КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1016/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна", вул. С. Бандери,28а, м. Київ,04073

до відповідача: Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, вул. Т.Карпи,84,м. Кропивницький,25006

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області:

1)про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №35 від 15.02.2021р.

2)про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №36 від 15.02.2021р.

В обґрунтування позову зазначено, що на етикетці продукції позивача вказана інформація про склад миючого засобу, умови використання, що є інструкцією із застосування, адреса виробника та номер телефону його уповноваженого представника, за яким можна, на думку позивача, отримати інформацію про технічний опис інгредієнтів продукції, що свідчить про повну безпідставність тверджень відповідача про її невідповідність вимогам п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №717 від 20.08.2008.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення) виклику сторін (а.с.46-47).

Ухвалою суду від 14.06.2021 року, за клопотанням представника відповідача, розгляд справи призначено до судового засідання.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що за результатами проведення планової перевірки характеристик продукції у ТОВ "ДЦ Україна", посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби було складено акт перевірки №4 від 29.01.2021року. Зазначені в акті перевірки обставини було кваліфіковано як невідповідність продукції вимогам п.11 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ №717 від 20.08.2008р.

В подальшому, на підставі вказаного акту, прийнято рішення про вжиття обмежувальних заходів №35, яким тимчасово заборонено надавати на ринку продукцію до приведення її у відповідність до встановлених вимог, а також рішення №36, яким зобов`язано позивача привести продукцію у відповідність до встановлених вимог.

Відповідач вказує, що вказані рішення є обґрунтованими та правомірними, в зв`язку з виявленими порушеннями.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не спростовує доводи позивача про безпідставність висновків акту та оскаржуваних рішень, не доводить наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень та їх законності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову, з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання від 29.06.2021 року, подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу Головного управління від 25.01.2021 №90 та направлення на проведення перевірки від 25.01.2021 №83 відповідачем проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції позивача з відбором зразків продукції: мийні засоби для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом було складено Акт перевірки характеристик продукції №4 від 29.01.2021, за висновками якого встановлено, що спеціальний засіб для прання Perwoll,1,8 л /червоний/, не відповідає вимогам п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №717 від 20.08.2008, а саме на зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу не нанесено:

- інформацію про склад мийного засобу, згідно з додатком 2 Технічного регламенту мийних засобів;

- інструкцію із застосування;

- дату виготовлення;

- строк придатності;

- умови зберігання (в разі потреби).

15.02.2021 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №35, яким тимчасово заборонив надавати на ринку Продукцію до приведення її у відповідність із встановленими вимогами, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №36, яким зобов`язано позивача привести продукцію у відповідність із встановленими вимогами (а.с.18-21).

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться:1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", виробники зобов`язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.

Серйозний ризик - будь-яка загроза суспільним інтересам, що потребує оперативного втручання державних органів, у тому числі така, наслідки якої не виявляються негайно.

Суспільні інтереси - безпека життя та здоров`я людей, безпечні умови праці, захист прав споживачів (користувачів), захист довкілля (ч. 1 ст. 1 Закону).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 5 Закону, продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.

У разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною.

Доказом безпечності продукції є її відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Перелік таких гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації. Цей перелік станом на 1 січня щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації.

Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону визначено, що державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та Митним кодексом України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 та 5 ст. 12 Закону, якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; 2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; 3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам. Згідно з ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 15 Закону відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" № 2735, з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Статтею 22 Закону № 2735 визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до ст. 29 Закону № 2735, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених ч. 1 ст. 28 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.02.2021 №35 на підставі проведеної планової виїзної перевірки характеристик продукції (акт №4 від 29.01.2021 року), яким запроваджено обмежувальний (корегувальний) захід, відповідно до ст. ст. 28 - 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" № 2735-VI від 2 грудня 2010 року, та тимчасово заборонено надання ринку продукції, зазначеної в п. 1 таблиці акту перевірки характеристик продукції №4 від 29.01.2021 року до приведення зазначеної продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Також, відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 15.02.2021 №36 на підставі проведеної планової виїзної перевірки характеристик продукції (акт №4 від 29.01.2021 року), яким запроваджено обмежувальний (корегувальний) захід, відповідно до ст.ст.28- 32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" № 2735-VI від 2 грудня 2010 року та зазначено про вимогу приведення продукції, зазначеної в п.1 таблиці акту перевірки №4 від 29.01.2021 у відповідність із встановленими вимогами.

В обґрунтування оскаржуваних рішень відповідач зазначив, що за результатами перевірки у магазині «Watsons» ТОВ "ДЦ Україна" виявлено розповсюдження продукції, зазначеної в п. 1 таблиці акту перевірки характеристик продукції №4 від 29.01.2021 року, а саме на зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу не нанесено:

- інформацію про склад мийного засобу, згідно з додатком 2 Технічного регламенту мийних засобів;

- інструкцію із застосування;

- дату виготовлення;

- строк придатності;

- умови зберігання (в разі потреби), чим порушено п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, затв. Постановою КМУ від 20.08.2008 року за №717.

Так, відповідно до п. 11 Технічного регламенту, мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню пакування чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:

найменування та інформації про призначення мийного засобу;

торговельної марки (за наявності) або торговельного знака, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника;

інформації про склад мийного засобу згідно з додатком 2;

адреси, зокрема електронної пошти (за наявності), та номера телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів;

інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством, а в разі їх відсутності - вимог, наведених у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 «Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги»;

маси нетто чи об`єму;

дати виготовлення;

строку придатності;

умов зберігання (в разі потреби).

У разі коли мийний засіб постачається нерозфасованим, інформація, зазначена в абзацах 2, 3 і 5 цього пункту, повинна міститися в супровідній документації.

Позивач зазначає, що згідно з п. 11 Технічного регламенту, маркування мийного засобу відбувається шляхом нанесення на відповідної інформації на зовнішню поверхню пакування чи етикетку продукції.

При цьому, позивач вказує, що ні Регламент, ні Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" не містять визначення поняття «етикетка». В свою чергу, чинне законодавство України не встановлює будь-яких обмежень щодо форми етикетки нехарчової продукції /наклейка, тиснення, бирка, позначення, тощо/ чи місця її розташування / безпосередньо на упаковці, поруч з упаковкою, тощо).

Тому, враховуючи відсутність будь яких законодавчих вимог до форми етикетки мийного засобу, з огляду на обмеженість місця пластикової тари з продукцією в силу невеликої площі її зовнішньої поверхні, виробником виготовлено етикетку у вигляді книжечки з двох сторінок, які наклеюються одна на іншу на тильній стороні ємності з мийним засобом. Так, споживач має можливість отримати інформацію про продукцію з другої сторінки, відкривши етикетку за допомогою спеціального значка, у вигляді стрілки, розміщеному у верхньому кутку етикетки.

Судом під час судового розгляду оглянуто зразок мийного засобу, який вилучено під час перевірки та встановлено, що вказані представником позивача відповідають вказаним ним обставинам.

Також судом встановлено, що, відповідно до етикетки продукції /а саме її другої сторінки/ - наведено інформацію про склад мийного засобу з перекладом на різні мови, в тому числі і на українську/, та вказано, що до складу продукції входять : 5-15 % аніонні ПАР; ?5% неіоногенні ПАР, мило; ензими; ароматизатори /аміловий ціннамаль, цитронеллол, гексил ціннамаль,лімонен); консерванти, бензізотіазолінон, метилізотіазолінон).

Відповідно до додатку №2 до Регламенту в разі, коли масова частка фосфатів, фосфонатів, аніонних, катіонних, амфотерних, неіоногенних ПАР, вибілювачів на основі кисню або хлору, етилендіамінтетраоцтової кислоти та її солей, нітрилтриоцтової кислоти та її солей, фенолів, зокрема галогенізованих, парадихлорбензолу, ароматичних, аліфатичних, галогенізованих вуглеводнів, мила, цеолітів, полікарбоксилатів становить більш як 0,2 відсотка складу мийного засобу, інформація про наявність у складі мийного засобу даних інгредієнтів зазначається в маркуванні у такому діапазоні масової частки: менш як 5 відсотків; від 5 до 15 відсотків; від 15 до 30 відсотків; понад 30 відсотків.

