ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/276/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ), від імені якої діє адвокат Щедров Олександр Ростиславович (далі - представник позивачки) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), у якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 17.12.2020 року № 213050008888;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 згідно абз. 1 п. "е" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", включивши до спеціального трудового стажу термін роботи з 01.09.1995 року по 15.11.1995 року на посаді заступника директора з наукової роботи Гімназії № 3 в місті Херсоні; термін роботи з 25.08.2010 р. по 26.08.2019 р. на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті; та термін роботи з 13.01.2019 року по 26.08.2019 року на посаді вчителя географії (за суміщенням) Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті.

II. Позиція позивачки та заперечення відповідача

Вказані вимоги представник позивачки обґрунтовує тим, що у грудні 2020 ОСОБА_1 звернулась до відділу обслуговування громадян № 9 управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, як працівнику освіти, на підставі абз. 1 п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте рішенням від 17.12.2020 № 213050008888 відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, вказуючи на відсутність необхідного спеціального стажу. Представник позивачки вказує, що органом пенсійного забезпечення не було враховано спеціальний педагогічний стаж, який дає право на отримання пенсії за вислугу років в періоди з 01.09.1995 по 15.11.1995 та з 25.08.2010 по 26.08.2019, оскільки робота за сумісництвом (суміщенням) права на пенсію за вислугу років не дає, а також, що заступник директора з наукової роботи та методист не містяться в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909. Зокрема, представник позивачки стверджує, що відмова відповідача у зарахуванні стажу роботи ОСОБА_1 вчителем географії за суміщенням посад є неправомірною, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що спеціальний трудовий стаж, який дає особі право на отримання пенсії за вислугу років має обчислюватися виключно за основним місцем роботи, а ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пов`язує нарахування пенсії з виконанням специфічної роботи. Крім того, за позицією представника позивачки є протиправною відмовою відповідача щодо не зарахування до спеціального стажу період роботи позивачки на посаді заступником директора з наукової роботи Гімназії № 3 в м. Херсоні та методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті, оскільки ці посади не передбачені розділом 1 "Освіта" Переліку закладів і установ освіти охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909. Проте, представник позивачки звертає увагу, що вказаний розділ цього Переліку містить посаду "заступник директора з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи", а тому відповідач з формальних підстав не включив до спеціального трудового стажу період роботи позивачки на посаді "заступника директора з наукової роботи", що фактично складає різницю у назві " заступник директора з наукової роботи", а не "заступник директора з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи". Щодо протиправної відмови відповідача у не зарахуванні до спеціального стажу період роботи позивачки на посаді методиста, то представник позивачки вказує, що Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000, посада методиста належить до категорії педагогічних працівників. Аналізуючи подібні правовідносини Верховний Суд в постанові від 14.11.2019 по справі №302/188/17-а зазначив, що для встановлення приналежності особи до педагогічного працівника, тобто працівника освіти необхідно також аналізувати спеціальне законодавства в тій чи іншій сфері освіти (професійно-технічна, загальна, вища - . прим). Більше того, в атестаційних листах ОСОБА_1 вказувався загальний стаж педагогічної діяльності (роботи за спеціальністю), зокрема в 2019 році - 31 рік; в 2014 - 26 років. Таким чином, заступник директора з наукової роботи Гімназії №3 в м. Херсоні та методист Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті відносяться до педагогічних працівників, тобто працівників освіти, а тому позивачка має право на пенсію за вислугу років при наявності відповідного педагогічного стажу роботи.

