Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/156/21

Єдиний унікальний №733/201/21

Рішення

Іменем України

26 серпня 2021 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Литвиненко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради Чернігівської області, Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області та ПП «Гмирянське» про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай), вказуючи на те, що з 24 вересня 1992 року по 19 вересня 1997 року вона являлася членом КПСП «Червоний партизан» с. Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області та працювала в дитячому садку. Згідно протоколу № 1 від 25 лютого 2000 року КПСП «Червоний партизан» с. Гмирянка був реорганізований в СТОВ «Колос», яке в свою чергу реорганізовано шляхом приєднання до ПП «Гмирянське» с. Гмирянка (наказ № 53 від 31 жовтня 2012 року). В 1995-1996 р. при розпаюванні земель КПСП «Червоний партизан» вона помилково не була включена у список-додаток до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН № 000008 від 29 листопада 1995 року, виданого колишньому КСП «Червоний партизан» с. Гмирянка, хоча на час видачі вищевказаного державного акту на право колективної власності на землю КПСП «Червоний партизан» вона була членом даного КПСП, в зв`язку з чим не отримала сертифікат на право власності на земельну частку (пай). А тому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КПСП «Червоний партизан» с. Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області, виділивши її із земель, розташованих на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гмирянської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області).

В судове засідання позивачка не з`явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримала повністю.

Представник Ічнянської міської ради Чернігівської області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Представник Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі, надіславши відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник ПП «Гмирянське» в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.4 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України, Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства.

Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Стаття 1 вказаного Закону перелічені особи, які мають право на земельну частку (пай). Так, право на земельну частку (пай) мають в том числі: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Стаття 2 цього закону, визначає документи, що посвідчують право на земельну частку (пай). Так основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Відповідно до копії трудової книжки від 24 вересня 1992 року встановлено, що позивачка ОСОБА_1 дійсно була прийнята в члени КПСП «Червоний партизан» с. Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області, а 19 вересня 1997 року звільнена (а.с.6). Згідно архівної довідки Ічнянської районної державної адміністрації від 23 лютого 2021 року № 07-07/69 позивачка значиться прийнятою в члени КПСП «Червоний партизан» та на роботу в дитячий садок (протокол № 16 від 24 вересня 1992 року) (а.с.7). Тобто, остання з членів колгоспу не була виключена та залишалася нею в КПСП «Червоний партизан» с. Гмирянка на час видачі Державного акту на право колективної власності на землю.

Згідно протоколу № 1 від 15 грудня 1992 року колгосп «Червоний партизан» с. Гмирянка реорганізований у колективно-пайове сільськогосподарське підприємство «Червоний партизан»; у 2000 році КПСП «Червоний партизан» с. Гмирянка реорганізовано в СТОВ «Колос» с. Гмирянка на підставі протоколу № 1 від 25 лютого 2000 року; наказом № 53 від 31 жовтня 2012 року СТОВ «Колос» с. Гмирянка реорганізовано шляхом приєднання до ПП «Гмирянське» с. Гмирянка (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 1995 року КПСП "Червоний партизан" с. Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ЧН № 000008 (а.с.5).

Але на час видачі вищевказаного державного акту на право колективної власності на землю позивачка до списку членів КПСП «Червоний партизан», які мали право на земельну частку (пай), включена не була, отже і не отримувала відповідний сертифікат на право на земельну частку (пай).

Пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до положень п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Нормами Земельного кодексу України (прийнятого Верховною Радою УРСР 18.12.1990 року) встановлювався порядок обчислення середньої земельної частки (паю), коло осіб, які мають право на земельну частку (пай), порядок набуття у власність визначався Земельним кодексом України, у якому вказано, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно із ст. 6 ЗК України в редакції від 13.03.1992 року при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів, враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства , установи , організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 вищевказаного Закону є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

За правилами пункту а частини 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачка ОСОБА_1 до розпаювання земель колективної власності була прийнята до членів КПСП «Червоний партизан» с. Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області, де пропрацювала до 19 вересня 1997 року, при цьому на момент передачі землі у колективну власність у 1995 році та видачі 29 листопада 1995 державного акту на право колективної власності серії ЧН № 000008 вона добровільно не виходила та не була виключена з членів вищевказаного КПСП, в зв`язку з чим набула право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі відповідно до положеньЗакону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Керуючись ст. ст. 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 2, 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, Земельним кодексом України в редакції від 13 березня 1992 року, ст.ст. 1, 2, 3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Конституцією України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) в землях колективної власності КПСП " Червоний партизан» с. Гмирянка Ічнянського району Чернігівської області, яка знаходиться в адміністративних межах Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гмирянської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області) за рахунок земель, переданих з державної власності у комунальну власність Ічнянської міської ради Чернігівської області.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. В. Карапиш