Справа № 369/11943/21

Провадження №1-кс/369/2307/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2021 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021112200000061 від 27.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112200000061 від 27.08.2021 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Києво-Святошинською окружною прокуратурою.

До Києво-Святошинської окружної прокуратури надійшло звернення звернення ОСОБА_4 про те, що Білогородський сільський голова ОСОБА_5 виносячи на розгляд Білогородської сільської ради проект рішення про передачу в власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107 для ведення особистого селянського господарства не пересвідчився, що вказана земельна ділянка відноситься до території вулиць і доріг та не може передаватися у приватну власність, а також не переконався, що межі вказаної земельної ділянки не погоджені з суміжними землекористувачами вчинив кримінальне правопорушення.

Вказане повідомлення про кримінальне правопорушення, яке надійшло до Києво-Святошинської окружної прокуратури прийняте та зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, реєстраційний №42021112200000061 від 27.08.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

Відповідно до заяви вказано, ОСОБА_4 є власником нежитлової будівлі загальною площею 1257 кв.м., що розташована на земельній ділянці кадастровий номер 3222482001:008:0150 за адресою: АДРЕСА_1 .

Межа належної мені земельної ділянки проходить вздовж вулиць Столичної та Окружної, вказане підтверджується викопіюванням з Генерального плану с. Гореничі.

Разом з тим, як стало заявниці відомо з відкритих джерел, поруч з її земельною ділянкою, на території вулиці Столичної було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 09.07.2021 № 381.2/25 земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107 передано у власність ОСОБА_6 для ведення особистого господарства.

Заявниця вважаю, що Білогородський сільський голова ОСОБА_7 достеменно знаючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107, відповідно до Генерального плану с. Гореничі належить до території вулиць і доріг та не може бути передана в приватну власність, вчинив кримінальне правопорушення передбачене, що підтверджується наступним.

Відповідно до частини 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Як вже зазначалося вище, земельна ділянка з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107, відповідно до Генерального плану с. Гореничі відноситься до території вулиці Столична села Гореничі та знаходиться в межах червоних ліній вказаної вулиці.

За таких обставин, Білогородський сільський голова ОСОБА_8 не мав права вносинити на розгляд Білогородської сільської ради проект рішення про передачу в приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107.

Окрім того, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Згідно статті 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає:

а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;

б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;

в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;

г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;

ґ) виготовлення кадастрового плану.

Пунктом 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, визначена процедура закріплення межовими знаками меж земельної ділянки.

Так, Інструкцією визначено, що:

закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою;

повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур`єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Заявник є суміжним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107, а тому з нею повинні були узгоджувати межі такої земельної ділянки.

Разом з тим, заявника не повідомляли про проведення процедури встановлення меж земельної ділянки, ніхто не проводив ніяких кадастрових зйомок.

Більше того, заявник б ніколи не погодила встановлення меж земельної ділянки 3222482001:01:008:0107, оскільки вказана ділянка є територією вулиці Столичної, і фактчино Білогородська сільська рада надала у власність для ведення особистного господарства частину вулиці чим обмежила мій доступ та доступ моєї земельної ділянки до вулиці Столичної.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова: організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

В своїх показах свідок ОСОБА_4 підтвердила вказану інформацію та вказала, що Білогородський сільський голова ОСОБА_5 виносячи на розгляд Білогородської сільської ради проект рішення про передачу в власність земельної ділянки з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107 для ведення особистого селянського господарства не пересвідчився, що вказана земельна ділянка відноситься до території вулиць і доріг та не може передаватися у приватну власність, а також не переконався, що межі вказаної земельної ділянки не погоджені з суміжними землекористувачами вчинив кримінальне правопорушення.

На даний час стало відомо, про те, що власник земельної ділянки дізнавшись, що подано заяви до правоохоронних органів, виставив на продаж земельну ділянки, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:008:0107 площею 0,15 Га, а тому існують ризики, він спробує продати земельну ділянки третім особам.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 272058815 від 27.08.2021 року земельна ділянка площею 0,15 га (кадастровий номер №3222482001:01:008:0107), належить на праві приватної власності відповідно до рішення Білогородської сільської ради Бучанського району XII сесії VIII скликання №381.2/25 від 09.07.2021 ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Наведеними доказами встановлено, що земельна ділянка, яка перебуває у власності третіх осіб, набута в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, тому з метою запобігання можливості відчуження земельної ділянки та з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт на майно.

Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У судове засідання прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 не з`явився. 28.08.2021 року на електронну адресу суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі, вимоги підтримує в повному обсязі.

Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.

У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42021112200000061 від 27.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: земельну ділянку 3222482001:01:008:0107 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2414009632224; цільове призначення: «для ведення особистого селянського господарства»; номер запису про право власності / довірчої власності: 43091593) площею 0,15га, яка належить на праві приватної власності відповідно до рішення Білогородської сільської ради Бучанського району XII сесії VIII скликання №381.2/25 від 09.07.2021 ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1