Справа № 308/12261/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 серпня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів МАЦУНИЧА М.В., ГОТРИ Т.Ю.

за участю секретаря БАЛАЖ Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 308/12261/19 за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування рішення Закарпатської обласної ради, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 жовтня 2020 року, головуючий суддя Іванов А.П., -

встановив:

25.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до Закарпатської обласної ради. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 14.02.2020 залучено до участі в справі Департамент охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Позов мотивувався таким.

Позивач 06.09.2004 був призначений на посаду головного лікаря комунального закладу «Обласний клінічний онкологічний диспансер». У подальшому комунальний заклад змінив назву на «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер».

16.05.2019 15-та сесія VII скликання Закарпатської обласної ради прийняла рішення № 1482 «Про припинення (реорганізацію шляхом перетворення) комунальних закладів охорони здоров`я Закарпатської обласної ради», рада вирішила, зокрема:

припинити (реорганізувати) комунальний заклад «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (код ЄДРПОУ 01992147, місцезнаходження: 88014, м. Ужгород, вул. Бродлаковича, 2) шляхом перетворення його в комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради;

встановити, що комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради є правонаступником майна, прав та обов`язків Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру (п. 14).

У зв`язку з реорганізацією КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» 16-та сесія VII скликання Закарпатської обласної ради прийняла 26.09.2019 рішення № 1576 «Про створення комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради», яким вирішила, зокрема:

створити юридичну особу публічного права Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (п. 1);

Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (п. 6);

призначити ОСОБА_1 в порядку переведення на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради з посади головного лікаря Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» шляхом укладення контракту строком на 1 рік (п. 7);

доручити голові Закарпатської обласної ради підписати контракт з ОСОБА_1 терміном на 1 рік (п. 8).

Реорганізація закладу охорони здоров`я проводилася відповідно до Концепції реформи фінансування системи охорони здоров`я України, схваленої розпорядженням КМ України від 30.11.2016 № 1013-р.

Пункт 7 в частині формулювання «шляхом укладення контракту строком на 1 рік» і пункт 8 рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 № 1576 є незаконними і такими, що порушують трудові права позивача.

В рамках реалізації Концепції реформи фінансування системи охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров`я України затвердило Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, які передбачають, що факт реорганізації закладу охорони здоров`я не є підставою для звільнення керівника та припинення укладеного з ним контракту, якщо сторони не домовляться про його дострокове припинення за угодою сторін або він не буде звільнений на підставах, визначених контрактом. Крім того, у разі призначення головою комісії з перетворення керівника закладу охорони здоров`я трудові відносини з ним продовжуються.

Позивач з 2004 року на умовах трудового договору, укладеного на невизначений строк, очолює лікарню, має вищу кваліфікаційну категорію з організації охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 36 ч. 4 КЗпП України, у разі реорганізації підприємства продовжується дія трудових договорів працівників, окрім випадків скорочення їх чисельності або штату. Реорганізація (перетворення) Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» в Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради відбулася без скорочення чисельності або штату працівників, а посада, яку обіймав позивач, була лише перейменована.

Отже, саме по собі перетворення комунальної установи в комунальне некомерційне підприємство з відповідним правонаступництвом не припинило трудових відносин працівників підприємства, що перетворювалося, в тому числі, й керівника такого підприємства.

У 2004 році закон не передбачав обов`язкового укладення контракту з головним лікарем комунального закладу охорони здоров`я, тоді як відповідно до ст. 21 КЗпП України сфера застосування контракту в трудових відносинах визначається саме законами України. Лише 01.01.2012 набрали чинності положення ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я, відповідно до яких керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я шляхом укладання з ними контракту.

В силу положень ст. 58 Конституції України, норми закону про встановлення контрактної форми трудових відносин із керівниками закладів охорони здоров`я не мають зворотної дії в часі, що підтверджується й рішеннями Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп/97, від 09.02.1999 № 1-рц/99. Крім того, законодавство прямо визначає, що умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами й колективними договорами, вважаються недійсними (п. 5 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого Постановою КМ України від 19.03.2004 № 170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»).

Відтак, вимоги закону щодо укладання контракту з керівниками комунальних закладів охорони здоров`я поширюються трудові правовідносини, що виникли з 01.01.2012, і, відповідно, не поширюються на позивача.

Насамкінець, Закарпатська обласна рада вийшла за межі наданих їй повноважень, оскільки Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено призначення на посади та звільнення керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, однак відповідач не вправі змінювати істотні умови праці цих керівників.

Застосування до позивача контрактної форми трудового договору незаконно обмежує, звужує його трудові права, що відповідно до ст. 9 КЗпП України є підставою для визнання трудового договору недійсним щодо його контрактної форми або умов, які погіршують становище працівника.

Таким чином, позивач правомірно продовжує здійснювати керівництво реорганізованим закладом охорони здоров`я, вакансія керівника цього закладу відсутня. Згідно з Порядком проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженим Постановою КМ України від 27.12.2017 № 1094, підставою для проведення конкурсу на заміщення посади керівника закладу охорони здоров`я є лише наявність відповідної вакансії, тож наразі такої правової підстави для проведення конкурсу на заміщення цієї посади немає.

Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_1 просив визнати незаконними та скасувати пункт 7 у частині: «шляхом укладення контракту строком на 1 рік» та пункт 8 в цілому рішення шістнадцятої сесії VII скликання Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 № 1576 «Про створення комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради».

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12.10.2020 у позові відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із його безпідставності та недоведеності, оскільки позивач продовжує працювати на посаді керівника (директора) КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, наказ про його звільнення не видавався, його трудові права не порушені, тому відсутній предмет судового захисту.

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Рутковський С.В., оскаржив рішення суду як незаконне та необґрунтоване, посилається загалом на обставини, якими мотивувався позов. Окрім цього, наводить в апеляції такі доводи.

Суть позову полягає в захисті трудових прав позивача внаслідок незаконного застосування відповідачем до трудових відносин контрактної форми трудового договору, а, отже, обмеження, погіршення, звуження трудових прав позивача, погіршення умов трудового договору порівняно з тими, на яких він був укладений первісно. При цьому, відповідач жодним чином не обґрунтував строку такого контракту, встановивши його односторонньо, без досягнення згоди з працівником лише в один рік, тоді як навіть і в разі застосування контрактної форми трудового договору такий підлягає укладенню на строк від трьох до п`яти років (ст. 16 Основ законодавства України про охорону здоров`я).

Відповідач фактично під загрозою звільнення змушував позивача укласти трудовий контракт строком на один рік.

Сторона просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Відповідач Закарпатська обласна рада рішення суду не оскаржує, у відзиві на апеляцію вказує на її необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, зокрема, що спір належало розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки він стосується публічного інтересу територіальних громад області, у спільній власності яких перебуває заклад охорони здоров`я, однак, суд вирішив розглядати справи за правилами цивільного судочинства.

Стосовно суті спору, то між сторонами не виникли трудові правовідносини, оскільки трудовий контракт із позивачем не був укладений. Водночас статус позивача як керівника закладу охорони здоров`я (некомерційного комунального підприємства) є складним, що накладає відбиток і на стосунки із засновником (власником) підприємства, в яких рішення власника хоча й можуть мати наслідки в трудових правовідносинах, однак, передусім реалізуються в сфері забезпечення ефективності управління комунальним підприємством. Права власника підприємства передбачають і право найму керівника підприємства та визначення умов його роботи, а призначення керівника підприємства відповідно до закону могло мати місце лише з укладанням із ним контракту, що і було передбачено відповідним рішенням ради.

Норми ст. 36 ч. 4 КЗпП України не містять імперативної вимоги про те, що при переведенні працівника трудовий договір має бути збережений саме на тих умовах, які існували до переведення, а положення ст. 9 КЗпП України щодо неможливості погіршення умов трудового договору не поширюються на контрактну форму договору.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників: позивача ОСОБА_1 адвоката Рутковського С.В., який апеляцію підтримав, відповідача Закарпатської обласної ради Ільницької Л.Ю., яка скаргу не визнала, третьої особи без самостійних вимог Департаменту охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації Чижмар Г.М., яка вважає апеляцію необґрунтованою, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи учасників процесу, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; сторони діють у спірних відносинах вільно, здійснюють свої права на свій розсуд, а також виконують обов`язки у межах, наданих їм договором або актами законодавства і повинні діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки; особа на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору, реалізує право на судовий захист; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 76-81 ЦПК України).

