Справа № 711/3606/19

Номер провадження 1-кп/711/85/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12018250000000266 від 17.11.2018 по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утримання неповнолітнього сина 2010 року народження, працюючого автослюсарем ФОП « ОСОБА_8 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушенняпередбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_9 ,

потерпілого - ОСОБА_10 ,

представників потерпілого - ОСОБА_11 , ОСОБА_12

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 , 16.11.2018 року близько 20 години 30 хвилин, керуючи автомобілем «BMW - 318», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Симиренківська від вул.Чигиринська в напрямку вул.Гетьмана Сагайдачного, поблизу перехрестя вулиць Симиренківська та Нарбутівська в м.Черкаси, порушуючи вимоги пунктів 2.3 б), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями, не стежив за дорожньою обстановкою, був не уважний, перевищуючи, максимально дозволену швидкість руху у населеному пункті, близько 78 км/год, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , який відповідно до висновків експертів № 03-01/970 від 22.11.2018 та № 03-01/970/35 від 25.03.2019, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переходив проїзну частину зазначеної вулиці поза межами пішохідного переходу, справа-наліво, відносно напрямку руху автомобіля, чим в свою чергу порушив вимоги розділу 4 Правила дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зі змінами та доповненнями «Обов`язки і права пішоходів», не впевнившись в безпечності своїх дій, в темний час доби, вийшов на проїзну частину, чим змусив водія автомобіля «BMW - 318», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , приводити автомобіль в екстрене гальмування.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_10 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 03-01/970 від 22.11.2018 отримав тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, що ускладнилась розвитком шоку, та від яких знаходячись в КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги Черкаської міської ради», помер. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлений етиловий спирт в кількості 0,58 проміле. Така концентрація може відповідати легкому ступеню алкогольного сп`яніння у живих людей.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «BMW - 318», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , а саме вимог пунктів 2.3 б), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 4/159 від 26.03.2019, знаходяться у причинному зв`язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди та настання наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_10 .

Вказанимидіями обвинувачений ОСОБА_7 вчинив кримінальнеправопорушення (злочин),передбачене ч.2ст.286ККУкраїни - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілому.

Обвинувачений ОСОБА_7 виннимсебе в межах пред`явленого обвинувачення визнав повністю та показав суду, того дня, а саме 16.11.2018 року близько 20.30 години він разом зі своєю дружиною ОСОБА_13 поверталися з магазину додому. Так, вони їхали в автомобілі «BMW - 318» д.н.з. НОМЕР_1 , він перебував за кермом автомобіля, а його дружина на передньому пасажирському сидінні. Рухався по вул.Симиренківська від вул.Чигиринська в напрямку вул.Гетьмана Сагайдачного в м.Черкаси. Швидкість руху його автомобіля складала близько 79 км/год. Була вже темна пора доби, на дорозі було погане освітлення, хоча і були увімкнені фонарі, проте вони погано освітлювали дорогу. Хоча на вулиці і був мороз, проте опадів не було і асфальтне покриття було сухим, проте коли він вийшов з автомобіля, то підошвою взуття відчувалося, що асфальт слизький. В той час як він наблизився до перехрестя вулиць Симиренківськата - Нарбутівська в м.Черкаси, поза межами пішохідного переходу на проїжджу частину різко вийшов пішохід, який рухався з права на ліво по відношенню до його напрямку руху. Пішохід був в темному одязі, а саме: в темній синій куртці, шапці та чорних штанах, а тому одразу не помітив його. Побачив останнього за 20 метрів, а тому застосував екстрене гальмування і вивернув руль вліво, таким чином намагаючись уникнути зіткнення, так як сподівався, що пішохід побачивши світло фар автомобіля зупиниться, або зробить кроки назад. Проте потерпілий не реагуючи на зовнішні обставини, навіть не поглянувши в його сторону продовжив рух через дорогу, а тому уникнути зіткнення нажаль не вдалося і він здійснив наїзд на пішохода, яким виявився ОСОБА_10 . Наїзд на потерпілого стався ближче до лівого краю, проїжджої частини, а автомобіль зупинився лівим колесом на бордюрі. Під час руху на його автомобілі були увімкнене ближнє світло фар, і рухався він на третій передачі. Одразу ж після зіткнення він вибіг з автомобіля підбіг до потерпілого, який лежав на землі. Він почав розстібати йому куртку та знімати з шиї шарф, щоб надати доступ кисню, і в цей час відчув різкий запах алкоголю від останнього. Потерпілий перебував у свідомості та відповідав на його питання. Дружина побігла до машини та принесла потерпілому подушку під голову, яку він тримав. Також він викликав карету швидкої, яка дуже швидко приїхала, а саме за 2-3 хвилини. Після ДТП каретою швидкої потерпілого ОСОБА_10 було доставлено до КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги Черкаської міської ради», проте ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження від яких помер. Після смерті потерпілого спілкувався з його братом ОСОБА_10 , якому добровільно перерахував 25000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди. У скоєному щиро кається, усвідомлює в повній мірі що трапилося. Цивільний позов визнає частково, а саме на загальну суму 50000 гривень. Тобто 25000 гривень він ще має перерахувати потерпілому. Після ДТП водійські права у нього не вилучалися, а на автомобіль «BMW - 318» д.н.з. НОМЕР_1 накладено арешт та поміщено на стоянку на відповідальне зберігання. Страхову компанію, в якій застраховано автомобіль, він повідомляв особисто та писав заяву про ДТП. В скоєному щиросердечно розкаявся, просив вибачення у потерпілого. Просить суд суворо не карати.

Незважаючи на повне визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 вина останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доводиться зібраними по справі доказами, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

В судовому засіданні допитаний потерпілий ОСОБА_10 , який суду показав, що ОСОБА_10 , який загинув в наслідок дорожньо-транспортної пригоди це його рідний, молодший брат з яким у нього були нормальні братські відносини. Вони часто спілкувалися і ходили один до одного. Щодо подій які мали місце 16.11.2018 року суду пояснив, що в цей день він перебував у відрядженні, а тому про смерть брата дізнався пізніше. А саме після того, як він не зміг додзвонитися протягом кількох днів до брата, почав бити на сполох та так як він працює водієм і перебував в дорозі, то звернувся до родичів з проханням обдзвонити лікарні, для встановлення місця перебування його молодшого брата ОСОБА_10 . Після цього, через шість днів після загибелі він знайшов свого брата в морзі першої міської лікарні. Тобто фактично про загибель брата він дізнався 22.11.2018 року, після того як самостійно відшукав його в морзі. Ні слідчий, ні медпрацівники ніхто не відшукав родичі, хоча при загиблому був мобільний телефон в якому записані всі номери. У нього взагалі склалося враження, що родичів загиблого не шукали та намагалися приховати факт ДТП, а після спливу 10 днів, брата поховати як безхатченка, за тілом якого не звернулися родичі. Після цього він сам пішов в поліцію з метою встановити істину, самостійно відшукав свідків, які бачили ДТП та надавали безпосередньо допомогу його брату, яких слідчий не хотів допитувати під час досудового слідства. Також слідчий не хотів проводити і автотехнічну експертизу, після проведення якої можна б було б достовірно встановити з якою швидкістю рухався автомобіль обвинуваченого. Також його обурює той факт, що у обвинуваченого після ДТП не були вилучені водійські права та не вилучено автомобіль, і він наразі на відремонтованому автомобілі, який був знаряддям вбивства продовжував спокійно керувати. Вважає, що швидкість руху автомобіля обвинуваченого була значно більше за 100 км/год. Вказує, що брату було всього 45 років, тобто він був чоловіком в розквіті сил у якого були плани на майбутнє. У нього залишився син, який на постійній основі проживає в Чехії, та якого загиблий постійно підтримував, як морально так і матеріально. Син приїжджав на похорон батька, проте в подальшому залишив на нього довіреність для прийняття рішень, щодо майна та участі в судових засіданнях. Вважає, що обвинувачений не усвідомлює, що трапилося, він не розкаюється у вчиненому, а тому заслуговує на суворе покарання, яке буде пов`язане з реальним позбавленням волі в максимальному розмірі. Цивільний позов підтримує в повному обсязі. Вказує, що обвинувачений перерахував на його картку 25000 гривень, проте цих коштів не вистачить навіть на покриття витрат пов`язаних з похованням. Тому просить суд задовольнити позов за мінусом вже сплачених коштів.

В судовомузасіданні допитанасвідок ОСОБА_14 , яка суду показала, що вона являється дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 , а тому бажає скористатися своїм правом та відмовляється давати покази відносно останнього на підставі ст.63 Конституції України.

