Номер провадження: 22-ц/813/8430/21
Номер справи місцевого суду: 509/84/14-ц
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.
Доповідач Погорєлова С. О.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
12.08.2021 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П
розглянувши питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерноготовариства «РайффайзенБанк Аваль» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
встановила:
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, 30 квітня 2021 року представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» подав до суду апеляційну скаргу в якій просив рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею-доповідачем було обрано Артеменко І.А.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року (головуючий суддя Артеменко І.А.) апеляційну скаргу представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» залишено без руху, з підстав необхідності надати до апеляційного суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням підстав пропуску такого строку та доплати судового збору. Апелянту надано строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали суду.
Ухвала апеляційного суду від 26 травня 2021 року мотивована тим, що апелянт подав апеляційну скаргу на рішення суду поза межами встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, а саме 25 лютого 2014 року було виготовлено повний текст оскаржуваного рішення, 31 квітня 2021 року апелянт направив засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу. Крім того апеляційним судом було звернуто увагу апелянта на те, що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» було отримано копію оскаржуваного рішення 10 вересня 2019 року за адресою: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 53, як і указано в поданій ним заяві про видачу рішення від 27 серпня 2019 року.
На підставі рішення зборів суддів Одеського апеляційного суду від 14 червня 2021 року суддя Артеменко І.А. змінив спеціалізацію та був включений до складу судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду.
У зв`язку з чим та керуючись Положенням про АСДС, здійснено повторний автоматизований розподіл цивільної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддям головуючим суддею по справі визначено суддю Погорєлову С.О.
20 липня 2021 року від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, які викладені в ухвалі Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року, в якій апелянт просить поновити процесуальний строк на подання до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, проте, не обґрунтовує підстави пропуску такого строку. Також до заяви приєднано квитанцію про доплату судового збору.
Ознайомившись з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За приписами ч. 1 ст. 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення..
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частинами 3 ст. 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Слід зазначити, що поважними причинами пропущення строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд враховує, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення.
За положеннями статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечило б рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Із практики ЄСПЛ також випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У § § 46, 47 рішення ЄСПЛ від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, § § 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
27.08.2019 року на адресу Овідіопольського районного суду Одеської області від АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява про видачу копії рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року, в якій заявник просив надіслати зазначене рішення на поштову адресу, а саме:73003, м. Херсон, вул. Ушакова, 53. Згідно супровідного листа 28 серпня 2019 року Овідіопольським районним судом на адресу АТ «Райффайзен Банк Аваль» було направлено копію рішення. Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 10 вересня 2019 року Банком було отримано рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року.
30 квітня 2021 року представник АТ «Райффайзен Банк Аваль» подав до суду апеляційну скаргу в якій просив рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, також просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що фактично з оскаржуваним рішенням був ознайомлений 26 квітня 2021 року з ЄДРСР.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційну скаргу представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» залишено без руху, з підстав необхідності надання до апеляційного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням підстав пропуску такого строку та доплати судового збору.
20 липня 2021 року від представника АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій апелянт просить поновити процесуальний строк проте, не обґрунтовує підстави його пропуску.
Також апелянт не вказав про причини та труднощі, що унеможливили або суттєво ускладнили можливість оскаржити судове рішення у строк, передбачений ст. 354 ЦПК України, з моменту отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення первісної апеляційної скарги на рішення суду.
У зв`язку з чим, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження суду визнаються апеляційним судом неповажними. Інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянтом не зазначено.
Таким чином, оскільки, апелянт в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не навів поважних підстав пропуску такого строку, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерноготовариства «РайффайзенБанк Аваль» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерноготовариства «РайффайзенБанк Аваль» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, для відома.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.
Головуючий суддя: С.О. Погорєлова
Судді: А.П. Заїкін
О.М. Таварткіладзе
