Справа № 308/7755/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2021 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 433648 від 05.06.2021 року вбачається, що 05.06.2021 року, приблизно о 00.37 год., ОСОБА_1 , будучи адміністратором закладу «Паб Хаус», що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16, не припинив роботу закладу після 00.00 год. та приймав відвідувачів, чим порушив вимоги п. п. 10 п. 3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Шкорка І.М. у судове засідання не з`явилися.

Захисником до суду подано письмові заперечення, в яких зазначив, що 05.06.2021 року працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП на ОСОБА_1 , при цьому прізвище записано не вірно, а саме « ОСОБА_2 ». ОСОБА_1 є найманим працівником (адміністратором) у ФОП ОСОБА_3 , який здійснював діяльність за адресою: АДРЕСА_2 , де розмістив заклад « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Працівник поліції при наявності ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив скласти протокол за адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП на найманого працівника ОСОБА_1 , а не на суб`єкта підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 . Оскільки рішення про роботу закладу приймає виключно суб`єкт підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 , то тільки він може нести відповідальність за своє рішення, а не найманий працівник. Захисник просив адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП повернути для доопрацювання. В якості додатків до заперечень надав копії трудової книжки ОСОБА_1 , наказу та трудового договору.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, виходячи з наступного.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. ст. 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогамст. 256 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Норма ч. 1 ст. 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП з конкретизацією суті порушення у відповідності до вказаного Закону.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 не викладено та не конкретизовано суть правопорушення у відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, яка чітко визначає, що повинно бути встановлено порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Крім того, у протоколі не зазначеного повного найменування нормативно-правового акта (його редакції, чинної на момент складення протоколу), порушення вимог якого ставиться у провину ОСОБА_4 .

Під час судового розгляду встановлено, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів в розумінніст. 251 КУпАП, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 44-3 КУпАП.

З наданих захисником копій трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 06.06.2019 року, наказу № 19 від 06.06.2019 року та трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду бармена ФОП ОСОБА_3 з 07.06.2019 року.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, суб`єктом інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, може бути лише суб`єкт господарювання, однак у даному випадку він не є суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.

Протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з положень ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зазначити, що суддя позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вказаний обов`язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол, що повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно з якими обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За таких обставин, вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 433648 від 05.06.2021 року не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням наведеного, приходжу до переконання, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, сам протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, складений із суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства, а тому провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай