копіяСправа №678/76/21

Провадження 2-678-268/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року смт.Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Цибульського Д.В.,

при секретарях судового засідання Іськовій Т.Л., Козка Л.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача адвоката Бригиди В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Летичів справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , представник відповідача адвокат Бригида Валентин Віталійович про стягнення аліментів на батька,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить: стягувати щомісячно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на його ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користь аліменти на утримання його як батька який являється інвалідом III групи загального захворювання в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову та до його смерті; рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання; судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 30.08.1987 року між ним та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) було укладено шлюб, який зареєстрований 30.08.1987 року Сусловецькою сільською радою Летичівського району Хмельницької області а/з №18. В період шлюбу у ний народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (відповідач) батьком якого відповідно до свідоцтва про народження є він позивач ОСОБА_1 . Згідно рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 30.08.2005 року шлюб між ним та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) з якою у них є спільний син ОСОБА_3 (відповідач) розірвано. Зазначає, що на підставі рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.05.2007 року з нього на підставі позову відповідача ОСОБА_3 стягувались аліменти на його (відповідача) утримання до досягнення ним 23 років або припинення навчання, та 01.06.2007 року було видано виконавчий лист, який направлено для виконання до Летичівського молокозаводу про стягнення з нього аліментів на сина, заборгованості по вказаним аліментам він не має. 26.01.1999 року він на підставі договору купівлі-продажу купив для свого сина земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , при заключенні даного договору він діяв від імені свого сина, так як він на той час був малолітнім. Зазначає, що він не перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Летичівської РДА, жодних допомог, пільг, субсидій не отримує. Проживає у будинку за адресою АДРЕСА_3 , який перейшов йому у спадщину від батьків. За останній рік нових придбань, а саме автомобіля, техніки чи іншого майна не було, іншого місця проживання не має та підсобного господарства не утримує. Посилається на те, що він має хворобу: 3 хс. Стенокардія напруги II ф. Післяінффарктний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. 2 ст. Гіпертензивне серце. СН II Аст. Ризик дуже високий. У зв`язку із цим висновком комісії встановлено, що він потребує тривалого та дороговартісного лікування. Він щорічно знаходиться на стаціонарному лікуванні в Хмельницькому обласному кардіологічному диспансері кардіологічного відділення №1 та витрачає великі грошові кошти на лікування та придбання постійно медикаментів. Йому встановлено довічно III групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Крім того у висновку та формі реабілітації інваліда передбачено протипоказання важкої фізичної праці, направленні на реабілітацію, а також щорічне лікування в кардіологічному відділенні. Щорічно він витрачає досить великі кошти при його мінімальній пенсії у розмірі 2100 грн. на закупівлю медикаментів, що підтверджується квитанціями, закупівлю дров на опалення приватного будинку. Також він витрачає кошти на проїзд для консультацій та лікування у Хмельницькому обласному кардіологічному диспансері. Інших джерел доходу окрім пенсії по інвалідності він не має. Із 2011 року по даний час він важко хворіє, у зв`язку з чим доводиться купувати багато ліків, тому його матеріальне становище є край нужденним, він перебуваю в тяжкому матеріальному становищі, не в змозі себе утримувати, купувати необхідні ліки та одяг, інші необхідні речі домашнього вжитку, оплачувати комунальні платежі та забезпечувати себе належним харчуванням. Відповідач йому матеріальної допомоги не надає, хоча офіційно працевлаштований, має стабільний високий дохід, який витрачає лише на свою сім`ю, а саме дружину та дитину. Син взагалі не надає йому матеріальної допомоги на проживання, хоча має змогу її надавати. Фактів ухилення ним як батьком від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина відповідача не було. Угоду про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто.

05.02.2021 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області прийнято до розгляду подану заяву за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням та викликом учасників справи.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечують, вважають їх необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з підстав наведених у відзиві.

Заслухавши думку та пояснення учасників процесу, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, а відповідач, як на підставу своїх заперечень, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказана обставина не оспорюються сторонами та підтверджується даними свідоцтва про народження НОМЕР_1 , повторно виданого Летичівським районним відділом РАЦС Хмельницької області 18.04.1989 року.

Згідно довідки про доходи №3778 0178 4487 3711 ПФУ в Хмельницькій області ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності в період з травня по жовтень 2020 року в розмірі 2100 грн. щомісяця.

