Дата документу 30.08.2021 Справа № 332/2993/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЄУ № 332/2993/17 Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадж. №11-сс/807/824/21 Доповідач 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянула 30 серпня 2021 року у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2021 року, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 відмовлено.

Як вбачаєтьсяз матеріалівпровадження, до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_7 на постанову слідчого поліції про закриття кримінального провадження № 12014080030000539 за ч.1 ст.382 КК України стосовно посадових осіб ТОВ «Ласточка». В скарзі зазначено, що він не згоден з постановою слідчого, оскільки досудове розслідування проведено формально, поверхово, без встановлення всіх фактів та обставин. Просив скасувати вказану постанову як незаконну.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 .

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов висновку, що на сьогоднішній день підстави для примусового виконання судового рішення про поновлення на роботі ОСОБА_7 відсутні, оскільки рішення суду були виконані добровільно шляхом винесення відповідних наказів про поновлення ОСОБА_7 на роботі, без примусового виконання судових рішень, а тому відсутні підстави стверджувати про наявність ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та зазначено про правомірність прийнятого слідчим рішення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 , не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, зазначає, що вказане рішення слідчого судді є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

В обґрунтування доводів зазначає, що з 2015 року жодних процесуальних дій слідчим не вчинялось, не було належної перевірки фактів, допитів інших осіб, дослідження доказів та іншого.

Слідчим не запитувалась жодна інформація, не встановлювався час поновлення його на посаді, наявність завданої шкоди, наявність чи відсутність перепон у директора ТОВ «Ласточка» у поновленні його на роботі, підстави не допуску його на територію підприємства, наявність отримання ним шкоди здоров`ю незаконними діями. А тому постанова винесена виключно на підставі припущення слідчого про поновлення його на посаді через 5 років після прийняття заяви про правопорушення, без жодної перевірки фактів. Всі докази, що наявні в матеріалах кримінального провадження надані та зібрані виключно ним.

Також слідчим не було досліджено трудові книжки, виконавче провадження в Заводському ВДВС про поновлення на роботі, відповіді та скарги територіальної інспекції з питань дотримання трудового законодавства, якими виявленні істотні порушення прав працівника щодо не допуску до робочого місця та поновлення на роботі. Не допитано свідків та директора ТОВ «Ласточка» ОСОБА_8 , начальника відділу кадрів підприємства, яка фактично проводила поновлення на роботі.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор заперечував стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомлений про час і дату судового засідання не з`явився, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути провадження за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.284, 303, 306, 307 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінально-процесуального закону.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається, зокрема, в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчі судді при розгляді скарги на відповідні постанови повинні з`ясувати питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження. Правова підстава даного виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового провадження, а і підстав його закриття.

Відповідно до положень статей 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Слідчий суддя зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. В разі, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить ця постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважає, що вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого на їх спростування.

Вказані вимоги закону при прийнятті слідчим рішення про закриття кримінального провадження були дотримані, а слідчим суддею були перевірені доводи, викладені в скарзі ОСОБА_7 .

Як вбачається з постанови слідчого про закриття кримінального провадження та інших матеріалів кримінального провадження, слідчим відділенням Заводського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014080030000539, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України за заявою ОСОБА_7 про те, що ТОВ «Ласточка» не виконує судове рішення відносно нього.

В ході перевірки органом досудового розслідування було встановлено, що з 01.04.1998 року ОСОБА_7 був прийнятий на посаду інженера-механіка ВАТ «Ласточка», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Орджонікідзе (Нова назва Павлокічкаська). 23.12.2013 року він був звільнений з підприємства згідно наказу №30 від 20.12.2013 року за систематичне невиконання службових обов`язків.

Вказане звільнення ОСОБА_7 , було оскаржене у судовому порядку в Заводському районному суді м. Запоріжжя, та 13.02.2014 року було винесено рішення про відновлення ОСОБА_7 на посаді інженера-механіка.

13.02.2014 року згідно наказу № 8 від 13.02.2014 року він був відновлений на посаді інженера-механіка.

18.03.2014 року на підставі наказу № 11 від 17.03.2014 року ОСОБА_7 знову був звільнений з посади.

Вказане звільнення ОСОБА_7 було оскаржене у судовому порядку в Заводському районному суді м. Запоріжжя, та 20.06.2014 року було винесено рішення про відновлення ОСОБА_7 на посаді інженера-механіка.

23.06.2014 року згідно наказу №18 від 23.06.2014 року він був відновлений на посаді інженера-механіка.

27.08.2014 року на підставі наказу №30 від 20.08.2014 року посаду ОСОБА_7 було скорочено у зв`язку зі скороченням штату. Вказане рішення у судовому порядку він не оскаржував.

Крім того, за вказаними фактами неодноразово проводились перевірки територіальною державною інспекцією з питань праці в Запорізькій області. Під час перевірок були надані відповідні приписи на усунення виявлених порушень, які були усунені ТОВ «Ласточка».

Беручи до уваги обставини провадження та дослідивши надані матеріали, колегія суддів не вважає досудове розслідування таким, що було проведено неповно чи не об`єктивно.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів кримінального провадження, під час прийняття постанови про закриття кримінального провадження вимоги ст.284 Кримінального процесуального кодексу України були дотримані.

У ході розгляду скарги на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя з`ясував правомірність підстав для закриття кримінального провадження, розглянув їх на предмет достатності і дійшов обґрунтованого висновку, що при винесенні постанови слідчий діяв у межах законодавства, ним були проведені всі необхідні слідчі дії, зібрано і вивчено необхідні матеріали та надано їм належний аналіз.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів. За встановлених обставин є неспростовним висновок щодо відсутності в діях керівника ТОВ «Ласточка» умислу на невиконання судового рішення, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 про неповноту проведеного досудового розслідування не є слушними.

Так, частиною 1 статті 382 КК України передбачена відповідальність за умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

Предметом злочину за частиною 1 статті 382 КК України є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений: а) судом будь-якої юрисдикції (загальної чи спеціалізованої); б) судом будь-якої інстанції (першої, апеляційної чи касаційної); в) судом із будь-якої категорії судових справ (цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних) і г) набрав законної сили.

Об`єктом злочину є порядок діяльності суду як органу правосуддя, що передбачає точне і своєчасне виконання його рішень.

Об`єктивна сторона злочину за ч.1 ст.382 КК полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.

Суб`єктом злочину може бути лише службова особа, яка відповідно до повноважень повинна була вчинити дії по виконанню судового рішення або завдяки своїм повноваженням мала можливість перешкодити останньому. Такими службовими особами можуть бути керівники та інші службові особи підприємств, установ, організацій, державні виконавці тощо.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

За частиною 1 ст.382 КК склад злочину є формальним, бо його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру.

Невиконання судового акта - це бездіяльність, що полягає у незастосуванні передбачених законом і судовим актом заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт. Форми (способи) невиконання судового акта можуть бути різними, наприклад, пряма і відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати. Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов`язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акта, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання (умисно не розпечатує пошту, не приймає державного виконавця, направляє документ не за адресою тощо).

Перешкоджання виконанню судового акта - це активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в цьому акті, вчинювану з метою недопущення його виконання, наприклад, підкуп або обман державного виконавця, погрози або насильство щодо нього тощо. Якщо перешкоджання виконанню судового акта пов`язане із вчиненням інших злочинів (наприклад, даванням хабара, застосуванням насильства, знищенням документів), дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що факт поновлення ОСОБА_7 на посаду інженера-механіка ТОВ «Ласточка» перевірявся слідчим. Обидва рішення суду першої інстанції про поновлення ОСОБА_7 на посаду були виконані керівництвом ТОВ «Ласточка» добровільно шляхом винесення відповідних наказів про його поновлення без примусового виконання судових рішень. 27.08.2014 року на підставі наказу №30 від 20.08.2014 року посаду ОСОБА_7 було скорочено у зв`язку зі скороченням штату. Вказане рішення у судовому порядку останній не оскаржував.

Навеідені вище обставини не оспорюються апелянтом.

Таким чином, висновки слідчого про відсутність в діях керівника ТОВ «Ласточка» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України не можна визнати вочевидь безпідставними, а тому рішення слідчого про закриття кримінального провадження №12014080030000539 є законним і обґрунтованим.

На думку колегії суддів, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, належним чином перевірив законність прийнятої постанови про закриття кримінального провадження №12014080030000539 та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування вказаної постанови.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим не було допитано свідків, директора ТОВ «Ласточка» ОСОБА_8 та начальника відділу кадрів підприємства, яка фактично проводила поновлення на роботі на правильністьвисновків судуне впливають.При цьому, предметність такого допиту ОСОБА_7 в апеляційній скарзі не зазначено.

Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про не дослідження доказів, а саме трудової книжки, виконавчого провадження, приписів територіальною державною інспекцією з питань праці в Запорізькій області, оскільки в дослідженні цих доказів немає необхідності, ОСОБА_7 двічі було поновлено на посаді, тобто рішення суду були виконані.

Посилання на те, що слідчим були проведені не всі слідчі дії є безпідставними, адже слідчий вжив усіх заходів в достатньому об`ємі щодо встановлення фактичних обставин справи. Постанова слідчого від 05.02.2020 року ґрунтується на нормах закону та відповідає ст.110 КПК України.

Крім того, у відповідності до ст.95 КПК України сторони наділені правом самостійного збирання доказів, чим ОСОБА_7 не скористався.

Заявником не наведено обставин або доказів, які б не були предметом дослідження в ході досудового розслідування і спростовують або ставлять під сумнів мотиви, наведені в оскаржуваній постанові, доводи скарги базуються на суб`єктивній думці ОСОБА_7 , яка фактично ґрунтується на непогодженні з самим рішенням слідчого, постановленим у даному провадженні, а не з встановленими обставинами справи чи неповнотою досудового розслідування та фактично зміст як первісної скарги ОСОБА_7 до слідчого судді, так і апеляційної скарги полягає у незгоді із процесуальними діями органу досудового розслідування у рамках кримінального провадження № 12014080030000539.

За наведених обставин, перевіривши ухвалу слідчого судді у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчим суддею при розгляді скарги ОСОБА_7 на постанову про закриття кримінального провадження дотримано вимоги ст.ст.306, 307 КПК України, тому оскаржуване рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги не вбачається, наслідком чого є відмова у задоволенні апеляції.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 .залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2021 року, якою у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12014080030000539 відмовлено, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4