ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 2а-2877/11/0970
касаційне провадження № К/9901/54215/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кафарський В.В.; судді: Тимощук О.Л., Біньковська Н.В.)
та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Матковська З.М.; судді: Бруновська Н.В., Затолочний В.С.)
у справі № 2а-2877/11/0970
за позовом Надвірнянської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
до Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2008 року Надвірнянська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - Надвірнянська ОДПІ; позивач; контролюючий орган) звернулася до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття» (далі - ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття»; відповідач; платник) про стягнення заборгованості в сумі 293462656,08 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово. За наслідками останнього її розгляду Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 06 березня 2018 року в задоволенні позову відмовив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 травня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Надвірнянська ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на постанову Верховного Суду від 01 лютого 2021 року у справі № 2a-3025/11/0970, якою відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до Надвірнянської ОДПІ про зобов`язання списати безнадійний податковий борг з акцизного збору, а також штрафні санкції та пеню, нараховані на податковий борг, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 09 серпня 2002 року № 0001132301/0, від 09 серпня 2002 року № 0001142301/0, від 09 січня 2004 року № 0000012600/0, від 09 січня 2004 року № 0000022600/0, від 04 квітня 2003 року № 0000142600/0, від 04 квітня 2003 року № 0000152600/0 у загальному розмірі 177213648,52 грн.
Верховний Суд ухвалою від 28 серпня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Надвірнянської ОДПІ.
01 жовтня 2018 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
25 лютого 2021 року Надвірнянською ОДПІ заявлено клопотання про заміну позивача у справі - Надвірнянської ОДПІ на Західне Міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за відповідачем обліковується податковий борг з акцизного податку в загальному розмірі 293462656,08 грн.
Щодо податкового боргу в сумі 111543692,53 грн, то постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі № 2а-1449/11/0970 зобов`язано контролюючий орган списати безнадійний податковий борг відповідача в розмірі 87181654,98 грн, а також пеню та штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року назване судове рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про списання безнадійного податкового боргу ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» в розмірі 24362037,55 грн, а також пені та штрафних санкцій, нарахованих на цю суму податкового боргу, і в цій частині позовні вимоги задоволено; зобов`язано Надвірнянську ОДПІ списати безнадійний податковий борг платника в сумі 24362037,55 грн та пеню і штрафні санкції, нараховані на вказану суму податкового боргу; в іншій частині постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року залишено без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03 липня 2014 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року залишив без змін.
Щодо податкового боргу ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 09 серпня 2002 року № 0001132301/0 та від 09 серпня 2002 року № 0001142301/0 у розмірі 93294536,00 грн, податкових повідомлень-рішень від 04 квітня 2003 року № 0000152600/0 та від 04 квітня 2003 року № 0000142600/0 у сумі 8730242,52 грн, податкових повідомлень-рішень від 09 січня 2004 року № 0000012600/0 та від 09 січня 2004 року № 0000022600/0 у розмірі 75188870,00 грн, то постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі № 2а-3025/11/0970, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, визнано протиправними дії контролюючого органу щодо відмови ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» у списанні безнадійного податкового боргу, а також штрафних санкцій та пені нарахованих на податковий борг, який виник на підставі названих актів індивідуальної дії; зобов`язано Надвірнянську ОДПІ списати зазначений безнадійний податковий борг.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, судові інстанції виходили, зокрема, з того, що спірний податковий борг визнаний безнадійним судовими рішеннями, які набрали законної сили, а факт його списання підтверджується наказом Надвірнянської ОДПІ від 01 червня 2013 року № 252 та рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 25 липня 2017 року № 2.
Проте, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, судові рішення, внесені до якого, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», постановою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року у справі № 2a-3025/11/0970 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» до Надвірнянської ОДПІ про зобов`язання списати безнадійний податковий борг з акцизного збору, а також штрафні санкції та пеню, нараховані на податковий борг, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 09 серпня 2002 року № 0001132301/0, від 09 серпня 2002 року № 0001142301/0, від 09 січня 2004 року № 0000012600/0, від 09 січня 2004 року № 0000022600/0, від 04 квітня 2003 року № 0000142600/0, від 04 квітня 2003 року № 0000152600/0 у загальному розмірі 177213648,52 грн.
За правилами частини першої статті 359 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Правила частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
Натомість згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Таким чином, постановлені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості в сумі 177213648,52 грн підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, повинен врахувати наявність постанови Верховного Суду від 01 лютого 2021 року у справі № 2a-3025/11/0970, а також перевірити факт поновлення в інтегрованій картці платника списаного згідно з рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 25 липня 2017 року № 2 податкового боргу в загальному розмірі 177213648,52 грн та, відповідно, дійти висновку про обґрунтованість/безпідставність цієї частини позовних вимог із відповідним застосуванням необхідних правових норм.
Керуючись частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Замінити позивача у справі - Надвірнянську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Івано-Франківській області її правонаступником - Західним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
Касаційну скаргу Західного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості в сумі 177213648,52 грн.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
