Справа № 639/4778/21

Провадження №1-кп/639/436/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2021 за №12021221210000224, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лебедин Сумської області, громадянина України, з середньої освітою, який не працює, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового засідання прокурором Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .

В обґрунтування посилалася на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу та може вчинити інше кримінальні правопорушення. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на відсутність ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, та необхідність обрання щодо ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи захисника.

Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, щодо клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 177 КПК України метоюта підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

Відповідно доч.ч1,3ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК Українитриманняпід вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".(рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 таМюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України,які відповіднодо ст.12КК Українивідносяться доособливо тяжкогозлочину такримінального проступкувідповідно,строк покаранняза санкцієюособливо тяжкогопокарання передбачаєпозбавлення волістроком до12років із конфіскацією майна.

При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі може:

- переховуватися від суду, оскільки обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину об`єктивно свідчить про наявність ризику того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень може вдатися до таких дій;

-незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки наразі ще не розпочався судовий розгляд, потерпіла та свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинуваченого їх схилити до зміни раніше наданих показів;

-вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи в сукупності обставини, які визначеніст.178 КПК України, судом враховується: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 357 КК України, які є особливо тяжким злочином та кримінальним проступкомвідповідно; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним укримінальному правопорушенні; 3)даних про особу обвинуваченого, якийофіційно не працює, відповідно не має постійного джерела доходів, офіційно не одружений, дітей не має, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.05.2021 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,строком на 60 днів,до 16.07.2021 включно. З огляду на те, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 ,вчинено із погрозою та застосуванням насильства щодо потерпілої, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4ст. 183 КПК України, не визначав підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.07.2021 ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 12.09.2021.

Судом не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, впливу на потерпілу у цьому кримінальному провадженні та переховування від суду.

Суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.

Судовий розгляд з об`єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченим запобіжного заходу не встановлено.

Виходячи з наведеного є всі підстави задовольнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 04 листопада 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 06.09.2021.

Суддя ОСОБА_1