Справа № 289/1429/21
Номер провадження 3/289/713/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2021 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого,
ст. 173 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
До Радомишльського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29.07.2021 серія ВАБ № 783921 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 21.07.2021 близько 21 год. 00 хв. у м. Радомишль Житомирської області по вул. Петрівська неподалік дитячого садочка № 2, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався словами нецензурної лайки відносно ОСОБА_2 , чим порушив спокій громадян, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 02.08.2021 о 10 год. 10 хв., ОСОБА_1 працівниками відділу поліції доставлений не був. З поданої ОСОБА_1 до суду заяви вбачається, що останній просить суд розгляд матеріалів провести у його відсутність за наявними у справі доказами, надані пояснення працівникам поліції підтримує, зазначені у протоколі обставини не заперечує, права, передбачені ст. 268 КУпАП, йому роз`яснені та зрозумілі, заяв чи клопотань до суду не має.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, а у разі ухилення від явки на виклик суду цю особу може бути органом Національної поліції піддано приводу. Всупереч визначеним главою 20 КУпАП заходам забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, в тому числі умовам затримання, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності працівниками відділу поліції до суду доставлено не було та явку в судове засідання у регламентований ч. 2 ст. 277 КУпАП строк не забезпечено. На підставі того, що законодавець передбачив скорочений термін розгляду справ зазначеної категорії саме з метою попередження цього негативного явища на його початковій стадії, а також те, що ОСОБА_1 подано до суду заяву про розгляд матеріалів відносно нього без його участі, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність останнього.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 поставлено у вину вчинення 21.07.2021 дрібного хуліганства.
Як вбачається з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , 21.07.2021 близько 21.00 год. остання разом з своєю подругою ОСОБА_3 гуляли з дітьми та поверталися додому, та в цей час до них підійшов колишній співмешканець потерпілої ОСОБА_1 та схватив її за плече і забрав дитину, погрожував фізичною розправою, ображав нецензурними словами.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , 21.07.2021 близько 21.00 год. останній по вул. Петрівська в м. Радомишль Житомирської обл. побачив ОСОБА_2 , яка прогулювалася з їхньою спільною малолітньоюдитиною, в подальшому між ними виник конфлікт з приводу прогулянки з їхньою хворою дитиною на вулиці, в ході якого ОСОБА_1 виражався нецензурними словами.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Так, об`єктом складу дрібного хуліганства є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку, об`єктивна сторона нецензурна лайка у громадських місцях, образливе чіплянні до громадян, суб`єкт загальний.
Як вбачається із встановлених обставин справи, ОСОБА_1 своїми діями фактично порушив не лише громадський порядок, а безпосередньо право ОСОБА_2 на особисте життя, гідність, відпочинок, дозвілля, тощо, тобто права громадянина, при цьому такі його дії характеризувались не лише нецензурною лайкою у громадському місці, а наслідками у виді домашнього насилля над особою з якою спільно проживав однією сім`єю, але не перебував у шлюбі, яке виражалось у ображанні нецензурною лайкою, погрозах, що могло заподіяти шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об`єктивна сторона цього правопорушення проявляється в умисному вчиненні будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Зазначені вище діяння можуть проявлятися у наступних формах: насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи, переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, одежі, коштів, тощо.
Під психологічним насильством у сім`ї згідно із ст. 1 Закону України № 2229-VIII від 07.12.2017 року, який набрав чинності із 07.01.2018 року «Про запобігання та протидію домашньому насильству» розуміється насильство, пов`язане із дією одного члена сім`ї на психіку іншого шляхом словесних образ, погроз, переслідування, яким умисно спричиняється емоційна невпевненість та нездатність себе захистити, чим завдається або може бути завдана шкода психічному здоров`ю цього члена сім`ї. Домашнє ж насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об`єктом же складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян, об`єктивна сторона виражається в умисному вчиненні домашнього насильства, наслідком якого могла бути чи є заподіяна шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої, а суб`єктом за певних умов особа, зазначена у ч. 2 ст. 2 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Що стосується суб`єкта, то зрозуміло, що в даному конкретному випадку він був спеціальний, зокрема, колишній співмешканець, який незалежно від спільного проживання із потерпілою підпадає під сферу дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. Вказане виключає його відповідальність за ст.173 КУпАП, незалежно від місця вчинення правопорушення.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Н. С. Сіренко