19.02.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що за записами трудової книжки та наданими документами спеціальний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугою років станом на 11.10.2017 (дата внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування") становив 21 рік 09 місяців 21 день. У грудні 2020 р. позивачка вдруге звернулась до Управління із заявою при призначення пенсії за вислугу років. Згідно наданої довідки Архіву управління освіти Херсонської міської ради по Фізико-технічного ліцею з 16.08.2000 по грудень 2018 року включно значиться ОСОБА_1 , вчитель, методист та вчитель географії за суміщенням (з 25.08.2010). Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 14.06.2002 № 02-1159сл-10 робота за сумісництвом права на пенсію за вислугу років не дає. Оскільки позивач не надала документів, які б підтверджували основну роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, спеціальний трудовий стаж залишився 21 рік 9 місяців 21 день, що не достатньо для призначення пенсії. При цьому, відповідач вказує, що посада заступника директора з наукової роботи та методиста Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909 від 04.11.1993) не передбачені. Враховуючи те, що позивач з 25.08.2010 по 26.08.2019 працювала на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті, то ця робота є основною, а тому підстав до зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію вислугу років роботи за сумісництвом на посаді вчителя географії немає. В результаті розгляду заяви позивача, ГУ ПФУ в Херсонській області прийнято рішення № 213050008888 від 17.12.2020, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно п. "е", ст 55 Закону № 1788 у зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи.

25.02.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій не заперечує, що термін роботи на посаді методиста та вчителя за суміщенням не додаються один до одного, оскільки робота йшла паралельно. Проте, на думку представника позивача, правомірним було б визнати будь-який з цих двох термінів, що підлягають зарахуванню до спеціального трудового стажу.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

14.12.2020 позивачка звернулась до Херсонського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до вимог п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до якої додала серед іншого, трудову книжку серії НОМЕР_1 , видану 15.08.1987 р., архівну довідку Архіву управління освіти Херсонської міської ради від 04.12.2020 р. № 10-14/П-1096 ( а.с. 35-36).

17.12.2020 протоколом ГУ ПФУ в Херсонській області № 213050008888 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788 у зв`язку з відсутністю права на пенсію, страховий стаж (повний) складає 37 років 11 місяців 24 дня, страховий стаж до 01.01.2004 р. складає 21 рік 6 місяців 28 днів, страховий стаж після 01.01.2004 складає 16 років 4 місяці 26 днів. ( а.с. 36).

22.12.2020 Управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Херсонській області листом за № 2100-0304-8/53805 повідомило ОСОБА_1 , що розглянувши документи призначення пенсії, як працівнику освіти, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", 17.12.2020 прийнято рішення № 213050008888, яким відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, який повинен складати не менше 26 років 6 місяців, обґрунтувавши тим, що за записами трудової книжки та наданими документами спеціальний стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017 становить 21 рік 9 місяців 21 день, у тому числі за періодами: з 15.08.1987 по 25.08.1988 - вчителем географії Подокалиніської середньої школи; з 26.08.1988 по 31.08.1995, з 16.11.1996 по 15.08.2000 - вчителем географії Херсонської середньої школи № 3; з 16.08.2000 по 24.08.2010 - вчителем географії фізико-технічного ліцею при Херсонському державному технічному університеті. За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.08.2019 р. про призначення пенсії за вислугу років відділом з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 06.09.2019 року прийнято рішення № 213050008888 про відмову їй у призначенні пенсії за вислугу років, оскільки посади заступника директора з наукової роботи та методиста не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909), а тому відсутні підстави для зарахування періодів роботи заступником директора з наукової роботи з 01.09.1995 по 16.11.1996 в Херсонській школі-гімназії № 3 та методистом з педагогічним навантаженням вчителя географії з 25.08.2010 по 10.10.2017 в Херсонському фізико-технічному ліцеї Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 вдруге звернулась до відділу обслуговування громадян № 9 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. Згідно із довідкою архіву управління освіти Херсонської міської ради Херсонської області від 04.12.2020 № 10-14/П-1097 в особових рахунках працівників Фізико-технічного ліцею з 16.08.2000 по грудень 2018 року (включно) значиться ОСОБА_1 , вчитель, методист та вчитель географії за суміщенням (з 25.08.2010). Проте, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 14.06.2002 № 02-1159сл-10 робота за сумісництвом права на пенсію за вислугу років не дає, а тому ОСОБА_1 не надала документів, які б підтверджували основну роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років, при цьому спеціальний стаж залишився 21 рік 9 місяців 21 день, що не достатньо для призначення пенсії. ( а.с. 222-223).

Не погодившись з таким рішенням відповідача позивачка звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV), зокрема, -

- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. ( абзац перший частини 4 ст. 24).

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. ( частина перша ст. 44);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. ( частина третя статі 44)

- документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. ( частина п`ята статті 45).

- страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також у судовому порядку. ( частина перша статі 105)

- до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII ( набрав чинності 11 жовтня 2017 року, далі - Закон України № 2148-VIII) мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. ( пункт 16 розділа XV "Прикінцеві положення" цього Закону);

- особам, які на день набрання чинності Законом України № 2148-VIII мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. (пункт 21 розділа XV "Прикінцеві положення" цього Закону)

Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII, (у редакції, що діяв на момент звернення позивача за призначенням пенсії) (далі - Закон України № 1788-XII), яким передбачено, зокрема,

- громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом ( частина 1 ст. 1 цього Закону);

- за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. ( стаття 2 цього Закону)

- звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. ( стаття 8 цього Закону);

- пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. ( стаття 51 цього Закону);

- право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55 ( абз. 8 частини 1 статті 52 цього Закону) ;

Приписи пункта "е" статті 55 Закону України № 1788-ХІІ (у редакції, що діяла до внесення змін законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року №213-VIII (далі - Закон України №213-VIII) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон України № 911-VIII) передбачали, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

У подальшому, з прийняттям Закону України № 213-VIII підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктами "д", "е", "ж" статті 55 Закону України №1788-ХІІ.

04 червня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення №2-р/2019, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункта "а" статті 54, статті 55 Закону України № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України № 213-VIII та № 911-VIII.

Єдиний суд конституційної юрисдикції України, приймаючи зазначене рішення, вказав, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об`єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов`язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

Внесення змін Законом України № 213-VIII до положень Закону України №1788-ХІІ в частині, зокрема, збільшення на п`ять років спеціального стажа роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років, здійснювалося, на переконання Конституційного Суду України, без урахування юридичної природи призначення пенсії за вислугу років, визначеної статтею 51 Закону України № 1788, а саме того, що вказана пенсія встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Дія статті 51 Закону України № 1788 поширюється на громадян, зайнятих на всіх без винятку роботах, вказаних у статтях 54, 55 цього Закону. Таким чином, зі змісту оспорюваних положень Закону України № 1788 випливає, що стан здоров`я усіх працівників, зайнятих на роботах, визначених пунктом "а" статті 54, пунктах "а", б", "в", "г", "д", "е", "є" та "ж" статті 55 цього Закону, через певний проміжок часу погіршується, у зв`язку з чим вони втрачають свою професійну працездатність або придатність до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Положення пункту "а" статті 54, статті 55 Закону України №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII щодо підвищення на п`ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.

Відтак, Конституційний Суд України визнав зміни, внесені до статті 55 Закону України № 1788-ХІІ законами України №213-VIII та №911-VIII - неконституційними.

Означені норми Закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №2-р/2019, тобто з 04 червня 2019 року.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1, у редакції чинній на момент звернення за призначенням пенсії), яким передбачено, зокрема,-

- звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. ( пункт 1.6 Порядку № 22-1);

- днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. ( пункт 1.7 Порядку № 22-1)

- орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). ( пункт 4.1. Порядку № 22-1);

- при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1)перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2)перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3)перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі. ( пункт 4.2. Порядку № 22-1)

- не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

VI. Оцінка суду

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що положення ст. 55 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII (який набрав чинності 01.04.2015 року) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VIII (який набрав чинності 01.01.2016 року) визнано не конституційними, тобто, такими, що з 04.06.2019 року втратили чинність, а тому при призначення пенсії за вислугою років органи Пенсійного фонду України повинні керуватись положеннями, що діяли до прийняття вищенаведених змін, а саме: станом на 31.03.2015 року.

Судом встановлено, що вирішальним у цій справі є питання наявності у позивачки спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років.

Згідно наявних у справі документів, на день звернення позивачки із заявою від 14.12.2020 про призначення пенсії за вислугу років до відповідача, пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Положенням статті 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. ( далі- Порядок № 637)

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до записів у трудовій книжці від 15.08.1987 серії НОМЕР_1 (а.с.23-28), ОСОБА_1 має такий трудовий стаж:

з 15.08.1987 по 24.08.1988 - на посаді вчителя географії Подо-Калинівської середньої школи Цюрупинського району Херсонської області;

з 25.08.1988 по 01.09.1995 - на посаді вчителя географії Херсонської середньої школи №3;

з 01.09.1995 по 15.11.1996 - на посаді заступника директора з наукової роботи Херсонської гімназії №3;

з 16.11.1996 по 14.08.2000 - на посаді вчителя географії Херсонської гімназії №3;

з 15.08.2000 по 24.08.2010 - на посаді вчителя географії Фізико-технічного ліцею при Херсонському державному технологічному університеті;

з 25.08.2010 по 26.08.2019 - на посаді методиста Фізико-технічного ліцею при Херсонському державному технологічному університеті. ( а.с. 23-28).

При цьому, з листа ГУ ПФУ в Херсонській області від 22.12.2020 № 2100-0304-8/53805, вбачається, що відповідач згідно вищевказаних записів трудової книжки ОСОБА_1 та наданих нею документів підтверджує, що спеціальний стаж, що дає їй право на призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017 становить 21 рік 9 місяців 21 день, у тому числі за періодами:

- з 15.08.1987 по 25.08.1988 - вчитель географії Подо-Калинівської середньої школи;

- з 26.08.1988 по 31.08.1995, з 16.11.1996 по 15.08.2000 - вчитель географії Херсонської середньої школи № 3;

- з 16.08.2000 по 24.08.2010 - вчитель географії фізико-технічного ліцею при Херсонському державному технічному університеті.

Відтак, спірним є питання віднесення до стажу, достатнього для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років на підставі п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зокрема,

- періоду роботи з 01.09.1995 року по 15.11.1995 року на посаді заступника директора з наукової роботи Гімназії № 3 в місті Херсоні

- періоду роботи з 25.08.2010 року по 26.08.2019 року на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті;

- періоду роботи з 13.01.2019 по 26.08.2019 - на посаді вчителя географії (за суміщенням) Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті.

Вирішуючи питання щодо законності підстав не включення відповідачем до спеціального стажу, що дає позивачці право на призначення пенсії за вислугу років, період її роботи з 01.09.1995 року по 15.11.1995 року на посаді заступника директора з наукової роботи Гімназії № 3 в місті Херсоні та з 25.08.2010 року по 26.08.2019 року на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті, суд враховує наступне.

Записами трудової книжки, копія якої наявна в матеріалах справи, підтверджується, що позивачка, в т.ч., у період з 01.09.1995 року по 15.11.1995 року працювала на посаді заступника директора з наукової роботи Гімназії № 3 в місті Херсоні; у період з 25.08.2010 року по 26.08.2019 року працювала на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті).

При цьому, підставою не врахування відповідачем до спеціального стажу вказані періоди роботи ОСОБА_1 є відсутність посад " заступник директора з наукової роботи" та " методист" у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 ( далі - Перелік № 909).

Згідно ст. 28 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 №1060-ХІІ (далі - Закон №1060-ХІІ, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону №1060-ХІІ, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується, зокрема, на організацію навчально-методичного забезпечення навчальних закладів, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

Статтею 19 Закону № 1060-ХІІ передбачено, що наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, Національна Академія наук України, Національна академія педагогічних наук, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, вищі навчальні заклади, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади післядипломної освіти, інші науково-методичні і методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими науковими організаціями. .

