У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.09.2021 Справа №607/15620/21

Провадження№1-кс/607/5161/2020

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 з участю судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 захисника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на незаконне затримання ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2021 року адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на незаконне затримання ОСОБА_3 .

В обґрунтування скарги захисник зазначив що 02 вересня 2021 року близько 20 год. 00 хв. (зі слів особи) без ухвали суду за підозрою у вчиненні злочину затримано ОСОБА_3 про що складено протокол 03 вересня 2021 року о 03 год. 30 хв. Захисник вважає, затримання проведене органом досудового розслідування таким, що не відповідає вимогам КПК України з огляду на наступні обставини: підозрюваного затримано всупереч ст.208 КПК України, оскільки затримання відбулось не під час вчинення злочину чи безперервного переслідування злочинця; в протоколі затримання не вказано ознак злочину за яким затримано особу; час затримання вказаний у протоколі не відповідає фактичному моменту затримання, яке згідно слів затриманого відбулось близького 20 год. 00 хв. 02 вересня 2021 pоку; повідомлення про підозру станом на час подання скарги не вручено; права затриманого перед затриманням та станом на 20 год. 00 хв. 02 вересня 2021 pоку не роз`яснені; підозрюваного не було повідомлено про підстави затримання; мали місце безпідставні зволікання із доставкою до органу досудового розслідування; право на захист в момент затримання та на час проведення слідчих дій не забезпечено, доручення центру БВПД датовано лише 03 лютого 2021 року 02 год. 10 хв.; підозрюваний не постав перед судом станом на даний час; виявлення та затримання особи підозрюваного здійснено НГУ, які не є органом досудового розслідування та не уповноважені здійснення зазначених дій.

На підставі вищенаведеного, захисник просить визнати затримання ОСОБА_3 незаконним та звільнити його з-під варти.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 скаргу підтримав з викладених у ній мотивів просив задовольнити.

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_6 у судовому засіданні вказали, що ОСОБА_3 був затриманий безпосередньо під час вчинення злочину, оскільки в ході проведення огляду місцевості у парку «Здоров`я», поблизу міської комунальної лікарні №3 у м. Тернопіль, останній добровільно видав речі, які знаходились у його сумці, зокрема і речовини, які, ймовірно можуть бути наркотичним засобом «канабіс». Окрім цього зазначили, що у відповідності до ст. 278 КПК України затриманій особі повідомлення про підозру вручається не пізніше 24 годин з моменту її затримання, які станом на момент подання скарги не минули. Відтак вважають, що затримання ОСОБА_3 відбулось з дотриманням вимог КПК України, а подана скарга є безпідставною.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовано клопотання, та які додано в судовому засіданні, слідчий суддя дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст.29Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Згідно зі ст.55Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.ст. 42, 208 КПК України, підозрюваний має права вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

Згідно з п.4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження,в ходіякого судбез зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цимКодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;3)якщо єобґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченогостаттями 255,255-1,255-2Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 цієї статті уповноважена службова особа, що здійснилазатримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положеньстатті 213цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Частиною 5 ст.208 КПК України передбачено, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03 вересня 2021 року, складеного у період з 03 год. 19 хв. по 03 год. 32 хв., вбачається, що старший слідчий СВ Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , розглянувши матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021211040001230 від 02 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за участю захисника ОСОБА_4 , склав даний протокол про те, що 02 вересня 2021 року о 20 год. 52 хв. у парку «Здоров`я», поблизу міської комунальної лікарні №3 у м. Тернопіль затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підстава затримання: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство не надає чіткого визначення поняття «безпосередньо після вчинення злочину», водночас, з текстуального тлумачення даного терміну, можна зробити висновок, що затримання за вказаною підставою має бути результатом оцінки уповноваженим співробітником оперативного підрозділу сукупності певних ознак, отриманих в результаті проведення безперервних оперативних дій, що дають підстави запідозрити особу у вчиненні злочину, після спливу незначного проміжку часу.

Окрім цього у вищезгаданому протоколі зазначено, що 02 вересня 2021 року близько 20 год. 52 хв. працівниками НГУ у парку «Здоров`я» в м. Тернополі, виявлено громадянина ОСОБА_3 , який зберігав при собі з метою подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено «канабіс», а тому посилання адвоката на те, що у цьому документі не зазначено ознак злочину, за який затримано підозрюваного, не відповідає дійсності.

Також згідно протоколу, ОСОБА_3 згідно з ч. 4 ст. 208 КПК України повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснено право отримувати медичну допомогу, негайно повідомити близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб (за вибором) про його затримання і місце перебування відповідно до положеньст. 213КПК України, та інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Наведене підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03 вересня 2021 року, протоколом огляду від 02-03 вересня 2021року та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021211040001230 від 02 вересня 2021 року.

Слідчий суддя не бере до уваги доводи захисника щодо фактичного часу затримання ОСОБА_3 о 20 год. 00 хв., оскільки з протоколу затримання вбачається, що фактичний час затримання ОСОБА_3 02 вересня 2021 року о 20 год. 52 хв., доказів зворотного до скарги не долучено та в судовому засіданні не подано.

Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Відтак беручи до уваги, що фактичний час затримання ОСОБА_3 є 02 вересня 2021 року о 20 год. 52 хв., слідчий суддя відхиляє доводи захисника з приводу невручення підозри ОСОБА_3 , оскільки 24 годинний строк передбачений ч. 2 ст. 278 КПК України ще не минув.

Твердження адвоката про те що ОСОБА_3 незаконно затриманий працівниками НГУ слідчий суддя також відхиляє, оскільки ч.ч.1, 4 ст. 13 ЗУ «Про Національну гвардію України» передбачено, що військовослужбовці Національної гвардії України з метою виконання покладених на Національну гвардію України завдань мають право з поміж іншого і у разі залучення до виконання завдань з охорони громадської безпеки і порядку здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу відповідно до Закону України «ПроНаціональну поліцію»; затримувати осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, а відтак застосування працівниками НГУ заходів примусу узгоджується зі ст. 42 ЗУ «Про Національну поліцію».

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_3 відбулося відповідно до вимог ст. 208 КПК України.

Окрім цього, з приводу посилань захисника на те, що: в протоколі затримання не вказано ознак злочину, за яким затримано ОСОБА_3 ; час затримання вказаний у протоколі не відповідає фактичному моменту затримання, яке згідно слів затриманого відбулось близького 20 год. 00 хв. 02 вересня 2021 pоку; повідомлення про підозру станом на час подання скарги не вручено; права затриманого перед затриманням та станом на 20 год. 00 хв. 02 вересня 2021 pоку не роз`яснені; підозрюваного не було повідомлено про підстави затримання; мали місце безпідставні зволікання із доставкою до органу досудового розслідування; право на захист в момент затримання та на час проведення слідчих дій не забезпечено; доручення центру БВПД датовано лише 03 лютого 2021 року 02 год. 10 хв.; підозрюваний не постав перед судом станом на даний час; виявлення та затримання особи підозрюваного здійснено НГУ, які не є органом досудового розслідування та не уповноважені здійснення зазначених дій, слідчий суддя зазначає наступне.

На відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбаченого статтями 303-308 КПК України, ст.206КПК України встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.

При цьому, положення ст.206КПК України не передбачають розгляду питань законності затримання особи, а передбачають розгляд питання незаконності утримання без наявності відповідного судового рішення.

Отже, ст.206КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.

Таким чином, наведені вище положення ст.206КПК мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчимсуддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.

При цьому як зазначає Верховний Суд у постанові від 27 травня 2019 року у справі №766/22242/17, вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

Відтак на підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність викладених у скарзі доводів захисника про незаконне затримання ОСОБА_3 та не вбачає підстав звільнення його з-під варти.

Керуючись ст. ст.206,369-372, 375, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах захисту ОСОБА_3 , на незаконне затримання - відмовити.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подане під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1