Справа № 603/352/21

Провадження № 1-кп/603/70/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2021 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12021211130000107 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 року,

про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шельпаки Підволочиського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, з середньою освітою, одруженого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України,

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника потерпілого не з`явився

та провівши підготовче судове засідання зазначеного кримінального провадження,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2021 року близько 13 год. 00 хв. в ОСОБА_3 виник злочинний умисел спрямований на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення піщано-гравійної суміші в межах території природно-заповідного фонду (регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон»), на території Коропецької селищної ради в населеному пункті с.Горигляди Чортківського району.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , керуючи трактором колісним марки «Т-40АМ», реєстраційний № НОМЕР_1 , з причепом марки «2ПТС-4» реєстраційний № НОМЕР_2 , заїхав на лівий берег річки Дністер в межах території природно-заповідного фонду (регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон»), на території Коропецької селищної ради у населеному пункті с.Горигляди Чортківського району де в період часу з 13 год 00 хв по 17 год 00 хв з порушення правил охорони розробки надр, передбачених ст.. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності стосовно використання надр, не маючи спеціального дозволу, всупереч ст..ст. 19, 20 Кодексу України про надра, ст.ст. 57, 125, 126 Земельного кодексу України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також, порушивши вимоги ст.. 56 Кодексу України про надра, які стосуються основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин, діючи умисно та переслідуючи корисливий мотив, за допомогою савкової лопати, із лівого берега річки Дністер незаконно видобув 1,8 метра кубічних піщано-гравійної суміші, яка згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року (в редакції від 28.12.2011 року №1370) «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному видобуванні піщано-гравійної суміші загальнодержавного значення в межах території природно-заповідного фонду (регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон»), на території Коропецької селищної ради у населеному пункті с.Горигляди Чортківського району ОСОБА_3 заподіяв природо-заповідному фонду в особі Коропецької селищної ради на суму 1875,6 грн.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 240 КК України незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене на території природно-заповідного фонду.

30.06.2021 року між прокурором Монастириського відділу Бучацької окружної прокуратури ОСОБА_6 з одного боку та підозрюваним ОСОБА_3 за участі захисника підозрюваного ОСОБА_4 , з іншого боку укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_7 не заперечувала щодо укладення даної угоди між ОСОБА_3 та прокурором про визнання винуватості надавши відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України згоду на укладення вказаної угоди.

Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_3 за участі захисника підозрюваного ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст. 240 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, підозрюваний беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.

Окрім цього, сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч. 3 ст. 240 КК України у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку терміном в 1 рік та покладенням обов`язків передбачених п.1, 2 ч.1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

У відповідності до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, визнав повністю, зазначивши, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду і призначити узгоджену міру покарання.

Прокурор у судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості при цьому врахувавши добровільне відшкодування ОСОБА_3 шкоди завданої ним Коропецькій ОТГ внаслідок незаконного видобування корисної копалини загальнодержавного значення на території природно-заповідного фонду.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості від 30.06.2021 року і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами угоди міру покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який у відповідності до ст. 12 КК Українивідноситься до нетяжких злочинів.

За змістом угоди, яку було надано до суду, вбачається, що вона відповідає вимогам закону, а саме ст. 472 КПК України, оскільки в ній зазначено відомості про сторін укладення угоди, а саме обвинуваченого ОСОБА_3 , формулювання обвинувачення, правова кваліфікація дій ОСОБА_3 , також узгоджене покарання за скоєний злочин.

Слід зазначити, що узгоджене сторонами покарання за скоєний злочин у виді позбавлення волі відповідає як загальним правилам призначення покарань, передбачених кримінальним законом так і санкції ч. 3 ст. 240 КК України.

Судом також з`ясовано, що ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст.473,474 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Відповідно до ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Крім того, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , а узгоджене сторонами покарання відповідає положенням кримінального закону.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених положеннями ч. 7ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про можливість затвердження укладеної 30.06.2021 року угоди про визнання винуватості та призначає ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання.

Кримінальним правопорушенням завдана матеріальна шкода природо-заповідному фонду в особі Коропецької селищної ради в сумі 1875,6 грн. - відшкодована.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Окрім цього, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь вчинення кримінального правопорушення.

Так, ч. 1 ст. 96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо інше майно було використане як засоби чи знаряддя вчинення злочину.

Враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що санкція ч. 3 ст. 240 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, а лопата совкова з дерев`яною ручкою 1,5 м була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію знарядь вчинення злочину.

В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про процесуальні витрати.

Керуючись ст.ст. 8, 129 Конституції України, п. 1 ч.3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угодупро визнаннявинуватості,укладену 30.06.2021року вкримінальному провадженні№12021211130000107,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань02.06.2021 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30.06.2021 року покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 07.06.2021 року (Справа №595/824/21), на трактор марки Т-40 АМ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп марки 2ПТС-4, реєстраційний номер НОМЕР_3 та піщано-гравійну суміш об`ємом близько 2 метри кубічні, які зберігаються на території домогосподарства по АДРЕСА_1 , а також арешт на лопату савкову з дерев`яною ручкою довжиною 1,5 м., яка знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області скасувати.

Речові докази:

-На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати у кримінальному провадженні №12021211130000107 щодо ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, спеціальну конфіскацію, зокрема конфіскувати у власність держави: лопату совкову з дерев`яною ручкою 1,5 м, яка знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВП №2 (м.Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області.

-Після набраннявироком законноїсили речовідокази піщано-гравійнусуміш об`ємомблизько 2метри кубічні,яка зберігаєтьсяна територіїдомогосподарства по АДРЕСА_1 передати Коропецькій ОТГ, яка знаходиться в смт.Коропець Чортківського (Монастириського) району Тернопільської області;