Згідно з абз. 4, 5, 6 ст. 1 ЛК України лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Лісові ділянкиможуть бутивкриті лісовоюрослинністю,а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо).

Земельна лісова ділянка - земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Згідно із ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 ЗК України земельні ділянки державної власності під ріллею, багаторічними насадженнями для несільськогосподарських потреб, лісами для нелісогосподарських потреб вилучаються та передаються у користування Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1 ст. 62 ЛК України використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин та інших робіт не пов`язаних з веденням лісового господарства, проводиться після надання цих ділянок для зазначених цілей у порядку, встановленому земельним законодавством, з урахуванням висновків в тому числі територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які поширюється особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Так, на початку 2019 року, у ОСОБА_4 , який не мав жодних правових підстав на користування земельною ділянкою та достовірно знав про належність її ДП «Одеське лісове господарство», виник злочинний умисел на здійснення на родовищі (кар`єрі) вапняку, який розташований на території Роздільнянського району Одеської області за межами с. Світлогорське, на земельній ділянці з кадастровим номером: 5123981400:01:001:2727, незаконного видобутку корисної копалини загальнодержавного значення - вапняку-черепашника з метою його подальшого продажу.

Для реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне видобування вапняку-черепашника, ОСОБА_4 на початку 2019 року, перевіз на територію колишніх штольнь гірничих розробок родовищ корисної копалини загальнодержавного значення - вапняку-черепашника, розташованих на земельній ділянці за межами с. Світлогірське з кадастровим номером: 5123981400:01:001:2727, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Одеське лісове господарство» з цільовим призначенням - ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, три електричні каменерізні машини марки «КМАЗ-188».

У подальшому,в періодчасу зберезня 2019року по20.12.2019року навказаній території ОСОБА_4 ,реалізуючи свійзлочинний умисел,діючи умисно,в порушеннявимог ст.ст.16,18,19Кодексу України «Про надра», ст. 125 Земельного кодексу України, без отримання спеціального дозволу на користування надрами та оформлених у встановленому законом порядку документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою із залученням найманих працівників, які не були обізнані про його злочинний умисел, з використанням трьох електричних каменерізних машин марки «КМАЗ-188», здійснював незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - вапняку-черепашника шляхом його випилювання з гірської породи надр.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , на родовищі (кар`єрі) вапняку, який розташовано на території Роздільнянського району Одеської області за межами с. Світлогорське, на земельній ділянці з кадастровим номером: 5123981400:01:001:2727, незаконно видобуто 147,65 метрів кубічних вапняку-черепашника, який придатний для виготовлення стінових каменів та згідно постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є корисною копалиною загальнодержавного значення. Вартість 147,65 метрів кубічних вапняку-черепашника, станом на 20.12.2019 становить 93 019 грн. 50 коп. (дев`яносто три тисячі дев`ятнадцять гривень) без урахування податку на додану вартість (ПДВ).

Дії, у яких обвинувачується ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 240 КК України - як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

28.05.2021 року між прокурором третьоговідділу процесуальногокерівництва управлінняпроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчихтериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 тапідозрюваною ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено по даному кримінальному провадженню №62021150020000104 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.05.2021 року угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор третього відділупроцесуального керівництвауправління процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхслідчих територіальногоуправління Державногобюро розслідуваньОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 з другої сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 240 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також сторонами угоди узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення злочину за ч. 2 ст. 240 КК України у вигляді штрафу у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68000грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, та наслідки її невиконання, які роз`яснені підозрюваному та прокурору.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим в вчиненні даного злочину, шляхом опитування повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просив вказану угоду з прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.

Прокурор третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , також не заперечував проти затвердження укладеної угоди про визнання винуватості, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, підтвердив в суді, що обвинувачений беззаперечно визнав обвинувачення в обсязі обвинувачення та погодився на призначення покарання за вчинення злочину за ч. 2 ст. 240 КК України у вигляді у вигляді штрафу у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 68000грн.

Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження укладеної угоди про визнання винуватості та підтвердив, що вона укладена у його присутності та за його участю. При укладенні угоди права та свободи обвинуваченому ОСОБА_4 порушені не були.

Відповідно до правил ст. ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є нетяжким злочином.

Узгодженою угодою про визнання винуватості міра покарання для обвинуваченого установлена в межах ч.2 ст.240 КК України та з урахуванням характеризуючих даних обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної зпрокурором третього відділупроцесуального керівництвауправління процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхслідчих територіальногоуправління Державногобюро розслідуваньОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 угоди, свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором третього відділупроцесуального керівництвауправління процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхслідчих територіальногоуправління Державногобюро розслідуваньОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання.

Також, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.01.2020року накладено арешт на майно виявлене та вилучене у період з 20.12.2019 року по 26.12.2019 року під час проведення обшуку на родовищі (карєрі) вапняку, розташованому на території Роздільнянського району Одеської області за межами с.Світлогорське, на земельній ділянці з кадастровм номером 5123981400:01:001:2727, а саме: 147,65 метрів кубічних вапняку-черепашника, три КМАЗи (пристрої для нарізки вапняку-черепашнику), три саморобні самохідні транспортні засоби (мотоблоки).

У відповідності до ст. 174 ч. 4 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд вважає, що арешт, накладений на тимчасове вилучене майно підлягає скасуванню.

На досудовому слідстві проведені судово-гемологічна експертиза № 71000-4/1006/20-1 від 10.06.2020 року, процесуальні витрати на залучення експерта склали 1382грн., судова товарознавча експертиза № 20-4233 від 29.07.2020 року, процесуальні витрати на залучення експерта склали 5720,40грн.; судово інженерно екологічна експертиза № 20-4234 від 03.09.2020 року, процесуальні витрати на залучення експерта склали 10133,28грн; та судова товарознавча експертиза № 20-5191 від 28.09.2020 року, процесуальні витрати на залучення експерта склали 2451,60грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.100, 314, 368, 369-371,373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 травня 2021 року, укладену між прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 тапідозрюваним ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №62021150020000104 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.05.2021 року.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 ( шістесят вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця с. Олександрівка Родільнянського району Одеської області, громадянина України, фізична особа підприємець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 накористь державипроцесуальні витратина залученняекспертів у розмірі 19687,28грн.

Скасувати арештнакладений ухвалою слідчогосудді Заводськогорайонного судуміста Миколаєвавід 03.01.2020рокуна майновиявлене тавилучене уперіод з20.12.2019року по26.12.2019року підчас проведенняобшуку народовищі (карєрі)вапняку,розташованому натериторії Роздільнянськогорайону Одеськоїобласті замежами с.Світлогорське,на земельнійділянці зкадастровм номером5123981400:01:001:2727,а саме:147,65метрів кубічнихвапняку-черепашника,три КМАЗи(пристроїдля нарізкивапняку-черепашнику),три саморобнісамохідні транспортнізасоби (мотоблоки).

Речові докази: - 147,65 метрів кубічних вапняку-черепашника, три КМАЗи (пристрої для нарізки вапняку-черепашнику), три саморобні самохідні транспортні засоби (мотоблоки), які знаходяться на відповідальному зберіганні ПП "Виробничо-комерційна фірма" "Ньюбі" - після набрання вироком законної сили, конфіскувати.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1