У справі встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами трудового законодавства та у відповідній частині нормами законодавства про охорону здоров`я в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів.

Наказом начальника Управління охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації від 06.09.2004 № 456-к заступника головного лікаря з хірургічної допомоги обласної клінічної лікарні ОСОБА_1 звільнено із займаної посади в порядку переводу (ст. 36 п. 5 КЗпП України) з 06.09.2004 і з цього ж дня призначено в порядку переведення головним лікарем обласного онкологічного диспансеру (а.с. 8 та ін.).

Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом …, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган … зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін;

особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін; сфера застосування контракту визначається законами України (ст. 21 ч.ч. 1, 3 КЗпП України).

Трудовий договір може бути, зокрема: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ст. 23 ч. 1 п.п. 1, 2, ч. 2 КЗпП України).

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу; особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ст. 24 ч.ч. 3, 5 КЗпП України).

Переведення … на роботу на інше підприємство, в установу, організацію … допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених … законодавством (ст. 32 ч. 1 КЗпП України).

Отже, 06.09.2004 з ОСОБА_1 був укладений безстроковий трудовий договір, позивач в порядку переведення був призначений на посаду головного лікаря обласного онкологічного диспансеру (у подальшому «Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру»).

Законом України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» встановлено,що напленарних засіданняхобласної радивирішуються питання призначення і звільнення керівників об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад (ст. 43 ч. 1 п. 20).

Відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров`я (далі Основи законодавства), станом як на 06.09.2004, так і на час пред`явлення позову та вирішення його судами першої та апеляційної інстанцій заклад охорони здоров`я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом (ст. 16 у відповідних редакціях).

З 01.01.2012 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров`я щодо удосконалення надання медичної допомоги», яким статтю 16 Основ законодавства було викладено в редакції, згідно з якою «Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу охорони здоров`я здійснюються відповідно до законодавства. Керівники державних, комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду шляхом укладення з ними контракту».

Законом України«Про внесеннязміни достатті 16Основ законодавстваУкраїни проохорону здоров`ящодо строків укладення контрактівз керівникамидержавних,комунальних закладівохорони здоров`я»,що набравчинності 18.12.2013,і ЗакономУкраїни «Провнесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодоудосконалення законодавстваз питань діяльності закладів охорони здоров`я» (Закон № 2002-VIII), що набрав чинності 06.05.2017, відповідні положення Основ законодавства були викладені в такій остаточній редакції: «Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я та порядок укладання контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я, а також типова форма такого контракту затверджуються Кабінетом Міністрів України» (на даний час частина 10 статті 16).

Таким чином, з 01.01.2012 законом був унормований порядок призначення на посади керівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я лише шляхом укладення з ними контракту (строкового трудового договору).

Постановами КМ України від 16.10.2014 № 642 та від 21.08.2019 № 792 послідовно затверджувалися Порядки укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров`я та типові контракти. Цими Порядками передбачалося (передбачається), серед іншого, що призначення на посаду керівника закладу здійснюється відповідно до законодавства … за рішенням обласної ради (п.п. 2 Порядків). Постановою КМ України від 27.12.2017 № 1094 був затверджений Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я.

Запровадження змін в організації виробництва і праці установи, підприємства включно з визначенням його організаційної структури, визначенням, скороченням чисельності, штату працівників, зміною структури посад, персоналу тощо, є правом власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (роботодавця). За загальним правилом, якщо інше не передбачено, зокрема, Статутом установи, підприємства, це право реалізується підприємством самостійно, що випливає з положень ст.ст. 80, 91, 92, 96 ЦК України, ст.ст. 6, 43, 44, 55, 62, 64 ГК України, ст.ст. 40, 49-2, 141 КЗпП України, інших норм законодавства щодо статусу, прав і діяльності юридичної особи, суб`єкта господарювання. Водночас беручи до уваги особливості утворення і діяльності установи, відповідні питання можуть бути обумовлені статутними документами підприємства.