В судовомузасіданні допитанийсвідок ОСОБА_15 , яка суду показала, що вона саму подію не бачила, а бачила лише її наслідки. Так, 16.11.2018 року в вечірній час, а саме близько 20.00 год. чи 20.30 год. йшла по вул. Рябоконя в напрямку «Хлібзаводу» в м.Черкаси. Самої пригоди вона не бачила, так як було дуже темно і вздовж дороги росли дерева. Спочатку вона почула різкий звук гальм, а потім сильний глухий удар. Коли підійшла до дороги, то побачила, що збили людину, а саме чоловіка. Вона підійшла до збитого, який лежав ліворуч від дороги на узбіччі з вигнутими ногами в іншу сторону, що свідчило про велику силу удару. Біля збитого чоловіка було дві жінки та ще якісь люди, оскільки вона медичний працівник, то спробувала надати допомогу. Підійшовши до потерпілого та відкривши рота побачила, кров та зрозуміла, що це внутрішня кровотеча, а тому вона витягла йому язик, щоб полегшити дихання. Чоловік ще був живий. ОСОБА_7 і його дружина, інші люди також допомагали. Запаху алкоголю від потерпілого вона не чула. Машина обвинуваченого стояла за декілька метрів на проїжджій частині. У автомобіля було розбите лобове скло та пошкоджено передню частину.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_16 ,який суду показав, що він 16.11.2018 року йшов від матері, яка проживає по вул. Петровського, в напрямку дому, а саме на вул. Ватутіна. Не дійшовши до перехрестя вул. Рябоконя - Петровського, близько 20 метрів, йшов по лівій стороні, спочатку почув сильний глухий удар, а вже потім звук гальмів. Побачив, що збили чоловіка. Людина лежала за перехрестям за 50 метрів та перебувала в тяжкому стані, його трусило і він хрипів, з рота текла кров, ноги в колінах були вивернути в іншу сторону. Він підбіг і почав притримував голову потерпілому, а жінки які вибігли з ларька, що розташовувався неподалік, підбігли і почали надавати допомогу. Обвинувачений бігав навколо машини і кричав, щоб викликали швидку. Він також неодноразово казав дружині, щоб вона витягла з машини подушечку і поклала її під голову потерпілому. Йому здалося, що обвинувачений перебував в шоковому стані. Викликали швидку допомогу, яка приїхала за 3-5 хвилини. Він допоміг погрузити потерпілого до карети швидкої. Збитий чоловік лежав ліворуч дороги на тротуарі, а автомобіль, який його збив знаходився неподалік, ближче до ларька з лівої сторони. Автомобіль зупинив високий бордюр в цьому місці, і якби його там не було, то машину могло б винести на ларьок. В автомобілі були увімкненні фари, які горіли слабо. Це був автомобіль BMW темного кольору. На місці де збили потерпілого, знаку пішохідного переходу і зебри не було. В цьому місці дорога освітлювалася завжди погано і цього дня також.

В судовому засіданні допитано експерта ОСОБА_17 , який суду показав, що він працює головним судовим експертом сектору автотехнічних досліджень відділу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Черкаського НДЕКЦ МВС України. Має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-транспортної експертизи, присвоєним ЕКК МВС України за експертними спеціальностями 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод», 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», стаж експертної роботи з 2015 року. Так, до Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 13.03.2019 року, із відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшла ухвала суду від 22.02.2019 про призначення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи, винесена слідчим суддею Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_18 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2018 року за № 12018250000000266 та направлена старшим слідчим в ОВС ВРЗСТ СУ ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_19 . Виконання даної експертизи доручено йому та судовому експерту ОСОБА_20 . На вирішення даної експертизи поставлено ряд питань, після дослідження яких ними було складено висновок від 16.04.2019 року за № 4/157. Висновки зазначені в даному дослідженні підтверджує в повному обсязі. Зокрема зазначив, що в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, та за обставин, зазначених які були вказані в ухвалі суду та листі слідчого, у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходилося перевищення водієм автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті, та вихід в невстановленому місці пішохода ОСОБА_10 на смугу руху автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений у момент, коли останній мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при максимально дозволеній швидкості руху у населеному пункті 50 км/год. та не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при розрахованій швидкості руху 78 км/год. Тому в його діях, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мав. Швидкість руху автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 на момент початку гальмування складала близько 78км/год. і є мінімальною, оскільки при розрахунках не враховувалися витрати кінетичної енергії на деформацію кузовних деталей автомобіля при наїзді на пішохода, у зв`язку з відсутністю достатньо апробованої методики даного виду досліджень.

У дорожнійобстановці,яка склаласяна моментпригоди таза обставин,зазначених вухвалі судупро призначенняекспертизи ілисті слідчого,водій автомобіля«BMW318»р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен бувдіяти увідповідності до вимог п.п.12.3, 12.4. Правил дорожнього руху України. Внаслідок ДТП автомобіль «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 отримав зовнішні механічні пошкодження, зокрема: - деформація переднього номерного знака в лівій частині розмірами близько 20x8 см, утворена зусиллям, направленим спереду назад; руйнування матеріалу та відсутність частини переднього бампера в лівій частині розмірами близько 75x30 см; руйнування захисного скла передньої лівої блок-фари; від`єднання від місця свого конструктивного кріплення лівого переднього покажчика повороту; деформація капота автомобіля в лівій частині розмірами близько 80x57 см, утворена зусиллям, направленим спереду назад та зверху вниз; пошкодження переднього вітрового скла по всій площині у вигляді тріщин та руйнування матеріалу скла в лівій частині розмірами близько 80x65 см, утворене зусиллям, направленим спереду назад та зверху вниз.

В судовому засіданні допитано експерта ОСОБА_21 , який суду показав, що вінлікарем судово-медичнимекспертом відділусудово-медичноїекспертизи трупівКУ «ЧОБСМ»,має вищумедичну освіту,вищу кваліфікаційнукатегорію заспеціальністю «судово-медичнаекспертиза»,4клас судовогоексперта,стаж роботиза фахом18років.На підставіухвали слідчогосудді Придніпровськогорайонного судум.Черкаси ОСОБА_22 від 20.11.2018року,ним булопроведено судово-медичнуекспертизу трупа ОСОБА_10 ,1973р.н.,в результатіякої 19.02.2019року нимскладено висновок№ 03-01/970.В зазначеномувисновку вказаніпричини смерті ОСОБА_10 ,1973р.н.,зокрема нимиє:сполучена травмаголови,тулуба такінцівок,що ускладниласьрозвитком шоку.Враховуючи данімедичної картки№ 19923смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о21годині 20хвилин.Крім тогопри виконання експертизитрупа виявленінаступні тілесніушкодження:черепно-мозковатравма увигляді крововиливівпід м`якімозкові оболонкипівкуль головногомозку тамозочка,гіпофіза зпроривом убокові шлуночки,крововиливів вм`які тканиниголови звнутрішнього боку,садна наспинці носу,садна вправій лобнійділянці,синця тасаден влівій лобно-скронево-виличній ділянці, рани в лівій лобно-скроневій ділянці; закрита травма тулуба у вигляді переломів 2-6 ребер зліва, забою обох легень, розриву печінки, розривів селезінки, крововиливів в клітковину середостіння, м`язи шиї, заочеревиного простору та малого тазу, садна на лівій боковій поверхні шиї в нижній третині, саден на лівій передньо-боковій поверхні живота, з переходом на ліву сідницю, садна в ділянці лівої лопатки, крововиливу в лівій підлопатковій ділянці; травма кінцівок у вигляді уламчастого перелом головки лівої малогомілкової кістки, синця та садна на лівій зовнішній ліктьовій ділянці, садна на тильній поверхні лівої кисті, садна на тильній поверхні основної фаланги 5 пальця, садна на правій зовнішній ліктьовій ділянці, синця та саден на правій кисті, рани на тильній поверхні основної фаланги 2 пальця правої кисті, синця та садна в ділянці внутрішньої кісточки правого гомілково-стопового суглобу, синця в місці проекції внутрішньої кісточки лівого гомілково-стопового суглобу, синців на внутрішній поверхні обох гомілок, внутрішній поверхні лівого стегна,крововилив в лівий литковий м`яз, крововиливів в обидві підколінні ямки та зовнішньо-задню поверхню нижньої третини лівого стегна. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів чи при ударі об такі предмети. Сполучена травма голови, тулуба та кінцівок відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між сполученою травмою голови, тулуба та кінцівок та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок. При виконанні зазначеної експертизи ним було зроблено забір крові та біологічного матеріалу з різних русел, також досліджувалася сеча, і після отримання результатів, а саме: 10.12.2018 року надійшли результати токологічного дослідження; 13.02.2019 року гістологічного дослідження, після отримання яких було встановлено, що на момент відібрання зразків біологічного матеріалу вміст алкоголю в крові ОСОБА_10 1973 р.н. відповідав 0,58 проміле, що відповідає легкому стану алкогольного сп`яніння. Дане дослідження вказує на той факт, що на момент відібрання зразків, а саме 22.11.2018 року вміст алкоголю складав 0,58 проміле, а на момент пригоди міг різнитися і бути вищім. Тобто всі дослідження вказали на вміст етилового спирту в організмі потерпілого. Будь-яким іншим способом, окрім безпосереднього вживання загиблим напередодні події, етиловий спирт не міг, зокрема під час проведення реанімаційних дій, так як протокол їх проведення не передбачає застосування препаратів, що містять в собі етиловий спирт.

В судовому засіданні досліджені письмові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди на перехресті вулиць Симиренківська та Нарбутівська в місті Черкаси від 16.11.2018 та додатків до нього, згідно якого огляд проведено 16.11.2018 року о 22.30 року в присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_24 та водія ОСОБА_7 . Вид події збиття пішохода, якого після ДТП забрали до медичного закладу. Огляд проводився за погодних умов: ясно, без опадів, температура повітря 0 градусів. Напрямок проведення огляду: від вул. Чигиринська до вул. Ватутіна. Асфальтне покриття сухе. Умови освітлення на даній ділянці шляху темна пора доби, освітлення вулиці місце електроосвітлення. В ході огляду місця ДТП проведено відповідні заміри дорожньої обстановки та подано в схемі огляду місця події. На асфальтному покритті встановлено одинарні сліди гальмування. Присутній слід речовини бурого кольору схожий на крові. Автомобіль BMW3181 р.н. НОМЕР_2 опечатаний.

-даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1333 від 16.11.2018 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_7 вказано - тверезий;

-даними висновку судово-медичної експертизи №03-01/970 від 22.11.2018 згідно висновку якої, на підставі проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 , 1973 р.н., встановлено: причиною смерті є сполучена травма голови, тулуба та кінцівок, що ускладнилась розвитком шоку. Враховуючи дані медичної картки № 19923 смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 21 годині 20 хвилин. При експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під м`які мозкові оболонки півкуль головного мозку та мозочка, гіпофіза з проривом у бокові шлуночки, крововиливів в м`які тканини голови з внутрішнього боку, садна на спинці носу, садна в правій лобній ділянці, синця та саден в лівій лобно-скронево-виличній ділянці, рани в лівій лобно-скроневій ділянці; закрита травма тулуба у вигляді переломів 2-6 ребер зліва, забою обох легень, розриву печінки, розривів селезінки, крововиливів в клітковину середостіння, м`язи шиї, заочеревиного простору та малого тазу, садна на лівій боковій поверхні шиї в нижній третині, саден на лівій передньо-боковій поверхні живота, з переходом на ліву сідницю, садна в ділянці лівої лопатки, крововиливу в лівій підлопатковій ділянці; травма кінцівок у вигляді уламчастого перелом головки лівої малогомілкової кістки, синця та садна на лівій зовнішній ліктьовій ділянці, садна на тильній поверхні лівої кисті, садна на тильній поверхні основної фаланги 5 пальця, садна на правій зовнішній ліктьовій ділянці, синця та саден на правій кисті, рани на тильній поверхні основної фаланги 2 пальця правої кисті, синця та садна в ділянці внутрішньої кісточки правого гомілково-столового суглобу, синця в місці проекції внутрішньої кісточки лівого гомілково-стопового суглобу, синців на внутрішній поверхні обох гомілок, внутрішній поверхні лівого стегна,крововилив в лівий литковий м`яз, крововиливів в обидві підколінні ямки та зовнішньо-задню поверхню нижньої третини лівого стегна. Вказані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих предметів чи при ударі об такі предмети. Сполучена травма голови, тулуба та кінцівок відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Між сполученою травмою голови, тулуба та кінцівок та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок.

