Постанова

Іменем України

11 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 712/2387/20

провадження № 61-17592св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Крата В.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Дундар І.О., Краснощокова Є.В., ТітоваМ. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Головний центр підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ),

третя особа Адміністрація Державної прикордонної служби України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року в складі колегії суддів: Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), уякому просив:визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), оформлене протоколом №8 від 04 грудня 2019 року щодо відмови підполковнику запасу ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення, відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728; визнати за підполковником запасу ОСОБА_1 право на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення, відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728; зобов`язати житлову комісію Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити нарахування та виплату підполковнику запасу ОСОБА_1 грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення, відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він проходив військову службу вГоловному центрі підготовки особового складу ДПСУкраїни імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно з витягом з наказу Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ) №341-ос від 31 липня 2019 року його, полковника, було звільнено з військової служби взапас у зв`язку із закінченням строку контракту з 01 серпня 2019 року.

Зазначав, що його вислуга на військовій службі становить більше 20 років, власного житла він та члени його сім`ї не мають, а тому він має право наодержання житла для постійного проживання, у зв`язку з чим перебуває наквартирному обліку у Головному центрі особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота, у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, як учасник бойових дій.

Наприкінці листопада 2019 року відповідач проінформував про настання його черги на отримання житлового приміщення у поточному році, а також про право на отримання компенсації та її орієнтовний розмір.

03 грудня 2019 року він звернувся з заявою до голови житлової комісії щодо надання згоди на отримання грошової компенсації за житло.

04 грудня 2019 року житловою комісією Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота було прийнято рішення про направлення його облікової житлової справи зі списками виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення та розрахунком виплати компенсації на розгляд до Адміністрації ДПС України.

З відповіді Адміністрації ДПС України від 18 лютого 2020 року з`ясувалося, щойого облікову житлову справу та списки виплати грошової компенсації заналежне для отримання жило було повернуто до головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота без затвердження, у зв`язку з відсутністю правових підстав для здійснення йому такої виплати.

Вважав, що ненадання йому грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї право для отримання жиле приміщення є неправомірним, та таким, щопорушує його конституційні права, суперечить Конституції України, ЖК Української РСР та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхсоціального захисту».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 червня 2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, щовпереліку осіб, які мають право на грошову компенсацію відповідно доПорядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їхсімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення відсутня така категорія осіб, як звільнені з військової служби в запас у зв`язку іззакінченням строку контракту, тому правові підстави для здійснення виплати позивачу грошової компенсації за належне їм для отримання житло, якого звільнено з військової служби у запас по закінченню строку контракту, відсутні.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 червня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишено без задоволення з інших мотивів.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота, оформленого протоколом №8 від 04 грудня 2019 року, щодо відмови йому внарахуванні та виплаті грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення, задоволенню не підлягають, оскільки цим рішенням позивачу не було відмовлено в нарахуванні та виплаті грошової компенсації.

Вимога про визнання за позивачем права на отримання грошової компенсації заналежне йому та членам його сім`ї для отримання жиле приміщення є такою, що не підлягає задоволенню у зв`язку із відсутністю факту порушення, невизнання або оспорювання такого права.

Остаточне рішення про надання та перерахування грошової компенсації приймає Адміністрація Держприкордонслужби, а не житлова комісіяГоловного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), а тому позивач неправильно визначив відповідача запозовною вимогою про зобов`язання здійснити нарахування та виплату грошової компенсації.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

25 листопада 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувсядо Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись нанеправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права тапорушення норм процесуального права, з підстав, передбачених пунктом 3частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах), просить скасувати постанову Черкаськогоапеляційного суду від 29 жовтня 2020 року таухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що висновок апеляційного суду про те, що йому не було відмовлено в нарахуванні та виплаті грошової компенсації є безпідставним, оскільки за результатами розгляду його заяви від 04 грудня 2019 року відповідач не прийняв позитивного для нього рішення про надання грошової компенсації за належне для отримання житло у зв`язку ізвідсутністю правових підстав для здійснення такої виплати, а тому таке рішення слід розцінювати як відмову в нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації. До того ж його право на отримання грошової компенсації за житло оспорюється та не визнається відповідачем, а тому потребує захисту всудовому порядку.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не врахував, що ненадання йому грошової компенсації за житло є таким, що порушує його конституційні права, суперечить ЖК Української РСР та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі й витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

26 січня 2021 року справа № 712/2387/20 надійшла до Верховного Суду.

Головний центр підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_2 ) надіслав відзив на касаційну скаргу, уякому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2021 року справу призначено досудового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чипорушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи укасаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів тавимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чивідкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та отримує пенсію по інвалідності по вислузі років та є інвалідом армії ІІІ групи. Проходив військову службу в Головному центрі підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно з витягом з наказу начальника Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота №341-ос від 31 липня 2019 року підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника центру підготовки молодших інспекторів з особового складу, звільненого з військової служби наказом Голови ДПС України від 26 липня 2019 року №776-ос запідпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пунктом 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взапас Збройних Сил України, з правом носіння військової форми одягу. Зазначено, що вислуга років станом на 01 серпня 2019 року: календарна 25 років 00 місяців 04 дні, пільгова 00 років 03 місяці 18 днів, всього 25 років 03 місяці 22 дні.

03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Голови житлової комісії полковника ОСОБА_3 з питання надання згоди на отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім`ї для отримання житла. У заяві вказав, що про розмір вказаної компенсації проінформований. Претензій майнового та морального характеру до ДПС України з приводу компенсації чиїїрозміру не має та не матиме.

Відповідно до витягу з протоколу №8 спільного рішення командування тажитлової комісії Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота від 04 грудня 2019 року, при розгляді заяви підполковника запасу ОСОБА_1 від 03 грудня 2019 року щодо надання згоди на отримання грошової компенсації, житлова комісія вирішила направити облікову житлову справу підполковника запасу ОСОБА_1 зі списками виплати грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення та розрахунком виплати компенсації на розгляд до Адміністрації ДПС України.

Листом Адміністрації ДПС України 12 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що його облікову житлову справу та списки виплати грошової компенсації за належне для отримання житло повернуто до Головного центру підготовки особового складу ДПС України імені генерал-майора Ігоря Момота без затвердження, у зв`язку з відсутністю правових підстав для здійснення йому такої виплати.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають зцивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий спір це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова числужбова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення зприводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Згідно з пунктом 2 Порядку про визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їмдля отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 728 (далі Порядку), дія цього Порядку поширюється на: військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей; осіб, звільнених з військової служби взапас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей; сім`ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби; сім`ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або увідставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

Військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (пункт 3 Порядку).

За змістом частини першої статті 9 ЖК Української РСР громадяни мають право на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом. Азгідно зі статтею 48-1 вказаного кодексу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.

У спірних правовідносинах відповідач у межах та в порядку, встановленому законом, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають наможливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому всилу особливого статусу, визначеного Законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи упублічно-правових спорах, зокрема з приводу проходження публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України). А за змістом пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба належить до служби публічної.

У справі, яка переглядається, позивач, мотивуючи позов положеннями Конституції України та Порядку, оскаржив відмову у призначенні йому, яквійськовослужбовцю, учаснику бойових дій, грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Така гарантія соціального захисту як вказана компенсація є однією з передбачених зазначеним законом пільг для осіб, які проходили військову, тобто публічну службу.

Таким чином, спір між сторонами є публічно-правовим, і його слід розглядати заправилами адміністративного судочинства.

Подібні правові висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року в справі №712/5476/19 (провадження №14-62цс20).

Проте наведене залишилося поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій, які належним чином недослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу впорядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України).

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначенихстаттями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення судів попередніх інстанцій скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку ізрозглядом справи з порушенням юрисдикції.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено доюрисдикції адміністративного суду, та він має право протягом десяти днів здня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 255, 256, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд ускладі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 03 червня 2020 року тапостанову Черкаського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року скасувати.

Провадження у справі №712/2387/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби України імені генерал-майора Ігоря Момота (військова частина НОМЕР_1 ), третя особа Адміністрація Державної прикордонної служби України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права наотримання грошової компенсації та зобов`язання вчинити певні дії, закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач має право звернутися до суду із заявою про направлення справи завстановленою юрисдикцією.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту їїприйняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. І. КратСудді:Н. О. Антоненко І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М.Ю.Тітов