-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 638/6645/18
Провадження № 1-кп/638/306/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2021 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі :
головуючої ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 6 в м. Харкові обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 420172221090000149 від 13.07.2017 року та за № 12017220480005711 від 25.11.2017 року відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця в м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, холостого, не працюючого, який не має утриманців , зареєстрований та до затримання фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: - 10.06.2003 року за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; - 20.09.2004 року за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309, ст. 70, 71 КК України до 3 років та 1 місяця позбавлення волі; - 19.03.2009 року за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 186, 70, 71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки та 10 днів; - 03.04.2013 року за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України 2001 року до позбавлення волі на строк 4 роки, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 307 КК України, -
установив:
В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова знаходиться вказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на строк до 60 днів, зазначивши, що ризики, які мали місце під час досудового розслідування кримінального провадження не втратили свою актуальність, продовжують існувати.
Обвинувачений просив відмовити у задовленні клопотання прокурора, так як справа тривалий час не знаходить свого вирішення.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов наступного.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України).
Суд вважає, прокурором доведено наявність ризиків передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 , у випадку визнання винним у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі, зважаючи на те, що у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, зокрема немає офіційного місця роботи, він не має на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб, що могло би бути стримуючим фактором при переховуванні від суду та правоохоронних органів, суд вважає доведеним ризик переховування від суду.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в п. 81-83 рішення по справі «Ілійков проти Болгарії», № 33977/96 від 25.07.2001 року зазначає, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування або повторного вчинення злочинів. Суд визнає, що з огляду на серйозність обвинувачень, висунутих проти заявника, органи влади мали підстави вважати, що існування такого ризику було встановлене із самого початку.
Окрім того, суд вважає, що повністю доведеним є ризик передбачений п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, оцінюючи суспільну небезпечність обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з того, що доведено належними та допустимими доказами існування ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та на час судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, зокрема домашній арешт зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст.194 КПК України, та запобігти настанню ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Суд також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим інкримінуємих йому злочинів, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у скоєні злочинів, приймає до уваги, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово був засуджений, холостий, офіційно не працевлаштований, утриманців не має, офіційних джерел отримання прибутку не має, на дійсний час обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії». Тримання під вартою є виправданим у певному випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Судом встановлено існування ознак, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу. Такими ознаками є тяжкість, підвищена суспільна небезпечність інкримінованих обвинуваченому злочинів, ймовірність ухилення від явки до суду, продовження злочинної діяльності.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, які судом враховуються при продовженні запобіжного заходу.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні на даній стадії судового провадження забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.
Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи суд продовжує строк тримання під вартою на 60 діб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 177, 331 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань № 27 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, до 04 листопада 2021 року, з розміром застави, визначеної відповідно до ухвали Дзержинського районного суду міста Харкова від 26 березня 2018 року.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в порядку передбаченому главою 18 КПК України.
Головуючий : ОСОБА_1 .
скопійовано
-
скопійовано
-
