-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 473/1919/16-к
Провадження № 1-кп/467/19/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.09.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області та Миколаївським слідчим ізолятором кримінальне провадження № 12015150190001754, внесене до ЄРДР 19 липня 2015 року по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого: 03.04.2015 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.27,п.п.11,12,ч.2ст.115,ч.1ст.263 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м.Вознесенськ Миколаївської області, не одруженого, не працюючого, маючого середню спеціальну освіту, жителя АДРЕСА_2 , не судимого в силу ст. 89 КК України;
у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.27,п.п.11,12,ч.2ст.115,ч.1ст.263 КК України
В С Т А Н О В И В:
Суд визнав доведеним, що напочатку 2015 року, точної дати під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, у ОСОБА_8 виник умисел на вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 , оскільки між ними склалися неприязні відносини.
При цьому,ОСОБА_8 , не бажаючи особисто вчиняти вказаний злочин, вирішив організувати вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 на замовлення, тобто безпосереднє виконання вбивства останнього вирішив покласти на іншу особу.
З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_8 розробив план, відповідно до якого він з метою вчинення злочину підшукав безпосередніх виконавців вбивства ОСОБА_12 за матеріальну винагороду на його замовлення, взяв на себе роль керівника з підготовки та організації його вчинення: зібрав інформацію про місця, які найчастіше відвідує ОСОБА_12 , про спосіб його життя, розпорядок дня, у тому числі про те, що ОСОБА_12 часто снідає в кафе «Вінтаж», що розташоване за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вулиця Синякова, 19 «в».
Знаряддям вчинення кримінального правопорушення та заподіяння смерті ОСОБА_12 . Берко вирішив обрати обріз мисливської вогнепальної зброї, який планував підшукати і передати безпосереднім виконавцям умисного вбивства, для його використання для вчинення злочину.
Так, навесні-влітку 2015 року, точної дати у ході проведення досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Вознесенську, точної адреси у ході проведення досудового розслідування встановити не виявилося можливим, при зустрічі з особою, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, та ОСОБА_13 , з якими підтримував дружні стосунки, з метою реалізації свого злочинного наміру та діючи у відповідності до розробленого плану, направленого на умисне вбивство ОСОБА_12 , запропонував особі, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, та ОСОБА_13 , вчинити на його замовлення умисне вбивство ОСОБА_12 , при цьому зазначивши, що підготовку та організацію вбивства він візьме на себе, а саме: надасть зброю, з якої можливо вчинити вказаний злочин, визначить час та місце його вчинення, та після виконання вбивства пообіцяв у якості матеріальної винагороди, передати їм грошові кошти, суму яких не обговорював. На безпосереднє вчинення вбивства ОСОБА_12 особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, не погодилася. Після відмови цієї особи, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_13 безпосередньо вчинити вбивство ОСОБА_12 за винагороду. На вказану пропозицію ОСОБА_13 погодився та надав згоду на безпосереднє вчинення вбивства ОСОБА_12 за обіцяну ОСОБА_8 матеріальну винагороду. У подальшому особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження,
надала згоду на сприяння вчиненню злочину та усуненню перешкод при його вчиненні шляхом спостерігання за обстановкою на місці спланованого вчинення вбивства, здійснення контролю за діями ОСОБА_9 щодо вчинення останнім умисного вбивства ОСОБА_12 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_12 , у невстановлені у ході проведення досудового розслідування час і місці ОСОБА_8 придбав ручну середньоствольну вогнепальну зброю - обріз мисливської гладкоствольної рушниці «ТОЗ-Б/БМ» НОМЕР_1 , 1957 року випуску, 16 калібру, виготовлений способом саморобної переробки та два патрони НОМЕР_2 калібру марки «ТАХО», маркуванням «№00» та «№0000», які зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 до 19 липня 2015 року.
18 липня 2015 року ОСОБА_8 з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на позбавлення життя ОСОБА_12 , зателефонував та повідомив ОСОБА_9 про те, що йому необхідно прийти до нього додому.
Після того,як зайого вказівкоюдо ньогододому заадресою: АДРЕСА_1 прибув ОСОБА_9 , ОСОБА_8 повідомив йому про те, щоб останній залишився на ніч за місцем його мешкання, оскільки вранці він повинен буде вчинити умисне вбивство ОСОБА_12 біля бару "Вінтаж". На що останній погодився та залишився за місцем проживання ОСОБА_8
19 липня 2015 року вранці, більш точного часу у ході проведення досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_8 , приніс придбаний обріз гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-Б/БМ» № НОМЕР_1 , 16 калібру у розібраному стані та два патрони НОМЕР_2 калібру марки «ТАХО», маркуванням «№00» та «№0000», які зберігав за місцем свого проживання у поліетиленовому пакеті та передав їх ОСОБА_9 для використання ним у якості знаряддя вчинення злочину для вбивства ОСОБА_12 . Потім ОСОБА_9 замотав обріз рушниці у спортивні штани чорного кольору та джинси, які надав ОСОБА_8 для того, щоб їх не було видно.
Після цього особа, відносно якої виділені матеріали в окреме провадження, діючи у відповідності до вказівок ОСОБА_8 , прийшов за місцем мешкання останнього.
Отримавши від ОСОБА_8 приготовленні ним вказані знаряддя вбивства, ОСОБА_9 з метою вчинення у подальшому умисного вбивства ОСОБА_12 на замовлення за попередньою змовою з ОСОБА_8 та особою, відносно якої виділене окреме провадження, та відповідно до наданих ОСОБА_8 вказівок, направилися в бік кафе «Вінтаж», де мали вчинити умисне вбивство ОСОБА_12 , у випадку якщо той прибуде до кафе на сніданок, де почали чекати на його приїзд в парку, розташованому поруч, спостерігаючи за під`їздом до кафе та входом до нього.
Близько 9 години 30 хвилин 19 липня 2015 року ОСОБА_9 разом з особою, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, підійшли до будинку АДРЕСА_3 , в якому розташована аптека. Далі під металевими сходами, через які здійснюється прохід до приміщення аптеки, ОСОБА_9 зібрав обріз рушниці, спорядив її двома патронами 16 калібру марки «ТАХО», маркуванням «№00» та «№0000», а пакет з речами, в якому перебував обріз рушниці, залишив під сходами, сам обріз рушниці сховав під футболку, яка на ньому була вдягнута, щоб той не було видно.
Тим часом, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, спостерігала за кафе «Вінтаж» та чекала на приїзд ОСОБА_12 .
Через декілька хвилин до кафе "Вінтаж" під"їхав автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_12 та почав розмовляти по мобільному телефону біля кафе.
Особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, з метою уникнути зустрічі з ОСОБА_12 та не бажаючи викриття, продовжував спостерігати за ОСОБА_12 та діями ОСОБА_9 .
Тим часом, ОСОБА_9 , дочекавшись доки ОСОБА_12 закінчив розмову по мобільному телефону та присів за стіл на території вказаного кафе, з метою реалізації злочинного умислу, направленого на скоєння умисного вбивства ОСОБА_12 , на замовлення за попередньою змовою з ОСОБА_8 та особою, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, підійшов до кафе «Вінтаж», розташувався позаду ОСОБА_12 , дістав схований при собі під футболкою обріз гладкоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-Б/БМ» № НОМЕР_1 , 16 калібру, споряджений двома патронами 16 калібру марки «ТАХО», маркуванням №«00» та №«0000» та через кущі декоративних рослин здійснив по черзі два постріли в область спини ОСОБА_12 .
Від отриманих вогнепальних поранень ОСОБА_12 помер на місці вчинення злочину.
Після скоєння вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_9 та особа, відносно якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин з місця вчинення злочину зникли.
По дорозі ОСОБА_9 заховав обріз мисливської рушниці, з якої було вчинено вбивство ОСОБА_12 , між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , який було знайдено та вилучено працівниками поліції.
Таких висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, ураховуючи положенняст. 84 КПК Українищодо доказів і оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості й достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходив із такого.
Обвинувачений ОСОБА_8 провину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав, суду пояснив, що до вбивства ОСОБА_12 не причетний, ОСОБА_12 знає з дитинства, конфліктів з останнім не мав, в інтимних відносинах з співмешканкою ОСОБА_12 . ОСОБА_14 не перебував. ОСОБА_15 доводиться йому другом, ОСОБА_9 і його батьків, які є глухонімими, знає з дитинства, через малозабезпеченість надавав ОСОБА_9 постійно власні речі, в т.ч. і приблизно за три місяці до вбивства ОСОБА_12 кросівки, джинси, спортивний костюм. Штани, у яких експерт робив вирізки, теж належать йому. У день вбивства ОСОБА_12 він разом з дружиною та дітьми зранку поїхав до смт. Олександрівка Вознесенського району і перебував там з 7 години ранку до 18 години вечора. Там також перебували брат дружини, сусіди. Перед цим днем він тривалий час не бачив ні ОСОБА_9 , ні ОСОБА_15 . Про смерть ОСОБА_12 йому повідомив по телефону сусід ОСОБА_16 . ОСОБА_9 він нікуди не посилав, ніякої зброї він особисто ніколи не мав.
В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_9 провину визнав частково, пояснив, що з ОСОБА_12 він декілька разів спілкувався, з дружиною ОСОБА_12 . ОСОБА_17 не знайомий. З ОСОБА_15 він дружив близько року до вбивства, також має дружні стосунки з ОСОБА_8 , якого знає з дитинства. Він вчинив вбивство ОСОБА_12 , не перебуваючи в попередній змові з ОСОБА_8 та з ОСОБА_15 , 19 червня 2015 року біля кафе «Вінтаж» на ґрунті особистої помсти, оскільки ОСОБА_12 за 2-3 місяці до вбивства посварився з його покійним батьком і перешкоджав йому проводити реалізацію товару на Вознесенському ринку. При цьому у ОСОБА_12 та батька конфлікти були неодноразово. Він вирішив його вбити для того, щоб ОСОБА_12 не чіпав людей. До вбивства він постійно спілкувався з ОСОБА_8 , який весь час йому допомагав. Обріз рушниці з декількома патронами, який він використав під час вбивства, він знайшов на залізнодорожньому вокзалі під час навчання у школі і заніс до себе додому на зберігання. З метою вбивства ОСОБА_12 він вранці взяв обріз, який поклав до поліетиленового пакету. Туди ж поклав і свій одяг дві пари штанів з метою замаскувати обріз. Можливо, це речі ОСОБА_8 , який завжди йому по мірі необхідності, надавав необхідний одяг. Зауважив, що саме вночі перед вбивством, він ночував у себе вдома. Йому не було точно відомо як ОСОБА_12 проводить свій час, де буває. Однак він особисто бачив, що він кожного ранку буває у кафе. Біля 8 години ранку він вийшов з двору власного будинку, при цьому він не зустрічався цього дня ні з ОСОБА_8 , ні з ОСОБА_15 , та підійшов до кафе. Там він побачив, що ОСОБА_12 приїхав на автомобілі та сів у кафе на вулиці. Він був на тій же стороні, що і кафе, де сидів ОСОБА_12 . Він склав частини обрізу за аптекою, зарядив його трьома патронами та, здійснивши два постріли в бік ОСОБА_12 і, намагаючись поцілити у область спини, втік додому. Пакет з одягом він викинув біля аптеки, а обріз сховав у дворах.
Потерпілий ОСОБА_18 до судуне з`являвся, незважаючина те,що неодноразововикликався всудове засіданнясудовими викликамиза відомимсуду останніммісце йогопроживання,телефонограмами,оголошеннями насайті суду.Також на прокурора судом покладався обов`язок щодо забезпечення явки цього потерпілого в судове засідання. Проте, прокурор явку потерпілого до суду не забезпечив.
Про наявність кримінального провадження в суді відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_18 було достовірно відомо, оскільки йому у встановленому законом порядку направлялись відповідні повідомлення, він особисто спілкувався з секретарем судового засідання по телефону щодо дат судових засідань. За таких обставин потерпілий не був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбаченіст. 56 КПК України. Проте потерпілий, будучи обізнаним про час і місце судового розгляду, жодного разу не прибув у судові засідання.
З`ясувавшидумку учасниківпровадження щодоможливості проведеннясудового розглядуза відсутностіпотерпілого ОСОБА_18 , з урахуванням зазначеного вище і того, що потерпілий ОСОБА_18 не був очевидцем злочину, суд вирішив питання про проведення судового розгляду без участі потерпілого ОСОБА_18 .
Незважаючи на невизнання провини обвинуваченим ОСОБА_8 та часткове визнання провини ОСОБА_9 , їх провина у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами.
Потерпіла ОСОБА_19 суду показала, що вбитий ОСОБА_12 доводився їй рідним братом, їй відомо, що він перед вбивством був у сварці з своєю дружиною ОСОБА_17 , яку підозрював у зраді. 19 липня 2015 року о 8 годині він сказав їй чекати його у кафе «Вінтаж». Біля 9 години 30 хвилин вони там зустрілися, поговорили у присутності ОСОБА_20 і ще якоїсь дівчини. У ході розмови брат повідомив про те, що підозрює, що його мають «заказати», чому і хто не розказував. Про смерть брата вона дізналася від сусідки, яка їй зателефонувала близько 10 години ранку.
У відповідності до протоколу огляду місця події від 19 липня 2015 року зі схемою і фототаблицями до нього оглянута територія кафе «Вінтаж», яке розташоване по АДРЕСА_6 , описано місце розташування столів, виявлено пошкодження гілок кущів, на підлозі зафіксовані плями світло-червоного кольору розміром 45х20 см,на чохлі - дві плямибурого кольору, описаний вміст барсетки з особистими речами, вказане місце розташування карети швидкої допомоги, в якій знаходиться труп чоловічої статі, описані трупні плями та пошкодження на задній поверхні грудної клітини зліва на ділянці 25х15 см - чисельні пошкодження з нерівними краями, зафіксовані ушкодження на задній поверхні грудної клітини зліва на ділянці 25х15 см - чисельні пошкодження, в деяких з них знаходяться раньові снаряди (т.2, а.с.28-42).
Посилання захисника на те, що оглядмісця події був проведений з порушенням вимог процесуального закону без дозволу власника кафе, а відтак протокол цієї слідчої дії є недопустимим доказом, не ґрунтується на законі. Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей214, 223,237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Судом встановлено, що підставою для проведення такої процесуальної дії як огляд місця події слугувала наявність інформації про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у рапорті працівника Вознесенського МВ УМВС Ляшенко, у відповідності до якого за повідомленням оператора БШМД Вознесенської ЦРЛ 19 липня 2015 року о 10 годині 55 хвилин в м. Вознесенську біля кафе «Вінтаж» невідомий застрелив гр. ОСОБА_21 з обріза рушниці.
Із витягу з кримінального провадження № 12015160190001754 вбачається, що вказане кримінальне провадження розпочате 19 липня 2015 року за ч.1 ст. 115 КК України, цього ж дня внесено інформацію до ЄРДР на підставі телефонного повідомлення на номер НОМЕР_3 від оператора БШМД Вознесенської ЦРЛ про те, що 19 липня 2015 року о 10 годині 55 хвилин в м.Вознесенську по вул. Синякова, 19 «а» в кафе «Вінтаж» невідомий чоловік, одягнутий у чорний одяг з чорною кепкою, здійснив постріл з обрізу рушниці невстановленого зразка у мешканця м.Вознесенська непрацюючого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від якого останній помер на місці пригоди, труп направлено на СМЕ в м.Вознесенськ (том 2 а.с.12).
З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, після внесення відомостей до ЄРДР, було здійснено огляд території кафе «Вінтаж», в процесі якого виявлено труп потерпілого з ознаками насильницької смерті. Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини. Отже, зазначена слідча дія була невідкладною, здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду.
Суд також вважає, що проведення вказаної слідчої дії не потребовувало згоди особи, у володінні якої перебуває кафе « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з урахуванням того, що огляд працівниками міліції проводився не у приміщенні кафе, а на відкритій неогородженій території, яка прилягає до приміщення та є публічно доступним місцем.
