально-технічна база ЛНАУ включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності.

Аналогічні положення містяться в Статутах ЛНАУ в редакціях від 30.01.2017 та 31.01.2019.

Згідно з п. 6.2 Положень про Відокремлений структурний підрозділ «Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету» в редакціях від 05.02.2019 та від 19.02.2019, функції управління майном, яке закріплене за Коледжем, контроль за ефективністю його використання та зберігання здійснює ЛНАУ та МОН України, яке є органом уповноваженим управляти державним майном.

Крім того, згідно з п. 1.5.2 Статуту (в діючій редакції) ЛНАУ є юридичною особою, яка може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем в суді.

Таким чином, оскільки ЛНАУ, відокремленим структурним підрозділом якого був Технікум (Коледж), належить до сфери управління МОН України, а земельна ділянка перебувала в постійному користуванні Технікуму (Коледжу) як підрозділу ЛНАУ, то МОН України та ЛНАУ зобов`язані здійснювати контроль та управління відповідною земельною ділянкою від імені держави.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі № 923/466/17 у подібних правовідносинах.

Водночас, МОН України та ЛНАУ не виконали покладених на них державою повноважень з контролю та управління державним майном, внаслідок чого земельна ділянка площею 616 га безпідставно використовувалась з 01.02.2016 до 26.09.2019 Шестопаловим Ю.М. для отримання доходів та власного збагачення, позбавляючи студентів навчального закладу можливості отримувати освіту належної якості, в тому числі, шляхом використання земельної ділянки саме в навчальних цілях.

Викладене свідчить про порушення нормального функціонування вищого закладу освіти та здійснення навчального процесу та призвело до негативних наслідків і порушення прав дітей (студентів) на освіту, гарантованого Конституцією України.

З урахуванням викладеного, 24.12.2020 Офісом Генерального прокурора на адресу МОН України та ЛНАУ направлені листи в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» із інформацією про встановлені порушення та необхідністю звернення до суду із позовом для захисту інтересів держави.

Підтвердженням бездіяльності МОН України є лист від 28.01.2021 на адресу Офісу Генерального прокурора про те, що оскільки спірні правовідносини стосуються фінансових питань ЛНАУ, які виникли в ході господарської діяльності його відокремленого структурного підрозділу, ЛНАУ має самостійні процесуальні права для звернення до суду за захистом своїх прав.

При цьому, МОН України просить Офіс Генерального прокурора вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави, не повідомляючи про причину власної бездіяльності.

Згідно листа ЛНАУ від 08.02.2021 останній зазначає про те, що зважаючи на фінансування навчального закладу із державного бюджету, не має можливості сплатити значну суму судового збору та просить Офіс Генерального прокурора захистити інтереси держави, порушення яких встановлено ще під час розгляду господарської справи (905/856/17).

З наявної в матеріалах справи переписки між ЛНАУ та МОН України, актів обстежень земельної ділянки та інших доказів встановлено, що про порушення інтересів держави вказаним особам було відомо ще з 2016 року, однак заходи представницького характеру останніми не вживались, фактично обмежуючись лише зверненнями до правоохоронних органів із заявами про вчинення кримінальних правопорушень.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Зважаючи на бездіяльність МОН України та ЛНАУ, станом на дату звернення із цією позовною заявою минули строки позовної давності з вимогами про стягнення в судовому порядку грошових коштів із ФОП Шестопалова Ю.М. за період з 01.02.2016 до 30.03.2018.

Вказані обставини свідчать про порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства та наявність підстав для застосування прокурором наданих Конституцією України і Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо представництва цих інтересів у суді.

Пред`явлення цього позову на захист інтересів держави є фактично продовженням їх захисту від порушень, які встановлені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 17.01.2019 у справі № 905/856/17.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що Офісом Генерального прокурора дотримано порядок, передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Щодо обставини, на які відповідач посилається як на підставу своїх заперечень.

Відповідача заперечує факт правонаступництва Луганського національного аграрного університету на право користування спірною земельною ділянкою.

Судом встановлено, що Державним актом на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997, виданим на виконання рішення Хрестищенської сільської ради Народних депутатів від 11.06.1997, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право користування землею № 69-271, Слов`янському радгоспу - технікуму надано право на постійне право користування земельною ділянкою загальною площею 716,8 га для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу.

