Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 червня 2021 року м. Дніпросправа № 336/311/21 (2-а/336/32/2021)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09.03.2021 року в адміністративній справі №336/311/21 (2-а/336/32/2021) за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправної та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів",-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного Управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправної та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №48 від 21.12.2020 року та покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування позову зазначає, що 27.08.2020 року позивачем було отримано лист №Т-955-2020 від 21.07.2020 року, що підтверджується копією конверту з трекінгом відправлення, в якому йшлося про те, що згідно наказу відповідача «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» від 24.07.2020 №3407-ОД, згідно з направленням (посвідченням) на проведення заходу від 24.07.2020 №2679, згідно з положенням Держпродслужби від 23.07.2020 №15.6-7/2/10861, спеціалістами відповідача 27.07.2020 здійснено виїзд, з метою розгляду питань викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 , але відповідач начебто не зміг реалізувати свій позаплановий захід, у зв`язку з відсутністю керівника позивача. Тому, позивача ФОП ОСОБА_1 або його уповноважену особу,вказаним листом, зобов`язано прибути до місця провадження господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , 11.08.2020 на 11:00 годину. Відповідно, коли відповідач 11.08.2020 року з`явився для проведення позапланового заходу (контролю), позивач був відсутнім, на місці перевірки були відсутні будь-які уповноважені позивачем представники. У зв`язку з тим, що позивач та його уповноважені представники були відсутні під час проведення позапланового заходу, через несвоєчасне повідомлення відповідачем про проведення такого заходу,а тому по узгодження та посвідчення на проведення позапланового заходу (контролю) не надавалися уповноваженій позивачем особі або позивачу.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09.03.2021 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №48 від 21.12.2020 року.
Не погоджуючись з даним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
З урахуванням ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що підставі скарги ОСОБА_2 від 21.07.2020 №Вх.Т-955, погодження Держпроспоживслужби від 23.07.2020 №15.6-7/2/10861 на підставі направлення на проведення перевірки від 24.07.2020 року №2679, виданого згідно наказу «Про здійснення позапланового державного нагляду (контролю)» від 24.07.2020 року №3407-ОД спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області було здійснено перевірку ФОП ОСОБА_1 , місце здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2 ).
До перевірки посадові особи Головного управління не були допущені, тому службовою запискою від 28.07.2020 №10-05.5/9807/20 було перенесено на 11.08.2020 та направлено повідомлення про забезпечення уповноваженою особи від 28.07.2020 №29.07.2020 №10-05.03/6199-20. Лист направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпоштою №0813300341340 отримано 21.08.2020 та №013300341358 повернуто.
21.12.2020 Головним управлінням, було винесено постанову про накладання стягнень, передбачених ст..23 Законом України «Про захист прав споживачів».
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним обставинам справи колегією суддів враховано, що згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Приписами ч.1 ст.38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально.
Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року по справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Відповідно до положень пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статті 38 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення 12.08.2020 року, а оскаржувана постанова винесена 21 грудня 2020 року.
Відповідно до ст. 248 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення. А закінчення строків притягнення особи до відповідальності виключає таке провадження.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строки, передбачені статтею 38 КУпАП, закінчились, відповідач зобов`язаний був закрити провадження у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №48 від 21.12.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 09.03.2021 року в адміністративній справі №336/311/21 (2-а/336/32/2021) - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий - суддяС.В. Сафронова
суддяВ.В. Мельник
суддяД.В. Чепурнов