За умовами п. 2 цього ж додатку інформація про наявність у складі мийного засобу таких інгредієнтів, як ензими, дезінфектанти, оптичні вибілювачі, запашні речовини ароматизатори, консерванти, зазначається незалежно від їх масової частки.

Отже, в судовому засіданні підтверджено факт, що на етикетку продукції нанесено інформацію про склад миючого засобу із зазначенням усіх показників, наведення яких вимагається додатком №2 до Регламенту, що спростовує висновки акту перевірки.

Щодо інструкції із застосування.

Так, суд вказує, що Регламент не містить визначення поняття «інструкція із застосування».

Судом враховано, що відповідно до листа уповноваженого представника виробника Продукції ТОВ "Хенкель Україна" (лист №090321-01 від 09.03.2021 року), документ з описом і поясненнями щодо застосування мийного засобу за своїм змістом є інструкцією із застосування цього засобу, що було підтверджено Окружним адміністративним судом міста Києва у рішенні від 08.05.2014 року у справі №826/4502/14 за позовом ТОВ "Хенкель Україна" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києві (а.с.22).

Так, дійсно, на другій сторінці етикетки Продукції зазначено: «при виборі програми прання керуйтеся інструкцією, що розміщена на етикетці Вашого одягу. Рекомендується прати в режимі для делікатних тканин. Якщо перете в автоматичній пральній машині, завантажуйте не більше, ніж половину барабану. Збовтати перед використанням». (а.с.7).

Отже, суд погоджується з позицією позивача, що нанесені на етикетку правила та умови щодо використання продукції є інструкцією із її застосування, що спростовує протилежні висновки відповідача.

Щодо дати виготовлення.

Пунктом 11 Регламенту передбачається можливість нанесення інформації - безпосередньо на зовнішню поверхню пакування мийного засобу.

Враховуючи таку можливість, виробник продукції наніс дату виготовлення безпосередньо на пакування (ємність) із мийним засобом, про що відповідача було повідомлено у запереченнях від 10.02.2021 року (а.с.16).

Отже, суд доходить до висновку, про безпідставність Акту перевірки в цій частині. Крім того, відповідач не зазначав таких обставин в якості підстав прийняття оскаржуваних рішень, визнаючи цим самим їх помилковість.

Щодо строку придатності.

На другій сторінці етикетки продукції вказано : «строк придатності 3 роки від дати виготовлення/див.на упаковці/». Враховуючи присутність на дні упаковки з продукцією дату її виготовлення, що не заперечується відповідачем, висновок акту перевірки щодо порушення вимог маркування не відповідає дійсності та відповідає дійсності та свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень.

Щодо умов зберігання.

Судом встановлено, що п. 11 Регламенту прямо визначає, що умови зберігання наносяться на мийний засіб «у разі потреби». Така потреба визначається виробником самостійно та може зумовлюватись особливістю складу мийного засобу або іншими обставинами, які вимагають спеціальних умов зберігання. Наявність такої інформації не є імперативною вимогою Регламенту, а тому її відсутність не може вважатися порушенням його положень.

Так, на другій сторінці етикетки продукції зазначено: «зберігати при температурі від + 5°С до +40°С» та «після закінчення строку придатності утилізувати як побутові відходи». Таким чином, етикетка продукції містить інформацію про умови її зберігання, що спростовує протилежні висновки Акту перевірки.

З урахуванням наведеного, висновки, викладені в акті перевірки характеристик продукції №4 від 29.01.2021, та на підставі яких прийняті оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 35 та №36 від 15.02.2021, є такими, що прийняті у невідповідності до положень Технічного регламенту та норм чинного законодавства, при цьому, доводи відповідача суперечать висновкам, викладеними в документі, що підтверджують факт проведення перевірки з відображенням її результатів, а саме в акті перевірки, відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних позивачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 35та №36 від 15.02.2021року.

При цьому, оцінюючи решту доводів сторін, викладених в його позовній заяві та відзиві, суд виходить з того, що вони не впливають на правильність оцінки спірних правовідносин, що склалися в межах розгляду цієї справи щодо оскаржуваного рішення, та не піддають сумнівам правильності висновку суду.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області:

1)про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №35 від 15.02.2021р.

2)про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №36 від 15.02.2021р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЦ Україна" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (код 40342220).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко