справа № 631/488/21

провадження № 2/631/547/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Колодяжної А. О.

заочно та усно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості»,-

в с т а н о в и в:

20 травня 2021 року до суду надійшла позовна заява АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», на обґрунтування якої позивач зазначив, що 05.12.2018 року відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг.Відповідач припідписанні анкети-заявипідтвердив своюзгоду нате,що підписанаанкета заява разомз Умовами,Тарифами,Таблицею обчисленнявартості кредитута Паспортомспоживчого кредитускладають договірпро наданнябанківських послугта підтвердив,що ознайомивсята отримавпримірники умобільному додаткувищезазначених документів,що складаютьДоговір тазобов`язується виконуватийого умови.05.12.2018 року відповідно до умов укладеного договору відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 20000,00 гривень, з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. У зв`язку із порушеннями відповідачем зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 22.12.2020 року має заборгованість у розмірі 33602,12 гривень, яка складається з наступного: - 25917,88 гривень загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 загальний залишок заборгованості за відсотками; 7684,24 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 0,00 гривень заборгованість по судовим штрафам. Тому просили стягнути з відповідача на їх користь зазначену заборгованість та судові витрати (а. с. 2 5).

Представник позивача Мєшнік К. Ю., що діє на підставі довіреності № 325 ЮД1, виданої 07.10.2019 року Головою Правління банка Старомінською Іриною Олександрівною із строком дії до 31.12.2022 року, у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надав, але скористався правом, визначеним частиною 3 статті 211 цивільного процесуального кодифікованого закону України, й звернувся до суду із відповідним письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а. с. 26, 32).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за його відсутності не надав(а. с. 52).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно з частиною 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 наведеного кодифікованого процесуального закону України особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у представника позивача свідчить пункт 3 прохальної частини позовної заяви (а. с. 5 зворот).

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання ним особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із неявкою в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд вирішив можливим справу розглядати на підставі наявних в ній доказів та ухвалити заочне рішення, про що не заперечував представник позивача.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.

З огляду на предмет позову та згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 274 й пункту 1 частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до змісту частини 1 статті 279 цього ж кодифікованого акту України розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними в главі 10 вказаного кодексу України..

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно з частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відтак, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету - заяву від 05.12.2018 року. Відповідач припідписанні анкети-заявипідтвердив своюзгоду нате,що підписанаанкета заява разомз Умовами,Тарифами,Таблицею обчисленнявартості кредитута Паспортомспоживчого кредитускладають договірпро наданнябанківських послуг.Своєю Анкетою-заявою відповідач підтвердив те, що він був повністю проінформований про умови кредитування у АТ «Універсал Банк». 05.12.2018 відповідно до умов укладеного договору відповідачу надано кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 20000,00 гривень (а. с. 8).

Згідно пункту 2.2. пункту 2 Розділу 1 Умов обслуговування рахунків фізичної особи та статті 628 Цивільного кодексу України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка;

Згідно пункту 2.3. Умов обслуговування рахунків фізичної особи своїм підписом на Анкеті-Заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився з текстом розділів, пунктів, підпунктів цих Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним.

Згідно пункту 2.4. Умов обслуговування рахунків фізичної особи укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.

Згідно пункту 4.1. Умов обслуговування рахунків фізичної особи ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в договорі.

Згідно пункту 4.5. Умов обслуговування рахунків фізичної особи Форма надання кредиту: поновлювальний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбання товарів чи послуг

Відповідно до пунктів 4.9., 4.11, 4.16., 4.23. Умов обслуговування рахунків фізичної особи, на суму наданого кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році за процентними ставками, зазначеними в тарифах.

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами.

У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами але не більше 50% від суми, одержаної клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

Кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунок клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме: відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами (а. с. 9 20).

У відповідача ОСОБА_1 прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення зобов`язання, в результаті чого вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.11.2019 року направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 22.12.2020 року дорівнює 33602,12 гривень, яка складається з наступного: - - 25917,88 гривень загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 0,00 загальний залишок заборгованості за відсотками; 7684,24 гривень - заборгованість за пенею та комісією; 0,00 гривень заборгованість по судовим штрафам (а. с. 6 7).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами чинного Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.

Так, виходячи з положень частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладений між сторонами по справі кредитний договір, за своєю правовою природою, є правочином, тобто діями особи, спрямованими на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписи статті 1054 Цивільного кодексу України передбачають, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов`язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на частину 1 статті 629 Цивільного кодексу України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України укладені між сторонами по справі договори є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, укладені договори є підставою виникнення між сторонами зобов`язань, тобто правовідносин, в яких одна сторона /боржник/ зобов`язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку /стаття 509 Цивільного кодексу України/.

Згідно до положень частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені положеннями статті 611 Цивільного кодексу України.

Так, згідно до зазначеної норми права, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549Цивільного кодексуУкраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно умов договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному із грошових зобов`язань, передбачених договором позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Таким чином, аналізуючи наведені вище норми права та надані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33602,12 гривень.

Ухвалюючи рішення та повністю задовольняючи позов АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», суд вважає за необхідне вирішити згідно підпункту 6 частини 1 статті 264 Цивільного процесуального кодексу України питання про розподіл між сторонами по справі судових витрат.

Так, відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 141 зазначеного цивільного процесуального кодифікованого закону України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тоді як інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписи частини 1 та 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), який встановлює правові засади справляння, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення.

Положеннями статті 1 зазначеного Закону визначено, що судовий збір це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до змісту частини 1 й підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Із зазначеним позовом АТ «Універсал Банк» звернулось до суду у 2021 році.

Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-ІХ від 15.12.2020 року (із змінами та доповненнями) з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2270 гривень.

На виконання вимог частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви АТ «Універсал Банк» додав документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2270,00 гривень.

Таким чином, з огляду на наведені норми закону, проаналізувавши всі наявні і досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог АТ «Універсал Банк» та можливість задоволення його позову повністю шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Універсал Банк» суму заборгованості в розмірі 33602,12 гривень та понесених й документально підтверджених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2270,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), статтями 11, 14 - 16, 202, 509, 526, 546, 611, 626, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 - 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-ІХ від 14.11.2019 року (із змінами та доповненнями), та статтями 1 - 5, 10 - 13, 17 19, 23, 76 81, 89, 211, 214, частиною 3 статті 211, частиною 1 статті 223, пунктом 2 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтею 259, статтями 263 - 265, 267, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, статтями 279, 280 289, частиною 1 статті 352, статтями 354 і 355 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.12.2018 року у розмірі 33602,12 гривень (тридцять три тисячі шістсот дві гривні 12 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» понесені ним та документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Іншими учасниками судового процесу заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Нововодолазький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем або апеляційної скарги іншими учасниками судового процесу, якщо їх не було подано, а у разі подання після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження (вулиця Автозаводська, будинок № 54/19, місто Київ, 04114), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (21133352);

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_1 ), посвідка на постійне проживання (серія НОМЕР_2 ).

Рішення ухвалено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко