Справа №621/2500/21

Провадження №1-кс/621/684/21

УХВАЛА

іменем України

20 серпня 2021 року м. Зміїв

Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021221260000315 від 20.08.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ковалівка Купянського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 19.08.2021 до КНП «Змїївська ЦРЛ» було доставлено ОСОБА_7 із діагнозом: закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньо черепна кровотеча, у зв`язку із чим останній було проведено операцію лапаротомія, ревізію внутрішніх органів, дренування черевної частини.

Зі слів ОСОБА_7 тілесні ушкодження 15.08.2021 наніс під час сварки співмешканець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості за даним фактом 20.08.2021 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221260000315 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 15.08.2021, у вечірній час, в ході виниклої сварки, яка сталася в домоволодінні АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 наніс один удар монтировкою в область живота та спини співмешканки ОСОБА_7 , спричинивши тілесні ушкодження.

20.08.2021, у період часу із 04 год 15 хв до 05 год 10 хв було проведено огляд місця події домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході проведення якого біля вхідних дверей до літньої кухні на землі було виявлено металевий предмет продовгуватої форми, схожий на монтировку, загальною довжиною 62 см, який було оглянуто, сфотографовано та вилучено до відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який відноситься до категорії тяжких.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання потерпілої.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані письмові докази, слідчий суддя дійшов наступного:

Частиною 1, пунктом 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язуютьпідозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, оскільки об`єктивно зв`язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити данеправопорушення.

Слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, а також обставини, які характеризують особу підозрюваного, зокрема, не зважаючи на те, що судимість погашена, і цей факт факт на інші кримінально - правові наслідки, однак, за кримінологічною характеристикою підозрюваний ОСОБА_4 є особою, яка вчиняла раніше злочини, а отже, існує висока ймовірність скоєння повторних правопорушень.

Крім того, на спорстування аргументів підозрюваного про застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за одним місцем проживання з потерпілою, слідчим суддею враховуються ті факти та обставини, що кримінальне правопорушення, з яким зв`язують підозрюваного, вчинене ним в стані алкогольного сп`яніння, що не заперечував і сам підозрюваний, та за місцем проживання потерпілої. Міцних соціальних зв`язків, як то: постійне місце проживання, постійне місце роботи на території Чугуївського району Харківської області підозрюваний не має. Навпаки, він є одруженим та зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази на обгрунутвання клопотання, врахувавши доводи та аргументи підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.

Задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є одночасною відмовою у застосуванні більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183-184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят днів в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", тобто до 18 жовтня 2021 року, включно, без визначення застави.

Строк тримання під вартою рахувати з 20 серпня 2021 року.

Виконання ухвали доручити співробітникам відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУ НП в Харківській області та направити ОСОБА_4 до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено о 15 год 20 хв 20 серпня 2021 року.

Слідчий суддя: