ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14943/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Беспалова О.О.

За участю секретаря: Шевченко Е.П.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року, суддя Келеберда В.І., у справі за адміністративним позовом Української об`єднаної кредитної спілки до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Українська об`єднана кредитна спілка звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення № 1926534600100 від 31.05.2019 року про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням ГУ ДФС України у м. Києві від 31.05.2019 року № 1926534600100 виключено позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, оскільки останнім не вказано, у чому саме полягає невідповідність установчих документів УОКС вимогам, які встановлені п. 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, при цьому позивач зазначає, що установчі документи повністю відповідають вимогам законодавства, у тому числі - вимогам Податкового кодексу України.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Українська об`єднана кредитна спілка (код ЄДРПОУ 33665584) зареєстрована як юридична особа 20.07.2005 року, основним видом економічної діяльності, згідно з відомостями, які містяться у ЄДР, є інші види кредитування (64.92).

02.08.2005 року Українська об`єднана кредитна спілка отримала статус неприбуткової організації відповідно на підставі рішення № 159 ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 13.04.2016 року, позивач набув статусу фінансової установи на підставі розпорядження Держфінпослуг від 13.09.2005 року № 4593.

14 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова прийнято рішення № 31 про внесення Української об`єднаної кредитної спілки до Реєстру неприбуткових організацій

У подальшому 02 червня 2016 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення № 120 про повторне внесення позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій (ознака неприбутковості 0010-кредитні спілки).

Рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2016 року № 159 позивачу присвоєно ознаки неприбутковості 0038-спілки (за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України).

Рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 1926534600100 від 31.05.2019 року Українську об`єднану спілку України виключено з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Підстава: невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 Кодексу. Дата скасування ознаки неприбутковості: 01.07.2017 року.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним та такими, що суперечать нормам податкового законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що до неприбуткових належать підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

З 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи`розділ III «Податок на прибуток підприємств» ПК України викладено у новій редакції та змінено порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, у тому числі неприбуткових підприємств, установ та організацій.

Так, статтею 133 ПК України (в редакції, що діяла з 01 січня 2015 року до 13 серпня 2015 року) був встановлений виключний перелік установ та організацій, які не є платниками податку на прибуток після їх внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

13 серпня 2015 року набрав чинності Закон України від 17 липня 2015 року №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій»(далі - Закон №652), яким передбачено особливості оподаткування податком на прибуток неприбуткових установ та організацій, розширено перелік суб`єктів господарювання - неприбуткових підприємств, установ та організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, а також змінено порядок їх оподаткування податком на прибуток.

За змістом підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 ПК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до пункту 133.4 ПК України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Підпунктом же 133.4.1 цього пункту Кодексу (в редакції зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (далі - Закон №1797), що набрали чинності з 01 січня 2017 року) визначено, що неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об`єднання та асоціації об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652)).

Згідно із підпунктом 133.4.5 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

За змістом підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 ПК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом №652) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

- бюджетні установи;

- громадські об`єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- спілки, асоціації та інші об`єднання юридичних осіб;

- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- професійні спілки, їх об`єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об`єднання;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об`єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

Також Законом №652 підрозділ 4 («Особливості справляння податку на прибуток підприємств») розділу ХХ («Перехідні положення») ПК України доповнено пунктами 34 та 35, відповідно до яких установлено, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - новий Реєстр неприбуткових установ та організацій) діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України №37 від 24 січня 2013 року.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", не підлягають виключенню з цього Реєстру до 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року).

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій. За бажанням неприбуткової організації вона може подати до контролюючого органу копії установчих документів.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов`язані до 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року) привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 січня 2017 року (згідно зі змінами, внесеними Законом №1797, цей строк продовжено до 01 липня 2017 року) виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі - Порядок), а вимоги, на відповідність яким контролюючий орган перевіряє організації при включенні їх до Реєстру, визначені пунктом 7 Порядку й повністю узгоджуються з вимогами, визначеними підпунктом 133.4.1. пункту 133.4 статті 133 ПК України.

Дата присвоєння/скасування ознаки неприбутковості вказує на початок/закінчення її дії.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Разом з тим, положення третього і четвертого абзаців пункту 7 Порядку стосовно вимог щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про: включення, повторне включення, відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру; виключення неприбуткової організації з Реєстру; зміну ознаки неприбутковості.

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру в разі: подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених пунктом 6 Порядку; невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПК України.

Згідно із пунктом 16 Порядку виключення неприбуткової організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення контролюючого органу в разі: використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 ПК України; розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб; невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 ПК України; затвердження ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу неприбутковою організацією, що припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу або перетворення) або ліквідації; за ініціативою неприбуткової організації.

Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру приймається за формою згідно з додатком 2 до Порядку та надсилається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, протягом трьох робочих днів з дня прийняття зазначеного рішення.