На підставі Наказу Міністерства агропромислового комплексу України від 30.03.1998 № 99 «Про перейменування радгоспів-технікумів» Слов`янський радгосп-технікум перейменовано у Слов`янський державний аграрний технікум.

В подальшому відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України від 21.06.2007 № 434 «Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області» Слов`янський державний аграрний технікум реорганізований у відокремлений структурний підрозділ «Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету» шляхом приєднання до ЛНАУ, з окремими правами юридичної особи. Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що Луганський національний аграрний університет є правонаступником майнових прав та обов`язків, у Слов`янського державного аграрного технікуму.

Вище перелічені зміни землекористувачів з посиланням на ці накази відображені також у розділі «Зміни в землекористуванні» Державного акту І-ДН № 004915 від 24.07.1997.

На виконання Наказу № 434, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована на території Хрестищанської сільської ради Слов`янського району Донецької обл., загальною площею 716,8000 га була передана Луганському національному аграрному університету (код ЄДРПОУ 00493669), як правонаступнику, та на теперішній час обліковується на його балансі, що підтверджується формою 2б(д) «Відомості про нерухоме державне майно».

Право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 716,8000 га є посвідченим в момент реєстрації Державного акту - 24.07.1997 року.

Вказані обставини встановлені рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 200/8455/20-а, яке залишено в силі постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 у справі № 200/8455/20-а, що в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребують доказуванню.

Згідно пояснень позивача -2, посилання у позовній заяві на вищевказаний Акт приймання-передачі від 30.09.2015р., складений на підставі наказу МОН України №168 від 19.02.2015р. «Про деякі питання передачі цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи із сфери управління Мінагрополітики та ДФС до сфери управління МОН)» містилося виключно як на доказ передачі цілісного майнового комплексу Луганського національного аграрного університету (який на той час перебував в оперативному управлінні ВП «Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету») із сфери управління Міністерства аграрної політики України до сфери управління Міністерства освіти і науки України, а не на доказ правонаступництва позивача-2 на спірну земельну ділянку.

Щодо посилання відповідача на той факт, що земельної ділянки за кадастровим номером 1424282400:04:000:0083 загальною площею 716,800 га, зазначеного в Акті приймання-передачі від 30.09.2015, не існує.

Відповідач стверджує, що у п.6 Акту приймання-передачі адреса розташування земельної ділянки за кадастровим номером 1424282400:04:000:0083 визначена невірно (невірне найменування вулиці), та посилаючись на перелік земельних ділянок з іншими кадастровими номерами за вказаною адресою, відповідач доходить висновку, що зазначена в Акті приймання-передачі від 30.06.2015 інформація є хибною.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (який був предметом дослідження у справі № 905/2865/17 ), яким останній повідомляє, що кадастровий номер 1424282400:04:000:0083 було зарезервовано за Державним актом на право постійного користування землею І-ДН №004915 від 24.07.1997, виданого Слов`янському радгоспу-технікуму. Зазначаю, що серед додатків вищевказаного Акту приймання-передачі від 30.06.2015 міститься копія Державного акту на право постійного користування землею І-ДН №004915 від 24.07.1997.

З вказаного слідує, що зазначений кадастровий номер був не присвоєний, а зарезервований вказаній земельній ділянці, при цьому така земельна ділянка ідентифікується - за Державним актом на право постійного користування землею І-ДН № 004915 від 24.07.1997, виданого Слов`янському радгоспу-технікуму.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21, за позовом Луганського національного аграрного університету до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" від 30.11.2020 № 6234-СГ, поновлення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 встановлені наступні обставини.

Так, на виконання наказу 30.09.2015 Міністерством освіти і науки України було затверджено акт приймання-передачі, згідно розділу 6 якого Міністерством аграрної політики та продовольства України передано до сфери управління Міністерства освіти і науки, зокрема, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Л. Бідного, б. 115, кадастровий номер 1424282400:04:000:0083 загальною площею 716,8000.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 1010 Відокремлений підрозділ «Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету» перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ «Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету».

Згідно п. 4 п. 1.8.4. Статуту Луганського національного аграрного університету відокремленим структурним підрозділом університету є Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету.

Таким чином, факт правонаступництва Луганським національним аграрним університетом прав та обов`язків Слов`янського державного аграрного технікуму підтверджується наявними в матеріалах справи наказом Міністерства агропромислового комплексу України № 99 від 30.03.1998 «Про перейменування радгоспів-технікумів», наказом Міністерства аграрної політики України № 434 від 21.06.2007 «Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області», наказом Міністерства освіти і науки України № 168 від 19.02.2015 «Деякі питання передачі цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи із сфери управління Мінагрополітики та ДФС до сфери управління МОН», наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 1010 «Про перейменування відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету», а також п. 4 п. 1.8.4. Статуту Луганського національного аграрного університету.

Крім того, факт правонаступництва Луганським національним аграрним університетом (в межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму було досліджено під час розгляду інших судових справ. Так, під час розгляду справи №905/856/17 було встановлено, що Луганський національний аграрний університет є правонаступником (у межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму, який започатковано з метою підготовки фахівців у галузі сільського господарства, що підтверджується п. 1.2. Положення про Відокремлений підрозділ "Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету" та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 7.8. постанови Верховного суду від 17.01.2019 по справі № 905/856/17).

Посилання відповідача на відповідь Міськрайонного управління у Слов`янському районі та місті Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 0-5-0 201-196/116-17 від 11.05.2017 року (додаток до відзиву на позовну заяву), у якій зазначено, що представником управління Акт приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 року в рамках Договору №13-м від 26.10.2011 року «Про спільний обробок земельної ділянки» не підписувався, є безпідставним.

Територіальні органи Держгеокадастру є органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а не землевпорядними організаціями, у зв`язку з чим представник Міськрайонного управління у Слов`янському районі та місті Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області не мав бути присутнім при складанні акту приймання-передачі земельних ділянок 01.02.2016 та не повинен був його підписувати.

Таким чином, відповідь Міськрайонного управління у Слов`янському районі та місті Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 0-5-0 201-196/116-17 від 11.05.2017 року, на яку посилається відповідач, є неналежним доказом, оскільки на його підставі не можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідач також посилається, як на докази, на лист Луганського аграрного університету від 05.05.2017 року № 01-01/1579, в якому повідомляється, що директор ВП «Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету» Плахова Т.В. в лютому 2016 року не мала повноважень вчиняти дії, спрямовані на укладення, припинення, розірвання та подовження договорів спільного обробку земельної ділянки, зазначені повноваження є виключною компетенцією юридичної особи - Луганського національного аграрного університету. При цьому копію вказаного листа відповідач не надає.

Суд звертає увагу, що обставини підписання договору № 13-м так само які і обставини підписання актів приймання-передачі земельних ділянок вже досліджувались у справі № 905/856/17, в тому числі наявності у підписантів повноважень на вчинення тих чи інших дій. Фактів підписання документів неуповноваженими особами судами встановлено не було

Обґрунтовуючи неналежність наданого позивачами доказу - Акту від 26.05.2017 обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою м. Слов`янськ, вул. Літературна (Д.Бідного), 115., відповідач зазначає, що у матеріалах справи не міститься ані самого наказу, на виконання якого було здійснено комісійне обстеження вказаної земельної ділянки, ані положення про таку комісію, в акті не зазначені фактичні площі, на яких виявлені посіви сільськогосподарських культур, та ким саме здійснений такий посів.

Вказані доводи відповідача заслуговують критичного оцінювання та не підлягають врахуванню при розгляді даної справи з огляду на наступне.

Під час розгляду справи №905/856/17, судом досліджувався, як належний та допустимий доказ, комісійний акт обстеження земельної ділянки від 26.05.2017, складений працівниками ВП «Слов`янський технікум ЛНАУ». В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. У зв`язку з цим твердження відповідача щодо недопустимості як доказу Акту обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою м. Слов`янськ, вул. Літературна (Д.Бідного), 115 є необґрунтованими.

Щодо показів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , викладених у відповідних заявах свідків .

В обґрунтування своїх заперечень відповідач надає докази у вигляді показів свідків, які викладені у заявах свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

У заві свідка ОСОБА_3 зазначений РНОКПП НОМЕР_1 . Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_3 має РНОКПП НОМЕР_2 . У зв`язку з чим не можливо достеменно встановити, хто саме складав заяву свідка під прізвищем ОСОБА_3 .

Крім того, згідно заяви свідка ОСОБА_3 ним, як фізичною особою-підприємцем, на підставі Договору б/н від 05.09.2019 у період часу з липня 2019 року по 15 жовтня 2019 року надавалися послуги зі збирання соняшнику ВСП «СК ЛНАУ», під час надання яких були присутні представники коледжу, які контролювали процес збирання та вивезення врожаю, при цьому останні відмовилися від підписання відповідних актів приймання-передачі. Відповідачем до відзиву на позовну заяву додана копія Договору про надання сільськогосподарських послуг від 05.09.2019 р., який є безоплатним. При цьому на підтвердження наданих за вказаним договором послуг відповідачем не надано суду жодних доказів.

У заяві свідка зазначено, що ним надавалися послуги по збиранню соняшнику з липня 2019 року. Проте, згідно пояснень представника Луганського національного аграрного університеті, вказана обставина не може відповідати дійсності, бо агротехнічні строки збирання соняшнику починаються з двадцятих чисел серпня. Таким чином, вищезазначені покази свідка не відповідають дійсності та не є правдивими.

Крім того, договір, на який посилається свідок ОСОБА_3 , та який є додатком до відзиву на позовну заяву, датований 05.09.2019 у той час, коли, за показами вказаного свідка, послуги зі збирання соняшнику розпочалися у липні, тобто до дати підписання вказаного договору, при цьому посилання на ч. 3 ст. 631 ЦК України в умовах вказаного договору не передбачено.

Із заяви свідка ОСОБА_3 можна дійти висновку, що останній надавав послуги не тільки зі збирання соняшнику, але з його перевезення, при цьому вищезазначений договір не передбачає такого роду послуг (з перевезення). Крім того, серед переліку видів діяльності, за якими може здійснювати свою діяльність ФОП ОСОБА_3, відсутній вид діяльності, який передбачає надання послуг з перевезення (КВЕД 63.40)

З метою з`ясування обставин та формування правової позиції позивача-2 у справі № 905/629/21 Луганським національним аграрним університетом 14.07.2021 видано розпорядження № 1-06/12РПУ, згідно якому в.о. директора ВСП «Донбаський аграрний фаховий коледж Луганського національного аграрного університету» у строк до 14:00 15.07.2021 зобов`язано надати до Університету оригінал Договору про надання сільськогосподарських послуг від 05.09.2019, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, який повинен зберігатися у архіві ВСП «Донбаський аграрний фаховий коледж ЛНАУ».

На виконання вказаного Розпорядження ВСП «Донбаський аграрний фаховий коледж ЛНАУ» 15.07.2021 направлена відповідь № 389, у якій повідомлялося, що вищезазначений договір відсутній як в архіві ВСП «Слов`янський коледж ЛНАУ», так і в архіві ВСП «Донбаський аграрний фаховий коледж ЛНАУ».

На підставі викладеного, враховуючи невідповідність РНОКПП ОСОБА_3 , зазначеного у заяві свідка, невідповідність викладених у заяві свідка ОСОБА_3 даних фактичним обставинам, відсутність доказів надання послуг за договором про надання сільськогосподарських послуг від 05.09.2019, невідповідність показів свідка умовам вказаного договору, наданий відповідачем доказ у вигляді показів свідка ОСОБА_3 , викладених у нотаріально посвідченій заяві свідка, є неналежним (не можливо встановити обставини, що входять в предмет доказування) та недостовірним (на його підставі неможливо дійсні обставини справи).

Зі змісту заяви свідка ОСОБА_2 вбачається, що останній, виконуючи обов`язки голови Хрестищанської селищної ради з 15.10.2015 по 26.11.2020, здійснював у 2017-2018 роках моніторинг сільськогосподарських земель Хрестищанської сільської ради. З його слів під час здійснення такого моніторингу ним встановлено використання земельної ділянки 716 га ВСП «СК ЛНАУ» під час проходження практик студентами коледжу, засів земель сільськогосподарськими культурами. Окрім цього у заяві вказаний свідок зазначає, що у 2018-2019 роках коледж самостійно обробляв землю, посилається на якісь акти ДЗК (без зазначення номеру, дати, інших відомостей), повідомляє про укладання договору з адвокатом задля витребування збитків з коледжу у наслідок самовільного обробітку вказаної земельної ділянки.

Наданий відповідачем доказ у вигляді нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_2 не може бути прийнятий судом як належний, допустимий та достовірний доказ з огляду на наступне.

Так, зі змісту вказаної заяви свідка неможливо встановити яким саме чином останній здійснював моніторинг земельної ділянки сільськогосподарського призначення 716 га, виходячи з чого свідок встановлював використання такої земельної ділянки саме студентами коледжу, на якій частині земельної ділянки проводилися відповідні роботи (практики) студентами коледжу у які конкретно періоди чим це підтверджується.

Окрім цього, у 2017 - 2019 роках (які зазначені у заві свідка) земельна ділянка сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, що була надана у постійне користування Слов`янському радгоспу-технікуму, який реорганізований у ВП «Слов`янський технікум ЛНАУ», на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ДН № 004915 від 24.07.1997 р., була державної форми власності та згідно даним ДЗК належала державі в особі ГУ Держгеокадастр в Донецькій обл. Таким чином, покази свідка ОСОБА_2 щодо належності вказаної земельної ділянки Хрестищанській селищній раді є неправдивими.

Також, вказаний свідок у своїй заяві зазначає про укладання договору з адвокатом задля витребування з коледжу збитків в наслідок самовільного обробітку вказаної земельної ділянки, однак, жодних вимог, позовів тощо про стягнення збитків, спричинених Хрестищанській селищній раді, до ВСП «СК ЛНАУ» або до ЛНАУ не пред`являлося. Таким чином, невідомо з яких причин та задля встановлення яких саме обставин свідок ОСОБА_2 повідомив таку інформацію.

Таким чином показами свідка ОСОБА_2 , викладеними у відповідній заяві, не встановлюються дійсні обставини справи, та обставини, що входять у предмет доказування.

Також, відповідачем надано показання свідка ОСОБА_4 .

Згідно заяви свідка, ОСОБА_4 у період з 2017 до 2019 року був головою наглядової ради Луганського національного аграрного університету. З його слів у 2018 році він був учасником переговорного процесу, як голова Наглядової ради, щодо мирного врегулювання спору між ФОП Шестопаловим в ЛНАУ в особі ВСП Слов`янський коледж в рамках роботи за договором 13М (спільний обробок земельної ділянки Хрестіщанської селищної ради). В результаті цих переговорів були скасування спірних моментів, котрі виникли в результаті роботи попереднього керівництва університету, ВСП Слов`янський коледж ЛНАУ і ФОП Шестопалов .

Офісу Генеральної прокуратури в поясненнях зазначає, що із вказаної заяви свідків вбачається, що ОСОБА_4 не володіє будь-яким точними фактичними обставинами, які можуть мати значення для розгляду справи, є абстрактними, без вказівки на точні дати, періоди, не містить відомості про спірну земельну ділянку, її площу, підстави для користування нею. Викладені у заяві свідчення не відповідають вимогам до показів, а є «власною думкою автора» в частині діяльності керівництва ЛНАУ та його структурних підрозділів, власне невдоволення певними діями та рішеннями, які не ґрунтуються на документах та достовірних джерелах отримання інформації.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами прокурора про те, що із заяви свідка ОСОБА_4 не вбачається обставин, які можуть мати значення для розгляду справи, та про те, що в заяві відсутні вказівки на точні дати, періоди, не містяться відомості про спірну земельну ділянку, її площу, підстави для користування нею.

Щодо твердження відповідача про безпідставність посилань позивачів на рішення Верховного суду по справі №905/856/17 від 17.01.2019 р.

До даного висновку відповідач приходить, посилаючись на ч.2 ст. 86 ГПК України, якою визначено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вказані висновки відповідача є хибними, виходячи з наступного.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

В провадженні господарського суду Донецької області перебувала справа № 905/856/17 за позовом заступника керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі МОН України та ЛНАУ в особі ВП «Слов`янський технікум ЛНАУ» до ФОП Шестопалова Ю.М. про зобов`язання звільнити земельну ділянку загальною площею 616 га, що перебуває у постійному користуванні технікуму. З чого можна дійти обґрунтованого висновку, що суб`єктний склад справи № 905/856/17 є ідентичним суб`єктному складу у даній господарській справі.

Земельна ділянка, спір про повернення якої був предметом розгляду у справі № 905/856/17, є тією ж самою земельною ділянкою, внаслідок безпідставного користування якою відповідач - ФОП Шестопалов Ю.М. незаконно збагатився, що і стало підставою для звернення до суду заступника Генерального прокурора із позовом у справі № 905/629/21.

