Справа № 535/417/21

Провадження № 2/545/834/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2021 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря: Артеменко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права на безоплатну передачу автомобіля,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що разом зі своїм рідним братом ОСОБА_2 у 1984 році проходили строкову військову службу в республіці Афганістан. Внаслідок отриманих травм останньому встановлена перша група інвалідності, у зв`язку з чим той потребував постійного стороннього догляду. Після смерті матері у 2010 році він переїхав до брата і став постійно проживати разом з ним у будинку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 ОСОБА_2 був забезпечений автомобілем Славута ЗАЗ 110307-42. Посилаючись на спільне проживання за адресою реєстрації до дня смерті брата, вважає, що має право на безоплатну передачу у його власність транспортного засобу як члену сім`ї померлого.

Просив встановити факт спільного проживання однією сім`єю зі своїм померлим братом ОСОБА_2 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним право на безоплатну передачу у власність автомобіля Славута ЗАЗ 110307-42, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1197, 2008 р.в., як члену сім`ї, яким був забезпечений брат інвалід І групи ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач надав відзив на позов, у якому позов не визнав повністю, посилаючись на те, що позивач на час смерті особи з інвалідністю був зареєстрований за іншою адресою.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, які викладені в позові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача - ОСОБА_2 (а.с.16). Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.11, 12).

Встановлено, що позивач у період з 18.09.1984 року по 02.03.1985 року та його померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 брат ОСОБА_2 у період з 16.09.1984 року по 20.04.1985 року проходили військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.8-10, 13-15).

Внаслідок травм отриманих при виконанні обов`язків військової служби ОСОБА_2 була встановлена перша група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою від 25.04.1985 року №208055 та посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 18.02.2002 року (а.с.17, 18).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 23.09.2011 року за ОСОБА_2 зареєстрований автомобіль Славута ЗАЗ 110307-42, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1197, 2008 р.в., без права продажу, передачі іншій особі; право користування має ОСОБА_1 (а.с.19).

Згідно з вимогою Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 06.04.2021 року №2509/06 позивачеві роз`яснено обов`язок повернути автомобіль, яким був забезпечений померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки на момент смерті останнього він був зареєстрований за іншою адресою (а.с.21).

Відповідно до акту про фактичне проживання особи від 16.03.2012 року в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який через інвалідність потребував постійного догляду, дійсно проживає без реєстрації його рідний брат ОСОБА_1 з 07.02.2010 року, до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , і по теперішній час (а.с.20).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт проживання ОСОБА_1 з моменту смерті матері (з лютого 2010 року) і до дня смерті його брата ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , оскільки останній був інвалідом І групи та потребував постійного стороннього догляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт спільного проживання позивача зі своїм братом ОСОБА_2 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 є доведеним в судовому порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо - та калоприймачі тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку.

Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім`ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім`ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 , передбачено, що інваліду, законному представнику недієздатного інваліда чи дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті інваліда, дитини-інваліда такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену його (її) сім`ї (за бажанням такого члена сім`ї), які на час смерті інваліда були зареєстровані за місцем реєстрації інваліда, дитини-інваліда.

Разом з тим, вимогами статті Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право на свободу пересування і вибору місця проживання в межах держави як невід`ємне право кожної людини закріплено також Загальною Декларацією прав людини 1948 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, а не іншими нормативними актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року у справі № 15-рп/2001 скасовано інститут прописки та визначено, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним, непорушним та не може зазнавати жодних обмежень, зокрема не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками місця мешкання.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Визначено поняття реєстрація: це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (частина друга статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання його померлого брата не може бути доказом того, що він не проживав з ним, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно із статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що особа не проживала з членом сім`ї на час його смерті, якщо обставини, визначені пунктом 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року, підтверджуються іншими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі №750/4409/17.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 , тому на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 1816 грн. (за дві вимоги немайнового характеру).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю з померлим братом ОСОБА_2 , на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати право на безоплатну передачу у власність ОСОБА_1 автомобіля Славута ЗАЗ 110307-42, номер кузова НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1197, 2008 р.в., як члену сім`ї, яким був забезпечений його брат інвалід І групи ОСОБА_2 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації на користь держави судовий збір в розмірі 1816 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду або через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: Л. І. Стрюк