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Летичівської РДА, ОСОБА_1 проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , останній на обліку не перебуває, не отримує жодних видів допомог, пільг, житлової субсидії.

Згідно рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 30.08.2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) з якою у них є спільний син ОСОБА_3 (відповідач) розірвано.

Відповідно до рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 31.05.2007 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягувались аліменти на утримання останнього в розмірі 15% усіх видів заробітку, доходів але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.05.2007 року і до досягнення ОСОБА_3 23 років або до моменту припинення навчання. Однак як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 аліменти на утримання відповідача ОСОБА_3 відповідно до вказаного рішення суду не сплачував, що свідчить про неналежне виконання позивачем своїх батьківських обов`язків щодо свого сина ОСОБА_3 .

У відповідності до ч.1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків. Дочка, син звільняються судом від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.01.1999 року ОСОБА_1 купив для свого сина ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов життя виданого Летичівською селищною радою №850 від 08.12.2020 року, ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_3 , який перейшов йому у спадщину від батьків. За останній рік нових придбань, а саме автомобіля, техніки чи іншого майна не було, іншого місця проживання не має та підсобного господарства не утримує.

Відповідно до довідки КНП «Летичівський центр первинної медико-санітарної допомоги» №210 від 15.12.2020 року, ОСОБА_1 проживаючий за адресою АДРЕСА_2 має хворобу: 3 хс. Стенокардія напруги II ф. Післяінффарктний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба II ст. 2 ст. Гіпертензивне серце. СН II Аст. Ризик дуже високий. Потребує тривалого лікування.

Згідно довідок до актів огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 встановлено довічно III групу інвалідності внаслідок загального захворювання.

Відповідно до довідки про доходи ГУНП в Хмельницькій області №381 від 16.07.2021 року, встановлено, що відповідач ОСОБА_3 працює у ГУНП в Хмельницькій області, форма працевлаштування - основна, займає посаду старший спеціаліст-криміналіст, та його загальна сума доходу за 2020 рік за винятком утримань та аліментів становить 206821,50 грн.

Позивач, вказуючи на ухилення відповідача від обов`язку утримувати батька, який є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, звернувся до суду з даним позовом про захист свого порушеного права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами та пов`язані з обов`язком повнолітніх дочки, сина утримувати батьків, врегульовані Главою 17 Розділу ІІІ Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім`ї (ч.8 ст.7 СК України).

Згідно з ч.1 ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Потреба у матеріальній допомозі визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального стану батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.

За змістом ст.202 СК України необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав: непрацездатність батьків і потреба у матеріальній допомозі.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05.09.2019 року у справі №212/1055/18 дійшов висновку, що тлумачення ст.202 СК України свідчить, що обов`язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.

Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу. Тобто, батьків слід визнавати такими, що потребують матеріальної допомоги.

В позові позивач зазначає, що потребує матеріальної допомоги, оскільки його матеріальне становище є вкрай нужденним, поряд з цим не надає будь-яких належних доказів на підтвердження обставин, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі.

Згідно з чинним законодавством, держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб - пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою тощо. Тому суд зважає на розмір такого державного утримання і ставить його у залежність із прожитковим мінімумом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження (ч.3 ст.4 вказаного Закону).

Ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» установлено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність визначено у розмірі: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

Тобто позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2100 грн. щомісячно, що перевищує встановлений законом мінімум для непрацездатних осіб.

Отже позивач отримує соціальні виплати, що забезпечують прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, зворотного позивачем не доведено.

Згідно листа Летичівського районного товариства інвалідів Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» вих.№5 від 12.04.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_3 , в районне товариство інвалідів не звертався та на обліку не перебуває на даний час.

Відповідно до довідки МСЕК серії АВ №0062607 від 28.08.2019 року, позивачу ОСОБА_1 протипоказана важка фізична праця, тобто позивач може працювати, заробляти дохід та утримувати себе працею, яка не є важкою.

Згідно повідомлення ДПС України ГУ ДПС у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , не перебував і не перебуває на обліку в органах ДПС як фізична особа підприємець. Даний громадянин перебуває на обліку як власник земельних ділянок і платник земельного податку.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №197819487 від 27.01.2020 року, позивач ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку кадастровий №6823085000:04:006:0032, площею 1,4736 га, яку відповідно до договору оренди землі від 22.01.2020 року здає в оренду ТОВ «Зоряний Світанок» в особі директора Матерянського А.М., строк дії договору становить 7 (сім) років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 44910,91 грн. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та у грошовій формі становить 4491,09 грн.

Тобто позивач ОСОБА_1 має додатковий дохід у вигляді здачі в оренду земельної ділянки.

Також згідно повідомлення Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації №11-1250 від 16.03.2021 року, позивач ОСОБА_1 з 2010 року по теперішній час не звертався до управління соціального захисту Летичівської районної державної адміністрації, державних допомог та субсидій не отримував.

Відповідно до повідомлення Державної служби зайнятості (Центральний апарат) Хмельницький обласний центр зайнятості №22-15/810 від 02.03.2021 року, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель АДРЕСА_3 , перебував на обліку як безробітний в Летичівському районному центрі зайнятості у період з 19.12.2011 року по 19.09.2012 року та отримував допомогу по безробіттю. Знятий з обліку 19.09.2012 року у зв`язку із поданням заяви про відмову від послуг служби зайнятості.

Тобто позивач ОСОБА_1 з 19.09.2012 року сам на підставі його заяви відмовився від отримання допомоги по безробіттю.

Позивач ОСОБА_1 має у власності автомобіль марки «Hyundai H100», д.н.з. НОМЕР_3 , яким він користується, також у його користуванні перебуває автомобіль марки «Wolkswagen LT», д.н.з. НОМЕР_4 , та мінітрактор якими він також користується.

Позивач ОСОБА_1 фактично проживає у будинку за адресою АДРЕСА_2 . Зареєстрований ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 , та володіє 1/2 часткою вказаного майна, яке йому перейшло у спадщину.

Відповідно до ухвали Летичівського районного суду Хмельницької області від 29.10.2020 року, яка набрала законної сили 13.11.2020 року встановлено, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 затверджено мирову угоду підписану ними 29.10.2020 року, відповідно до п.2 якої ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які діють свідомо, добровільно, за взаємною згодою і попередньою домовленістю, розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, домовились, що з моменту визнання та затвердження мирової угоди судом із закриттям провадження у справі будинковолодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , що складається з житлового будинку та земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,1500га, призначеної для обслуговування житлового будинку і господарських споруд в цілому переходять в особисту приватну власність ОСОБА_1 . Згідно п.4 ОСОБА_4 передає ОСОБА_1 оригінали усіх документів на житловий будинок та земельну ділянку, розташованих за адресою АДРЕСА_2 та зобов`язується знятись з місця реєстрації за вказаною адресою у триденний термін.

Тобто фактично на даний час позивач ОСОБА_1 також володіє житловим будинком, господарськими спорудами та земельною ділянкою, розташованих за адресою АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи позивача ОСОБА_1 про те, що він самостійно сплачує за комунальні послуги, жодним чином не свідчить та не є підставою для стягнення аліментів з відповідача.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надав показання про те, що позивач ОСОБА_1 є його другом він йому позичав кошти в сумі 4 тис. доларів, та як вони були йому необхідні, хоча за це жодних гарантій повернення або будь-яких розписок у нього не брав і він їх йому до цього часу не повернув. Зазначає, що позивач має у власності мінітрактор, плуг, саджалку та автомобіль, якими заробляє собі на життя здійснюючи роботи та перевезення. Позивач ОСОБА_1 ніколи не був підприємцем та на обліку у органах ДПС України не знаходиться. В ОСОБА_1 є у власності земельна ділянка, яку він здає в оренду. Йому не відомо хто винен у неприязних відносинах між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_7 надала показання про те, що вона неодноразово допомагала коштами матері відповідача ОСОБА_3 . Їй відомо, що позивач ОСОБА_1 ще раніше бив свого сина відповідача ОСОБА_3 , хотів підпалити будинок, в якому вони на той час проживали разом. ОСОБА_1 на той час зловживав спиртними напоями, приходив додому у п`яному вигляді, постійно робив перешкоди синові ОСОБА_3 , жодним чином його не підтримував та не забезпечував. ОСОБА_1 зовсім не займався вихованням, навчанням та забезпеченням сина ОСОБА_3 на її думку починаючи з випуску 11 класу. Зазначає, що у ОСОБА_1 у власності чи користуванні перебувають автомобілі, а саме два буси, синього та білого кольору, міні трактор, яким він людям Летичівського району оре та копає городи, таким чином підробляє собі в період посіву та збору врожаю. Також у нього в користуванні є два будинки, які є доглянутими та облаштованими всім необхідним. Також зі слів матері відповідача їй відомо, що позивач ОСОБА_1 раніше бив та душив сина та його матір, будучи в стані алкогольного сп`яніння. Коштів на весілля сина ОСОБА_3 він не давав, та взагалі жодним чином його в період навчання не підтримував. Стверджує, що позивач зробив ремонт будинку за адресою АДРЕСА_3 . Їй відомо, що позивач ОСОБА_1 має інвалідність, а його син - відповідач ОСОБА_3 працює в органах поліції. Позивач ОСОБА_1 не потребує матеріальної допомоги, оскільки отримує пенсію а також підробляє на автомобілях, які у нього є в наявності.

Свідок ОСОБА_8 надав показання про те, що позивач ОСОБА_3 , після того як відповідачу ОСОБА_3 виповнилось 15 років, не надавав останньому жодної допомоги, ображав відповідача, виганяв з хати, поводився дуже агресивно до свого сина ОСОБА_3 . Зазначає, що позивач має в наявності два автомобілі, трактор, який він оре та копає городи, таким чином підробляє собі в період посіву та збору врожаю. На його думку позивачу ОСОБА_1 достатньо коштів на проживання та забезпечення себе всім необхідним. Позивач в період навчання відповідача ОСОБА_3 жодним чином ні матеріально, ні морально, не підтримував його. Йому відомо, що позивач займається перевезенням людей на автомобілі, також він підробляє шляхом надання послуг таксі по Летичівському районі Хмельницької області. Позивач в 2015 році бив свого сина ОСОБА_3 , в 10-11 класі та на період навчання у вищому навчальному закладі, жодним чином не допомагав, коштів не надавав, аліментів за рішенням суду не сплачував на користь ОСОБА_3 . Йому відомо, що відповідач ОСОБА_3 працює в органах поліції. Про те, що позивач має інвалідність йому не відомо, знає, що у його володінні є автомобіль синій бус, яким він здійснює перевезення. На його думку позивачу вистачає його пенсії та підробітків на проживання, харчування та забезпечення себе всім необхідним, і він не потребує матеріальної допомоги.

Свідок ОСОБА_4 надала показання про те, що вона являється колишньою дружиною позивача ОСОБА_9 та матір`ю відповідача ОСОБА_3 . Зазначає, що позивач жодного разу не ходив у школу де навчається відповідач, не відвідував батьківські збори, не цікавився навчанням сина ОСОБА_3 , не виховував сина. ОСОБА_3 був повністю на її вихованні, вона сама доглядала його. Коли син ОСОБА_1 поступив у вищий навчальний заклад, то батько ОСОБА_1 ні морально, ні матеріально його не підтримував, аліментів відповідно до рішення суду не сплачував на його навчання. Коли шлюб між мною та ОСОБА_1 було розірвано, то син був з нею та заступився за неї, і тому ОСОБА_1 так агресивно налаштований проти неї та сина. У період навчання син також підробляв, щоб забезпечити її та своє навчання. ОСОБА_1 завжди кричав на сина ОСОБА_3 та ображав його нецензурною лайкою, бив його та не займався його вихованням. Їй відомо, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію, працює, так як у нього є автомобіль бус, яким він здійснює пасажирські перевезення, він підробляє, надаючи послуги таксі по Летичівському районі Хмельницької області. Також у нього є трактор, яким він оре городи, садить, підгортає, збирає врожай, у нього в наявності є земельна ділянка, яку він здає в оренду і також отримує прибуток. У нього в користуванні та володінні перебувають два будинки, які є доглянутими, в будинках зроблений ремонт, встановлені пластикові вікна. Також він має старий автомобіль марки «Волга» та старий велосипед. На її думку ОСОБА_1 вистачає його пенсії та підробітків на проживання, харчування та забезпечення себе всім необхідним, і він не потребує матеріальної допомоги. Вона не може сказати чи батько ОСОБА_1 примириться з сином ОСОБА_3 на її думку це малоймовірно.

