Справа № 376/944/18

2/357/715/21

Категорія 75

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2021 рокуБілоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В., при секретарі - Бутова Ю.В., Чайка О.В., Вангородська О.С., Бондаренко Н.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, Управління соціального захисту населення Сквирської РДА Київської області, про скасування акту (Форма Н-5) щодо проведення розслідування нещасного випадку, скасування акту (Форма Н-1) щодо нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, зобов`язання проведення повторного розслідування нещасного випадку та складення актів за формами Н-1 та Н-5,-

В С Т А Н О В И В :

14.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи тим, що 22.05.2015 року він був прийнятий на роботу в ТОВ «Фабрика бакалійних продуктів» на посаду слюсаря-ремонтника. У період з 2015 року по квітень 2016 року на підприємстві більше року велися роботи у новому цеху по фасуванню круп (встановлення лінії по переробці зеленої гречки і лінії по переробці проса). Працівники здійснювали демонтаж (вирізання) старого обладнання і міняли його на інше, після чого відбувся запуск даного цеху. Дрібні несправності ліквідовувалися в процесі експлуатації. Запуск цеху відбувався з численними порушеннями техніки безпеки, а саме: підлога на всіх поверхах приміщення була у горбах, вибоїнах, монтажні отвори зі знятого старого обладнання були просто закриті старими дошками та щитами, пожежні гідранти і пожежна сигналізація відсутні. Даний цех не був введений в експлуатацію. Зміни в технологічну схему і конструктивні зміни обладнання проводилися в процесі роботи обладнання, але ніхто з відповідальних осіб на це не звертав уваги. Так і трапилося з гвинтовим шнеком, який на час запуску цеху знаходився на другому поверсі, на технологічній площадці для обладнання, на висоті двох метрів від підлоги. Кнопка «Пуск-Стоп» знаходилась на стіні другого поверху біля пультової -електрощитової з усім електрообладнанням під напругою 380 В (автоматичні вимикачі, теплові реле і інше), а збоку встановлений саморобний пульт керування для запуску і зупинки обладнання. Все це знаходилось в одному приміщенні. Після декількох невдалих запусків (не можна було досягти потрапляння проса після розсіву в бункер на другому поверсі), технологом було прийняте рішення про перенесення гвинтового шнека з другого поверху на третій поверх з внесенням змін в його конструкцію. А саме: в зв`язку з тим, що його довжина була велика, технологом було прийняте рішення про розрізання витків шнека приблизно посередині і врізання випускного отвору під цим місцем, що і було зроблено. Так, як довжини силового електрокабеля для підключення шнека вистачало, то кнопка «Пуск-Стоп» залишилась на другому поверсі. Обладнання працювало до 01.02.2017 року. 01.02.2017 року приблизно 08.00 годині ранку він разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримали наряд від інженера з техніки безпеки ОСОБА_4 і приступили до роботи. Обійшовши шнек зліва, він підійшов до другої секції розсіву, взяв пробу з одного пробовідбірника, потім з другого, що передбачено технологічною схемою. По закінченню робіт він почав рухатись до виходу з цеху, розвертаючись і одночасно роблячи крок вперед права нога попала в один з отворів діаметром приблизно 140 мм, залишених після зрізання труб зерно проводів і під дією ваги тіла почав падати вперед, інстинктивно витягуючи руки вперед. Так, як кришка шнека тільки була накрита (під розсівом була наживлена на один болт), то при падінні він збив кришку правою рукою, а ліва рука попала в шнек в місці розрізу витків. Одягнений він був у фуфайку, у якій рукава не застібалися, конструкція фуфайки це не передбачала. При падінні на шнек відбувся захват гострим кінцем витка рукава фуфайки і руку затягнуло далі в шнек між витки. Внаслідок дії шнека він отримав травму у вигляді консолідуючого перелому н/з обох кісток лівого передпліччя, множинні рубцеві деформації лівого передпліччя, комбіновану контрактуру пальців кисті та лівого променево-зап`ястного суглобу з порушенням хвату кисті, вторинну полінейропатію лівої верхньої кінцівки з переважним ураженням ліктьового та серединного нерву з помірно вираженим парезом лівої кисті з порушенням функції лівої верхньої кінцівки. Рішенням Обласної МСЕК №2 від 05.09.2017 року йому було встановлено другу групу інвалідності. Права потерпілого від нещасного випадку на виробництві, передбачені пунктом 11 «Порядку проведення розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232 йому були роз`яснені під розписку тільки 10 лютого 2017 року, тобто після проведення розслідування нещасного випадку і складання актів форми Н-1, Н-5. Він стверджує, що підписав чистий бланк протоколу опитування потерпілого в Київській обласній лікарні, який йому надав голова комісії ОСОБА_4 і представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Сквирському районі ОСОБА_5 , скориставшись тим, що позивач був у важкому стані і не міг критично оцінити ситуацію. Також, стверджує, що під час зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 озвучили свою версію нещасного випадку, яку згодом виклали в Акті форми Н-1: самовільне зняття позивачем огородження шнека, пошуки уявного предмета в шнеку під час його роботи, внаслідок чого ліва рука через замотування не застібнутого рукава фуфайки попала під шнек, в результаті чого отримана травма. Відповідач інформацію про нещасний випадок до прокуратури і поліції не надіслав. 03.02.2017 року наказом №12 ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» була утворена комісія у складі: ОСОБА_4 - інженера з охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів»; ОСОБА_5 - страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Сквирському районі Київської області; ОСОБА_7 - начальника відділу з питань праці Управління соціального захисту населення Сквирської РДА; ОСОБА_9 - адміністратора складу готової продукції уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів». Вищевказаною комісією був складений: акт (Форма Н-5) про проведення розслідування (спеціальногорозслідування) нещасного випадку (аварії),що стався 01 лютого 2017 року о 08 годині 30 хвилин у ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів»; акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (Форма-Н-1), що стався 01 лютого 2017 року о 08 годині 30 хвилин у ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів». Акти затверджені директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» В.Борисовою. Однак, відповідачем при створенні комісії і проведенні розслідування нещасного випадку, при складанні актів форми Н-1 і Н-5 не дотримано вимоги діючого законодавства: до складу комісії не включено представника підприємства (п.п.2) п.10 Порядку розслідування; акти форми Н-1 і Н-5 затверджені не директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», а іншою особою, про що свідчить значок «/» перед підписом керівника товариства (п.17 Порядку розслідування); не обстежене місце настання нещасного випадку, а вказана інформація про стан підлоги не відповідає фактичним даним (п.14 Порядку розслідування); не визначена відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; не дана відповідна оцінка технологічному процесу і стану шнека; у акті форми Н-1 відсутня інформація про прийняття та введення в експлуатацію виробництва у товаристві, у т.ч. прийняття та введення в експлуатацію фасувального цеху, дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони праці (ст.155 КЗпП України); не вивчена первинна медична документація (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); не оглянута фуфайка позивача на предмет застібання рукава; фактичні обставини і причини настання нещасного випадку комісією приховані; порушено права позивача через свого представника приймати участь у роботі комісії, а саме: голова комісії до початку роботи комісії письмово не поінформував його або його представника про права, а саме: з початку роботи комісії брати участь у її роботі та не запросив до співпраці. За таких умов Акти форми Н-1 і Н-5 підлягають безумовному скасуванню. Тому, просив скасувати акт від 07.02.2017 року (Форма Н-5) проведення розслідування (спеціального розслідування)нещасного випадку (аварії), що стався 01.02.2017 року о 08 годині 30 хвилин у ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (Форма Н-1), що стався 01.02.2017 року о 08 годині 30 хвилин у ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», зобов`язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 01.02.2017 року о 08 годині 30 хвилин, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав травму, в іншому складі комісії та скласти акти за формами Н-1, Н-5 та стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