В медкартінемає данихпро дослідженнякрові хворогона алкоголь.При судово-токсикологічнійекспертизі кровітрупа виявленийетиловий спиртв кількості0,58проміле.Така концентраціяможе відповідатилегкому ступенюалкогольного сп`янінняу живихлюдей.Не виключаєтьсяможливість отриманнявищеописаних тілеснихушкоджень підчас дорожньо-транспортноїпригода,яка сталась16.11.2018.даними висновку експерта №4/983 від 04.12.2018;

-висновком експерта №03-01/970/35 від 25.03.2019 року згідно якого на підставі проведеної додаткової судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_10 , 1973 р.н., встановлено, що достовірно визначити кількість етилового спирту в крові ОСОБА_10 на момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 16.11.2018 року не можливо, у зв`язку із відсутністю відповідних методик. Згідно висновку експерта № 03-01/970 від 22.11.2018 року, при судово-медичній експертизі крові трупа виявлено 0,58 проміле етилового спирту. Відповідно до цього, на момент дорожньо-транспортної пригоди в крові ОСОБА_10 було не менше, ніж 0,58 проміле етилового спирту».

-висновком експерта № 4/159 від 26.03.2019, згідно якого:

1.Мінімальна розрахована швидкість руху автомобіля «BMW - 318» р.н. НОМЕР_1 (Va) в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди складала близько 78 км/год.

2.У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, за зазначених в ухвалі слідчого судді вихідних даних, водій автомобіля «BMW - 318» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.3; 12.4. Правил дорожнього руху України.

3.Для оцінки дій пішохода ОСОБА_10 вимогам ПДР України спеціальних пізнань в галузі автотехнічних досліджень не потрібно, тому слідчий або суд самостійно в змозі його дії у відповідності до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України «Обов`язки і права пішоходів».

4.У момент виникнення небезпеки для руху, який зазначений у вихідних даних, водій автомобіля «BMW - 318» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при максимально допустимій швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті 50 км/год. та не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при розрахованій швидкості руху 78 км/год.

5.У дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, за вказаних в ухвалі суду вихідних даних, у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходилося перевищення водієм автомобіля «BMW - 318» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті, та вихід в невстановленому місці пішохода ОСОБА_10 на смугу руху автомобіля «BMW - 318» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 у момент, коли водій автомобіля «BMW - 318» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, при максимально дозволеній швидкості руху у населеному пункті 50 км/год.

-даними висновкуексперта №4/157від 16.04.2019,згідно якого,в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, та за обставин, зазначених в ухвалі суду і листі слідчого, у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, з технічної точки зору, знаходилося перевищення водієм автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті, та вихід в невстановленому місці пішохода ОСОБА_10 на смугу руху автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 у момент, коли останній мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при максимально дозволеній швидкості руху у населеному пункті 50 км/год.

У моментвиникнення небезпекидля руху,який зазначенийу вихіднихданих листа слідчого, водій автомобіля BMW-318»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при максимально дозволеній швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті 50 км/год та не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди при розрахованій швидкості руху 78 км/год, тому в його діях, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мав..

На момент дорожньо-транспортної пригоди (у момент контактування автомобіля з пішоходом) автомобіль «BMW - 318» р.н. НОМЕР_1 рухався у загальмованому стані, зміщуючись справа наліво відносно напрямку свого руху та повздовжньої вій проїзної частини дороги.

В даній дорожній обстановці небезпека для руху виникає з моменту виходу пішохода на проїзну частину дороги (з тротуару чи узбіччя).

Швидкість руху автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 на момент початку гальмування складала близько 78км/год і є мінімальною, оскільки при розрахунках не враховувалися витрати кінетичної енергії на деформацію кузовних деталей автомобіля при наїзді на пішохода у зв`язку з відсутністю достатньо апробованої методики даного виду досліджень.

У дорожнійобстановці,яка склаласяна моментпригоди таза обставин,зазначених вухвалі судупро призначенняекспертизи ілисті слідчого,водій автомобіля«BMW318»р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен бувдіяти увідповідності до вимог п.п.12.3, 12.4. Правил дорожнього руху України.

В дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, та за обставин, зазначених в ухвалі суду і листі слідчого, в діях водія автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п.12.4Правил дорожньогоруху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди і для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мав.

Автомобіль «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 має наступні зовнішні механічні пошкодження:

-деформація переднього номерного знака в лівій частині розмірами близько 20x8 см, утворена зусиллям, направленим спереду назад;

-руйнування матеріалу та відсутність частини переднього бампера в лівій частині розмірами близько 75x30 см;

-руйнування захисного скла передньої лівої блок-фари;

-від`єднання від місця свого конструктивного кріплення лівого переднього покажчика повороту;

- деформація капота автомобіля в лівій частині розмірами близько 80x57 см, утворена зусиллям, направленим спереду назад .та зверху вниз;

- пошкодження переднього вітрового скла по всій площині у вигляді тріщин та руйнування матеріалу скла в лівій частині розмірами близько 80x65 см, утворене зусиллям, направленим спереду назад та зверху вниз.

Зовнішні механічні пошкодження автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 в момент контактування з пішоходом ОСОБА_10 утворені дією зусилля, направленого спереду назад, прикладеного до передньої лівої частини автомобіля, при цьому в первинний контакт вступав передній номерний знак з подальшим переміщенням тіла пішохода на капот та переднє вітрове скло автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 .;

-Висновком експертизи №4/983 від 04.12.2018 року згідно якого до моменту дорожньо-транспортної пригоди деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля «BMW 318» р.н. НОМЕР_1 .знаходились у працездатному стані;

-даними протоколу проведення слідчого експерименту на перехресті вулиць Симиренківська та Нарбутівська в місті Черкаси за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_14 від 07.02.2019, згідно якого свідки продемонстрували обставини ДТП.

Судом також досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_7 .

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань потерпілого, свідків, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, згідно з вимогами ст.ст.65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України «Про призначення кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Щодо наявності пом`якшуючих покарання обставин слід врахувати таке.

У постанові від 18.09.2019 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №166/1065/18) вказав, що розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

Матеріалами провадження стверджується, що обвинувачений частково відшкодував потерпілому матеріальні збитки, що підтверджено потерпілими. З огляду на наведене, суд визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, щире каяття. Суд враховує, що обвинувачений вину визнав, давав показання по суті пред`явленого йому обвинувачення.

Тому, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди.

Згідно ст.67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином, але з необережною формою вини; характеризується по місцю проживання та роботи виключно з позитивної сторони; раніше не судимого; його відношення до скоєного; наявність обставин, що пом`якшують покарання; те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра; часткове відшкодування завданої шкоди; в момент ДТП був у тверезому стані; та ту обставину, що і порушення правил ПДР пішоходом ОСОБА_10 є в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою; поведінку обвинуваченого після скоєння злочину, і на підставі викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_7 покарання не пов`язаного з реальним позбавленням волі на підставі ст.75 КК України з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1ст.76 КК України.

Суд звертає увагу на позицію потерпілого, шкода в повному обсязі не відшкодована і який наполягає на суворій мірі покарання.

Разом з тим, суд враховує, що така позиція потерпілої сторони у судових засіданнях не є обов`язковою для суду, натомість враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, і не має над ними юридичної переваги. Справедливість покарання повинна визначатись з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин. Покарання має відповідати принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Крім того, суд також звертає увагу на те, що після вчинення необережного злочину обвинувачений не був помічений у будь-яких інших протиправних діях.

Суд не застосовує до обвинуваченого ОСОБА_7 положення ст.69 КК України, оскільки відсутні декілька обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину підсудним, щоб дало можливість суду призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі або перейти до іншого більш м`якого виду основного покарання, на підставі ст.69 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2ст.286 КК Україниу виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує те, що ОСОБА_7 , раніше ні до кримінальної відповідальності, ні до адміністративної відповідальності за порушенняПравил дорожньогоруху не притягувався, але грубо порушивправила дорожньогоруху України,та внаслідок чогоспричинив дорожньо-транспортнупригоду,в результатіякої ОСОБА_10 отримав тілесніушкодження тапомер, приходить до висновку про доцільність призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.

Суд вважає вказане покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 , та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією захисту прав людини і основоположних свобод та відповідатиме його особі.

Під час судового розгляду цивільним позивачем (сином ОСОБА_10 ) та потерпілими ОСОБА_10 заявлено уточнюючий цивільний позов.

Згідно якого, просять стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "ПЗУ Україна" на користь ОСОБА_10 , 36950 гр. заподіяної майнової шкоди; з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_25 моральну шкоду в сумі 300000 грн; в солідарному порядку судові витрати в сумі 3000 грн.

При вирішенні даного позову суд керується вимогами ст.ст.128, 129 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений (відповідач) ОСОБА_7 відповідно до ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» уклав договір цивільно-правової відповідальності на території України з ПрАТ СК «ПЗУ України», про що свідчить поліс ОСЦПВВНТЗ № АК/9801980 від 30.01.2018 року. Тобто відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди проводить ПрАТ СК «ПЗУ України» у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі № 14-176цс18 зазначено наступне: згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавала шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати делікатне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку є обсяг відповідальності страхувальника обмежений-різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже, Верховний Суд у постанові від 04.07.2018 року по справі № 14-176цс18 чітко зазначив, що всі понесені витрати, які були завдані внаслідок ДТП здоров`ю особи відшкодовуються страховою компанією у даному випадку у межах ліміту, який становить 200 000 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №"4 від 01.03.2013 року, передбачено, що до статті 21 Закону № 1961-IV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов`язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров`ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв`язку із цим при пред`явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Судом встановлено, що майнова (матеріальна) шкода, завдана смертю потерпілого ОСОБА_10 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складається з витрат на поховання померлого, а саме: 20 000 гривень витрати на оплату ритуальних послуг - придбання домовини хреста та вінка декоративного, що підтверджується товарним чеком №11 від 22.11.2018 року та видатковою накладною №МИ-0000015 від 22.11.2018 року; 4850 гривень витрати на оплату поминальних обідів, що підтверджується товарними чеками «Добрий кухар» від 24.11.2018 року та 25.12.2018 року; 12100 гривень - витрати на придбання та встановлення нагробного пам`ятника, що підтверджується товарним чеком 244 від 19.06.2019 року. Всього на суму 36950 грн.

На підставі ст.23, ст.27.4 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вказані суми підлягають стягненню на користь потерпілого ОСОБА_10 з Страхової компанії.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_25 , в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", де вказано, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при рішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичної болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, суд вважає, що цивільний позивач, ОСОБА_25 , як син померлого ОСОБА_10 , має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у моральних та фізичних стражданнях внаслідок смерті батька, триваючому розладі його нормального життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч.3 ст.23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З урахуванням викладеного, цивільний позов ОСОБА_25 про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого підлягає до часткового задоволення, оскільки суд дійшов висновку, що підлягає до стягнення сума моральної шкоди в розмірі 200000 грн. яка буде співрозмірною, справедливою і розумною. Не можуть залишитись без уваги суду перераховані кошти обвинуваченим в сумі 25000 грн. на рахунок відшкодування завданої шкоди потерпілому, а тому враховуючи позицію потерпілого такі кошти суд зараховує в рахунок відшкодування моральної шкоди. Тобто, остаточно підлягає до стягнення сума в розмірі 175000 грн., на відшкодування завданої моральної шкоди.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 36950 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_25 завдану моральну шкоду в сумі 175000 грн.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України передбачено, щодо процесуальні витрати складаються, зокрема із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Встановлено, що потерпілий в інтересах якого діяли адвокати заявлено також вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу 3000 грн.

З цього приводу, суд вважає, що розмір наданої правової допомоги підлягає стягненню в повному обсязі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов`язання закінчився та судом не продовжувався та не обирався.

Арешт на автомобіль марки BMW-318 р.н. НОМЕР_2 накладений ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2018 року підлягає скасуванню.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати пов`язані із залученням експертів підлягають стягненню з ОСОБА_7 .

Керуючись ст. ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 01 (один) рік.

На підставіст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з визначенням іспитового строку 3 (три) роки з покладанням на нього обов`язків передбачених ч.1ст.76 КК України.

Згідно з положеннями п.п.1,2 ч.1ст.76 КК Українипокласти на засудженого ОСОБА_7 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_10 та ОСОБА_25 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_10 витрати майнову шкоду в сумі 36950 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_25 завдану моральну шкоду в сумі 175000 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 понесені витрати за наданя правової допомоги в сумі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 7884,32 грн.

Скасувати арешт на автомобіль марки BMW-318 р.н. НОМЕР_2 накладений ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.11.2018 року.

Речові докази:

-автомобіль «BMW-318», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси накладено арешт та визначено місце зберігання в приміщенні станції технічного обслуговування ФОП ОСОБА_26 в гаражному кооперативі «Зірочка», за адресою: м. Черкаси, вул. Оборонна, 18/1 повернути власнику за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий: ОСОБА_1