-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 525/1561/18
Провадження № 1-кп/553/2/2021
У Х В А Л А
Іменем України
19.08.2021 року м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
з участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтави кримінальне провадження № 12018170120000257 по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , яке надійшло на підставі ухвали Полтавського апеляційного суду від 10.12.2018 року для розгляду по суті та передано з Великобагачанського районного суду Полтавської області у зв`язку зі зміною територіальної підсудності.
Прокурор в судовому засіданні звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 . В обґрунтування клопотання послалася на те, що строк дії запобіжного заходу закінчується, до його спливу судове провадження не може бути закінчене, оскільки не досліджені докази, не допитані свідки, обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному запобіжному заході відпала, відсутні. Вказує, що з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , що відноситься до категорії особливо тяжких, даних про особу обвинуваченого відсутність місця реєстрації та постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, постійних джерел доходу, є достатні та обґрунтовані підстави для продовження строку тримання під вартою з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в тому числі можливості вплинути на свідків у кримінальному провадженні, які не допитані, ухилитись від суду.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, посилаючись на його безпідставність, недоведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості застосування до ОСОБА_8 іншого більш м`якого запобіжного заходу.
Разом з цим, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобів контролю за адресою: АДРЕСА_1 , та покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. В обґрунтування клопотання послався на те, що обвинувачений ОСОБА_8 тривалий час утримується під вартою, обраний відносно нього 14.09.2018 року запобіжний захід у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався судом протягом майже трьох років з однакових типових підстав, що суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка вказує на те, що ризик втечі або уникнення правосуддя зменшується з часом, а для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини. Вказав, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав з 2016 року і до затримання однією родиною з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яка є власницею даного будинку. Зазначив, що ОСОБА_8 має низку захворювань, про які вже відомо суду з наявних у справі матеріалів, при цьому ухвала суду від 09.02.2021 року щодо проведення медичного огляду ОСОБА_8 на базі лікувальних закладів на даний час не виконана, що свідчить про те, що обвинувачений в умовах тримання під вартою не може отримати кваліфікованої медичної допомоги, чим порушується його право на охорону здоров`я та медичну допомогу, передбачене ст. 49 Конституції України та ст. 284 ЦК України.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника, наполягала на продовженні застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При вирішенні клопотань прокурора та захисника суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч.3ст.331КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Під час досудового розслідування ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14.09.2018 року відносно ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 13 листопада 2018 року, який був продовжений ухвалою Шишицького районного суду Полтавської області від 12.11.2018 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 08.01.2019 року, від 25.02.2019 року, від 18.04.2019 року, від 11.06.2019 року, від 05 вересня 2019 року, від 22 жовтня 2019 року, від 04.12.2019 року, від 28.01.2020 року, від 17.03.2020 року, від 07.05.2020 року, від 23.06.2020 року, від 12.08.2020 року, від 02.10.2020 року, від 10.11.2020 року, від 18.12.2020 року, від 09.02.2021 року, від 30.03.2021 року, від 13.05.2021 року та від 24.06.2021 року.
Відповідно дост.177КПКУкраїни метоюзастосування запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.
Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який не працює та не має постійного джерела доходу, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, не має зареєстрованого місця проживання, до затримання періодично змінював своє місце перебування та проживання, вчинив ряд злочинів в різних містах України і відносно нього є нерозглянуті кримінальні провадження в інших судах. Відтак з урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України, за один з яких передбачене покарання на строк до 15 років позбавлення волі, тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі доведення винуватості, його віку, репутації, майнового стану, оцінюючи в сукупності наведені вище обставини, на переконання колегії суддів, обґрунтованими є доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що перебуваючи на волі він може усвідомлюючи невідворотність покарання в разі доведення винуватості - здійснити спробу переховуватися від суду, вплинути на свідків у кримінальному провадженні, які не допитані.
Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції не свідчить про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованого діяння і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реазілації ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Оцінюючи доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_6 , наведені в обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу відносно підзахисного, в тому числі посилання на те, що він не має наміру ухилятись від суду, не має можливості та підстав впливати на свідків, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказані обставини, якими захисник обґрунтовує клопотання, як власне і посилання на існування у обвинуваченого можливості постійно проживати за адресою: АДРЕСА_1 , в будинку, який належить ОСОБА_10 з письмової згоди на це останньої, не можуть бути визнані такими, що є підставою для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший більш м`який, позаяк ці обставини не спростовують факт існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідністю запобігання яким прокурор обґрунтовує клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Об`єктивних даних, які свідчать про зміну та виникнення нових обставин, що істотно впливають на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та можуть стати підставою для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом в ході судового засідання не встановлено.
Медичні документи, що містяться в матеріалах справи, свідчать про наявність у обвинуваченого ряду захворювань.
Згідно даних, викладених у довідці від 28.04.2021 року спільного огляду ОСОБА_8 комісією лікарів КП "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" та лікарем КП "Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради", наданої на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 09.02.2021 року про проведення медичного огляду обвинуваченого, у нього виявлений ряд захворювань, проте визначено, що загальний стан хворого задовільний.
Разом з тим, об`єктивних даних на підтвердження того, що стан здоров`я ОСОБА_11 перешкоджає його утриманню під вартою в умовах ДУ "Полтавська установа виконання покарань № 23", як і доказів того, що йому в умовах утримання в місцях попереднього ув`язнення не може бути надана належна медична допомога, не встановлено.
З урахуваннямвищенаведеного,з метоюзабезпечення виконанняобвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, задля забезпечення оперативного, повного та об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для подальшого застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, а також те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 та його продовженні під час судового розгляду справи, не зникли, а застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, є неможливим, оскільки не здатне запобігти можливості ухилитись від суду, вплинути на свідків у даному кримінальному провадженні, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора, наявність підстав, передбачених ч. 3 ст. 331 КПК України, та оскільки судовий розгляд справи не закінчений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи в розумні строки, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів.
Керуючись ст.331 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, починаючи з 09 год. 20 хв. 19 серпня 2021 року по 09 год. 20 хв. 17 жовтня 2021 року включно.
Ухваламоже бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
скопійовано
-
скопійовано
-
