Справа № 451/964/21

Провадження № 1-кп/451/235/21

ВИРОК

іменем України

05 серпня 2021 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12021141150000212 від 27.04.2021 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поляни Золочівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, розлученому, працюючому тваринником у ТОВ «Барком», раніше не судимому, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 , -

встановив:

ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді тваринника ТОВ «Барком», будучи особою, на яку відповідно до Наказу №1/19 від 21.01.2020 «Про призначення відповідальних осіб за дотримання законодавства та отримання відповідних дозволів для здійснення виробничої діяльності підприємства та його структурних підрозділів» покладено обов`язок за дотриманням водоохоронного законодавства у діяльності товариства по фермі з вирощування великої рогатої худоби АДРЕСА_2 , порушив встановлений законом порядок і правила вилучення (видобування) корисних копалин та вимоги статей 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра, а саме: протягом періоду з 01.07.2020 року по 02.06.2021 року, без одержання спеціального дозволу на спецводокористування та спеціального дозволу на користування надрами, відповідно до довідки ТОВ «Барком» №02/06-2 від 02.06.2021, незаконно видобуто з артезіанської свердловини, яка перебуває на балансі та належить ТОВ «Барком» та розміщена на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до комунальної власності Радехівської міської ради та на яку у Товариства відсутні документи, підтверджуючі право власності чи право користування на неї, підземні води об`ємом 0,59 тис. м3, які згідно «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення» відносяться до корисних копалин державного значення.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину по пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, визнав повністю, фактичні обставини не оспорював, суду пояснив, що він дійсно у період з 01.07.2020 по 02.06.2021, будучи відповідальною особою ТОВ «Барком», без одержання спеціального дозволу на спецводокористування та на користування надрами, видобував з артезіанської свердловини підземні води. У вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись показаннями обвинуваченого, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, а саме незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (пункт 1 частини 1 статті 66 КК України).

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також зважаючи на вимоги статті 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні хвору матір, з якою разом проживає.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені статтею 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені статтею 65 КК України, у тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання, відсутність встановлених судом обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у межах санкцій частини 2 статті 240 КК України у виді обмеження волі.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінального правопорушення, яке обвинувачений ОСОБА_3 вчинив вперше, особу обвинуваченого та його посткримінальну поведінку (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення ним негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння і готовність нести кримінальну відповідальність, суд доходить висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1 статті 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положеннямст. 65-67 КК Українита буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до вимогст. 50 КК України, мети покарання.

Про необхідність призначення саме такого виду покарання, на переконання суду, свідчать ті обставини, що призначення обвинуваченому найменш суворого покарання, передбаченого санкцією частини 2 статті 240 КК України, у виді штрафу, з огляду на його розмір, може виявитися недієвим, оскільки відсутні будь-які фактичні дані, які б давали суду підстави вважати, що матеріальний стан обвинуваченого дозволить реально виконати це покарання (сплатити визначений судом розмір штрафу). Також судом враховано, що на утриманні обвинуваченого перебуває паралізована матір. Покарання ж у виді позбавлення волі, яке полягає у триманні засудженого в умовах ізоляції, з огляду на обставини кримінального провадження, на думку суду, є надто суворим.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

Процесуальних витрат не понесено.

Зважаючи на те, що запобіжний захід стосовно обвинуваченого судом не обирався і клопотання щодо обрання такого обвинуваченому стороною кримінального провадження не заявлялось, тому суд доходить переконання про відсутність підстав для вирішення цього питання.

Керуючись статтями 368, 371, 374 КПК України, Радехівський районний суд Львівської області,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим по пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Відповідно до частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений учасниками судового провадження до Львівського апеляційного суду, шляхом подання з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Радехівський районний суд Львівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддяОСОБА_6 -Трускавецька