ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1867/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів 5,6,8 Наказу № 168 від 17.03.2021 року, відшкодування шкоди завданої протиправними діями,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому, в пункті першому позовних вимог, просить:

- визнати протиправними та скасувати пункти наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.03.2021 за № 168 Про результати службового розслідування щодо факту відсутності у військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , а саме:

пункт 5: за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог абзаців 5, 8, 9 ст. 11, ст. 16, абзацу 27 ст. 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України, абзаци 1, 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності, накласти дисциплінарне стягнення «догана»;

пункт 6: відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності за завдання збитків державі в розмірі 8468,96 грн., командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ;

пункт 8: командиру військової частини НОМЕР_2 :

8.1. занести до книги витрат та нестач, до книги грошових стягнень та нарахувань та облікувати на загальну суму 8468,96 грн. за командиром 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ;

8.2. відповідно до розділу 16 п. 4 наказу МО України від 07.06.2018 №260 з грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 зняти в повному обсязі премію за березень 2021 року;

8.3. відповідно до ст. 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», стягувати щомісяця із грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 суму в 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

8.4. за ознаками вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого 172-14. «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень» КУпАП, скласти протокол про військове адміністративне правопорушення стосовно командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ;

другим пунктом позовних вимог ОСОБА_1 заявлено:

- стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на її користь протиправно утримане за березень 2021 року грошове забезпечення у розмірі 100% щомісячної премії в сумі 2816,10 грн. та утримані кошти в розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення в сумі 2410,20 грн., всього на загальну суму 5226,30 грн.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 247 від 04.09.2017 була зарахована до списків військової частини на посаду заступника командира 2-ї мінометної батареї з морально-психологічного забезпечення, наказом № 359 від 25.12.2017 допущена до тимчасового виконання посади командира 2-ї мінометної батареї, було складено акт прийому передачі зазначеної посади та згідно наказу № 32 від 01.02.2020 призначено на посаду командира 2-ї мінометної батареї. ОСОБА_1 стало відомо, що військовою частиною НОМЕР_1 в лютому-березні 2021 року проводилось службове розслідування за фактом відсутності у військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ-6601 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , з даного приводу нею були надані пояснення посадовій особі. З результатами службового розслідування позивача ознайомлено 25.03.2021 в штабі військової частини НОМЕР_2 , надано копію спірного наказу та акту службового розслідування. Позивач зауважила, що з матеріалами службового розслідування її не ознайомлено до цього часу, хоча вона двічі зверталась до командира військової частини НОМЕР_1 з письмовими зверненнями про ознайомлення з матеріалами службового розслідування та з протоколом про військове адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 вважає, що службове розслідування було проведено з порушенням наказу Міністерства оборони України від 27.11.2017 № 608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», під час проведення службового розслідування не було дотримано всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності, не додержано положення законодавства України, оскільки згідно акту прийому-передачі посади командира 2-ї мінометної батареї ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 ОСОБА_1 не отримувала, в підрозділі даний автомобіль не рахувався і не рахується. Позивач вказала, що підрозділ певний час ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 використовував, дане авто було технікою, що надана як волонтерська (гуманітарна) допомога, та підрозділ використовував і придбані інші автомобілі та бойову техніку, серед яких були медичні автомобілі та танки, в книзі обліку наявності та руху військового майна 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 робив відповідні записи саме заступник командира з озброєння - начальник технічної частини, рапорт командира батальйону про введення в штат волонтерської техніки відсутній взагалі. Відповідно до наказу першого заступника керівника АЦ при СКУ (керівника АТО) від 20.10.2016 № 542 ог волонтерську техніку використовувати заборонено, але військова частина ставить таку техніку на облік. Згідно п.11.3 Методичного посібника з організації відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів ЗСУ, дана техніка має бути поставлена на облік протягом 10 днів з часу її надходження до підрозділу, а в фінансово-економічній службі оприбутковані не пізніше наступного дня. Згідно пояснення майора ОСОБА_2 , вказаний автомобіль фігурує в переліку автомобілів у військовій частині з 2015 року, але з даного часу автомобіль не було поставлено на облік та не оприбутковано військовою частиною. Вказані обставини не були досліджені в ході проведення службового розслідування.

ОСОБА_1 зазначила, що діяла виключно за вказівкою та дозволу капітана ОСОБА_3 , який наказав віддати автомобіль власникам, про що позивач зазначила в своєму поясненні. Для того, щоб автомобіль виїхав з території військової частини необхідний відповідний наказ, дозвіл на виїзд автомобіля з охоронюваної території парку військової частини НОМЕР_1 . Та дані обставини під час службового розслідування не були належним чином встановлені. З акту службового розслідування вбачається, що місцезнаходження автомобіля не встановлено, за місцем направлення автомобіля не було зроблено перевірку обставин його повернення, позивач отримувала по телефону фото копію акту прийому-передачі автомобіля, та дані обставини не були досліджені відповідачем. Вартість даного майна зазначена 8468,96 грн., яка належним чином не підтверджена.

Також, ОСОБА_1 вказує на порушення відповідачем положень ст.ст. 3, 6, 7, 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», останнім не доведено в ході службового розслідування факту умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного втрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій, не доведено вини позивача для того, щоб притягнути до повної матеріальної відповідальності. Оскільки у відповідача відсутній акт прийому-передачі під звіт позивачу матеріального засобу, а саме автомобіля ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , ОСОБА_1 не може нести матеріальної відповідальності щодо даного майна лише за фактом самої нестачі. Позивач зазначила також про те, що вона не перевищувала своїх службових повноважень шляхом незаконного розпорядження військовим майном, що не перебувало у її віданні, тому дані твердження у спірному наказі відповідача є неправомірними та необґрунтованими. Висновки службового розслідування позивач оскаржувала в адміністративному порядку, але відповіді не отримала. Позивач вказала про те, що з неї стягнуто з грошового забезпечення 5226,30 грн. згідно пункту 6 спірного наказу.

