УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 240/1219/20

адміністративне провадження № К/9901/22901/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Н.В. Коваленко,

суддів: Я.О. Берназюка, В.М. Шарапи

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 05 лютого 2019 року внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби у країнах, де велись бойові дії, що оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 січня 2020 року № 4;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 05 лютого 2019 року внаслідок захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2019 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року. Відкрити касаційне провадження у справі та скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року визнано неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року, викладені в касаційній скарзі ОСОБА_1 . Касаційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску строку та доказами на їх підтвердження.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 липня 2021 року скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. До заяви додано копію довідки відділення поштового зв`язку «Іршанське», яка засвідчує, що ОСОБА_1 у період з 01 травня 2021 року по 20 липня 2021 року будь-яких листів, у тому числі рекомендованого характеру з Сьомого апеляційного адміністративного суду не отримував. Оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції від 11 травня 2021 року було направлено представнику позивача на його електронну пошту 19 травня 2021 року та відповідно до надісланого до суду повідомлення отримано цього ж дня.

Надаючи оцінку вищезгаданим доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям Міністерством оборони України рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 05 лютого 2019 року внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов`язані із виконанням обов`язків військової служби у країнах, де велись бойові дії.

Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а, б, в та г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доведення обставин, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає загальні посилання на частину четверту та підпункти «а», «в» частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення з порушенням норм Конституції, із застосуванням приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, які були викладені за інших обставин справи, ніж за позовом ОСОБА_1 , подана касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа носить значний суспільний інтерес, а для ОСОБА_1 позов носить виняткове значення у зв`язку із необхідністю як особі з інвалідністю отримати допомогу для проведення лікування, реабілітаційних заходів та недопущення подальшого погіршення стану здоров`я.

Суд критично оцінює наведені підстави касаційного оскарження, оскільки вказане обґрунтування не дає підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення на формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Необґрунтованим є посилання скаржника на те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки вони носять загальний характер, який притаманний кожній аналогічній справі.

Вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Скаржником не наведено обґрунтованих доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення, не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника якимись особливими ознаками, завдяки чому їх можна було б виокремити в окрему групу, та не свідчать про наявність заінтересованості суспільства в результатах розгляду саме цієї справи, а має суб`єктивний характер.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає умови за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.

Інші доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Мотиви суду апеляційної інстанції, якими він керувався під час перегляду рішення суду першої інстанції, відповідають правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах від 29 вересня 2020 року у справі № 806/3742/17 та від 04 грудня 2020 року у справі № 260/1173/19.

Окрім того, суд апеляційної інстанції обґрунтовано застосував правові висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 15 липня 2020 року у справі № 240/10153/19 у подібних правовідносинах щодо виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку з встановленням вищої групи інвалідності, в якій колегія суддів вказала на необхідність застосування дворічного строку з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності та зазначила, що особі у якої між первинним та вторинним встановленням групи інвалідності минуло понад два роки, слід відмовляти в призначенні одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.

Враховуючи викладені вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2.Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження та поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року.

3.Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

4. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

СуддяЯ.О. Берназюк

СуддяВ.М. Шарапа