Відповідно до протоколу оглядумісця подіївід 19липня 2015року тафототаблицями донього місцемогляду єтериторія,що розташованапо АДРЕСА_3 ,де забудівлею біляметалевих сходівзнаходиться полімернийпакунок,всередині якогорозташований одяг,а саме:чорні спортивніштани зплащового матеріалуз написомна штанині«ADIDAS»,штани джинсовісинього кольору,які поміщенідо сейф-пакетів№ 3196496та №3196501 (т.2, а.с.43-47).
За змістом протоколу огляду місця події від 19 липня 2015 року та фототаблицями до нього місцем події є ділянка місцевості, яка розташована на території подвір`я між жилими будинками АДРЕСА_7 , де на землі біля туалету лежить обріз мисливської рушниці 16 калібру. Рукоятка, приклад рушниці обмотані ізолентою зеленого кольору, на обрізі мається серійний номер НОМЕР_4 , зазначено рік випуску 1957. У стволах наявні гільзи патронів -у правому гільза 16 калібру, наявний напис «ТАХО», заряд дробі «00», у лівому - гільза 16 калібру «Аскания», заряд дробі «0000». В ході огляду із стволів обрізу рушниці було вилучено дві гільзи, які поміщені до пакунку № 243255-. Ствол обріза, приклад з ударно - спусковим механізмом поміщено до пакунку № 2010875 (т.2, а.с.49-55).
Крім того, з протоколу огляду місця події від 20 липня 2015 року, вбачається, що місцем огляду є територія Вознесенського моргу, де в приміщенні було вилучено: футболку сірого кольору, в`язану сітку, на якій в передній та задній частині маються сліди бурого кольору, в задній частині футболки маються розриви 11 х 13 см, шорти чорного кольору, спідню білизну чорного кольору, шльопанці чорного кольору, дробини у кількості 19 штук від 03 до 05 мм, металевий та пластиковий контейнер від мисливського набою сірого кольору. Речі поміщені до сейф-пакету з написом «Експертна служба» (т.2, а.с.56).
Твердження сторони захисту відносно наявності недоліків у вказаних вище чотирьох протоколах огляду місця події від 19 липня 2015 року як підставу для визнання їх недопустимими доказами щодо нечитаємості у деяких місцях протоколів, незазначення в протоколах найменування технічних засобів, які використовувались при їх проведенні, та незазначення осіб, які здійснювали пакування вилучених предметів, відсутності підписів усіх учасників, задіяних у проведенні огляду суд вважає неспроможними, оскільки заявником не було доведено, що ці порушення істотно впливають на права чи законні інтереси обвинуваченого або є такими, що перешкоджають суду ухвалити законне рішення.
У відповідності з протоколом огляду місця події від 19 липня 2015 року місцем огляду є приміщення кафе «Вінтаж», в м. Вознесенську, по вулиці Синякова, де власниця кафе ОСОБА_22 добровільно видала відеозапис у цифровому форматі за 19 липня 2015 року тривалістю 45 хвилин з камери спостереження, даний запис вилучено до Вознесенського МВ УМВС (т.3, а.с.8).
За змістомпротоколу оглядупредмету від19липня 2015року наносії длялазерного збереженняінформації -диску форматуСD-Rмістяться відеозаписи,зокрема відеопід назвою15-07-19-10-00-00-03.dvr-камера №1,15-07-19-10-00-00-11.dvrкамера№ 2.При переглядівідео зкамери №1було встановлено,що данакамера ведеспостереження лівогобоку літньогомайданчика кафе«Вінтаж» зфасаду.Відео тривалістю45хвилин внижньому правомукуті відображаєтьсядата (15-07-19)та часякий відповідаєдійсності.При переглядівідео такожвстановлено,що о10годині 30хвилин 02секунди докафе зайшов ОСОБА_12 ,який сівза стілдо особичоловічої тажіночої статі. ОСОБА_12 сів обличчямдо кафе,а спиноюдо кущівхвої,які розташованіпаралельно майданчика.Жінка сиділаліворуч відзагиблого,а чоловікправоруч.О 10годині 37хвилин 27секунд чоловікувійшов,а жінказалишилася.О 10годині 42хвилини 12секунд черезкущі відбуваєтьсяпостріл вспину ОСОБА_12 ,від якоговін піднявсята впавна землю,а особав чорномуодязі,яка передцим проходилавповз,пробігла вбік аптеки№ НОМЕР_5 .Далі булооглянуто відеоз камери№ 2,яка ведеспостереження правогобоку літньогомайданчика кафе«Вінтаж» зфасаду.Дане відеотривалістю 44хвилини 59секунд внижньому правомукуті відображаєтьсядата (15-07-19)та час,який відповідаєдійсності.При переглядівідео встановлено,що запершим столомсидять триневідомі жінкита заними видно,як в10годин 42хвилини відаптеки №42направляється особав чорнихшортах.В 10годин 42хвилини 15секунд невідомаособа вчорних шортахбіжить вбік аптеки№ НОМЕР_5 та вруках тримаєпредмет,зовні схожийна вогнепальнузброю «обрізмисливської рушниці».Диск звідео вилученийдо ВознесенськогоМВ та переглянутийу ході судовогозасіданні (т.3,а.с.9-16).
Твердження сторони захисту про визнання цього доказу недопустимим не заслуговують уваги, виходячи з наступного.
Відповідно дост.87 КПК Українипри оцінці доказів, наданих сторонами, суд виходить із того, що доказ може бути визнано недопустимим не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку істотного порушення прав і свобод людини.
Згідно зст.237 КПКз метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цьогоКодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Як слідує з протоколу огляду від 19 серпня 2015 року слідчим була оглянута річ - диск з відеозаписом з двох камер відеоспостереження, а не житло чи інше володіння особи, а тому в даному випадку мав місце тимчасовий доступ до речей, а не обшук. Згідно ч.2ст.93 КПК Українисторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Тобто, тимчасовий доступ до речей та документів не є інструментом збору доказів, а тому його застосування можливе виключно за умови, коли сторона кримінального провадження зіткнулася з труднощами в зборі доказів, як, зокрема, володільці речей та документів відмовляються добровільно надати необхідні докази.
Як убачається з матеріалів провадження, наявний у справі відеозапис обставин події з камер відеоспостереження був добровільно наданий особисто власником - ОСОБА_22 , а отже необхідності звертатися з відповідним клопотанням до слідчого судді для отримання тимчасового доступу до цих записів не було.
Також, відповідно дост.7Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг»від 22травня 2003року №851-IV у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений слідчим до матеріалів провадження DVD диски з відеозаписами з камер спостереження є самостійним джерелом доказу похідним від інформації, що зберігається на комп`ютері у виді файлів.
Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.
Згідно висновку експерта № 205 від 19 серпня 2015 року та доданою до нього фототаблицею, наданим на підставі постанови про призначення судово-медичної експертизи від 19 липня 2015 року слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_23 смерть ОСОБА_12 наступила внаслідок вогнепального дробового сліпого поранення лівої половини грудної клітини з пошкодження лівої легені, серця, селезінки з розвитком гострої крововтрати. Висновком описано пошкодження як багаточисленні рани з вказівкою на те, що дані тілесні ушкодження виникли внаслідок як мінімум двох пострілів із обрізу гладкоствольної, мисливської рушниці. Ушкодження прижиттєві, виникли в невеликий проміжок часу незадовго до настання смерті. За ступенем тяжкості проникаючі вогнепальні поранення грудної та брюшної порожнини внутрішніх органів мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. Постріл був здійснений з відстані в межах відсутності дії додаткових факторів вистрілу. При експертизі трупа ОСОБА_12 були вилучені 19 дробин виготовлених із металу сірого кольору, не наділеними магнітними властивостями, а також один контейнер із-під дробі від мисливського патрона 16 калібру (т.2, а.с. 57-63).
Враховуючи те, що огляд місця події 19 липня 2015 року був проведений у відповідності до вимог процесуального закону, під час його проведення з дотриманням вимог цього законубуло виявлено та вилучено труп ОСОБА_12 , суд не може погодитися з доводами захисника про недопустимість такого доказу як висновок експерта щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та причин її смерті. Підстав для застосування до даного доказу доктрини «плодів отруйного дерева», на чому наголошує захисник, немає.
Висновком експертизи № 44/613 від 27 липня 2015 року, наданим на підставі постанови про призначення комплексної криміналістичної експертизи від 19 липня 2015 року слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_24 , встановлено, що генетичні ознаки клітин у вирізках з джинсових штанів (об`єкт № 1) є змішаними, містять генетичні ознаки не менше ніж двох невстановлених осіб, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі.Генетичні ознаки клітин у вирізках зі спортивних штанів (об`єкт № 2) є змішаними, містять генетичні ознаки не менше ніж двох невстановлених осіб, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки клітин у вирізках з джинсових штанів мають спільні генетичні ознаки з генетичними ознаками клітин у вирізках зі спортивних штанів. У запаховому сліді, вилученому з спортивних штанів чорного кольору, наявний слабкий запах людини, який може бути використаний для подальшої ідентифікації по ньому особи. У запаховому сліді, вилученому із джинсових брюк синього кольору, наявний слабкий запах людини, який може бути використаний для подальшої ідентифікації по ньому особи (т.2, а.с.65, 68-73).
У відповідностідо висновку експерта № 1346 від 26 серпня 2015 року, наданого на підставі постанови про призначення хімічної експертизи від 19 липня 2015 року слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_24 , з наданого на дослідження обрізу мисливської рушниці проводилися постріли після останнього його чищення (т.2, а.с.103, 107-113).
Як вбачається з висновку експерта № 1113 від 22 вересня 2015 року, наданого на підставі постанови про призначення судово-балістичної експертизи від 20 серпня 2015 року слідчого слідчого управління УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_25 , надані на експертизу предмети (19 шт.) є складовими частинами метального снаряду боєприпасів до гладкоствольної зброїшротинами; дані предмети могли бути використані у якості складових елементів метального снаряду боєприпасів; дані предмети, як складові елементи патронів, можуть бути використані для стрільби з гладкоствольної мисливської зброї промислового виробництва, а також можуть бути використані для стрільби із саморобної чи переробної зброї (т. 2, а.с.126, 130-131).
Згідно висновку експертів № 43/940/600/941/944 від 28 липня 2015 року, наданого на підставі постанови про призначення комплексної криміналістичної експертизи від 19 липня 2015 року слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_24 , в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин у змивах з руків`я та спускового гачка і курка обрізу, які наведені в таблиці результатів дослідження. Генетичні ознаки клітин у змивах з руків`я та спускового гачка і курка обрізу мають спільні генетичні ознаки (алелі), є змішаними та містять генетичні ознаки не менше двох невстановлених осіб, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі.
Предмет, наданий на експертизу, є ручною середньоствольною вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим способом саморобної переробки двоствольної гладкоствольної мисливської рушниці моделі «ТОЗ-Б/БМ», № НОМЕР_1 , 1957 р.в., 16-го калібру, шляхом вкорочення стволів до залишкової довжини 405 мм та від`єднання ложі з прикладом. Зміни, внесені саморобним засобом у конструкцію рушниці, яка перероблена для виготовлення обрізу, призвели до втрати балістичних і експлуатаційних характеристик, властивих гладкоствольній мисливській зброї - точність, купчастість, дальність бою та ін. При цьому обріз набув таких властивостей, як можливість схованого носіння і оперативного керування в ближньому бою, за своїми набутими балістичними характеристиками призначений для стрільби на короткій дистанції. За існуючою криміналістичною класифікацією даний обріз відноситься до бойової вогнепальної зброї. Обріз придатний до проведення пострілів - патронами 16 калібру до гладкоствольної мисливської зброї.
Запаховий слід, вилучений з обрізу мисливської рушниці, містить запах людини, який придатний для подальшої ідентифікації (т.2, а.с.75, 78-87).
У відповідності до висновку експерта № 939/617 від 29 липня 2015 року, наданого на підставі постанови про призначення комплексної криміналістичної експертизи від 19 липня 2015 року слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_24 , в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин у змивах з ручок пакету, генетичні ознаки клітин у змиві з ручок пакету є змішаними, містять генетичні ознаки не менше двох невстановлених осіб, одна з яких є особою чоловічої генетичної статі. На полімерному пакеті слідів папілярних узорів не виявлено (т.2, а.с.89, 92-101).
Висновок експертів № 942/601/943 від 29 липня 2015 року, наданий на підставі постанови про призначення комплексної криміналістичної експертизи від 19 липня 2015 року слідчого СВ Вознесенського МВ УМВС ОСОБА_24 , свідчить про те, що досліджувані два предмети є складовими частинами патронів до мисливської гладко ствольної зброї 16 калібру - стріляними гільзами, досліджувані 2 гільзи стріляні з наданого на експертизу обрізу мисливської гладкоствольної рушниці «ТОЗ-Б/БМ» № НОМЕР_1 , 1957 року випуску. Гільза із маркуванням на корпусі «№ 00» - з лівого ствола, гільза із маркуванням на корпусі«№ 0000» - з правого ствола досліджуваного обрізу (т. 2, а.с.114, 117-124).
Клопотання захисту про визнання недопустимими висновків експертів № 43/940/600/941/944 від 28 липня 2015 року, № 939/617 від 29 липня 2015 року, № 942/601/943 від 29 липня 2015 року з тих підстав, що експерти ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які проводили експертне дослідження, не попереджалися про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України суд відхиляє, виходячи з наступного.
Право сторони захисту надати суду висновок експерта прямо передбачено частиною другоюстатті 101 КПК України.
Відповідно до частини 2статті 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів. Частина 6 тієї ж статті передбачає обов`язок суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі забезпечити, щоб права, надані законом стороні, могли бути ефективно реалізовані. Закон, передбачивши право стороні захисту надавати висновки експертів, тим самим передбачив і обов`язок суду їх розглянути у сукупності з іншими доказами.
Суд вважає, що якщо для оцінки експертного висновку, наданого стороною захисту, суду необхідно пересвідчитися, що експерт, який надав висновок, розуміє наслідки надання ним завідомо недостовірного висновку або з`ясувати інші питання, що мають значення для оцінки достовірності експертного дослідження, суд має за клопотанням сторони викликати експерта, попередити його про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та надати сторонам можливість піддати експерта перехресному допиту.
Разом зцим,за клопотанням прокурорасудом булопроведено допитексперта ОСОБА_28 ,яка всудовому засіданніпоказала, що вона як старший судовий експерт обліку дактилоскопії НДЕКЦ приймала участь у проведенні експертизи та складанні експертних висновків від 29 липня 2015 року. При цьому вона була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Відсутність підпису про попередження про кримінальну відповідальність пояснила технічною помилкою, яка можлива при залипанні листів. Підтвердила, що її підпис наявний на кожній сторінці висновку.
Щодо стосується допиту у судовому засіданні експерта ОСОБА_27 , то від заявленого клопотання про його допит сторона захисту в судовому засіданні відмовилася.
Частиною 2статті 102 КПК України передбачено, що у висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Суд вважає, що відсутність у вступній частині висновку експерта підпису експерта ОСОБА_27 про попередження його як експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків не є підставою для визнання цього доказу недопустимим, оскільки підпис цього експерта наявний на кожній сторінці висновку № 43/940/600/941/944та укінці текступід загальнимвисновком. Крім того, вказаний процесуальний недолік не піддає сумніву надані комісією експертів, до складу якої ввійшов і експерт ОСОБА_27 , висновки щодо належності генетичних клітин на змивах не менше двом невстановленим особам, а також щодо визначення обрізу як бойової вогнепальної зброї.
Тим паче, що стороною захисту в судовому провадженні ці висновки не оспорювалась і під сумнів не ставилась.
За такого, суд вважає, що висновки експертів № 43/940/600/941/944 від 28 липня 2015 року, № 939/617 від 29 липня 2015 року та № 942/601/943 від 29 липня 2015 року є допустимими доказами, оскільки наявними іншими обставинами доведено розуміння експертами наслідків надання завідомо недостовірного висновку.
Під час слідчого експерименту, зафіксованого протоколом проведення слідчого експерименту від 02квітня 2016року та відеозаписом, що досліджені судом, було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_9 в присутності свого захисникаадвоката ОСОБА_29 розказав і показав на місці обставини вчинення злочинів разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_30 . Зокрема, вказав про те, що одного дня ОСОБА_8 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , запропонував йому помститися ОСОБА_12 за знущання над ним. Оскільки він мав і власні образи на нього, тому він погодився підстрелити його, а саме: покалічити. Коли ОСОБА_8 пропонував йому помститися, то ніхто при цьому не був присутній. Раніше, точно не пам`ятає коли, ОСОБА_8 у його присутності пропонував ОСОБА_15 скоїти вбивство, однак той відмовився. На ОСОБА_15 була покладена функція спостереження за ним, щоб останній не схибив, та надання йому допомоги у стеженні за ОСОБА_12 у той час, коли він приїде. Він самостійно повинен був шукати ОСОБА_12 , однак саме ОСОБА_8 йому сказав, що ОСОБА_12 , ймовірніше, може перебувати у кафе, яке знаходиться у парку.
Точно не пам`ятає коли, за домовленістю між ним та ОСОБА_8 по телефону, він залишився ночувати вдома у ОСОБА_8 , який його вранці розбудив і сказав «Одягайся, будеш іти». Він одяг шорти синього кольору та футболку червоного кольору з написом на ній, також при собі мав окуляри чорного кольору. Тоді ж ОСОБА_8 передав йому у дворі будинку обріз у пакеті та патрони, які виніс з літньої кухні. Обріз він особисто замотав у джинсові штани, витер його, набої поклав до кишені. Біля 8 години ранку додому до ОСОБА_8 прийшов ОСОБА_15 , якому також телефонував ОСОБА_8 раніше, від себе з дому, коли все вже було готово. ОСОБА_15 зброю у своїх руках не тримав та прийшов до них тоді, коли ОСОБА_8 передав йому зброю.
Далі він та ОСОБА_15 пішли дорогою через парк Островського у напрямку ринку. У парку на лавці вони сиділи і чекали приїзду ОСОБА_12 . ОСОБА_15 повинен був повідомити йому про приїзд ОСОБА_12 . Він ( ОСОБА_9 ) відійшов звідти з пакетом, походив трохи, зайшов за приміщення аптеки, склав обріз та сховав його під футболку, при цьому пакет з речами, в які був схований обріз, залишив під драбиною. Потім він підійшов до чийогось мопеду і чекав там ОСОБА_12 . Коли останній приїхав на автомобілі, то став розмовляти по телефону на вулиці, а потім сів до якоїсь жінки за столик у кафе «Вінтаж». У цей момент підійшов ОСОБА_15 і запитав його: « ОСОБА_31 чи ні?». Він почав вагатися, однак все-таки пішов і застрелив ОСОБА_12 . У цей час ОСОБА_15 перебував біля мопеда коло приміщення аптеки, а у той момент, коли він заряджав обріз, ОСОБА_15 був за приміщенням аптеки. Побачивши, що ОСОБА_12 сидить біля кущів, він дістав обріз і, не цілячись, вистрілив у нього двічі, а після здійснення пострілів побіг через парк в сторону вулиці Пушкінської, де за туалетом одного з дворів заховав обріз, присипавши його камінням. Потім направився до місця проживання ОСОБА_32 з метою сховатися у нього. Одяг, у який він був одягнутий при вбивстві, він спалив у ОСОБА_33 на городі. Взамін спаленого одягу ОСОБА_34 надав йому інший одяг. Декілька годин він перебував у ОСОБА_33 , поки не зателефонував ОСОБА_8 та наказав приїхати до нього. Після цього однокласник ОСОБА_35 відвіз їх до смт. Олександрівка, де їх чекав ОСОБА_8 , якому вони повідомили про скоєне ( т.2, а.п.146-152).
Покладаючи воснову судовогорішення протоколслідчого експериментуза участіобвинуваченого ОСОБА_9 ,суд враховуєправові позиціїВерховного Суду,зокремапостановуоб`єднаноїпалати Касаційногокримінального судуВерховного Суду від14вересня 2020року просправі №740/3597/17провадження №51-6070кмо19, та приходить до висновку про те, що слідчий експеримент відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, положенням статей 104,105 КПК України, а саму слідчу дію проведено за правилами, передбаченимист. 240 КПК України.
Метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1ст. 240 КПК Україниє перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.
Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань.
Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) діїслідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст.84та п. 3 ч. 2 ст.99 КПК Україниє документом.
При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження. Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4ст. 95 КПК України, згідно з якою суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченомуст. 225 КПК України.
В даномувипадку,в ходіслідчого експерименту,що зафіксованийпротоколом слідчоїдії від02квітня 2016року,підозрюваний ОСОБА_9 в деталяхрозповів та показавна місціподіїмісце розташування будинку, у якому проживав ОСОБА_8 , і в якому він ночував перед вбивством, та двору, у якому ОСОБА_8 передав йому зброю, яку виніс у пакеті з приміщення літньої кухні і куди прийшов ОСОБА_15 . Також показав місця у парку, де він та ОСОБА_15 чекали прибуття ОСОБА_12 , місце, де він залишив пакет і зарядив обріз та сховав під футболку, місце, де були він і ОСОБА_15 у той час, коли приїхав ОСОБА_12 , місце, де зупинився автомобіль ОСОБА_12 , місце, де сидів ОСОБА_12 у кафе, місце біля кафе, куди він підійшов, щоб вбити ОСОБА_12 , спосіб, за допомогою якого він дістав обріз з-під футболки, напрямок, в який він здійснив два постріли з обрізу в сторону ОСОБА_12 , дорогу, по якій він залишав місце події, місце у дворах за туалетом, де сховав обріз, будинок, де проживає ОСОБА_36 , якого він попрохав сховати його до подальших вказівок ОСОБА_37 і місце, де спалив одяг.
ЄСПЛ наголошує на необхідності застосування процесуальних гарантій забезпечення справедливості кримінального провадження в цілому та порядку (процедури) проведення слідчої (розшукової) дії, під час якої від особи отримуються відомості (права на справедливий суд, на захист, на мовчання і права не свідчити проти себе тощо). За умови застосування передбачених національним законодавством гарантій, що мають відповідати Конвенції, ЄСПЛ не ставить під сумнів допустимість протоколу слідчої (розшукової) дії як доказу, оскільки це питання перебуває в площині регулювання національного законодавства.
За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта за відсутності протиправного тиску на підозрюваного, обвинуваченого, за його волею та вільним волевиявленням, за умов усвідомлення ним права мовчати і не свідчити проти себе, забезпечення права на захист і правову допомогу, справедливості кримінального провадження в цілому.
До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення безперервного відеозапису слідчої (розшукової) дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтоване роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту.
Суд вважаєнеобґрунтованими посиланняобвинуваченого ОСОБА_9 на застосуваннящодо ньогонедозволених методівслідства у зв`язку з чим він себе обмовив під час слідчого експерименту, як підставу для визнання протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що слідчий експеримент з підозрюваним ОСОБА_9 проведений в присутності його захисника ОСОБА_29 , за участі, в тому числі, понятих ОСОБА_38 , ОСОБА_39 . До початку слідчої дії підозрюваному роз`яснено його права, передбачені процесуальним законом, в тому числі, щодо участі в слідчій дії за його волею та вільним волевиявленням з використанням права мовчати і не свідчити проти себе. При перегляді відеозапису, на якому зафіксовано перебіг слідчого експерименту видно, що обвинувачений детально розповідав та показував про обставини вчинення кримінальних правопорушень вільно і спокійно. Даних про те, що ОСОБА_9 заявляв про застосування до нього недозволених методів слідства під час проведення слідчого експерименту, матеріали кримінального провадження не містять.
Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 14 січня 2020 року Державному бюро розслідування в особі його територіального управління, розташованого у м.Миколаїв доручено перевірити заяви обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про застосування до них незаконних методів досудового розслідування працівниками УМВС України у Миколаївській області (ГУПН у Миколаївській області).
Постановою слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві від 31 грудня 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020150000000096 від 26 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, закрите на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності складу вказаного кримінального правопорушення в діях співробітників ГУНП в Миколаївській області (УМВС України в Миколаївській області).
01 квітня 2016 року прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області ОСОБА_40 були винесені постанови про відібрання біологічних зразків крові у підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з метою проведення молекулярно-генетичної експертизи. У відповідності до протоколів від 01 квітня 2016 року за участю біологів ОСОБА_41 , ОСОБА_42 вказані зразки крові були відібрані.
Висновками експертів № № 290, 291 від 01 квітня 2016 року, наданими на підставі постанов старшого слідчого в ОВС криміналіста слідчого управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_43 від 01 квітня 2016 року встановлені групові належності зразка крові за ізосерологічною системою АВО обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 (т.2, а.с.159 - 166).
Суд вважає, що відсутність у вступній частині висновку експерта № 290 підпису експерта ОСОБА_44 про попередження її як експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нею обов`язків не є підставою для визнання цього доказу недопустимим за клопотанням сторони захисту, оскільки підпис цього експерта наявний у кінцітексту підзагальним висновком. Крім того, вказаний процесуальний недолік не піддає сумніву наданий за результатами проведеної експертизи висновок щодо відповідності крові ОСОБА_9 групі О з ізогемаглютинініами анти-А, анти-В ізосерологічної системи АВО.
Висновком експерта № 317 від 19 квітня 2016 року, наданим на підставі постанови про призначення молекулярно-генетичної експертизи від 04 квітня 2016 року слідчого слідчого управління УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_25 встановлено, що генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_8 містяться серед генетичних ознак клітин у вирізці зі спортивних штанів і не містяться серед генетичних ознак клітин у вирізках з джинсових штанів, змиві зі спускового гачку та курка обрізу та змиві з ручок пакету; генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_9 містяться серед генетичних ознак клітин у вирізці з джинсових штанів, серед генетичних ознак клітин у вирізках зі спортивних штатів, змиві з ручок пакету та змиві з спускового гачку та курка обрізу (т.2, а.с. 167-168, 171-176).
Враховуючи, що висновки експертів № 939/617 та № 43/940/600/941/944 визнані судом допустимими доказами у справі, підстав для застосування до даних доказів доктрини «плодів отруйного дерева» за клопотанням захисника ОСОБА_11 немає.
Згідно висновку № 335 від 25 квітня 2016 року, наданому на підставі постанови про призначення додаткової одорологічної експертизи від 12 квітня 2016 року слідчого слідчого управління УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_25 запаховий слід з джинсових штанів вірогідно ідентичний запаховому сліду зразку ОСОБА_8 ; запаховий слід з джинсових штанів вірогідно ідентичний запаховому сліду зразку ОСОБА_9 ; запаховий слід із спортивних штанів вірогідно ідентичний запаховому сліду зразку ОСОБА_8 ; запаховий слід спортивних штанів вірогідно ідентичний запаховому сліду зразку ОСОБА_9 ; запаховий слід з обрізу мисливської рушниці ідентичний запаховому зразку ОСОБА_9 ; запаховий слід з обрізу мисливської рушниці вірогідно не ідентичний запаховому зразку ОСОБА_8 (т.2, а.с. 178-180, 183-191).
Окрім вищенаведеного,провина обвинувачениху скоєнніінкримінованих кримінальнихправопорушень підтверджуєтьсятакож протоколомогляду предметіввилучених підчас розслідуваннявід 03вересня 2015року,відповідно доякого оглянутота описано:обріз двоствольноїмисливської рушниці,фрагмент гілкивід дерева, шариковуручку,джинси синьогокольору,скляну банкуз запаховимслідом, спортивніштани чорногокольору,склянубанку ззапаховим слідом,гумові черевики,непрозорий полімернийпакет,дві гільзициліндричної форми,паспорта громадянУкраїни,чоловічу барсеткуз речами(т.3,а.с.28-35) та речовими доказами, оглянутими у ході судового засідання.
Висновок експертів № 801 від 29 вересня 2015 року, наданий на підставі постанови про призначення молекулярно-генетичної експертизи від 23 вересня 2015 року слідчого слідчого управління УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_25 , відповідно до якого генетичні ознаки клітин у вирізках з фільтрів недопалків цигарок, отримані від ОСОБА_15 збігаються між собою, належать одній особі чоловічої генетичної статі та містяться серед змішаних генетичних ознак клітин у вирізках з джинсових штанів (об`єкт № 1 у висновку № 44/613 від 27 липня 2015 року) (т. 2, а.с.140-143), а також протокол про результати негласного отримання зразків слини та потожирових виділень від 21 вересня 2015 року, відповідно до якого у результаті проведення негласної розшукової дії були отримані два недопалки від цигарок, які курив ОСОБА_15 (том.2 а.с 134) суд вважає неналежними доказами по справі, оскільки вони не стосуються обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , а стосуються іншої особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.
Від допиту свідків обвинувачення прокурор відмовився і така відмова прийнята судом, зважаючи на принцип змагальності, визначенийст. 22 КПК України.
Щодо показаньсвідків,допитаних заклопотанням сторони захисту, суд зазначає наступне.
Свідок ОСОБА_15 суду показав, що того дня, коли вбили ОСОБА_12 , у липні 2015 року, він вранці прокинувся та разом з своїм батьком поїхав на ринок у м.Вознесенську за запчастинами до котла опалення. Приїхавши з ринку, він цілий день допомагав батьку ремонтувати котел. Приблизно в обід його тітка ОСОБА_45 зателефонувала його матері та повідомила, що вбито ОСОБА_12 . Особисто він ОСОБА_12 не знав. ОСОБА_8 та ОСОБА_46 доводяться йому знайомими, дружніх відносин він з ними не мав. Декілька раз він допомагав ОСОБА_8 відвезти дрова, а з ОСОБА_9 він познайомився вдома у ОСОБА_8 . Йому відомо, що ОСОБА_12 пов`язаний з рекетом на ринку, з дружиною ОСОБА_12 він теж не знайомий. У день вбивства він з ОСОБА_8 по телефону не розмовляв, перед днем вбивства у ОСОБА_8 не ночував. Коли останній раз він спілкувався з ОСОБА_8 перед вбивством він не пам`ятає. Він особисто бачив як ОСОБА_8 купляв на ринку речі ОСОБА_9 . Також було таке, що він давав ОСОБА_9 власні речі футболки, штани. Навесні 2016 року він був затриманий якимись особами, які вивезли його до посадки, де сильно побили, а потім повезли на автомобілі в м.Миколаїв, де передали працівникам поліції. Коли його та ОСОБА_9 разом везли до суду, то ОСОБА_9 йому повідомив, що його батько торгував на ринку, де ОСОБА_12 йому почав погрожувати і вимагати грошей, а оскільки грошей не було, тому він вирішив його вбити.
Свідок ОСОБА_47 суду показала, що в день вбивства ОСОБА_12 її син вранці прокинувся та разом з своїм батьком поїхав на ринок у м.Вознесенську за запчастинами до котла, а потім цілий день з батьком ремонтували котел. Після обіду її матері зателефонувала знайома та повідомила, що вбили ОСОБА_12 , якого вона знала як бандита на ринку. Цього дня син був весь день вдома, перед цим він також ночував вдома.
Показання свідків ОСОБА_15 та його матері ОСОБА_48 , надані у ході судового засідання, суд не бере до уваги, оскільки щодо ОСОБА_15 постановою прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_49 від 10 травня 2016 року з кримінального провадження, що розглядається у суді, були виділені матеріали досудового розслідування щодо вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Свідок ОСОБА_50 повідомила суду,що обвинуваченого ОСОБА_8 вона знаєз дитинстваяк племінникаколишнього чоловіка.Їй такожвідомо,що ОСОБА_8 товаришував з ОСОБА_9 ,допомагав йому,оскільки у ОСОБА_9 батьки булиінвалідами. ОСОБА_8 і йогодружина товаришувализ ОСОБА_12 ,навіть забиралийого дружинуз пологового будинку.Коли вонаперебувала усмт.Олександрівка у2015році,там буві ОСОБА_8 разом здружиною тадітьми з9години ранкудо 14години вечора.Тоді жвід батьківдружини ОСОБА_8 вона дізналасяпро вбивство ОСОБА_12 .Зазначила,що у ОСОБА_8 з ОСОБА_12 конфліктів не було. Їйвідомо,що у батька ОСОБА_9 були конфліктиз ОСОБА_12 ,так якостанній йоговдарив,виганяючи зринку тазабороняючи тамторгувати,без сплатийому коштів.Після цьогобатьку сталозле іневдовзі вінпомер. ОСОБА_9 мав образу за батька і про це постійно говорив.
Свідок ОСОБА_51 показав суду, що обвинувачений ОСОБА_8 є його племінником. Йому відомо, що ОСОБА_9 і ОСОБА_8 тривалий час дружили, ОСОБА_8 допомагав йому речами і продуктами. Стверджує, що ОСОБА_8 з ОСОБА_12 товаришували, товаришували і їхні дружини між особою. Йому відомо, що у батька ОСОБА_9 був конфлікт з ОСОБА_12 , який чи ударив чи вигнав батька з ринка.
Свідок ОСОБА_52 суду показала, що ОСОБА_8 доводиться їй двоюрідним братом. Напередодні вбивства ОСОБА_12 він приходив до них в гості та повідомив, що наступного дня їде в смт. Олександрівка. Наступного дня їй про вбивство ОСОБА_12 розповіла її мама, яка працювала на ринку. Вона знала покійного як кримінального авторитета у м.Вознесенську, який «кришував» ринок. Того ж дня ввечері до них заїхав ОСОБА_8 , якому вона повідомила про вбивство, на що ОСОБА_8 нічого не сказав і був здивований. Їй відомо, що ОСОБА_8 дружив з ОСОБА_12 та ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_53 суду показав, що ОСОБА_12 він особисто не знав, чув про нього, що той «кришував» ринок, був кримінальним авторитетом, «вибивав» гроші. За день до вбивства ОСОБА_12 . ОСОБА_8 зателефонував йому та попрохав відвезти його у смт. Олександрівку. Наступного дня вранці він відвіз ОСОБА_8 разом з дружиною і дітьми на власному автомобілі у смт. Олександрівку. Того ж дня ввечері він дізнався від знайомого про вбивство ОСОБА_12 .
Показання свідків сторони захисту ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_53 про наявність між померлим ОСОБА_12 та ОСОБА_8 , а також між їхніми дружинами дружніх відносин суд оцінює критично, поскільки вказані особи є родичами або близькими особами обвинуваченого ОСОБА_8 .
Під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вказав на наявність між ним та ОСОБА_12 неприязнених стосунків, зазначивши причиною, яка викликала намір вчинити вбивство, сварку потерпілого з його покійним батьком, який перешкоджав батьку проводити реалізацію товару на Вознесенському ринку. Також про вчинення насильства потерпілим ОСОБА_12 по відношенню до батька ОСОБА_9 надали показання свідки ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , допитані у суді. Суд вважає обставину про вчинення насильства потерпілим ОСОБА_12 по відношенню до батька ОСОБА_9 достовірною, однак враховує те, що у судовому засіданні встановлено, що по даній справі ОСОБА_9 , вчиняючи вбивство ОСОБА_12 , діяв як виконавець за вказівкою ОСОБА_8 по заздалегідь розробленому останнім плану. Крім того, під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_8 виказав йому свій мотив вбивства ОСОБА_12 неприязнені стосунки з останнім через нанесену ним образу.
Стосовно показань обвинуваченого ОСОБА_9 щодо непричетності обвинуваченого ОСОБА_8 до організації вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 та незаконного поводження зі зброєю, даних в судовому засіданні, суд ставиться критично.
На думку суду, обвинувачений ОСОБА_9 , посилаючись на невинність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, намагається сприяти останньому уникнути кримінальної відповідальності.
Показання ОСОБА_9 , надані в судовому засіданні, щодо мотиву вчиненого вбивства, обставин придбання обрізу, за допомогою якого він вчинив вбивство, співучасників вбивства спростовуються його показаннями, наданими під час слідчого експерименту, протокол якого судом визнано допустимим доказом, де він детально та послідовно розповідав про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, за яких обставини він був залучений обвинуваченим ОСОБА_8 до вчинення вбивства, його ролі, ролі ОСОБА_8 та ролі особи, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, також вказав на обставини щодо надання зброї обвинуваченим ОСОБА_8 та пропозиції помститися за нього ОСОБА_12 .
Обставини, викладені у протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 щодо участі ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджуються сукупністю інших доказів, в т.ч. і висновком експерта № 317 від 19 квітня 2016 року, відповідно до якого генетичні ознаки крові ОСОБА_8 містяться серед генетичних клітин у вирізці зі спортивних штанів, вилучених 19 липня 2015 року, висновком експерта № 335 від 25 квітня 2016 року, відповідно до якого запахові сліди з джинсових штанів, спортивних штанів вірогідно ідентичні запаховим зразкам ОСОБА_8 .
До показань обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_8 стосовно того, що вказані речі ОСОБА_8 нібито віддав ОСОБА_9 задовго до вбивства і тому на спортивних та джинсових штанах, які вилучені з місця події, міститься ідентичний запаховий слід зразка ОСОБА_8 , суд відноситься критично та не бере їх до уваги, оскільки вони є формою захисту ОСОБА_8 та спрямовані на уникнення ним кримінальної відповідальності і не підтверджені будь-яким іншим ваговим доказом.
Крім того,оцінюючи доказив сукупності,зокрема особиобвинувачених,суд приймаєдо увагивисновки комплекснихпсихіатричнихекспертиз №№172,174від 12квітня 2016року,у яких відносно ОСОБА_9 зазначається,що унього спостерігаютьсязміни властивостейособистості якрезультат аддиктивноїзалежності таякий відрізняєтьсявідомою поведінкою,підвладністю особі,яка єлідером,підпорядкуванням впливуінших людей,відсутністю самостійностіу прийняттярішень тадій,а відносно ОСОБА_8 навпаки, вказується на те, що останній є егоцентричним, егоїстичним, впертим, не схильним до компромісів, вороже налаштованим, відрізняється підвищеною конфліктністю та може проявити агресію до опонента.
Дані докази в сукупності додатково вказують на те, що самостійно ОСОБА_9 не міг організувати та вчинити вбивство ОСОБА_12 , до його організації має пряме відношення ОСОБА_8 , вбивство потерпілого вчинено ними у співучасті за попередньою змовою, де ОСОБА_8 є організатором умисного вбивства, а ОСОБА_9 - виконавцем умисного вбивства.
Враховуючи викладені обставини, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 3 ст.27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України як організація вчинення умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого на замовлення за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст.263КК України як придбання, зберігання, передача вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Суд виключає з пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 за ч.1 ст. 263 КК України кваліфікуючу ознаку «носіння», оскільки вона не доведена в ході судового засідання.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 судкваліфікує зап.п. 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення за попередньою змовою групою осіб та за ч. 1 ст.263КК України як придбання, носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Кваліфікацію дій ОСОБА_9 за ч. 2ст. 27 КК України як виконавця умисного вбивства суд вважає зайвою і такою, що підлягає виключенню, виходячи з роз`яснень, наданих в п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», де зазначено, що дії осіб, які безпосередньо брали участь у позбавлені життя потерпілого або заподіяли шкоду його здоров`ю, потрібно кваліфікувати застаттями КК, що передбачають відповідальність за умисне вбивство, а дії організаторів, підбурювачів і пособників, які не були співвиконавцями злочинів - за тими ж статтями з посиланням на відповідну частинуст. 27 КК України.
Окрім цього, з пред`явленого обвинувачення обом обвинуваченим за ч.1 ст. 263 КК України підлягає виключенню посилання на незаконне поводження зі зброєю, оскільки «незаконне поводження зі зброєю» не є кваліфікуючою ознакою ч.1 ст. 263 КК України, а є найменуванням статті 263 КК України.
Також зпред`явленого обвинуваченняобом обвинуваченимза ч.1ст.263КК Українипідлягає виключеннювказівка на такий предмет кримінального діяння як незаконне поводження з боєприпасами у зв`язку з тим, що в судовому засіданні не здобуто доказів щодо належності двох патронів, які використовувалися для вистрілу з обрізу мисливської гладкоствольної рушниці, до бойових припасів.
Відповідно дост.3Конституції України людина, життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Призначаючи обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання, суд виходить з того, що воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
За змістомст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченим суд керується ст.ст.50,65 КК України, правовими позиціями викладеними упостанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»та враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Зокрема,призначаючи покарання ОСОБА_9 ,суд враховуєте,щовінне бувпрацевлаштований,не буводружений,проживав разомз батьками-інвалідами здитинства, перебуває на обліку у психіатра і у нарколога з діагнозом «Синдром залежності від каннабіноїдів, розлад особистості і поведінки внаслідок зловживання канабіноїдів», має захворювання на хронічний бронхіт, за місцем проживання характеризувався посередньо, під час перебування в СІЗО станом на 12 квітня 2016 року характеризувався задовільно, в силуст. 89 КК Українираніше не судимий, скоїв тяжкийзлочин таособливо тяжкийзлочин,а також висновки судово-психіатричних експертиз від 22 квітня 2016 року і 11 січня 2018 року, у відповідності до яких ОСОБА_9 на момент скоєння інкримінованих правопорушень і на теперішній час є осудною особою, та вважає достатнім і доцільним для виправлення та перевиховання призначити йому покарання в межах санкційстатей КК Україниу виді позбавлення волі на певний строк, а остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 1ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховуєособу обвинуваченого,який дозатримання працівникамиполіції непрацював, проживавразом з ОСОБА_57 без реєстраціїшлюбу,має двохнеповнолітніх дітей,2010року та2011року народження, за місцем проживання характеризувався задовільно, під час перебування в СІЗО станом на 12 квітня 2016 року характеризувався задовільно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має ряд хронічних захворювань, скоїв тяжкий злочин та особливо тяжкий злочин в період іспитового строку, визначеного вироком суду, а такожвисновок судово-психіатричноїекспертизи від22квітня 2016року,у відповідностідо якої ОСОБА_8 психічним захворюваннямне страждаєв данийчас тане страждавв періодчасу,до якоговідноситься данедіяння,у ньогоне відмічалосяхворобливого стану,він мігусвідомлювати своїдії ікерувати ними, тавважає достатнімі доцільнимдля виправленнята перевихованняпризначити покаранняу видіпозбавлення воліза правилами ст. 71 КК України з частковим приєднанням покаранням, призначеного за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2015 року, та з застосуванням ч.1ст.70КК України.
Відповідно до ст.ст.66, 67 КК Україниобставин, які пом`якшують та обтяжують покарання,обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 судом не встановлено.
Обраний по справі запобіжний захід у виді тримання під вартою по справі щодо обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає залишенню до вступу вироку у законну силу, щодо обвинуваченого ОСОБА_9 до 01 жовтня 2021 року з урахуванням положень ч.5 ст. 72 КК України та ст. 416 КПК України.
Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.
Судові витрати в розмірі 31611 грн. 62 к. підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави як документально підтверджені у судовому засіданні.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3ст. 27 КК України, п.11, 12 ч. 2ст. 115 КК України, ч. 1ст. 263 КК Українита призначити покарання:
- за ч. 3ст. 27 КК України, п.п. 11, 12 ч. 2ст. 115 КК Україниу виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі;
- за ч.1ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно доч.1ст.70КК України засукупністю злочинівшляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим призначити ОСОБА_8 покарання у виді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 квітня 2015 року і за сукупністю вироків остаточно визначити йому покарання у виді 12 (дванадцяти) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 01 квітня 2016 року.
Зарахувати ОСОБА_8 строк попереднього ув`язнення у строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного йому за даним вироком, відповідно до ч.5 ст.72КК України з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 01 квітня 2016 року до дня набрання вироком законної сили включно.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.11, 12 ч. 2ст. 115 КК України, ч. 1ст. 263 КК Українита призначити покарання:
- за п.п. 11, 12 ч. 2ст. 115 КК Україниу виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі,
- за ч.1ст. 263 КК Україниу виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1ст.70КК України засукупністю злочинівшляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим призначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_9 тримання під вартою залишити на строк до 01 жовтня 2021 року включно.
Строк відбування покарання ОСОБА_9 обчислювати з 01 квітня 2016 року до 01 жовтня 2021 року.
Зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення у строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного йому за вироком суду, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, а саме з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 01 квітня 2016 року до 01 жовтня 2021 року включно.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 15805 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ять) грн. 81 к.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 15805 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ять) грн. 81 к.
Речові докази по справі:
фрагмент декоративної рослини, поліетиленовий пакет, спортивні штани чорного кольору, джинсові брюки синього кольору, дві стріляні гільзи 16 калібру, кулькову ручку з пастою синього кольору, два недопалкицигарок,відібраних у ОСОБА_15 ,ганчірку такулькову ручку,відібрані у ОСОБА_58 ,змив РБКна тампоні,експертні пакети№№ 3140275,3140274,1358361,2251498та двапаперових конверта,а такожмобільні телефони «Prestiqio», «SAMSUNG DUOS», стартовий пакет з двома без лімітами, вилучені за місцем проживанням ОСОБА_15 , які зберігаютьсяу кімнатіречових доказів слідчогоуправління Головного управлінняНаціональної поліціїУкраїни вМиколаївській області - залишити за місцем їх зберігання до вирішення питання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_15 , стосовно якого з кримінального провадження № 12015150190001754 виділені матеріали;
обріз мисливської рушниці «ТОЗ БМ», серійний номер курка НОМЕР_1 , який зданий до складу озброєння ВРЗ та ОУМЗ України в Миколаївській області - залишити за місцем його зберігання до вирішення питання у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_15 , стосовно якого з кримінального провадження № 12015150190001754 виділені матеріали;
одяг з трупу ОСОБА_12 (шорти, труси, футболка) та 19 металевих предметів, схожих на дріб, два недопалки цигарок, відібраних у ОСОБА_59 , недопалок цигарки, відібраний у ОСОБА_8 , недопалок цигарки, відібраний у ОСОБА_60 , недопалок цигарки, відібраний у ОСОБА_11 , два недопалки цигарок, відібраних у ОСОБА_55 , які передані на зберігання до кімнати речових доказів слідчого управління Головногоуправління Національноїполіції Українив Миколаївськійобласті знищити;
мисливську рушницю «ІЖ-26» серії № НОМЕР_6 та 20 набоїв, вилучених за місцем проживання ОСОБА_12 , які здані до складу озброєння ВРЗ та ОУМЗ України в Миколаївській області знищити;
кинджал кривий солдатський (кинджал-бебут) зразка 1907 року, вилучений за місцем проживання ОСОБА_12 , який переданий на зберігання до кімнати речових доказів СУ ГУНП України в Миколаївській області знищити;
планшет «Android», мобільний телефон «Nokia» модель «Х2-02», мобільний телефон «Nokia» модель «Е51», мобільний телефон «Nokia» модель «8800е-1», мобільний телефон «Nokia» модель «311», мобільний телефон «Samsung модель «GT C3530», мобільний телефон «Samsung модель «GT Е1202», мобільний телефон «Samsung модель «GT S7262», мобільний телефон «Samsung модель «SGH-D780», мобільний телефон «LD» модель «GХ300», мобільний телефон «FLY» модель «SX210, мобільний телефон «DONOD», мобільний телефон «Panasonik» модель «ЕВ-А100АSUU», які передані на зберігання до кімнати речових доказів СУ ГУНП України в Миколаївській області передати одному з потерпілих ОСОБА_18 або ОСОБА_19 ;
мобільний телефон «SAMSUNG DUOS» з сім-картою оператора мобільного телефону IMEI НОМЕР_7 , IMEI НОМЕР_8 , який вилучено за місцем проживання ОСОБА_8 , які передані на зберігання до кімнати речових доказів СУ ГУНП України в Миколаївській області, повернути засудженому ОСОБА_8 після звільнення з місць позбавлення волі.
Учасниками процесу на вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області, а обвинуваченими - в такий же строк з дня отримання копії вироку.
Головуючий: суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
скопійовано
-
скопійовано
-
