печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6609/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника заявника ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/6609/19-к від 11.02.2019 за результатами розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019000000000087 від 02.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та передачу його в управління,

В С Т А Н О В И В :

09.04.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшла заява Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, згідно вимог якого заявник просить роз`яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.02.2019 у справі № 757/6609/19-к, в частині її виконання Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів під час управління активом (виробничі та невиробничі будівлі - майстерню, за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, Йосипівська с/рада), відповідно до вимог Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами одержаними від корупційних та інших злочинів» під час дії заборони вчинення всіма суб`єктами державної реєстрації прав проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належне ТОВ «Ленінталь», окрім Міністерства юстиції України.

Мотивуючи подану заяву заявник вказує на те, що в резолютивній частині ухвали заборонено проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі всім суб`єктам державної реєстрації прав, окрім Міністерства юстиції України.

У свою чергу відповідно до переліку повноважень в сфері державної реєстрації прав, зазначеного в статті 7 Закону № 1952-IV, Міністерство юстиції України не наділено правом проводити реєстраційні дії в Державному реєстрі, що унеможливлює виконання судового рішення (Ухвали) Національним агентством в частині управління арештованим майном.

В судове засідання з`явився представник заявника, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Інші учасники розгляду не з`явилися у судове засідання, про місце і час розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз`яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність незявившихся осіб та приходить до наступного висновку.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осібєнезрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Так, 11.02.2019 до суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12019000000000087 від 02.02.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та передачу його в управління, в якому останній просив суд: «Накласти арешт на майно, шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: виробничі та невиробничі будівлі майстерню за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., Йосипівська с/рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31543848, що належить ТОВ «Ленінталь» (код ЄДРПОУ 30800512).

Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» виробничі та невиробничі будівлі майстерню за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., Йосипівська с/рада, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 31543848.

Заборонити всім суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб`єктам; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях) окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належне ТОВ «Ленінталь» (код ЄДРПОУ 30800512)».

Ухвалою слідчого судді від 11.02.2019 року вказане клопотання розглянуто слідчим суддею, за результатами розгляду якого, вимоги задоволено в повному обсязі.

Так, заявник у своїй заяві фактично просить слідчого суддю надати дозвіл на проведення реєстраційних дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з нерухомим майном, що належить ТОВ «Ленінталь» (код ЄДРПОУ 30800512).

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Під час кримінального провадження слідчий суддя, суд неухильно додержуються вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства та вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їхніх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду.

За своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, порядок її виконання чітко викладений в резолютивній частині згідно заявлених вимог сторони обвинувачення, а вимоги заяви про роз`яснення судового рішення виходять за межі заявлених вимог.

Враховуючи викладене, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку про безпідставність заявлених вимог та, як наслідок, у їх задоволенні вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволені заяви Національного агентстваУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинівпро роз`ясненняухвали слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва №757/6609/19-квід 11.02.2019за результатамирозгляду клопотанняпрокурора укримінальному провадженні-заступника начальникавідділу процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням іпідтримання державногообвинувачення управліннянагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни Генеральноїпрокуратури України ОСОБА_4 проарешт майнау кримінальномупровадженні №12019000000000087від 02.02.2019,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191КК Українита передачуйого вуправління відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1