Так, рішенням у справі № 905/856/17 за результатами оцінки наданих сторонами доказів та з`ясування всіх фактичних обставин, встановлено, що позивач (ЛНАУ) є правонаступником (у межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму; спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ЛНАУ в особі відповідного структурного підрозділу; між сторонами договору № 13-м 26.10.11 підписаний акт приймання передачі земельної ділянки, згідно якого ФОП Шестопалов Ю.М. прийняв до обробітку земельну ділянку площею 616 га; акт приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 згідно договору № 13-м підписаний ФОП Шестопаловим Ю.М. та директором ВП «Слов`янський технікум ЛНАУ» в тому ж порядку, що і акт приймання передачі земельної ділянки від 26.10.11; земельна ділянка у 2016-2017 роках використовувалась всупереч її цільовому призначенню (не для забезпечення навчальних цілей, а для отримання прибутку).

Отже, зважаючи на однаковий суб`єктний склад у справах № 905/856/17 та № 905/629/21, та враховуючи встановлення вищезазначених фактичних обставин, що зазначено в мотивувальній частині судового рішення, такі обставини є преюдиціальними та не потребують повторного доказування. Тому твердження відповідача про безпідставність посилання повивачів на постанову Верховного Суду від 17.01.2019 у справі № 905/856/17 є необґрунтованим та хибним.

Відповідач зазначає, що протягом 2016-2017 років ним за Договором № 13-м від 26.10.2011 сплачувалися компенсаційні виплати, на підтвердження чого надає копії прибуткових касових ордерів за 2016 рік та платіжного доручення за 2017 рік. Вказані обставини жодним чином не відносяться до предмету розгляду даної справи та не встановлюють будь-яких обставин у ній, натомість є ще одним підтвердженням того, що відповідачем у зазначений період використовувалася земельна ділянка за Договором № 13-м від 26.10.2011, чим додатково підтверджується обґрунтованість позовних вимог заступника Генерального прокурора.

Не погоджуючись з розміром заявленої до стягнення суми, Відповідач посилається на лист позивача-2 від 20.11.2018 №01/176013, у якому ЛНАУ просить тимчасово не сплачувати компенсаційні витрати на користь коледжу в рамках Договору № 13-м від 26.10.2011 р, та надати по ньому план сівозмін на 2018-2019 рік.

З матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою-підприємцем Шестопаловим Ю.М. (далі - сторона-1) та Відокремленим підрозділом "Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету" (далі - сторона - 2) було укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011р. (далі - договір).

Пунктом 6.6 договору №13-м встановлено, що незалежно від результатів фінансово-господарської діяльності сторона -1 щорічно до 01 грудня виплачує стороні - 2, в тому числі, компенсаційні виплати на земельну ділянку, які складають 370,00грн. за 1 га. Дана компенсаційна виплата може змінюватися, пропорційно зміні грошової оцінки земельної ділянки на підставі законодавчих і нормативно-правових актів України.

Предметом позову в цій справі є стягнення з ФОП Шестопалова Ю.М. доходів, які він міг одержати від використання майна, збереженого у себе без достатньої правової підстави, з часу, коли він дізнався про володіння цим майном без достатньої правової підстави, на підставі ст.ст. 1212, 1214 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, вказаний лист не відноситься до предмету розгляду даної справи та не встановлює обставини, які входять в предмет доказування.

Посилання відповідача, в обґрунтування підстав використання ним вищезазначеної земельної ділянки, на лист Наглядової ради ЛНАУ від 07.02.2019 р. № 1/11-01 є помилковим.

Так, відповідно до ст. 37 Закону України «Про вищу освіту» та положень Статуту ЛНАУ наглядова рада Університету, як закладу вищої освіти, створюється за рішенням засновника - Міністерства освіти і науки України - для здійснення нагляду за управлінням майном закладу вищої освіти, додержанням мети його створення. До повноважень наглядової ради входить сприяння розв`язання перспективних завдань розвитку вишу, залучення фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку та здійснення контролю за їх використанням, сприяння взаємодії Університету з державними органами та органами місцевого самоврядування, наукової громадськістю, суспільно-політичними організаціями та суб`єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення конкурентоспроможності вишу тощо.

Наглядова рада готує та надає керівництву Університету пропозиції з відповідних питань, бере участь у розробленні проектів різноманітних програм його розвитку, здійснює моніторинг стану та якості освітньої, наукової, науково-технічної, міжнародної діяльності, інших сфер діяльності вишу, надає рекомендації його керівництву тощо. Наглядова рада Університету не приймає безпосередніх рішень щодо діяльності університету та не несе відповідальність за таку діяльність.

Стаття 34 Закону України «Про вищу освіту» визначає, що безпосереднє управління діяльністю закладу вищої освіти здійснює його керівник, який відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у закладі вищої освіти, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу; є представником закладу вищої освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом закладу вищої освіти. Вказані положення узгоджуються зі Статутом ЛНАУ.

Виходячи з викладеного, вказаний лист лист Наглядової ради ЛНАУ від 07.02.2019 р. № 1/11-01 не породжує жодних юридичних наслідків, не відноситься до предмету розгляду даної справи та не встановлює обставини, які входять в предмет доказування.

Щодо посилань відповідача на кримінальні провадження, що перебувають у провадженні відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області, та звернення ГУ Держгеокадастру в Донецькій області на адресу Слов`янської місцевої прокуратури (пункти 12-16 відзиву на позовну заяву).

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на кримінальні провадження, які знаходяться у провадженні відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУ НП в Донецькій області.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушеннязобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Факт внесення відомостей до ЄРДР жодним чином не встановлює винуватість тієї чи іншої особи, у відношенні якої подана заява.

Згідно до ст.17 КПК України, особа вважається винуватою у вчиненні кримінального правопорушення тільки на підставі вироку суду, який набрав законної сили.

Відповідач не надав суду інформації щодо наявності вироків у зазначених ним кримінальних провадженнях.

Таким чином, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на кримінальні провадження є безпідставними та необґрунтованим.

Щодо тверджень відповідача про пропуск строку позовної давності (пункт 19 відзиву на позовну заяву)

Нормами ЦК України визначено поняття позовної давності, тривалість та порядок її обчислення. Так, статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, при цьому тривалість загальної позовної давності встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 ст. 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що закріплено у ст. 261 ЦК України.

До спірних правовідносин у даній справі застосовується загальний строк позовної давності у три роки з моменту, коли позивачі дізналися або могли дізнатися про своє порушене право.

Із позовної заяви вбачається, що період, протягом якого відповідач користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави, становить з 01.02.2016 до 26.09.2019. При цьому, для розрахунку суми безпідставно отриманого відповідачем доходу прокурором визначений лише період в межах строку позовної давності, а саме: з квітня 2018 року до вересня 2019 року, що включає себе два завершених цикли сівообороту.

Таким чином, заступник Генерального прокурора звернувся з позовною заявою в межах строку позовної давності, визначених ст. 257 ЦК України.

Зазначаючи про пропуск строку позовної давності для звернення з позовом у даній справі, відповідач невірно розуміє та застосовує норми ст.ст 257, 261 ЦПК України, що призвело до помилкового висновку існування підстав для ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора у даній справі у зв`язку зі спливом позовної давності.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи прокурора та позивачів, отже позовні вимоги про стягнення з фізичної особі-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича на користь Луганського національного аграрного університету грошові кошти в сумі 14 786 136,4 грн підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача - 1 Міністерства освіти і науки України, позивача - 2 Луганського національного аграрного університету до Фізичної особи-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича про стягнення безпідставно набутих грошових коштів (доходу) у сумі 14 786 136,40 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особі-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Луганського національного аграрного університету (92703, Луганська обл., Старобільський р-н, місто Старобільськ, вулиця Слобожанська, будинок 68, код ЄДРПОУ 00493669) грошові кошти в сумі 14 786 136,40 грн (чотирнадцять мільйонів сімсот вісімдесят шість тисяч сто тридцять шість гривень і сорок копійок) як дохід, який він міг одержати від використання без достатньої правової підстави земельної ділянки площею 616 га, яка належала на праві постійного користування відокремленому структурному підрозділу «Слов`янський коледж Луганського аграрного національного університету».

Стягнути з фізичної особі-підприємця Шестопалова Юрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) судовий збір в сумі 221 792,00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 серпня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2021 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення Господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов