Справа № 344/13156/21

Провадження № 11-сс/4808/232/21

Категорія ст.183 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач Кукурудз

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано Франківського апеляційного суду в складі :

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 368 ч.2, ст. 426-1 ч.4 КК України,-

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 вважає ухвалу слідчого судді Івано Франківського міського суду від 19 серпня 2021 року необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу було порушено правила підсудності, оскільки згідно повідомлення про підозру, органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є Четвертий слідчий відділ ТУ ДБР, розташований у м. Львів. Таким чином, уповноваженим на розгляд вказаного клопотання був виключно Личаківський районний суд м. Львова, оскільки в межах саме його територіальної юрисдикції знаходиться Територіальне управління ДБР в м. Львові, яке є юридичною особою та в складі якого функціонує Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано Франківську) як слідчий підрозділ. А тому, слідчий суддя Івано Франківського міського суду був не уповноважений на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 .

Крім цього вказує, що слідчим суддею було повністю проігноровано те, що до клопотання про обрання запобіжного заходу не додано належних доказів повноважень слідчих, що входять до групи слідчих, а також прокурорів, що входять до групи прокурорів, у вказаному кримінальному провадженні.

Також вважає, що слідчий суддя Івано Франківського міського суду при встановлені обґрунтованості підозри послався на протокол невідкладного обшуку від 17.08.2021 року, який є недопустимим доказом, оскільки в матеріалах клопотання відсутня ухвала слідчого судді про легалізацію обшуку.

Зазначає, що в судовому засіданні прокурор та слідчий не довели існування достатніх вагомих ризиків передбачених КПК України, наявність яких необхідна для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а слідчим суддею не враховано характеризуючі дані на особу підозрюваного.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано Франківського міського суду від 19.08.2021 року та відмовити повністю у задоволенні клопотання слідчого.

Прокурор у кримінальному проваджені ОСОБА_6 подав заперечення на апеляцій скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , вважає її безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав.

По перше, відповідно до листа в.о. Голови Верховного Суду ОСОБА_10 №2490/0/2-21 від 09.08.2021 р., Верховним Судом було надіслано лист Державного бюро розслідувань (вих. № 10-8-02-7521 від 30 березня 2021 року) до відома апеляційних судів, в якому зазначено, що з 1 березня 2021 року у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань почали діяти слідчі підрозділи (відділи), які розташовано у всіх областях України, а також надано інформацію щодо назв цих підрозділів (відділів), місця їх розташування, контактних даних, місцевих та апеляційних судів, під територіальною юрисдикцією яких знаходяться відповідні слідчі підрозділи (відділи).

Місцевим судом, під територіальною юрисдикцією якого знаходиться Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, є Івано - Франківський міський суд Івано-Франківської області.

По друге, перед початком розгляду вищевказаного клопотання, в рамках даного кримінального провадження, секретарем судового засідання встановлено особу прокурора, який підтвердив повноваження службовим посвідченням.

Разом з тим, у кримінальному провадженні №42021091780000012 від 19.07.2021 року наявні постанови про визначення (зміну) групи прокурорів у кримінальному провадженні від 19.07.2021 року та про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого групи від 19.07.2021року.

По третє, невідкладний обшук автомобіля марки Нісан Террано, яким підозрюваний ОСОБА_9 користувався 17.08.2021 року, легалізований ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.08.2021 року.

Просить апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано Франківського міського суду від 19.08.2021 року без змін.

Ухвалою слідчого судді Івано Франківського міського суду від 19 серпня 2021 року клопотання задоволено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за контрактом в Збройних Силах України та з 16.07.2021 р. виконував обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні підполковник - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 17 жовтня 2021 року включно.

Визначено розмір застави в межах 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 71370 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду .

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_9 з 10.07.2001 року проходить військову службу в Збройних Силах України.

Відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12.12.2017 р. № 484 майора ОСОБА_9 призначено на посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.12.2017 р.- № 247 майора ОСОБА_9 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 29.01.2020 № 34 майору ОСОБА_9 присвоєно чергове військове звання «підполковник».

В подальшому, у зв`язку із реформуванням військових комісаріатів в центри комплектування та соціальної підтримки, згідно наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 27.12.2020 № 464 підполковника ОСОБА_9 призначено на посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 (далі ІНФОРМАЦІЯ_7 ). У зв`язку із цим, згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.07.2021 № 144 підполковник ОСОБА_9 виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_9 та вважається таким, що з 14.07.2021 р. перебуває у розпорядженні й утримується у списках начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 . При цьому, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.07.2021 р. № 149 підполковника ОСОБА_9 , який перебуває у розпорядженні, допущено до виконання обов`язків за вакантною посадою начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Таким чином, ОСОБА_9 , виконуючи обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 , був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а тому згідно Примітки 1 до ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, підполковник ОСОБА_9 , будучи військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 , а з 16.07.2021 р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, з метою незаконного збагачення, керуючись єдиним злочинним умислом на одержання неправомірної вигоди, 01.07.2021 близько 09 год. 00 хв., перебуваючи поблизу авторинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , висловив прохання ОСОБА_11 надати неправомірну вигоду у розмірі 1300 доларів США за забезпечення непризову на строкову військову службу ОСОБА_12 , після чого 17.08.2021 близько 13 год. 00 хв., перебуваючи в салоні автомобіля марки «NISSAN» моделі «TERRANO», номерний знак НОМЕР_1 , що розташовувався поблизу його фактичного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , одержав від ОСОБА_11 вказану неправомірну вигоду матеріального характеру в сумі 1300 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 34 639,41 грн. за забезпечення непризову ОСОБА_12 на строкову військову службу, чим вчинив одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час апеляційного розгляду:

-підозрюваний ОСОБА_9 та його захисники підтримали подану апеляційну скаргу просили її задовольнити, а ухвалу слідчого судді від 19.08.2021 року скасувати;

- прокурор вважає, що ухвала слідчого судді є законною, а подана апеляційна скарга є необґрунтованою, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді, слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим Четвертого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові, ОСОБА_13 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 19.07.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021091780000012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3, ст. 426-1 ч.4 КК України.

18.08.2021 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України.

19 серпня 2021 року слідчий Четвертого слідчого відділу Територіального управління ДБР у м. Львові ОСОБА_13 за погодженням з прокурором Івано Франківської військової прокуратури Західного регіону ОСОБА_6 звернувся до Івано Франківського міського суду Івано Франківської області з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Івано Франківського міського суду Івано Франківської області від 19.08.2021 року зазначене клопотання задоволено.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний ОСОБА_9 , вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав, застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винувати, а також інші дані про особу ОСОБА_9 в їх сукупності.

Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

На об`єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ст. 9 ч. 5 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані, на які посилається захисник, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_9 під вартою, матеріали судової справи не містять.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

За таких обставин слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відповідно до вимог КПК України законно застосував запобіжний захід тримання під вартою, та визначив розмір застави, відповідно до ст. 183 ч.3 КПК України та ст. 182 ч.5 КПК України.

Крім цього, слід звернути увагу на те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення яких, згідно ст. 368 ч.3 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Щодо доводів захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 з приводу того, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу було порушено правила підсудності, оскільки згідно повідомлення про підозру, органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є Четвертий слідчий відділ ТУ ДБР, розташований у м. Львів. Таким чином, уповноваженим на розгляд вказаного клопотання був виключно Личаківський районний суд м. Львова, оскільки в межах саме його територіальної юрисдикції знаходиться Територіальне управління ДБР в м. Львові, яке є юридичною особою та в складі якого функціонує Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано Франківську) як слідчий підрозділ, судова колегія вважає їх безпідставними та необгрунтованим и.

Так як, відповідно до листа в.о. Голови Верховного Суду ОСОБА_10 №2490/0/2-21 від 09.08.2021 р., Верховним Судом було надіслано лист Державного бюро розслідувань (вих. № 10-8-02-7521 від 30 березня 2021 року) до відома апеляційних судів, в якому зазначено, що з 1 березня 2021 року у територіальних управліннях Державного бюро розслідувань почали діяти слідчі підрозділи (відділи), які розташовано у всіх областях України, а також надано інформацію щодо назв цих підрозділів (відділів), місця їх розташування, контактних даних, місцевих та апеляційних судів, під територіальною юрисдикцією яких знаходяться відповідні слідчі підрозділи (відділи).

Місцевим судом, під територіальною юрисдикцією якого знаходиться Четвертий слідчий відділ (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, є Івано - Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Тобто, дане клопотання подане до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що відповідає вимогам ст. 132 КПК України.

Твердження сторони захисту, що слідчим суддею було повністю проігноровано те, що до клопотання про обрання запобіжного заходу не додано належних доказів повноважень слідчих, що входять до групи слідчих, а також прокурорів, що входять до групи прокурорів, у вказаному кримінальному провадженні, на думку апеляційного суду є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів клопотання, перед початком розгляду вищевказаного клопотання, в рамках даного кримінального провадження, секретарем судового засідання встановлено особу прокурора, який підтвердив повноваження службовим посвідченням.

Разом з тим, у кримінальному провадженні №42021091780000012 від 19.07.2021 року наявні постанови про визначення (зміну) групи прокурорів у кримінальному провадженні від 19.07.2021 року та про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі та визначення старшого групи від 19.07.2021року.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.

Також, апеляційним судом не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, так як підстав для скасування ухвали слідчого судді немає.

Керуючись ст.ст.376,177,178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 серпня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_3