Свідок ОСОБА_10 надав показання про те, що на його думку спочатку батьки повинні утримувати дітей а потім діти повинні утримувати своїх батьків в старості. Позивач ОСОБА_1 знаходиться в важкому матеріальному стані та потребує грошей, він важко хворий, він дуже часто хворіє. Ми з ним разом лікувались та перебували в лікарні в одній палаті. ОСОБА_1 є інвалідом. Йому не відомо чи позивач ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю. На його думку він не знає чому між позивачем та відповідачем склались такі відносини. Йому відомо, що позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності приблизно 3 тис. грн. У нього в користуванні є транспортні засоби. З приводу перебування у власності ОСОБА_1 земельної ділянки йому нічого не відомо. Йому відомо що син позивача, а саме ОСОБА_3 працює в органах поліції в смт.Летичів. Зазначає, що вони з позивачем у добрих дружніх стосунках, познайомились на Майдані незалежності під час Революції гідності та дружать до сьогодні. Допомагають один одному у всьому, купують один одному медикаменти. Також він позичав позивачу кошти приблизно 6 тис. доларів, які йому були необхідні, проте будь-яких документів або розписки про це він не вимагав, на даний час позивач кошти йому не повернув. Йому нічого не відомо з приводу заборгованості, яка виникла по несплаті аліментів на утримання сина позивача, а саме ОСОБА_3 . Знає, що у позивача біля будинку є город, де він саджає та вирощує різні культури. З приводу надання послуг перевезення та послуг орання городів позивачем ОСОБА_1 йому нічого не відомо. Стверджує, що весною 2021 року допомагав позивачу ремонтувати дах у будинку.

Надані відповідачем ОСОБА_3 та його представником адвокатом Бригидою В.В. цифрові носії, а саме відеозаписи, які переглянуті та досліджені у судовому засіданні з участю учасників процесу, суд до уваги не бере та відхиляє їх, оскільки, вони були подані з метою підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю, однак на глибоке переконання суду на вказаних відеозаписах зображено лише те, що позивач ОСОБА_1 стоїть біля транспортних засобів керує транспортними засобами марки «Hyundai H100», д.н.з. НОМЕР_3 , а також мінітрактором синього кольору, підвозить та перевозить на них невідомих осіб та їздить по дорозі та в дворі будинків. Підприємницька діяльність це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик, господарська діяльність задля досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Не доведено факту систематичності у діях ОСОБА_1 а також не доведено факту отримання прибутку, що є основою здійснення підприємницької діяльності. Суду не надано жодних належних та допустимих доказів того, що позивач ОСОБА_1 займається саме підприємницькою діяльністю та отримує від цього дохід (чеки, квитанції, накладні, інші документи).

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості, у разі зміни майнового стану чи настанням будь-яких обставин, які свідчать про його потребу у матеріальній допомозі, повторно звернутись з відповідним позовом до суду.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат є детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Ці розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів.

Так, представництво інтересів відповідача ОСОБА_3 у суді готувалося та здійснювалося адвокатом Бригидою В.В. відповідно до Договору про надання правової допомоги від 17 лютого 2021 року.

Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 17.021.2021 року правова допомога становить 5000 грн. Відповідачем було сплачено гонорар за послуги правничої допомоги 5000 грн., що підтверджується завіреною копією квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 17.02.2021 року.

Відповідач ОСОБА_3 просить стягнути на його користь з позивача ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з розглядом справи на загальну суму 5072 грн.

З акту приймання виконаних робіт згідно договору про надання правничої допомоги від 17.02.2021 року і додаткової угоди від 17.02.2021 року від 30.03.2021 року встановлено які саме роботи виконував адвокат Бригида В.В. пов`язані з розглядом даної справи в інтересах відповідача ОСОБА_3 .

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., як такі, що в цій частині є співвмірними та виправданими, виходячи з предмету позову, обсягу виконаної роботи представником відповідача з метою підготовки справи до судового розгляду, часу, необхідного для підготовки такого обсягу документів, витребування доказів та участі у судових засіданнях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.202, 205 СК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 247, 263-265, 275, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на батька - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця с.Кудинка, Летичівського (Хмельницького) району Хмельницької області, п.і. 31361 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживаючого за адресою АДРЕСА_5 , - 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правову (правничу) допомогу адвоката.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Летичівський районний суд Хмельницької області.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано..

Повний текст рішення виготовлено 13 серпня 2021 року.

Суддя: підпис Д.В. Цибульський

Суддя Летичівського

районного суду Д.В. Цибульський