Справа № 359/4713/21

Провадження № 1-кп/359/489/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією кримінальне провадження №12021111100000319, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2021, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

23.04.2021, приблизно о 13 годині 00 хвилин, в світлу пору доби, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно-справним автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по 32 кілометру автодороги Київ-Харків на території Бориспільського району Київської області в напрямку м. Харків.

Під час руху по зазначеній автодорозі, ОСОБА_5 , проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п.п 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), не був уважним, не врахував дорожню обстановку та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого під час руху допустив зіткнення з попереду їдучим в попутному напрямку автомобілем «МАN 8.163», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в напрямку м. Харків в другій справа смузі руху.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому малогомілкової (перелом латеральної кісточки) та великогомілкової кістки (перелом медіальної кісточки), які згідно висновку експерта № 69 Д від 24.05.2021 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Вказана дорожньо-транспортнапригода сталасяз вини ОСОБА_5 ,який порушивнаступні Правиладорожнього рухуУкраїни,а саме: п. 2.3 «б» ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 13.1 ПДР, згідно якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться,і станутранспортного засобуповинен дотримуватибезпечної дистанціїта безпечного інтервалу.

Порушення ОСОБА_5 п.п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_4 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_5 суд вважає правильною.

Під час судового засідання обвинуваченим було заявлено клопотання про закриття даного кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 46 КК України.

Водночас, потерпіла ОСОБА_4 заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та посилається на те, що вона з обвинуваченим примирилася та немає до нього будь-яких претензій.

Відповідно до Постанова ВСУ №5-27кс16 від 31.03.2016, Суд наголошує, що примирення є комплексним, міжгалузевим інститутом кримінального та кримінального процесуального законодавства, спрямованого на задоволення/відновлення прав потерпілого та заохочення позитивної посткримінальної поведінки суб`єкта злочину. На забезпечення дієвості правових механізмів інституту примирення, його цілей і мети впливають «складні» зв`язки між принципами публічності і диспозитивності. Враховуючи високі стандарти, які існують у сфері захисту людини та основоположних свобод, і більшу рішучість, яка відповідно й неминуче вимагається при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства. Суд надає особливого значення існуванню в інституті примирення конкуренції принципів публічності і диспозитивності, яка визначає пріоритети публічного і приватного інтересів та їх взаємозв`язок.

Отже, Суд вважає, що для встановлення співвідношення публічних і приватних пріоритетів в інституті примирення сторін визначальною є категорія «інтерес». Функціональне призначення категорії інтерес у кримінальному процесі є невід`ємною складовою природи цього феномену. У цьому контексті Суд так само приділяє увагу функціям інтересу, які не можуть бути залишені поза увагою, враховуючи, що питання, порушене заявником, розглядається в площині кримінального процесу.

У судовомузасіданні потерпіла ОСОБА_4 підтримала свою позицію щодо заявленого клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у порядку ст. 46 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за примиренням в порядку ст. 46 КК України. Крім того зазначив, що потерпіла являється його тещею, та вони перебувають у родинних зв`язках. Претензій до нього не має. Вони примирилися.

Прокурор підтримав клопотання та не заперечує проти його задоволення. Зазначив, що це волевиявлення потерпілої та обвинуваченого, що не є порушенням чинного законодавства України.

Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв`язку із примиренням його з потерпілою, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно зп.1ч.2ст.284КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення. Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Встановлено, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано вірно, за ч.1ст.286КК України,як порушенняпід часкерування транспортнимзасобом правилбезпеки дорожньогоруху,що спричинилопотерпілому середньоїтяжкості тілесніушкодження. ОСОБА_5 раніше не судимий. Вчинене ним кримінальний проступок є необережним. Клопотання потерпілої ОСОБА_4 підтверджує, що вони примирилася, вона немає до обвинуваченого вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. ОСОБА_5 є її зятем. Між обвинуваченим та потерпілою відбулося примирення.

З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 допустимо звільнити від кримінальної відповідальності, кримінальне провадження належить закрити.

Враховуючи, що судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, що не є реабілітуючою підставою, слід стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати пов`язані з призначенням і проведенням судових експертиз в розмірі 5491 грн. 84 коп.

Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалами слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2021 на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 та автомобіль «МАN 8.163», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , скасувати.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також ч. 1 ст. 123 КПК України передбачає, що витрати, пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

При цьому у п. 32 вищезгаданого Порядку зберігання речових доказів зазначається, що фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

Суддя увідповідності довимог чинногозаконодавства прийшов до переконання скасувати заходи забезпечення кримінального провадження від 27.04.2021 відповідно до ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_7 , про накладення арешту на транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , та автомобіль «МАN 8.163», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6

Співробітникам закритого спеціального майданчика тимчасового утримання транспортних засобів, безоплатно повернути автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 46, ч. 1 ст. 286 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 323, 324, 350, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальноївідповідальності упорядку ст.46КК України, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з примиренням винного з потерпілою на підставі ст. 46 КК України.

Кримінальне провадження №12021111100000319, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.04.2021, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрити.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави України, процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 5491 грн. 84 коп.

Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного, згідно із ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2021 на автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , та автомобіль «МАN 8.163», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_6 , скасувати.

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання ухвалою суду законної сили, а саме: автомобіль «МАN 8.163», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить залишити у володінні власника ОСОБА_6 .Автомобіль «VOLKSWAGENPASSAT»,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,належить повернутивласнику ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , співробітниками закритого спеціального майданчика тимчасового утримання транспортних засобів безоплатно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1