16.05.2019 п`ятнадцята сесія VII скликання Закарпатської обласної ради прийняла рішення № 1482 «Про припинення (реорганізацію шляхом перетворення) комунальних закладів охорони здоров`я Закарпатської обласної ради», яким вирішила:

припинити (реорганізувати) комунальний заклад «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (код ЄДРПОУ 01992147, місцезнаходження: 88014, м. Ужгород, вул. Бродлаковича, 2) шляхом перетворення його в комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради;

встановити, що комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради є правонаступником майна, прав та обов`язків Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру (п. 14) (а.с. 61-67).

31.05.2019 Департамент охорони здоров`я Закарпатської облдержадміністрації надіслав ОСОБА_1 за вих. № 706/022-27 попередження від 30.05.2019 про можливе наступне вивільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці на підставі ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України в разі неможливості переведення за згодою на вакантну посаду в штатному розписі КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, про що його буде повідомлено додатково, а також повідомив про можливість взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади керівника новоутвореного підприємства (а.с. 116, 117).

26.09.2019 шістнадцята сесія VII скликання Закарпатської обласної ради прийняла 26.09.2019 рішення № 1576 «Про створення комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради», яким вирішила:

створити юридичну особу публічного права Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради шляхом реорганізації в результаті перетворення юридичної особи публічного права Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (п. 1);

Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (п. 6);

призначити ОСОБА_1 в порядку переведення на посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради з посади головного лікаря Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» шляхом укладення контракту строком на 1 рік (п. 7);

доручити голові Закарпатської обласної ради підписати контракт з ОСОБА_1 терміном на 1 рік (п. 8) (а.с. 68-69).

В силу положень ст.ст. 140, 142, 143, 144, 145 Конституції України, ст.ст. 2, 10, 24, 43, 59, 71, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, зазначеним законом та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами; акти (рішення) обласної ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання на відповідній території; правомірність цих актів, оскільки не встановлено судом протилежне, презюмується; права місцевого самоврядування гарантуються, ці права захищаються в судовому порядку.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

державна реєстрація юридичної особи «Обласний онкологічний диспансер» («Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер»), код ЄДРПОУ 01992147, була здійснена 08.01.1998;

державну реєстрацію припинення юридичної особи «Комунальний заклад «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер»», код ЄДРПОУ 01992147, у зв`язку з реорганізацією здійснено 11.10.2019, номер запису: 13241120019000281;

державну реєстрацію юридичної особи «Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради», код ЄДРПОУ 01992147, утвореної в результаті перетворення, здійснено 11.10.2019, номер запису: 13241450000011748;

керівником юридичних осіб в ЄДР значиться ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням 2-ї сесії ХХІІІ скликання Закарпатської обласної ради від 10.06.1998 № 29 уповноваженим органом по оперативному управлінню майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що перебуває в управлінні обласної ради, є Управління майном області обласної державної адміністрації (п. 2); порядок призначення та звільнення керівників підприємств, установ і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області встановлює обласна рада (п. 4).

Рішення Закарпатської обласної ради від 10.06.1998 № 29 втратило чинність відповідно до рішення 18-ї сесії VI скликання Закарпатської обласної ради від 26.02.2014 № 920, яким із метою ефективного управління спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області голові обласної ради було доручено утворити відповідний структурний підрозділ з питань управління спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області (п.п. 1, 2).

Рішенням Закарпатської обласної ради від 07.03.2014 № 974 було затверджено структуру і чисельність виконавчого апарату обласної ради, в тому числі, відділу управління комунальним майном.

З наявних на час апеляційного розгляду справи редакцій Статутів Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру та КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради вбачається таке:

Статут Закарпатського обласного клінічного онкологічного диспансеру:

затверджений 01.02.2016:

Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер засновано на комунальній власності Закарпатською обласною радою та облдержадміністрацією, диспансер підпорядкований Департаменту охорони здоров`я Закарпатської ОДА («Загальні положення»);

головний лікар очолює апарат управління облонкодиспансеру, призначається та звільняється з посади за рішенням Закарпатської обласної ради, прийнятим на пленарному засіданні ради на підставі подання Департаменту охорони здоров`я Закарпатської обласної державної адміністрації …; на підставі такого рішення Закарпатської обласної ради Департамент охорони здоров`я … укладає з призначеним головним лікарем відповідний контракт строком від 3 до 5 років (п. 7.1.);

Статут підписаний головним лікарем диспансеру ОСОБА_1 ;

затверджений 27.09.2018 (а.с. 47-60 та ін.):

Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер засновано на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює Закарпатська обласна рада, а галузеве управління здійснює структурний підрозділ Закарпатської облдержадміністрації, який здійснює повноваження у сфері управління охороною здоров`я (п. 1.1.);

Закарпатська обласна рада як власник, у порядку і в межах, визначених чинним законодавством, приймає рішення про затвердження призначеного у встановленому законодавством порядку головного лікаря закладу (п. 7.2.4.);

безпосереднє управління закладом здійснює головний лікар, який призначається та звільняється з посади відповідно до чинного законодавства України; головний лікар закладу безпосередньо підпорядковується галузевому органі управління … (п. 7.6.3.);

Статут КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради»:

затверджений 26.09.2019 (а.с. 70-85):

КНП «Закарпатський протипухлинний центр» створене за рішенням Закарпатської обласної ради (засновника) від 26.09.2019 № 1576 шляхом перетворення Комунального закладу «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» у Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради; КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради є правонаступником майна, прав та обов`язків КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (п. 1.2.);

власником підприємства є Закарпатська обласна рада; підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне власнику, а в галузевому відношенні підпорядковується структурному підрозділу Закарпатської облдержадміністрації з питань охорони здоров`я в межах повноважень, визначених чинним законодавством України (п. 1.3.);

Закарпатська обласна рада як власник, у порядку і в межах, визначених чинним законодавством, приймає рішення про призначення керівника (генерального директора, директора) підприємства, продовження строку дії укладеного з ним контракту та його звільнення з підстав порушення ним положень законодавства України, умов контракту та Статуту (п. 6.2.4.);

поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює керівник підприємства (генеральний директор/директор) КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, який призначається на посаду і звільняється з посади за рішенням Закарпатської обласної ради на конкурсній основі, відповідно до порядку, визначеного законодавством України …; строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника підприємства, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом (п. 6.5.);

затверджений 05.05.2020:

містить аналогічний попередній редакції Статуту пункт 1.2. з доповненням про те, що підприємство є об`єктом права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області;

засновником і власником підприємства є територіальні громади сіл, селищ, міст області, від імені яких виступає Закарпатська обласна рада; підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне власнику, а в галузевому відношенні підпорядковується структурному підрозділу Закарпатської облдержадміністрації, який здійснює повноваження у сфері управління охорони здоров`я в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також уповноваженому органу Закарпатської обласної ради, визначеному рішенням Закарпатської обласної ради із управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, визначеному рішенням Закарпатської обласної ради … (п. 1.3.);

Закарпатська обласна рада як власник, у порядку і в межах, визначених чинним законодавством, приймає рішення про призначення керівника (генерального директора, директора) підприємства, продовження строку дії укладеного з ним контракту та його звільнення з підстав порушення ним положень законодавства України, умов контракту та Статуту (п. 6.2.5.);

безпосереднє керівництво діяльністю підприємства здійснює керівник підприємства (генеральний директор/директор) КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, який призначається на посаду за рішенням Закарпатської обласної ради за результатами конкурсу, проведеного відповідно до порядку, визначеного законодавством України та відповідним рішенням Закарпатської обласної ради…; строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника підприємства, умови його матеріального забезпечення, інші умови найму визначаються контрактом (п. 6.5.).

Положення Статутів щодо умов зайняття посади керівника закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 не оспорювалися.

З вищенаведеного впливає, що лікувальний заклад «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер», перетворений у подальшому на КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, був створений на базі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, його засновником (власником) була і є Закарпатська обласна рада, уповноважена приймати в порядку, передбаченому законодавством та Статутом закладу (підприємства), рішення про призначення та звільнення керівника: головного лікаря, а після створення комунального некомерційного підприємства генерального директора чи директора.

За загальним правилом, установленим ст. 36 ч. 4 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується; припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Приймаючи рішення про припинення юридичної особи Комунальний заклад «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» та перетворення його на Комунальне некомерційне підприємство «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради засновник (власник) діяв відповідно до, зокрема, Основ законодавства України про охорону здоров`я, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», Закону № 2002-VIII, Концепції реформи фінансування системи охорони здоров`я, схваленої розпорядженням КМ України від 30.11.2016 № 1013-р, Методичних рекомендацій з питань перетворення закладів охорони здоров`я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, схвалених робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров`я України (протокол від 14.04.2017 № 9).

Ці нормативні акти і рекомендації не встановлювали інших правил врегулювання трудових відносин працівників закладів охорони здоров`я у процесі реформи фінансування системи охорони здоров`я та запровадження нової системи надання медичних послуг, аніж ті, що передбачалися чинним законодавством. У цьому зв`язку колегія суддів зауважує, що в рамках реформування системи охорони здоров`я Законом № 2002-VIII був підтверджений порядок, за яким керівник державного чи комунального закладу (підприємства) охорони здоров`я міг обійняти посаду тільки за умови укладення контракту (строкового трудового договору). За змістом Основ законодавства у взаємозв`язку з нормами трудового законодавства, вказаними вище нормативними актами і рекомендаціями, враховуючи час запровадження контрактної форми трудових договорів із керівниками закладів охорони здоров`я, передбачалося, що трудові відносини з цими особами врегульовані строковими трудовими договорами і їхнє працевлаштування відбуватиметься з урахуванням таких обставин.

Зважаючи на викладене, у процедурі реформування сфери охорони здоров`я належить розрізняти загальні порядок і умови працевлаштування працівників, які здійснюють трудову діяльність на умовах безстрокового трудового договору і для яких контрактна форма трудового договору не була передбачена як обов`язкова, та умови працевлаштування керівників закладів охорони здоров`я, для яких контрактна форма трудового договору була встановлена імперативними спеціальними нормами закону ще з 01.01.2012 і була підтверджена також безпосередньо законом, прийнятим власне з метою реформування галузі. Запроваджені законодавцем істотні особливості врегулювання трудових відносин із керівниками державних і комунальних закладів охорони здоров`я обумовлені, зокрема, їхнім статусом, потребами забезпечення належної керованості цими закладами, забезпечення інтересів держави, суб`єктів права комунальної власності як власників (засновників) закладів охорони здоров`я, зміною умов діяльності закладів охорони здоров`я.

Законом, рівно як і Статутом КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради не передбачено іншого способу призначення на посаду керівника підприємства, аніж шляхом укладення контракту. Слід також враховувати, що КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» був припинений, позаяк був перетворений на юридичну особу іншої організаційно-правової форми, на комунальне некомерційне підприємство, де посада головного лікаря як керівника підприємства не передбачена, натомість на виконання вимог закону була запроваджена інша, нова посада директора як керівника підприємства на умовах виключно строкового трудового договору. Посада директора закладу є передусім управлінською і не є посадою власне лікаря на відміну від попередньої посади «головного лікаря».

Тож про продовження дії безстрокового трудового договору головного лікаря як керівника КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» (збереження незмінними по суті попередніх умов працевлаштування) на новоутвореному підприємстві КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради в якості директора цього підприємства йтися не може. В силу фактичних обставин, які мають місце, для цього немає як правових підстав, так і об`єктивних умов. Протилежне не узгоджується з дійсними обставинами, прямо суперечить закону, Статуту підприємства та порушує права Закарпатської обласної ради як власника (засновника) новоутвореного підприємства. Понад те, за обставинами справи як позивач ОСОБА_1 , так і відповідач Закарпатська обласна рада задовго до реорганізації, про яку йдеться, були обізнані з вимогами закону та положеннями Статуту закладу охорони здоров`я щодо необхідності врегулювання трудових відносин із керівником закладу шляхом укладення трудового контракту.

Позивач ОСОБА_1 наведені вище обставини залишив поза увагою.

Діючи у спірних відносинах та реалізуючи свої права як власника (засновника) КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради вільно, на власний розсуд, обласна рада призначила ОСОБА_1 на посаду директора підприємства в порядку переведення з посади головного лікаря КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» шляхом укладення контракту строком на 1 рік. Рішення Закарпатської обласної ради власне про призначення позивача в такий спосіб (переведення) на посаду директора новоутвореного підприємства ніким не оспорювалося і як таке є чинним та обов`язковим для виконання. Водночас контракт не був укладений фактично, в межах місяця після прийняття рішення про переведення позивача на нове місце роботи з укладенням контракту останній це рішення в частині необхідності укладення контракту оспорив у суді.

Обов`язковість укладення для роботи на новій посаді з позивачем контракту випливає з вимог закону, обставин справи та не спростована, ця обставина не може розглядатися як така, що порушує, обмежує трудові права позивача, а його твердження про порушення цих прав у контексті правил про дію закону в часі необґрунтовані.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).

У рішенні від 13.05.1997 № 1-зп у справі № 03/29-97 Конституційний Суд України зазначив, що:

стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі;

це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності;

закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

У рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 Конституційний Суд України зазначив, що:

у частині першій статті 58 Конституції України закріплений принцип, за яким дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце;

положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Позивач ОСОБА_1 з моменту призначення його 06.09.2004 на посаду головного лікаря обласного онкологічного диспансеру як на посаду керівника закладу охорони здоров`я обіймав цю посаду безстроково доти, доки ця посада в комунальному закладі мала вказані статус і назву. Попри те, що з 01.01.2012 законом, а в подальшому і Статутом закладу вимагалося укладення строкового трудового договору з головним лікарем, це питання не було врегульоване своєчасно та в передбаченому законом порядку.

Із припиненням на підставі рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 № 1576 зі зміною організаційно-правової форми КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер» та утворенням КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради включно зі зміною посади керівника закладу охорони здоров`я з «головного лікаря» на суто управлінську (11.10.2019) обставини принципово змінилися. Попередні відносини припинилися і виникли нові, врегулювати які щодо зайняття посади директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради належало на підставі чинних на час їх виникнення актів саме спеціального законодавства, де обов`язковим елементом, умовою для зайняття посади, призначення на нову посаду, серед іншого, є укладення строкового трудового договору (контракту). Будучи обізнаним із відповідними встановленими законом і установчими документами новоутвореного підприємства правилами позивач у розумінні ст. 43 Конституції України, ст.ст. 2, 5-1, 21 КЗпП України управі був погодитися з ними чи відмовитися від роботи на таких врегульованих обов`язковими правилами умовах і не був обмежений у реалізації права на вибір.

Відтак підстав для застосування в спорі на користь позивача положень ст. 58 Конституції України немає.

За таких умов доводи позову про незаконність застосування до позивача як до директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради контрактної форми трудового договору та про продовження на новоутвореному підприємстві дії трудового договору, що його він свого часу уклав як головний лікар КЗ «Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер», не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суперечать закону і врахуванню не підлягають.

Поряд із цим, трудові відносини виникли фактично, позаяк позивач ОСОБА_1 був переведений чинним рішенням обласної ради на посаду директора КНП «Закарпатський протипухлинний центр» Закарпатської обласної ради, займає цю посаду.

Суд першої інстанції відмовивши в позові за відсутністю, на переконання суду, предмету судового захисту, не взяв до уваги вищенаведених вимог загального та спеціального законодавства, обставин в їх сукупності та взаємозв`язку, не взяв до уваги ключових обставин щодо організаційних змін закладу охорони здоров`я та наслідків, які ці зміни потягли, і по суті не розв`язав спір, залишив ситуацію у стані правової невизначеності.

Позивач обіймає посаду керівника закладу охорони здоров`я за умов неврегульованості з ним трудових відносин згідно із законом. Попри необґрунтованість доводів позивача щодо незаконності застосування до нього контрактної форми трудового договору як такої, апеляційний суд констатує, що в частині встановлення строку трудового контракту з позивачем у однин рік оспорене рішення Закарпатської обласної ради суперечить закону, яким передбачений мінімальний строк контракту в три роки. В цій частині доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, оскільки застосоване щодо позивача обмеження строку контракту реально порушує його трудові права, які шляхом прийняття рішення про переведення позивача на посаду керівника новоутвореного підприємства з укладенням контракту обласна рада визнала. Обов`язок забезпечити належне врегулювання трудових відносин, про які йдеться, правову визначеність у цих відносинах лежить на Закарпатській обласній раді як на власникові підприємства. Доказів на підтвердження доводів апеляції про те, що відповідач під загрозою звільнення змушував позивача укласти трудовий контракт строком на один рік, у справі немає.

Міркування відповідача Закарпатської обласної ради про необхідність розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства з огляду на те, що оскаржується рішення суб`єкта владних повноважень, необґрунтовані.

КАС України передбачено, що в порядку адміністративного судочинства розглядаються спори у сфері публічно-правових відносин із суб`єктами владних повноважень щодо оскарження їхніх рішень (зокрема, індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб (ст. 2 ч. 1, ст. 4 ч. 1 п.п. 2, 7, ст. 19 ч. 1 п.п. 1, 9).

Закарпатська обласна рада є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, однак, у спорі, що має місце, виступає як власник підприємства (роботодавець). ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства по захист із визначених ним підстав свого трудового права (права на роботу на відповідній посаді), що виникло в результаті його переведення роботодавцем на нову посаду в новоутвореному підприємстві. Сам по собі статус відповідача як суб`єкта владних повноважень не змінює характеру і суті спірних правовідносин, у яких має місце спір про захист трудового права, яке вже виникло, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (ст. 4 ч. 1, ст. 19 ч. 1 ЦПК України).

Посилання відповідача на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 05.06.2019 у справі № 817/1678/18 щодо підвідомчості спору адміністративному суду, не може братися до уваги, позаяк вона була висловлена у справі з цілком іншими фактичними обставинами, аніж у справі, що розглядається, а саме, коли був проведений конкурс на зайняття посади керівника закладу охорони здоров`я та оспорювалися рішення постійно діючої конкурсної комісії на зайняття посади керівника закладу. Подібні правові позиції щодо підвідомчості спорів стосовно наслідків проведення конкурсів на зайняття посад на підприємствах, в установах державної і комунальної форми власності були висловлені Верховним Судом у постанові від 27.10.2020 у справі № 635/551/17 і в ряді інших судових рішень.

Чинною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.01.2020 клопотання відповідача Закарпатської обласної ради про закриття провадження в справі залишене без задоволення (а.с. 40-41).

Виходячи з наведеного, на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 ЦПК України апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, виходячи з установленого законом строку трудового контракту керівника державного або комунального закладу охорони здоров`я рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити частково, в оспореному рішенні обласної ради визнати незаконними та скасувати відповідні пункти в частині формулювань щодо визначення строку (п. 7) і терміну (п. 8) контракту «на 1 рік», а в іншій частині в позові відмовити, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішенняУжгородського міськрайонногосуду від12жовтня 2020року скасувати,

позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення Закарпатської обласної ради задовольнити частково,

у рішеннішістнадцятої сесіїVIIскликання Закарпатськоїобласної радивід 26.09.2019№ 1576«Про створенняКомунального некомерційногопідприємства «Закарпатськийпротипухлинний центр»Закарпатської обласноїради» визнати незаконними та скасувати:

пункт 7 у частині формулювання щодо визначення строку контракту «на 1 рік»;

пункт 8 у частині формулювання щодо визначення терміну контракту «на 1 рік»;

в іншій частині в позові відмовити, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 18 серпня 2021 року.

Судді