Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників судового провадження не надійшло. Клопотань про скасування раніше застосованих в ході досудового розслідування арештів майна також не надходило.

Щодо запобіжних заходів. Згідно ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, продовження строку його дії або його зміни оцінка обґрунтованості підозри/обвинувачення не може бути надана через те, що особі висунуте обвинувачення і суд за наслідками дослідження наданих доказів має встановити, чи доведена винуватість особи поза розумним сумнівом. Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною.

Таким чином, на даний час підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно зі ст.178КПКУкраїни при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому - про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у скоєнні яких обвинувачуються ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Злочин, передбачений ч.3 ст.307 КК України, відповідно до ст.12ККУкраїни є особливо тяжким злочином. Зокрема, санкція ч. 3 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_2 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів, іншого обвинуваченого у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність цих ризиків підтверджується тими обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 під острахом кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Також ОСОБА_2 може незаконновпливати насвідків,експертів уданому кримінальномупровадженні,вчиняючи тиск психологічного чи фізичного характеру з метою уникнути покарання за вчинений злочин. Також існує ризик самого спілкування зі свідками, іншим обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, що може вплинути на їхні покази під час судового розгляду.

Також ОСОБА_2 може скоїти інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість.

При обранні запобіжного заходу слід врахувати стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 , те, що він одружений, має на утриманні 2 дітей, не має постійного та стабільного джерела прибутку, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, що свідчить про його стійку протиправну поведінку.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання вищевказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу в межах наявного кримінального провадження, є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, а задоволення клопотання є доцільним і співмірним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

У відповідності до п. «с» ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Також суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи таку можливість, з урахуванням обставин висунутого обвинувачення, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_2 злочинів і суворості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини за вчинення умисних тяжких і особливо тяжкого злочинів, суддя вважає, що інші (альтернативні) запобіжні заходи, не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку. При цьому суд бере до уваги доводи захисника стосовно виключно позитивних обставин, які характеризують особу обвинуваченого, однак не вважає їх беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 календарних днів.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із загальною практикою Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане, відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України обвинуваченому ОСОБА_2 слід визначити розмір застави на рівні 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227000,00 грн. Вказаний розмір застави відповідає меті запобіжного заходу, буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 у разі сплати застави.

Щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3

12 червня 2021 року щодо ОСОБА_3 . Івано-Франківським міським судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 19 липня 2021року, з можливістю внесення застави в розмірі 227 000грн з покладенням на нього ряду обов`язків. 14 червня 2021року після внесення застави в розмірі 227 000 грн. ОСОБА_3 був звільнений з УВП № 12 та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. 16 червня 2021 ОСОБА_3 здав на зберігання паспорти для виїзду за кордон до УДМС в Івано-Франківській області.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_3 , суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_3 , його процесуальну поведінку під час строку дії попередньо обраного запобіжного заходу у вигляді застави. В судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експертів, іншого обвинуваченого у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При обранні запобіжного заходу слід врахувати стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 , те, що він одружений, має на утриманні 2 дітей, не має постійного та стабільного джерела прибутку, на даний час обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, що свідчить про його стійку протиправну поведінку.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання вищевказаним ризикам, застосування більш м`якого запобіжного заходу в межах наявного кримінального провадження, є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків. Тому ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень та вважати її внесеною, а також покласти на нього обов`язки, визначені прокурором у поданому клопотанні.

Враховуючи особу обвинувачених, обставини справи і тяжкість злочинів, які їм інкримінуються, відсутні підстави доручати представнику персоналу органу пробації складати досудову доповідь.

Дата судового засідання узгоджена зі сторонами кримінального провадженн

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314-316 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Завершити підготовку до судового розгляду.

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.1ст.307,ч.2ст.307,ч.3ст.307КК Українита ОСОБА_3 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.307,ч.3ст.307КК України до судового розгляду у відкритому судовомузасіданнівприміщенні Калуськогоміськрайонногосудуна 05.10.2021 року, 14.30 год., з викликом учасників судового провадження.