Пунктом 25 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі - Закон №2145-VIII) передбачено, що система освіти - сукупність складників освіти, рівнів і ступенів освіти, кваліфікацій, освітніх програм, стандартів освіти, ліцензійних умов, закладів освіти та інших суб`єктів освітньої діяльності, учасників освітнього процесу, органів управління у сфері освіти, а також нормативно-правових актів, що регулюють відносини між ними.

Згідно ч. 1 ст. 75 Закону №2145-VIII, наукове і методичне забезпечення освіти здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук України, органи із забезпечення якості освіти, центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, академічні, галузеві науково-дослідні інститути, заклади освіти, інші науково-методичні та методичні установи у взаємодії з відповідними підприємствами, творчими спілками, асоціаціями, товариствами, громадськими об`єднаннями, у тому числі фаховими організаціями (професійними асоціаціями), об`єднаннями роботодавців, незалежними установами оцінювання та забезпечення якості освіти.

Разом із цим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону №2145-VIII, робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, до яких, зокрема, віднесено посаду методиста та вихователя-методиста.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 затверджено Схему тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій, відповідно до якої посада методиста відноситься до переліку посад педагогічних працівників.

Отже, період роботи ОСОБА_1 у період з 25.08.2010 року по 26.08.2019 року на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті) має бути зараховано до спеціального стажу роботи за вислугу років, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, суд вказує, що розділом " Освіта " Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 (далі - Перелік № 909) передбачено, що у загальноосвітніх навчальних закладах передбачено такі посади, зокрема, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи.

Відтак, посада заступника директора у загальноосвітніх навчальних закладах відсутня у Переліку № 909. Крім того, вказана посада не передбачена серед переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963.

З огляду на вказане, суд не вбачає законних підстав для врахування до спеціального стажу період роботи ОСОБА_1 , на посаді заступника директора з наукової роботи Гімназії №3 в місті Херсоні з 01.09.1995 року по 15.11.1995 року.

Вирішуючи питання щодо законності підстав не включення відповідачем до спеціального стажу, що дає позивачці право на призначення пенсії за вислугу років, період її роботи з 13.01.2019 по 26.08.2019 на посаді вчителя географії (за суміщенням) Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті, суд враховує наступне.

Як встановлено судом, підставою для неврахування вказаного періоду роботи позивачки до спеціального стажу є те, що за вказаним Переліком № 909 визначено, що основною умовою призначення пенсії за вислугу років є те, що зайнятість на зазначених у Переліку посадах має бути за основним місцем роботи, а не за сумісництвом.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 №78 затверджено Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти (далі - Порядок № 78).

У пункті 4 Порядку №78 зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій (далі - підприємство), які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота. Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Отже, основною умовою зарахування стажу роботи за сумісництвом педагогічного працівника до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, є підтвердження того факту, що обсяг викладацької роботи за сумісництвом педагогічного працівника складає не менше ніж 180 годин на рік, або не менше ніж 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).

Тобто, для зарахування стажу роботи за сумісництвом педагогічного працівника до стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років достатньо однієї з вказаних обставин: або факт викладацької роботи за сумісництвом педагогічного працівника не менше ніж 180 годин на рік, або факт викладацької роботи за сумісництвом педагогічного працівника не менше ніж 0,25 посадового окладу.

При розгляді даного спірного питання, суд враховує правовий висновок Великої палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (справа №876/5312/17, провадження №11-860апп18) згідно якого "сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245). Тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки. У пункті 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78 зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій (далі - підприємство), які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно довідки Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради № 276 від 10.12.2020 року про підтвердження виконання роботи, за яку передбачається призначення пенсії за вислугою років, ОСОБА_1 з 01.01.2019 по 26.08.2019 перебувала на посаді методиста з навчальної роботи та вчителем географії за суміщенням на підставі наказу № 98-к від 01.09.2018., постійно мала у вказаний період 12 годин/тиждень згідно тарифікаційного списку та 5 годин/тиждень по заміні вакантних годин з даного предмета. Аналогічне додаткове навантаження у 5 годин/тиждень по заміні вакантних годин з даного предмета позивачка мала і у період з 01.09.2010 по 31.12.2018.

Згідно довідки Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради № 157 від 14.06.2019 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працювала повний робочий день у Херсонському фізико-технічному ліцеї Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті і виконувала роботу вчителя географії з 01.09.2010 по 26.08.2019 включно, мала постійне педагогічне навантаження вчителя географії за суміщенням в обсязі не меншому ніж 16-17 годин/тиждень, що відображено в наказах по ліцею, тарифікаційних списках, атестаційних листах, табелях обліку робочого часу та картках-довідках про нарахування оплати за роботу вчителем, що складає більше 80% робочого часу вчителя з повним робочим днем (18 годин/тиждень) і є підставою для зарахування цього періоду роботи для призначення пенсії за вислугу років.

Враховуючі, що у вказаний період позивачка виконувала роботу вчителя географії Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті за суміщенням в обсязі 12 годин/тиждень, що в свою чергу не меншим за 180 годин на рік, які визначені Порядком № 78, тому суд приходить до висновку, що період роботи позивача з 13.01.2019 по 26.08.2019 на посаді вчителя географії (за суміщенням) Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті підлягає зарахуванню стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За таких обставин, суд дійшов висновку, що не зарахування ГУ ПФУ в Херсонській області до спеціального трудового стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи позивачки з 25.08.2010 р. по 26.08.2019 р. на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті та з 13.01.2019 року по 26.08.2019 року на посаді вчителя географії (за суміщенням) Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті не відповідає вищевказаним нормам права та судовій практики, а тому є протиправним.

Вказане свідчить про передчасність висновку відповідача про відсутність спеціального страхового стажу у позивачки та відмову у призначенні пенсії за віком, а тому, суд визнає протиправним та скасовує рішення ГУ ПФУ в Херсонській області, оформлене протоколом від 17.12.2020 № 213050008888, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788 у зв`язку з відсутністю права на пенсію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не розглядав зміст поданих представником позивача документів (довідок, наказів, табелів обліку використання робочого часу, атестаційні листи тощо) по суті порушеного перед ним питання, а фактично відмовив у зв`язку з відсутністю спеціального стажу роботи, безпідставно не прийнявши до уваги уточнюючи довідки, а тому суд доходить висновку про те, що відповідач не виконав свої дискреційні повноваження в цій частині - не дослідив документи по своїй суті та не надав їй відповідну оцінку, зокрема, чи відповідають вони чинному законодавству щодо змісту - наявної в ній інформації, чи достатньо такої інформації для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788.

Частиною 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Відтак, зобов`язання відповідача призначити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 згідно абз. 1 п. "е" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", буде втручанням у дискреційні повноваження ГУ ПФУ в Херсонській області, з огляду на що такі вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2020 про призначення пенсії за вислугою років та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

VII. Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах відповідач передчасно відмовив у призначенні пенсії позивачці, що зумовлює необхідність повторного розгляду її заяви від 14.12.2020 р. про призначення пенсії за вислугу років згідно абз. 1 п. "е" ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується платіжним документом № 34989925-1 від 26.01.2021 р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вказує, оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,33 грн. ( 2/3 задоволених вимог) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження: 73005 м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання незаконним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, оформлене протоколом від 17.12.2020 року № 213050008888.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, ОСОБА_1 періоди роботи з 25.08.2010 р. по 26.08.2019 р. на посаді методиста Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті; з 13.01.2019 року по 26.08.2019 року на посаді вчителя географії (за суміщенням) Херсонського фізико-технічного ліцею Херсонської міської ради при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2020 про призначення пенсії за вислугою років та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження: 73005 м. Херсон, вул. 28 Армії, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,33 гривень ( шістсот п`ять гривень 33 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 112010200