РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року

м. Рівне

Справа № 568/900/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/972/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді : Гордійчук С.О.,

суддів: Шимків С.С., Хилевич С.В.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.,

учасники справи:

позивач: Національна академія внутрішніх справ,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника Національної академії внутрішніх справ Семенюка А.Л. на ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2021 року, постановлену в складі судді Троцюк В.О., у справі № 568/900/16-ц,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2021 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 225 ЦПК України.

Не погодившись з постановленою ухвалою, НАВС подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду про те, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зокрема, зазначає, що між сторонами у справі не виникало трудових правовідносин, що давало б можливість застосування положень про проходження публічної служби.

Відзив до апеляційного суду не надходив.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівців, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбулося після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб"єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Установлено, що відповідно до наказу від 10 лютого 2015 року №41 о/с відповідач звільнений. При цьому, звільнення відбулось на підставі рапорту ОСОБА_1 та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ зі служби в органах внутрішніх справ.

Суд першої інстанції обґрунтовано послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №723/18/17, від 04 вересня 2019 року у справі № 127/7858/18, оскільки вони відповідають обставинам цієї справи.

Зокрема, правовідносини у справі №723/18/17 є повністю аналогічними правовідносинам сторін у цій справі.

Так, згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 723/18/17 спори, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат, відбувається після її звільнення з державної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства. У межах цивільного судочинства суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному судочинстві в силу вимог статті 17 КАС України (статті 19 КАС України у редакції від 03 жовтня 2017 року), якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Аналогічний висновок зроблено у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших постановах, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи. При цьому, обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційним судом також не встановлено.

Посилання скаржника про відсутність між сторонами трудових правовідносин у сфері проходження публічної служби не відповідають наданим доказам.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Національної академії внутрішніх справ Семенюка А.Л. залишити без задоволення.

Ухвалу Радивилівського районного суду Рівненської області від 23 квітня 2021 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 31 серпня 2021 року.

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Шимків С.С.

Хилевич С.В.