17.05.2018 року суддею Сквирського районного суду Київської області Ярошенко С.М. було відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

08.06.2018 року представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області надала до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначила, що згідно з п.п. 2 п. 3 ст. 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», страхові експерти з охорони праці мають право у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Повідомлення про нещасний випадок, який стався 01.02.2017 з ОСОБА_1 , надійшло від роботодавця на паперовому носії до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Сквирському районі Київської області 01.02.2017 року. Оскільки даний нещасний випадок спричинив тяжкі наслідки, роботодавець згідно з п.37 Порядку повідомив про нього також територіальний орган Держпраці за місцезнаходженням підприємства. У зв`язку з тим, що територіальний орган Держпраці протягом доби (до 02.02.2017 включно) не прийняв рішення про проведення спеціального розслідування нещасного випадку (згідно з п.36 Порядку) роботодавець утворив комісію з розслідування своїм наказом від 03.02.2017 року. Опитування потерпілого ОСОБА_1 проводилося 02.02.2017 року в Київській обласній лікарні інженером з охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» ОСОБА_4 у присутності страхового експерта з охорони праці ОСОБА_5 (протокол опитування підписаний з одного боку ОСОБА_4 та з іншого ОСОБА_1 ). Згідно з п.33 Порядку, контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків здійснює виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. Згідно з п.21 Порядку, примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом), примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву. Відповідно до зазначеного в п. 19 Порядку, Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок, надсилаються роботодавцем лише примірники затверджених актів за формою Н-5 і Н-1. Згідно з п.14 Порядку, комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення «визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці». Зазначити стан об`єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів перед нещасним випадком (аварією) та зробити висновок про їх відповідність нормативним вимогам, комісія зобов`язана в акті за формою Н-5 згідно з додатком 3 до Порядку, який складається за результатами розслідування нещасного випадку. В акті за формою Н-5, затвердженому 08.02.2017 року в розділі 2. «Характеристика підприємства, об`єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)» та в розділі 3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок (сталася аварія)», відсутня інформація про відповідність умов праці потерпілого вимогам законодавства про охорону праці. Щодо шнекового конвеєра для транспортування зерна, експлуатація (наладка роботи) якого призвела до нещасного випадку, в акті комісією зроблено висновок, що «конструкція шнека знаходилася у технічно справному стані» і що «до настання нещасного випадку шнек для подачі зерна від розсіву на пневмостіл відповідав всім нормативним вимогам з охорони праці». На виконання цих вимог комісія зобов`язана з`ясувати стан об`єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів перед нещасним випадком та зробити висновок про їх відповідність нормативним вимогам. З огляду на те, що в акті за формою Н-5 є висновок комісії про те, що «конструкція шнека знаходилася у технічно справному стані» і що «до настання нещасного випадку шнек для подачі зерна від розсіву на пневмостіл відповідав всім нормативним вимогам з охорони праці», можна припускати, що експлуатаційна документація на гвинтовий (шнековий) конвеєр комісією аналізувалась. По даному нещасному випадку технічна експертиза стану гвинтового (шнекового) конвеєра щодо його відповідності вимогам охорони праці експертною організацією не проводилася. Комісія не приймала рішення щодо необхідності проведення технічної експертизи з цього питання. Зазначене є правом комісії а не обов`язком. Крім того, якщо мова йде про виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, то роботодавець відповідно до вимог ст.21 Закону України «Про охорону праці» повинен одержати від повідний дозвіл, який видається на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового суб`єкта господарювання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. В акті Н-5 комісія з розслідування, характеризуючи підприємство, дільницю, де стався нещасний випадок, не зазначила наявність чи необхідність отримання суб`єктом господарювання того чи іншого дозволу Держпраці України чи його територіального органу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. В Положенні про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затвердженого постановою правління Фонду від20.12.2011 №63 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №66/20379 від 18.01.2012, до переліку питань, що розглядаються страховими експертами під час перевірок суб`єктів господарювання, не включено розгляд питання щодо дозволів, які повинен мати суб`єкт господарювання для ведення господарської діяльності, зокрема щодо переробки круп. Про пред`явлення комісії зазначених дозволів в акті розслідування за формою Н-5 інформація відсутня. Потерпілий ознайомлений під розпис з Інструкцією з охорони праці №48 для слюсаря-ремонтника, затвердженої наказом від 25.01.2016 №3. Вперше працівник був ознайомлений з інструкцією 22.05.2015 під час проходження первинного інструктажу з охорони праці, про що є відмітка в журналі реєстрації інструктажів на робочому місці. Комісією складені протокол огляду та ескіз місця, де стався нещасний випадок, проведено фотографування. Зазначені документи є у матеріалах розслідування, які згідно з Порядком зберігаються на підприємстві 45 років. Вважають, що розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1 проведено комісією з додержанням вимог Порядку, проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 року № 1232 , просимо відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

11.06.2018 року представник відповідачаТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», адвокат Панченко І.В., подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що 01.02.2017 року з працівником відповідача ОСОБА_1 на території Товариства стався нещасний випадок з тяжкими наслідками. Відповідач згідно п. 10 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 склав повідомлення про нещасний випадок від 01.02.2017 року та належним чином повідомив органи, згідно вказаного пункту. Згідно п. 36 Порядку та п. 6 «Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості» затвердженого Наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370 за відсутності, протягом доби, прийнятого рішення територіального органу Держпраці про проведення спеціального розслідування нещасного випадку, розслідування проводиться роботодавцем або Фондом за місцем настання нещасного випадку згідно п 3-32 цього Порядку. Відповідно до п.п. 2 п. 10 Порядку відповідачем на підставі наказу від 03.02.2017 року №12 утворено комісію з розслідування нещасного випадку, який стався на виробництві. В наказі вказано, що комісія повинна провести протягом трьох робочих днів розслідування нещасного випадку, що стався 01.02.2017 року. Комісією на підставі п. 14 Порядку виконано всі покладені на неї обов`язки та складено Акт за формою Н-5 (про проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався 01.02.2017 року у Товаристві) від 07.02.2017 року (надалі Акт форми Н-5) та Акт № 1 (про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом) (надалі Акт форми Н-1) у встановленій Порядком кількості примірників.Згідно п. 4 Акту за форми Н-5 основною причиною настання нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 є: порушення вимог інструкції з охорони праці (код 24.2 з Додатку 4 Порядку), а саме: працівник повинен при проведенні робіт з налагодження, обслуговування, технічного огляду обладнання круп`яного виробництва не працювати без огороджень і не проводити налагоджувань при включеному електродвигуні. Порушення вимог п. 2.4, п. 3.4 та п. 3.6 робочої інструкції № 48 затвердженої наказом директора відповідача № 3 від 25.01.2016 року. Супутня причина: невиконання посадових обов`язків (код 24.1 з Додатку 4 Порядку), а саме: не контролюється додержання працюючими правил і норм охорони праці, виробничої І трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку. Порушення вимог П. 2.8 посадової інструкції начальника фасувального цеху затвердженої наказом директора відповідача №3 від 25.01.2016 року. В зв`язку з тим, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався під час виконання трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, то він встановлюється, як обставина, за якої настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасних випадків на виробництві (п. 15 та Додаток 6 Порядку), що відповідає висновкам комісії в Актах форми Н-5, Н-1. Тому, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ОСОБА_1 нарахована компенсація у розмірі 30 118,36 грн. та 281,48 грн. за рахунок Товариства. Вказана сума виплачена потерпілому з вирахуванням обов`язкових платежів. Звертаючи увагу на те, що робота комісії, розслідування та складені документи стосовно нещасного випадку, який стався на виробництві відповідача з ОСОБА_1 01.02.2017 року з вини позивача (порушення вимог інструкції з охорони праці), проведено у відповідності до Порядку. Оскаржувані документи, а саме Акти форми Н-5, Н-1 тільки підтверджують факт настання нещасного випадку з подальшою виплатою грошових компенсацій. Тому, просив у задоволенні позову відмовити.

18.10.2018 року розпорядженням керівника апарату Сквирського районного суду Київської області № 63 від 18.10.2018 року, щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ, у зв`язку із закінченням повноважень судді Ярошенко С.М., справу за результатами автоматизованого розподілу документообігу передано на розгляд судді Клочко В.М.

22.10.2018 року суддею Сквирського районного суду Київської області Клочко В.М. було прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

20.12.2018 року суддею Сквирського районного суду Київської області Клочко В.М. було закрито підготовче провадження.

10.06.2019 року Сквирським районним судом Київської області було задоволено заяву про самовідвід судді Клочка В.М., в зв`язку з чим справу 11.06.2019 року було передано до іншого складу суду.

14.06.2019 року суддею Сквирського районного суду Київської області Віговським С.І. було прийнято справу до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.09.2019 року Сквирським районним судом Київської області було задоволено заяву представника позивача, про відвід судді Віговського С.І., в зв`язку з чим справу 09.10.2019 року на підставі розпорядження голови Сквирського районного суду Київської області від 17.09.2019 року було передано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, як найбільш територіально наближеного.

22.10.2019 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та 23.10.2019 року справу передано до провадження судді Бондаренко О.В.

28.10.2019 року постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження та призначення підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження.

22.01.2020 року судом постановлено ухвалу про витребування у ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» доказів у справі.

22.01.2020 року та 15.07.2020 року постановлено ухвали про виклик та допит свідків: ОСОБА_8 - завідувача лабораторією у ТОВ Фабрика бакалейних продуктів», ОСОБА_9 - адміністратора складу готової продукції ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», ОСОБА_10 - директора ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», ОСОБА_4 - інженера з охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», ОСОБА_5 - працівника Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Київській області, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ..

27.02.2020 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», адвокат Панченко І.В., на виконання вимог ухвали суду від 22.01.2020 року про витребування документів, подав до суду витребувані документи (а.с. Т. 2 а.с. 137-243, Т. 3 а.с. 1-63), зокрема, матеріали розслідування нещасного випадку, що стався 01.02.2017 року о 08:30 год з слюсарем-ремонтником ОСОБА_1

15.07.2020 року судом постановлено ухвалу про зобов`язання Управління соціального захисту населення Сквирської РДА Київської області надати до суду та направити позивачу письмову заяву свідка з відповідями на запитання позивача поставлені у заяві по суті справи (позовна заява та заява від 15.07.2020 року).

29.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача, адвокат Химчук Володимир Леонідович, у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити вимоги ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Панченко І.В., у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, Савчук Л.М.,у судовому засіданні зазначила, що покладається на розсуд суду при вирішенні спору та зазначила, що акти складені в межах законодавства, все робили для того, щоб людину вилікувати за рахунок Фонду (виплата фонду на лікування в розмірі 77911,18 грн.) та для фонду головне, чи пов`язане каліцтво із виробництвом чи ні, адже всі виплати були здійснені на підставі акту Н-1 протягом року, тому, фонд не вбачає необхідності скасування даного акту. Також, зазначила, що до справи подано заяву свідка за підписом в/о відділення ОСОБА_16 на поставлені позивачем у позовній заяві питання. Крім того, представник третьої особи, адвокат Горбоконь В.Ю. 20.07.2020 року та 29.10.2020 року подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника управління, в якому зазначив, що позиція управління у даній справі наведена в заяві свідка, наявної в матеріалах справи, яку просив врахувати при вирішенні справи.

Третя особа: Управління соціального захисту населення Сквирської РДА Київської області, 22.01.2020 року подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника управління, за наявними в матеріалах справи документами. Також, 30.07.2020 року та 25.09.2020 року до суду подано заяви свідка на поставлені позивачем у позовній заяві питання.

Суд, заслухавши учасників справи, покази свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.05.2015 року був прийнятий на роботу ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» на посаду слюсаря-ремонтника та 18.10.2017 року звільнений за власним бажанням, у зв`язку зі станом здоров`я, що підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с. 17-23, Т. 3 а.с. 1-15).

Встановлено, що 01.02.2017 року приблизно о 08:00 годині ранку з позивачем - ОСОБА_1 на території ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав тяжкі травми лівої руки, а саме консолідуючі переломи н/з обох кісток лівого передпліччя, множинні рубцеві деформації лівого передпліччя, як наслідок комбіновану контрактуру пальців кисті та лівого променево-зап`ястного суглобу з порушенням хвату кисті, вторинну полінейропатію лівої верхньої кінцівки з переважним ураженням ліктьового та серединного нерву з помірно вираженим парезом лівої кисті, з порушенням функції лівої верхньої кінцівки, що підтверджується копією виписки з історії хвороби стаціонарного хворого КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» від 13.09.2017 року та не визнається сторонами (Т. 1 а.с. 35).

З 05.09.2017 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності (трудове каліцтво), з повторним переоглядом 15.09.2018 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0214851 від 05.09.2017 року (Т. 1 а.с. 36).

Встановлено, що 03.02.2017 року наказом №12 ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» була утворена комісія з розслідування нещасного випадку у складі: голови комісії - ОСОБА_4 - інженера з охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів»; члени комісії - ОСОБА_5 - страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Сквирському районі Київської області; ОСОБА_7 - начальника відділу з питань праці Управління соціального захисту населення Сквирської РДА; ОСОБА_9 - адміністратора складу готової продукції уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», що підтверджується матеріалами справи (Т. 2 а.с. 137-138).

07.02.2017 року по проведенню розслідування нещасного випадку комісією у складі: голови комісії - ОСОБА_4 , членів комісії - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , був складений: акт (Форма Н-5) про проведення розслідування (спеціальногорозслідування) нещасного випадку (аварії), що стався 01 лютого 2017 року о 08 годині 30 хвилин у ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» та акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (Форма Н-1), що стався 01 лютого 2017 року о 08 годині 30 хвилин у ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів». Зазначені акти затверджені представником директора ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», що підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с. 26-34, Т. 2 а.с. 213-224).

22.02.2018 року за заявою ОСОБА_1 слідчим СВ Сквирського ВП ГУ НП в Київській області Малишко Н.І. внесено до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.271 КК України про порушення на ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» вимог законодавчих актів про охорону праці, що призвело до травмування, що підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с.40)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Так, основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України, Закон України «Про охорону праці».

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Згідно зі ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

В даному випадку спірні правовідносини в частині розслідування комісією нещасного випадку на виробництві регулюються Порядком проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, який був чинний до 17.04.2019 року, який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - Порядок №1232).

Згідно п. 7 Порядку №1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

П. 8 Порядку №1232 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та машини, механізми, обладнання, устаткування (далі - устаткування) у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків та порушення виробничих процесів), а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад обов`язково проводить у порядку, встановленому МОЗ, необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп`яніння. Відповідний висновок чи витяг з протоколу, а також висновок про ступінь тяжкості травми (із зазначенням коду діагнозу згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я (МКХ-10) подаються на запит роботодавця, Фонду до утворення комісії з проведення розслідування нещасного випадку або голови комісії після її утворення протягом однієї доби з моменту одержання запиту (п. 9 Порядку №1232).

Згідно п. 10 Порядку №1232 Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37цього Порядку), зобов`язаний:1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв`язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2, зокрема, Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Пунктом 11 Порядку №1232 визначено, що доскладу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконанняфункційз охорони праці(голова комісії), представникФонду замісцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разівідсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особаз питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи. До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, втому числівикладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин іпричин настання нещасного випадку та одержувати від головикомісіїінформацію про хід проведення розслідування. Голова комісії зобов`язаний письмово поінформувати потерпілого або уповноважену ним особу, яка представляє йогоінтереси, про йогоабо її права і з початку роботи комісіїзапросити до співпраці.

Члени комісії мають право одержувати усні чи письмові пояснення щодо нещасного випадку та проводити опитування роботодавця, посадових осіб, інших працівників підприємства, у тому числі потерпілого, та опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб, робити необхідні запити, пов`язані з проведенням розслідування.

Так, на виконання вимог ст. 171 КЗпП, ст. 22 Закону України «Про охорону праці», Порядку №1232, 01.02.2017 року ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» повідомив Фонд соціального страхування про нещасний випадок та наказом №12 від 03.02.2017 утворив комісію з розслідування нещасного випадку, що стався 01.02.2017 року з ОСОБА_1 , яка у період з 03.02.2017 року по 07.02.2017 року провела розслідування щодо встановлення причин та обставин нещасного випадку, що визнається сторонами.

01.02.2017 року Київським обласним наркологічним диспансером складено протокол огляду №7 про встановлення факту наявності в організмі потерпілого алкоголю та стану сп`яніння, яким встановлено, що потерпілий ОСОБА_1 не перебував у стані сп`яніння, оскільки тиск і пульс в нормі, дихальна сфера не порушена, реакція зіниць збережена та міміка також не порушена та 02.02.2017 року Сквирською районною клінічною лікарнею складено заключення про тяжкість виробничої травми (Т. 2 а.с. 237, 238)

Позивач заперечуючи правомірність створення комісії, зазначає, що товариством при створенні комісії не дотримано вимог діючого законодавства, зокрема, що до складу комісії не включено представника підприємства (п.10 Порядку розслідування), тобто комісія утворена не у повному складі, крім того, голова комісії повинен був повідомити потерпілого про створення комісії, про його права та можливість брати участь у розслідуванні.

Відповідач, спростовуючи позицію позивача, зазначає, що товариство не отримавши повідомлення від Держпраці про прийняття рішення щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку у визначені терміни (п. 36, 37 Порядку), оскільки виробнича травма виявилась тяжкою, 03.02.2017 року товариством було утворено комісію у складі не менш як трьох осіб відповідно до п. 10 Порядку, враховуючи, що порядок не визначає обов`язкового переліку осіб, які входять до складу комісії, а лише визначає, що комісія утворюється у складі не менше як три особи.

Однак, суд критично оцінює зазначені доводи відповідача, оскільки, нещасний випадок на виробництві стався 01.02.2017 року, а комісію було створено 03.02.2017 року, тобто з порушенням строку, що визначений Порядком №1232, а саме на другу добу після настання нещасного випадку, крім того, будь-яких належних доказів повідомлення Держпраці про нещасний випадок до суду не надано.

Так, дійсно комісія створена, в складі: голови комісії - ОСОБА_4 - інженера з охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів»; членів комісії - ОСОБА_5 - страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Сквирському районі Київської області; ОСОБА_7 - начальника відділу з питань праці Управління соціального захисту населення Сквирської РДА; ОСОБА_9 - адміністратора складу готової продукції уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», разом з тим, до складу комісії не увійшов представник підприємства, як окремий член комісії.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги щодо складу комісії, зазначає, що до складу комісії все ж таки було включено посадову особу, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці - ОСОБА_4 (інженера з охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів») та уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці - ОСОБА_9 (адміністратора складу готової продукції уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів»), тому, окремого представника підприємства до складу комісії не було включено.

Однак, суд критично оцінює зазначені доводи відповідача, оскільки згідно п. 11 Порядку №1232 чітко визначено склад такої комісії з розслідування нещасних випадків на виробництві.

Також, відповідач ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», створивши комісію 03.02.2017 року, повідомив потерпілого ОСОБА_1 про її створення, про його права та можливість брати участь у розслідуванні даного нещасного випадку, лише 10.02.2017 року, що підтверджується копією листа товариства №15 від 03.02.2017 року (Т. 1 а.с. 25, Т. 2 а.с. 229), якого отримала дружина позивача, що узгоджується з показами свідків.

Відповідно до п.14 Порядку №1232 комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з`ясувати обставини і причини настання нещасного випадку; вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом; встановити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

Згідно п.п.1, 2 п.15 Порядку №1232 обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1 є, зокрема: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства; 2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття.

На виконання вимог п. 14 Порядку за результатами проведеного розслідування нещасного випадку комісією 07.02.2017 року складено акт (Форма Н-5) про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 01 лютого 2017 року та акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (Форма Н-1), що стався 01 лютого 2017 року, що затверджені директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів».

