-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа №592/11434/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - Номер провадження 11-п/816/172/21 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2021 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми подання в. о. голови Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2021 року щодо вирішення питання про направлення за підсудністю кримінального провадження № 592/11434/20 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених за ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В. о. голови Зарічного районного суду м. Суми звернулася до Сумського апеляційного суду в порядку ст. 34 КПК з поданням про направлення матеріалів кримінального провадження № 592/11434/20 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених за ч. 3 ст. 368 КК, на розгляд іншого місцевого суду.
Подання обґрунтовано тим, що ухвалою Сумського апеляційного суду від 18 березня 2021 року дане кримінальне провадження було направлено із Ковпаківського районного суду м. Суми до Зарічного районного суду м. Суми, однак Ковпаківським районним судом м.Суми не вичерпані всі можливості для формування складу суду для розгляду кримінального провадження № 12018000000000531 від 12.08.2018 і до того часу Зарічний районний суд м.Суми не є «судом, встановленим законом» з огляду на практику ЄСПЛ.
Крім того, до початку розгляду зазначеного подання в. о. голови Зарічного районного суду м. Суми про направлення матеріалів кримінального провадження № 592/11434/20 на розгляд іншого місцевого суду, з Офісу Генерального прокурора від старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_11 надійшло клопотання, зі змісту якого вбачається , що прокурор ОСОБА_11 фактично частково погоджується з поданням, однак просить колегію суддів направити до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду подання про направлення матеріалів кримінального провадження № 12018000000000531 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме до Печерського районного суду м. Києва, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Таке клопотання мотивовано тим, що усі учасники злочинної організації, окрім ОСОБА_6 , в певні періоди часу працювали в органах Держаної автомобільної інспекції з підпорядкуванням Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ (в подальшому Національної поліції) в Сумській області, діяльність якого розповсюджується на всю територію Сумської області. Оскільки під час здійснення своєї професійної діяльності судді Ковпаківського районного суду міста Суми, а також судді інших судів Сумської області неодноразово спілкувалися із більшістю обвинувачених у вказаному кримінальному провадженні, та знають їх особисто, то ці обставини, на думку прокурора викликають сумнів щодо неупередженості та безсторонності усіх суддів районних судів Сумської області.
Також прокурор зазначає, що і повернення обвинувального акту до Ковпаківського районного суду м.Суми, як і також передача його до інших судів Сумської області, нівелює принцип розумності строків, закріплених у КПК України, оскільки створює умови для подальшого відводу інших суддів та обвинувачів від участі у кримінальному провадженні.
Вислухавши суддю-доповідача, позицію прокурора ОСОБА_5 , який підтримав вимоги письмового клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора ОСОБА_11 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи і підстави щодо направлення кримінального провадження до іншого суду, які викладені, як в поданні в. о. голови Зарічного районного суду м. Суми, так і в клопотанні старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , колегія суддів встановила наступне.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб?єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини, як порушення вимог п. 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.
Як вбачається з матеріалів провадження, це кримінальне провадження № 592/11434/20 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених за ч. 3 ст. 368 КК, ухвалою Сумського апеляційного суду 18 березня 2021 року було направлено для розгляду за територіальною підсудністю з Ковпаківського районного суду м. Суми до Зарічного районного суду м.Суми , на підставі п.2 ч.1 ст.34 КПК України, у зв`язку з неможливістю утворити склад суду для розгляду зазначених матеріалів.
Тобто, Сумський апеляційний суд 18 березня 2021 року, в межах своїх повноважень та за наявності відповідних законний підстав прийшов до переконання про можливість передачі кримінального провадження до іншого суду, однак в межах одного населеного пункту, що не може негативно вплинути на оперативність розгляду даного кримінального провадження.
Оскільки в матеріалах кримінального провадження є відповідне рішення апеляційного суду з приводу визначення підсудності, і нових та виключних підстав, передбачених ст.34 КПК України, які б могли перешкодити Зарічному районному суду м. Суми здійснити розгляд даного кримінального провадження, в поданні в. о. голови Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2021 року наведено не було, тому відсутні підстави для повторної зміни підсудності даного кримінального провадження.
Таким чином, що судом апеляційної інстанції вже було розглянуто подання про вирішення питання про підсудність вищевказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , тобто встановлено обставини та підстави для його задоволення, а відповідно до ч. 5 ст. 34 КПК України спори про підсудність між судами не допускаються.
Крім того, доводи, викладені в ухвалі Зарічного районного суду від 28 серпня 2021 року , яка і стала підставою для звернення в.о. голови Зарічного районного суду м.Суми з поданням щодо підсудності даного кримінального провадження, не можуть бути підставою для зміни підсудності, оскільки такі доводи фактично зводяться до непогодження із висновками, викладеними в ухвалі Сумського апеляційного суду 18 березня 2021 року.
Що стосується письмового клопотання, яке було направлено з Офісу Генерального прокурора від старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , щодо направлення до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду подання про направлення матеріалів даного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме до Печерського районного суду м. Києва, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, то колегія суддів не вбачає підстав і для його задоволення.
Так, як зазначено вище, колегія суддів не вбачає підстав передавати дане кримінальне провадження з Зарічного районного суду м.Суми до іншого суду, оскільки нових та виключних підстав, передбачених ст.34 КПК України, які б могли перешкодити Зарічному районному суду м. Суми здійснити розгляд даного кримінального провадження, в поданні не наведено, а тому відсутні підстави для повторної зміни підсудності даного кримінального провадження.
І крім того, посилання прокурора, що судді судів Сумської області неодноразово спілкувалися із більшістю обвинувачених у вказаному кримінальному провадженні, та знають їх особисто, тому ці обставини, викликають сумнів щодо неупередженості та безсторонності усіх суддів районних судів Сумської області, є надуманими та необґрунтованим.
Твердження прокурора про те що повернення обвинувального акту до Ковпаківського районного суду м.Суми, як і передача його до інших судів Сумської області, нівелює принцип розумності строків, закріплених у КПК України, оскільки створює умови для подальшого відводу інших суддів та обвинувачів від участі у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки строки розгляду кримінального провадження, здебільшого залежать від процесуальної поведінки самих учасників провадження.
При цьому, ухвалою суду від 30 березня 2021 року було відмовлено в задоволенні заяви прокурора про відвід головуючого судді в даному провадженні, а щодо розгляду подальших ( можливих) відводів обвинувачів, то, як свідчать наявні в провадженні постанови за підписом прокурорів Офісу Генерального прокурора, в групу прокурорів в даному кримінальному провадженні, які безпосередньо можуть брати участь в судових засіданнях, крім прокурорів Сумської області входять і інші прокурори.
Враховуючи наведене та керуючись ст.34 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
В задоволенні подання в. о. голови Зарічного районного суду м. Суми від 30 серпня 2021 року щодо направлення кримінального провадження № 592/11434/20 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на розгляд іншого суду - відмовити, а матеріали кримінального провадження повернути до Зарічного районного суду м. Сум для розгляду.
Відмовити з задоволенні клопотання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_11 про направлення до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду подання про направлення матеріалів кримінального провадження № 12018000000000531 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме до Печерського районного суду м. Києва, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
скопійовано
-
скопійовано
-