Вказаною формою передбачено в графі «Підстава» зазначення пунктів, статті, назв нормативно-правового акта та положень установчих документів, які не відповідають вимогам ПК України та законів, на підставі яких прийнято рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру.

Таким чином, законодавством чітко визначено порядок та підстави для включення організації до переліку неприбуткових та для її виключення з такого переліку.

Разом з тим, відповідно до ст.130 Господарського кодексу України, кредитною спілкою є неприбуткова організація, заснована громадянами у встановленому законом порядку на засадах добровільного об`єднання грошових внесків з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою. Статусу юридичної особи вона набуває з дня її державної реєстрації. Кредитна спілка діє на основі статуту, який затверджується загальними зборами членів кредитної спілки.

Згідно з ч.6 ст.130 Господарського кодексу України передбачено, що статус, порядок організації та здійснення господарської діяльності кредитної спілки визначаються цим Кодексом, законом про кредитні спілки та іншими законами.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об`єднань, права та обов`язки членів кредитних спілок та їх об`єднань визначено Законом України "Про кредитні спілки" від 20.12.2001 року №2908-III.

Відповідно до ст.1 Законом України "Про кредитні спілки", кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка діє на основі статуту, що не суперечить законодавству України.

Статтею 8 Закону України "Про кредитні спілки" визначено порядок набуття кредитною спілкою статусу фінансової установи та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки.

Отже, надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Уповноважений орган) відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Уповноваженого органу. Надання кредитній спілці статусу фінансової установи здійснюється шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру фінансових установ. Уповноважений орган видає кредитній спілці свідоцтво про реєстрацію фінансової установи за формою, встановленою Уповноваженим органом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 №2664-III, кредитні спілки є фінансовими установами поряд з банками, ломбардами, лізинговими компаніями, довірчими товариствами, страховими компаніями та іншими юридичними особами, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних з наданням фінансових послуг.

Згідно п.5 ч.1 цієї ж статті, фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Разом з тим, як було враховано судом першої інстанції, відповідно до п.1.1 статті 1 Статуту Української об`єднаної кредитної спілки, затвердженого протоколом № 15 від 20.05.2016 року загальними зборами членів кредитної спілки, Українська об`єднана кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована кредитними спілками на кооперативних засадах з метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об`єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування.

У відповідності до п.п.22.3, 22.4 статті 21 Статуту, кредитній спілці забороняється розподіляти отримані доходи (прибутки) або їх частину серед засновників, членів кредитної спілки, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб. Доходи кредитної спілки використовуються виключно для фінансування видатків на утримання кредитної спілки, реалізації мети та завдань, напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Також, у п.29.9 статті 29 Статуту визначено, що у разі припинення кредитної спілки (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) її активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету. Залишок коштів резервного капіталу та додаткового капіталу після розрахунків із членами спілки та іншими кредиторами зараховуються до Державного бюджету України.

Отже, положення Статуту Української об`єднаної кредитної спілки, зокрема порядок розподілу доходів кредитної спілки та задоволення вимог кредиторів кредитної спілки в разі припинення її діяльності, відповідають вимогам, установленим пп.133.4.1 п.133.4 ст.134 Податкового кодексу України, а позивачем дотримано вимоги законодавства, які дозволяють ідентифікувати його як неприбуткову організацію.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що за результатами розгляду поданих позивачем документів контролюючим органом прийнято рішення № 159 від 12.10.2016 року про присвоєння підприємству, установі, організації ознаки неприбутковості (за результатами підтвердження відповідності неприбуткової організації вимогам, установленим п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України).

Таким чином, відповідач підтвердив факт відповідності Української об`єднаної кредитної спілки вимогам до неприбуткової організації.

Проте, приймаючи оскаржуване рішення оскаржуване рішення від 31 травня 2019 року № 19256534600100 про виключення з 01 липня 2017 року Спілки з Реєстру неприбуткових установ та організацій, податковий підставою для його прийняття зазначило в рішенні лише невідповідність неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пунктом 133.4 статті 133 ПК України, без жодної вказівки на зміни, що відбулися після 12 жовтня 2016 року у Спілки та/або в її установчих документах, внаслідок чого вона перестала відповідати законодавчо встановленим вимогам до неприбуткових організацій.

Враховуючи наведені вище норми законодавства й встановлені у справі обставини, суд першої інстанцій дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві № 1926534600100 від 31.05.2019 року про виключення позивача з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 лютого 2021 року у справа № 813/3266/17 (адміністративне провадження № К/9901/48637/18).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки Українська об`єднана кредитна спілка є неприбутковою організацією, яка надає виключний перелік фінансових послуг відповідно до напрямків діяльності, передбачених Законом України "Про кредитні спілки".

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2020 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києв залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Беспалов О.О.