Позивач заперечуючи правомірність складених актів, зазначає, що відповідачем при проведенні розслідування нещасного випадку та при складанні актів форми Н-1 і Н-5 не дотримано вимоги діючого законодавства, а саме: акти форми Н-1 і Н-5 затверджені не директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», а іншою особою, про що свідчить значок «/» перед підписом керівника товариства; не обстежене місце настання нещасного випадку, а вказана інформація про стан підлоги не відповідає фактичним даним; не визначена відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; не дана відповідна оцінка технологічному процесу і стану шнека; у акті форми Н-1 відсутня інформація про прийняття та введення в експлуатацію виробництва у товаристві, у т.ч. прийняття та введення в експлуатацію фасувального цеху, дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони праці (ст.155 КЗпП України); не вивчена первинна медична документація (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); не оглянута фуфайка позивача на предмет застібання рукава; -фактичні обставини і причини настання нещасного випадку комісією приховані; порушено права позивача через свого представника приймати участь у роботі комісії , а саме: голова комісії до початку роботи комісії письмово не поінформував позивача про його або права представника з початку роботи комісії брати участь у її роботі , не запросив до співпраці.

Щодо тверджень позивача про затвердження актів форми Н-1 і Н-5 не директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», а іншою особою, про що свідчить значок «/» перед підписом керівника товариства, слід зазначити наступне.

Як зазначено було вище у рішенні, 07.02.2017 року по проведенню розслідування нещасного випадку комісією був складений акт (Форма Н-5) про проведення розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (Форма Н-1), які затверджені не директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», а ОСОБА_15 , який діяв на підставі довіреності №1 від 01.01.2017 року, виданої директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» Борисовою Тетяною Віталіївною (Т. 3 а.с. 54), що не заперечується сторонами та підтверджується показами свідка ОСОБА_10 (директора ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів») та ОСОБА_15 .

Так, згідно рішення №45 загальних зборів ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» від 28.12.2016 року (Т. 3 а.с. 53) було вирішено надати директору ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» Борисовій Т.В. дозвіл на делегування своїх повноважень із представництва інтересів ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» ОСОБА_23 шляхом укладення довіреності на строк з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року.

Однак, твердження відповідача щодо наявності у ОСОБА_15 повноважень на затвердження вищезазначених оспорюваних актів форми Н-1 та Н-5, суд оцінює критично, оскільки, довіреність №1 від 01.01.2017 року, що видана директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» ОСОБА_24, уповноважує ОСОБА_15 були представником Товариства в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої підпорядкованості та форми власності, перед усіма фізичними та юридичними особами, з будь-яких питань, пов`язаних саме з господарською діяльністю Товариства, отже надає представнику, зокрема, право підписувати будь-які необхідні документи, що стосуються саме господарської діяльності.

Тому, стверджувати, що ОСОБА_15 був уповноважений та мав право підпису, а саме затвердження вищевказаних актів, підстав не має.

З протоколу опитування потерпілого (Т. 1 а.с. 24, Т. 2 а.с. 235), вбачається, що у позивача ОСОБА_1 пояснення про нещасний випадок, що стався 01.02.2017 року о 08 год. 30 хв., 02.02.2017 року відібрав голова комісії ОСОБА_4 , що узгоджується з показами свідків.

Однак, комісію з розслідування даного випадку було створено лише 03.02.20217 року, тому лише після її створення голова комісії ОСОБА_4 та її члени зобов`язані одержувати письмові пояснення потерпілого, опитувати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб.

З п. 3 Акту Форми Н-5, вбачається, що в протоколі опитування потерпілий розповів про те, що близько 08 години 30 хв. коли він знаходився на 3-му поверсі біля шнека, йому здалося , що ніби то щось впало у короб шнека. Далі він самовільно зняв огородження шнека і почав шукати уявний предмет падіння не вимкнувшиобертання шнека, внаслідок чого його ліва рука через замотування незастібнутого рукава фуфайки попала під шнек, в результаті чого він отримав тяжку травму лівої руки.

В п.4 Акту Форми Н-5 вказано, що основною причиною настання нещасного випадку є: 1) порушення вимог інструкції з охорони праці (код 24.2), а саме: працівник повинен при проведенні робіт з налагоджування, обслуговування, технічного огляду обладнання круп`яного виробництва не працювати без огороджень і не проводити налагоджувань при включеному електродвигуну. Порушення вимог п.2.4, п. 3.4 та п.3.6 робочої інструкції №48 затвердженої директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» наказом №3 від 15.01.2016 року. Супутня причина: невиконання посадових обов`язків (код 24.1) а саме: не контролюється додержання працюючими правил і норм охорони праці, виробничої і трудовоїдисципліни,правил внутрішнього трудового розпорядку. Порушеннявимог п.2.8 посадової інструкції начальника фасувального цеху затвердженої директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» наказом №3 від 25.01.2016 року.

В п. 6 Акту Форми Н-5 комісія прийшла до висновку про те, що нещасний випадок з слюсарем-ремонтником ОСОБА_1 , визнано таким, що пов`язаний з виробництвом згідно п.п. 2 п. 15 Порядку №1232 і на нього складається акт за формою Н-1 і береться на облік ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів». Особи, дії чи бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку: 1) ОСОБА_1 - слюсар-ремонтник ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» порушив вимоги інструкції з охорони праці №48 затвердженої директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» наказом №3 від 25.01.2016 року , а саме:п.2.4 -привести в порядок робочу одежу,застібнути її;п.3.4-не працювати без огороджень;п. 3.6 - не проводити налагоджувань при включеному електродвигуну. 2) ОСОБА_17 - начальник фасувального цеху: здійснював недостатній контроль за додержанням працюючими правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку; порушив вимоги п.2.8 посадової інструкції начальника фасувального цеху затвердженої директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» наказом №3від 05.01.2016 року.

Із п. 7 Акту форми Н-1 вбачається, що причиною настання нещасного випадку є невиконання інструкції з охорони праці та невиконання посадових обов`язків, а саме в п.10.1 Акту зазначено, що ОСОБА_1 - слюсар-ремонтник ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів порушив вимоги інструкції з охорони праці №48 затвердженої директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» наказом №3 від 25.01.2016 року, а саме: п.2.4 привести в порядок робочу одежу, застібнути її; п.3.4 - не працювати без огороджень; п.3.6 - не проводити налагоджувань при включеному електродвигуну. ОСОБА_17 : здійснював недостатній контроль за додержанням працюючими правил і норм охорони праці, виробничої і трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку; порушив вимоги п.2.8 посадової інструкції начальника фасувального цеху затвердженої директором ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» наказом №3від 05.01.2016 року.

Отже, дослідивши акти форми Н-1 та Н-5, встановлено, що вони базуються на поясненнях ОСОБА_1 , що відібрані 01.02.2017 року, поясненнях начальника фасувального цеху ОСОБА_17 , поясненнях інженера з охорони праці ОСОБА_4 , поясненнях слюсаря-ремонтника ОСОБА_18 та ОСОБА_2 та протоколі огляду місця події від 03.02.2017 року.

Разом з тим, ОСОБА_1 , заперечував обставини викладені у протоколі опитування, акті форми Н-5 та зазначив, що 02.02.2017 року до нього в лікарню приїздив страховий агент ОСОБА_5 та інспектор з охорони праці ОСОБА_4 , які привезли йому чистий аркуш акта, якого він і підписав, перебуваючи у важкому фізичному та психологічному стані.

Зазначені обставини також узгоджуються з показами свідків ОСОБА_11 (дружини позивача), ОСОБА_12 (сина позивача) та ОСОБА_13 (друг сина позивача), які дали покази про те, що перебуваючи з позивачем у лікарні, якому вкололи знеболюючі, до нього приїхали 2 представника: ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які сказали підписати пустий бланк протоколу (документ формату А-4, з печатним текстом), щоб Фонд зробив виплату допомоги. ОСОБА_11 написала «з моїх слів записано вірно», а позивач його підписав. Бланк тримав у руках представник товариства, який нічого детально не казав. В той момент були присутні позивач, дружина позивача, син позивача та його друг. Також, ОСОБА_11 дала покази про те, що 10.02.2017 року особисто отримала листа про роз`яснення прав потерпілого від 03.02.2017 року, якого привіз їй на роботу ОСОБА_4 . Крім того, свідки зазначили, що потерпілого про розслідування ніхто не повідомляв.

Позивач ОСОБА_1 , даючи показання, як свідок, про нещасний випадок, що стався з ним 01.02.2017 року о 08:30 год. повідомив, що обійшовши шнек зліва, він підійшов до другої секції розсіву. По закінченні робіт він почав рухатись до виходу з цеху, розвертаючись і одночасно роблячи крок вперед права нога попала в один з отворів діаметром приблизно 140 мм, залишених після зрізання труб зерно проводів і, втративши рівновагу, під дією ваги тіла почав падати вперед на шнек. Так, як кришка шнека тільки була накрита, то при падінні він збив кришку правою рукою, а ліва рука попала в шнек в місці розрізу витків. При падінні на шнек відбувся захват гострим кінцем витка рукава фуфайки і руку затягнуло далі в шнек між витки, що призвело до тяжкої травми руки.

Таким чином, показами свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтверджується, що позивач перебуваючи в лікарні після нещасного випадку, підписав чистий аркуш протоколу опитування потерпілого від 02.02.2017 року, перебуваючи під впливом ліків в тяжкому стані, а саме будучи госпіталізованим в КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» з 02.02.2017 року по 02.03.2017 року, з діагнозом консолідуючі переломи н/з обох кісток лівого передпліччя, множинні рубцеві деформації лівого передпліччя, комбінована контрактура пальців кисті та лівого променево-зап`ястного суглобу з порушенням хвату кисті, вторинна полінейропатія лівої верхньої кінцівки з переважним ураженням ліктьового та серединного нерву з помірно вираженим парезом лівої кисті, з порушенням функції лівої верхньої кінцівки.

Суд критично оцінює надані відповідачем до матеріалів розслідування нещасного випадку, пояснення начальника фасувального цеху ОСОБА_17 , пояснення інженера з охорони праці ОСОБА_4 , пояснення слюсаря-ремонтника ОСОБА_18 , ОСОБА_21 та ОСОБА_2 (Т. 2 а.с. 231-234), оскільки всі ці пояснення відібрані у вищевказаних працівників товариства 01.02.2017 року, тобто в день нещасного випадку, але аж ніяк не після створення комісії, крім того, в них не зазначено, про особу, яка відбирала ці пояснення, зазначені особи свідками нещасного випадку особисто не були, що узгоджується з показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які у судовому засіданні вказали, що побачили ОСОБА_1 вже коли той сидів біля шнека, а його ліва рука була у шнеку. Вони безпосередньо виключили напругу, допомагали витягати його руку зі шнека і надавали першу медичну допомогу. Крім того, свідок ОСОБА_3 зазначив, що підлога біля шнека була з отворами розміром 40?40 чи 50 ?50, тому, туди могла потрапити нога, були діри у стелі та технологічні отвори, а свідок ОСОБА_2 зазначив, що поряд із шнеком був отвір, а кришка шнека на той момент трималася двома чи трьома болтами, потерпілий був у фуфайці, в якій були розірвані старі рукава. У шнек не можна просунути руку, оскільки шнек це м`ясорубка.

Зазначені позивачем твердження щодо обставин настання нещасного випадку 01.02.2017 року, підтверджуються фото на яких видно отвори в підлозі, скручене металеве огородження короби шнека та фуфайку (Т. 1 а.с. 66-87) та показами вищевказаних свідків.

Отже, враховуючи вище зазначене, при складенні акту форми Н-5, після створення комісії не було належним чином обстежене місце настання нещасного випадку, оскільки, вказана інформація про стан підлоги не відповідає фактичним обставинам, належним чином не оглянута фуфайка позивача на предмет застібання рукава, відсутній опис технологічних отворів, шнеку, не вивчена первинна медична документація (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо).

Щодо тверджень позивача про те, що при складенні акту форми Н-5 комісією належним чином не зазначено інформації про відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці та в акті форми Н-1 відсутня інформація про прийняття та введення в експлуатацію виробництва у товаристві, зокрема, прийняття та введення в експлуатацію фасувального цеху, дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони праці, слід зазначити наступне.

З пояснень Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області та Управління соціального захисту населення Сквирської РДА Київської області, як свідків, надані на запитання позивача, вбачається, зокрема, що зазначити стан об`єкта, устаткування (конструкцій) і матеріалів перед нещасним випадком (аварією) та зробити висновок про їх відповідність нормативним вимогам, комісія зобов`язана в акті за формою Н-5 згідно з додатком 3 до Порядку, який складається за результатами розслідування нещасного випадку. В акті за формою Н-5, затвердженому 08.02.2017 року в розділі 2. «Характеристика підприємства, об`єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (сталася аварія)» та в розділі 3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок (сталася аварія)», відсутня інформація про відповідність умов праці потерпілого вимогам законодавства про охорону праці.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», юридична особа, що зареєстрована за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична, 8, директором якого з 29.11.2010 року є ОСОБА_10 . Товариство створене з метою здійснення підприємницької діяльності, основними видами діяльності, зокрема, якого є виробництво цукру, виробництво круп та виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, що підтверджується матеріалами справи (Т. 2 а.с. 139-156, Т. 3 а.с. 18-19).

З п. 2 Акту Форми Н-5 вбачається, що нещасний випадок стався на 3-му поверсі круп`яного цеху, що розташований за адресою: Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Залізнична, 8. Круп`яний цех - це будівля накрита металопрофілем шириною 15м, довжиною 17м, має чотири поверхи. Стіни з цегляної кладки з поетажним залізобетонним перекриттям. На 3-му поверсі розміщене слідуюче обладнання: аспіратор, сепаратор, циклони - 2шт., шлюзовик, розсів - 2шт., бурат - 1 шт., шнек - 1шт. Установка шнека на 3-му поверсі передбачена технологічною схемою для подачі зерна від розсіву на пневмостіл. Конструкція шнеку представляє собою закритий короб в середині якого крутиться по спіральній кривій шнек. Конструкція шнека цільно-металева, закріплена на анкерних шпильках під розсівом. Верхня частина шнека закрита металевою полосою, товщиною 1,2мм, яка кріпиться до корпусу шнека болтами М10 в кількості 14 шт. Шнек обертається за рахунок електродвигуна 1,5 кВт, 1500 об/хв., та редуктора 40 об/хв. На час огляду конструкція шнека знаходилася у технічно - справному стані, з відкрученою верхньою частиною металевої огорожі. Підлога в цеху бетонна, пошкодження у вигляді горбів та вибоїн - відсутні. Освітлення штучне - лампи розжарювання та природне.

Згідно з п.14 Порядку №1232 комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана, зокрема, «визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці» та на виконання цих вимог комісія зобов`язана з`ясувати стан об`єкта (дільниці), устаткування (конструкцій) і матеріалів перед нещасним випадком та зробити висновок про їх відповідність нормативним вимогам.

Отже, судом встановлено, що комісією в акті форми Н-5, зокрема, не зазначено інформації про відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці.

Разом з тим, якщо мова йде про виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, то роботодавець відповідно до вимог ст.21 Закону України «Про охорону праці» повинен одержати відповідний дозвіл, який видається на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового суб`єкта господарювання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до ст.154 КЗпП України проектування виробничих об`єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

Як передбачено ст.155 КЗпП України жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об`єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, забороняється. Власник, який створив нове підприємство, зобов`язаний одержати від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, дозвіл на початок його роботи.

Статтею 5 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Під час укладання трудових договорів (крім трудового договору про дистанційну роботу, про надомну роботу) роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Згідно статті 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Як передбачено статтею 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме, зокрема: 1) створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; 2) забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; 3) організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; 4) розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; 5) здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; 6) вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Так, потерпілий ОСОБА_1 був ознайомлений під розпис з Інструкцією з охорони праці №48 для слюсаря-ремонтника, затвердженої наказом від 25.01.2016 №3, вперше працівник був ознайомлений з інструкцією 22.05.2015 року під час проходження первинного інструктажу з охорони праці, про що є відмітка в журналі реєстрації інструктажів на робочому місці, що підтверджується протоколом №2 від 10.05.2016 засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, копією витягів з журналів про проходження ОСОБА_1 інструктажів з охорони праці (вступного 22.05.2015, повторного 03.01.2017 року) (Т. 2 а.с. 169-186, Т. 3 а.с. 16-17, 24-52).

Статтею 21 Закону України «Про охорону праці» виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Судом, встановлено, що ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» орендує у ТОВ «Сквирська круп`яна компанія», згідно договору № 01-40 оренди нежитлових приміщень від 03.02.2014 року, загальну площу приміщень 2396 кв. м. для здійснення господарської діяльності, зазначене підтверджується копією договору оренди нежитлових приміщень, копією додаткової угоди №1, додаткової угоди №2 до договору оренди нежитлових приміщень (Т. 2 а.с. 198-202) та до складу орендованих приміщень входить: фасувальний цех; круп`яний цех; склад готової продукції; склад сировини приміщення, про що зазначено в акті форми Н-5.

Також, встановлено, що нежитлове приміщення ТОВ «Сквирська круп`яна компанія», яке орендує ТОВ ««Фабрика бакалейних продуктів», здане в експлуатацію, що підтверджується копією акта готовності об`єкта до експлуатації №1 від 14.03.2011 року «Технічне переоснащення та модернізація обладнання існуючого цеху фасування круп ТОВ «Сквирська круп`яна компанія» по вул. Залізнична, 8 в м. Сквира, Київської області» (Т. 2 а.с. 205-206).

Як зазначає відповідач станом на 01.02.2017 року технологічна схема ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» не містила відокремленого або структурного підрозділу «круп`яний цех», виробничий підрозділ ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» складався з: фасувального цеху, в який входило обладнання з сортування та доочистки круп`яних культур, лінії з подачі сировини, фасувальних та пакувальних машин; цеху з виробництва хлібців. Також, зазначає, що 01.02.2017 року в приміщенні круп`яного цеху проводилися пуско-налагоджувальні роботи з пробною партією переробки зерна. Вказані роботи проводилися на підставі Наказу №7-а від 10.01.2017 року ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» та Акту перевірки технологічного переліку та технічного стану обладнання нового круп`яного цеху від 16.01.2017 року, що підтверджується матеріалами справи (Т. 3 а.с. 84, 85) та підтверджується належним чином завіреною копією структурної схеми системи менеджменту безпечності харчових продуктів ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» (Т. 3 а.с. 83). Також, у Товариства відсутня лінія по переробці проса і гречки та 01.02.2017 року проводилися пуско-налагоджувальні роботи обладнання з сортування круп`яних культур, яке складається з: аспіратор, сепаратор, циклони - 2 шт., шлюзовик, розсів - 2 шт., бурат - 1 шт., шнек 1 шт. ВК- 160, вказане обладнання було офіційно придбано та знаходиться на балансі ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів», що підтверджується належним чином завіреною копією оборотно-сальдової відомості в програмі 1С по рахунку 104 за 01.01.2017 - 01.02.2017 (Т. 3 а.с. 86).

Свідок ОСОБА_10 (директор ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів») у судовому засіданні зазначила, що позивач працював на Товаристві та чотири роки тому стався нещасний випадок. Приміщення товариству було надано в оренду з 2010 року, а обладнання придбано самим товариством. Коли укладали договір оренди, то були перевірені інші документи (витяги з реєстрів та інше), приміщення введено в експлуатацію. Щодо структури товариства, то поділу цехів по факту немає, а структура робиться для штатного розпису і кошторису та для проходження аудиту. Переробкою зерна вони не займалися, а займалися фасовкою круп, були зроблені лінії для переробки проса, однак, цей цех не запрацював, були лише пробні запуски. Згідно актів Н-1, Н-5, 3 поверх «круп`яний цех» - так його назвали, але його в них немає, як такого, адже, його так назвали по наявному обладнанню. Також, у товариства є документи про придбання комплекту по переробці круп`яних культур і з нього вони зробили лінію, з різного обладнання зробили лінію з 1 по 3 поверх, та обладнання, яке придбалося було нове і до нього ще щось дозамовляли.

Свідок ОСОБА_15 (директор ТОВ «Сквирська круп`яна компанія») у судовому засіданні зазначив, що з позовною заявою ознайомлений, позивача знає з 1991 року, працювали на Сквирському комбінаті хлібопродуктів, з 2015 року на товаристві до нещасного випадку. На момент нещасного випадку, він був директором ТОВ «Сквирська круп`яна компанія», в якого фабрика бакалейних продуктів орендує приміщення і частину обладнання на підставі договорів: цех фасувальний, допоміжні приміщення, склади, цеха, обладнання в цехах. Однак, обладнання, яке знаходиться в цеху, де стався випадок, належить Фабриці бакалейних продуктів. Приміщення, де стався випадок - це продовження фасувального цеху відділений цегляною стіною, є компресорні установки і є лінії, які мали переробляти просо і гречку. В актах це приміщення зазначено як «круп`яний цех», бо так його називають люди, які там працюють. Будівля 1975 року, в приміщенні три поверхи розділені плитами, встановлена лінія для переробки зерна. Приміщення введено в експлуатацію, є відповідні документи. Це відділення, а не повноцінний цех, робили замовні партії для вирішення питання щодо їх подальшого запуску. Проводили лише пуско-налагоджувальні роботи, приміщення працювало на дозвільних документах. Стан підлоги був у задовільному стані, були технічні отвори для подальшого встановлення іншого обладнання (отвори для технічного призначення). Шнек оглядав він, конструкція шнеку - це небезпечне обладнання, яке має бути завжди накрите кришкою, закручене. Тоді коли він його оглядав, кришка була завернута в сторону, болти і ключі лежали біля шнека. Збити кришку шнека однією рукою неможливо, навіть якщо він закручений на 1 болт, це потрібно було при відкритому шнеку потрапити туди, але він має завжди бути закритим. Лінія по виробництву круп, правильно записали, так як називали його люди «Круп`яний цех» - лінія по переробці круп. Зі структурною схемою, затвердженою директором Борисовою він знайомився, Марценківський - начальник фасувального цеху. В структурі начальника фасувального цеху немає, але є завідувач виробництва.

Свідок ОСОБА_4 (інженер з охорони праці) у судовому засіданні зазначив, що згідно висновку комісії, куди входив і він, технологічне обладнання відповідає вимогам, та решті умов, тоді це були пуско-налагоджувальні роботи. Ще до створення комісії ми ознайомились з положенням, повідомили усіх необхідних осіб, в листі опитування і в акті вказували його пояснення, нічого не придумували, , адже на фото видно і ключ і болт ( чому вони там) невідомо. На листі - опитуванні сам ОСОБА_22 написав, що «з моїх слів записано вірно». Щодо стану підлоги на 3 поверсі, то в місцях, де б мали ходити люди - це бетонна площадка та технологічні отвори, інших отворів і бугрів на ній не було. Так отвори були в інших місцях, але не там де мали ходити люди. Він ознайомився із документацією підприємства, та як інженер з охорони праці,він один раз в три роки проводив атестацію. Зі схемою (Т. 3 а.с. 83) знайомий, завідувач виробництвом це і є начальник фасувального цеху. Третій поверх - це відділення фасувального цеху, але вони його називали « круп`яний цех».

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що 01.02.2017 року він з ОСОБА_4 розслідували нещасний випадок, що стався на фабриці бакалейних продуктів з ОСОБА_1 . Він виїхав 01.02.2017 року на місце події, так як без фонду соціального страхування розслідування не проводиться, сам оглянув місце події, та зазначив, що треба повідомити в Держпрацю, так як травма пов`язана з інвалідністю. Так, комісія була створена 03.02.2017 р., але 02.02.2017 р. ми були в лікарні, на розслідування дається 3 дні роботодавцю, тому, можливо трохи не в строки проводили опитування. Члени комісії вказані в акті, від роботодавця членом комісії була Чорна. 03.02.2017 р. комісією оглядали місце події з 10-00 год. по 12-00 год., склали протокол, згідно положення, здійснювалася фото зйомка, (стан підлоги на 3 поверсі - монтажні пройоми, інших вибоїн не було). Аналізував технічну документацію на підприємстві, вони ремонтували виробництво. Комісія належним чином провела розслідування, акти направлені у Держпрацю. Комісія діє протягом 3-х днів, 07.02.2017 року закінчилося розслідування. Наказ від 03.02.2017 року відповідає вимогам законодавства, лише пояснення взяли на перед. Результати розслідування видали на руки родичам. Тому, станом на сьогодні, абсурдно проводити повторне розслідування, адже збереження роботодавцем місця події не передбачено. Зі структурною схема ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» знайомився, але ця структура його не цікавить. Як зазначено у п. 3 акт, то реконструкція фасувального цеху тоді була, місце - реконструкція цеху. Тому, оскільки на той момент відбувалася реконструкція фасувального цеху під круп`яний цех, то в акті вказали «круп`яний цех», як було заведено. Також, зазначив, що коли працює комісія по розслідуванню нещасного випадку, то вона не досліджує документи на обладнання.

Так, з показів даних свідків та документів наданих відповідачем вбачається, що на місці події знаходився шнек, тобто це було відділення, а не цех, враховуючи, що в акті форми Н-5 3 поверх, де стався нещасний випадок, описується як круп`яний цех, хоча по структурі товариства такого цеху не передбачено.

Разом з тим, на підставі наказу №7-а від 10.01.2017 року, ТОВ «Фабрика бакалейних продуктів» для проведення пуско-налагоджувальних робіт нового круп`яного цеху, після його реконструкції, було призначено перевірку технологічного переліку та технічного стану обладнання нового круп`яного цеху та актом перевірки технологічного переліку та технічного стану обладнання нового круп`яного цеху від 16.01.2017 року встановлено, що вищезазначене обладнання змонтовано згідно технологічної схеми нового круп`яного цеху.

Тому, враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що зазначені покази свідків, документи та обставин викладені в акті від 07.02.2017 року суперечать один одному.

Крім того, в акті Н-5 комісія з розслідування, характеризуючи підприємство, дільницю, де стався нещасний випадок, не зазначила наявність чи необхідність отримання суб`єктом господарювання того чи іншого дозволу Держпраці України чи його територіального органу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та до матеріалів справи відповідачем належних та достатніх доказів отримання дозволів на експлуатацію (застосування) механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, в даному випадку шнека.

Також, суд критично оцінює пояснення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Білоцерківського відділення, щодо того, що в акті за формою Н-5 є висновок комісії про те, що «конструкція шнека знаходилася у технічно справному стані», тому Фонд вважає за можливе припускати, що експлуатаційна документація на гвинтовий (шнековий) конвеєр комісією аналізувалась. Разом з тим, розслідування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки, наявні підстави для скасування Акта за формою н-1 від 07.11.2012 та Акта за формою н-5 від 07.11.2012 року, адже під час розгляду справи виникли обґрунтовані сумніви в їх правильності та повноті, а для усунення порушень прав позивача необхідно повторно провести розслідування нещасного випадку на виробництві, який трапився із ОСОБА_1 01.02.2017 року на території Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», за результатами роботи якої скласти нові акти за формами Н-1 та Н-5.

Відповідно п. 48 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року, у разі проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що вже проводилося на підставі нормативно-правового акта, який на момент проведення повторного розслідування втратив чинність, для визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися, а оформлення матеріалів розслідування здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

Керуючись ст. 43 Конституції України, Законом України «Про охорону праці», Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 154, 155, 171 КЗпП України, Порядком проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, ст. 4, 12, 13, 76 - 82, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» (ЄДРПОУ: 34514827, місцезнаходження: Київська область, м. Сквира, вул. Залізнична,8), треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, (місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Богдана Хмельницького,9), Управління соціального захисту населення Сквирської РДА Київської області (Київська область, м. Сквира, пров. Якушкіна,3), про скасування акту (Форма Н-5) щодо проведення розслідування нещасного випадку, скасування акту (Форма Н-1) щодо нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, зобов`язання проведення повторного розслідування нещасного випадку та складення актів за формами Н-1 та Н-5,задовольнити.

Скасувати акт від 07.02.2017 року (Форма Н-5) проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (аварії), що стався 01.02.2017 року о 08 годині 30 хвилин у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів», акт про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом (Форма Н-1), що стався 01.02.2017 року о 08 годині 30 хвилин у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика бакалейних продуктів» провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався 01.02.2017 року о 08 годині 30 хвилин, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав травму в іншому складі комісії та скласти акти за формами Н-1, Н-5.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.08.2021 року.

СуддяО. В. Бондаренко