Застосовуючи висновки постанови Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 814/2281/16 та інших судових рішень, позивач вважає, що вона не має нести відповідальності за автомобіль ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , який вона не отримувала за актом приймання - передачі посади та майна, що перебувало у її віданні та під її відповідальністю з грудня 2017 року, вважає неправомірним притягнення її до повної матеріальної відповідальності, позбавлення 100 % місячної премії у березні 2021 року та стягнення з неї коштів у розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення.

29.04.2021 ухвалою суду задоволено заяву про забезпечення позову, зупинено стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі пункту 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.03.2021 №168 «Про результати службового розслідування щодо факту відсутності у військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 ».

29.04.2021 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.05.2021 о 09:30 год.

18.05.2021 ухвалою суду клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою представника відповідача задоволено, призначено підготовче судове засідання на 14.06.2021 о 09:30 год.

08.06.2021 ухвалою суду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Новокаховському міському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції судового засідання по справі № 540/1867/21, призначеного на 14.06.2021 о 09:30 год., за участю представника ВЧ НОМЕР_1 .

11.06.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представником відповідача зазначено про не визнання позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свою позицію наступним. В травні 2015 року, сільська рада с. Таужне Голованівського району Кіровоградської області передала військовій частині ВЧ НОМЕР_5 (в даний час ВЧ НОМЕР_1 ) як благодійну допомогу транспортний засіб автомобіль ГАЗ 66-01 (шасі НОМЕР_3 ), який, згідно наказу по ВЧ п/п НОМЕР_5 був облікований за ВЧ НОМЕР_2 . та отримав паспорт (формуляр) машини 28.12.2019. Автомобіль перебуває на обліку за ВЧ НОМЕР_2 з травня 2015 року.

В кінці жовтня 2019 року позивач, перебуваючи на посаді командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 прийняла рішення про направлення автомобіля ГАЗ-66-01 до сільської ради с. Таужне, згідно пояснень ОСОБА_1 даний автомобіль був доставлений до місця призначення колишнім військовослужбовцем НОМЕР_2 ОСОБА_4 , в січні 2020 року позивач отримала засобом Інтернет - зв`язку «Viber» акт прийому-передачі вказаного автомобіля, але з пояснень сільського голови, автомобіль до сільської ради не прибув та не переданий. Таким чином, автомобіль ГАЗ 66-01 (шасі НОМЕР_3 ) за рішенням позивача вибув із володіння В/Ч НОМЕР_2 . В січні 2020 року на виконання наказу по ВЧ НОМЕР_1 було встановлено відсутність автомобіля ГАЗ 66-01 у ВЧ НОМЕР_2 та проведено службове розслідування по факту відсутності у військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 .

За результатами службового розслідування було складено акт від 09.03.2021 та винесено спірний наказ №168 від 17.03.2021. Висновки, зроблені в акті службового розслідування відповідач вважає обґрунтованими, наказ № 168 законним, зазначає про правомірне притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності, оскільки нею було службові повноваження, внаслідок чого військовою частиною НОМЕР_2 втрачено майно.

Представник відповідача у відзиві щодо визначення правового статусу автомобіля ГАЗ 66-01 як військового майна, його закріплення за військовою частиною та облік, посилається на положення ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п. 7, п. 9 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військо майна у Збройних Силах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1225 від 04.08.2000 та п.4 Розділу V «Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», затвердженої наказом №440 від 17.08.2017, вказує на те, що згідно «Книги обліку наявності та руху військовою майна автомобільної служби військової частини НОМЕР_2 » в 2-ій мінометній батареї з 20 лютого 2020 року у ВЧ НОМЕР_2 значиться дві одиниці автомобілів ГАЗ 66 (бортові). Про наявність у ВЧ НОМЕР_2 автомобіля ГАЗ 66 шасі НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 вказують також і акт приймання-передачі ТЗ від 25.05.2015р, паспорт (формуляр) машини, акти інвентаризації автомобільної техніки, рапорти про реєстрацію ТЗ наданих як благодійна допомога, відомість автомобільної техніки (волонтерська допомога) ВЧ НОМЕР_2 , наказ по ВЧ НОМЕР_2 №212 від 26.06.2017, рапорт командира ВЧ НОМЕР_2 , актом №258 технічного стану військового майна, наказ №279 від 20.05.2015. Підтвердженням закріплення автомобіля за підрозділом (ротою) 2-ю мінометною батареєю ВЧ НОМЕР_2 , командиром якої була позивач ОСОБА_1 , вказують книга обліку наявності та руху військового манна ВЧ НОМЕР_2 , по підрозділах - 2-га МБ (мінометна батарея) в наявності закріплено за 2-ю мінометною батареєю 2 одиниці ТЗ - бортові ГАЗ 66, що підтверджується підписом відповідальної особи, рапортом командира ВЧ НОМЕР_2 та командира ВЧ НОМЕР_1 про введення в штат волонтерської техніки, зокрема, автомобіля ГАЗ-66-01 шасі НОМЕР_3 відповідно до акту №258 технічного стану військового майна. Відповідно, представник вважає, що ВЧ НОМЕР_2 з травня 2015року володіла вказаним автомобілем ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 правомірно. Зазначений вантажний бортовий автомобіль ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_3 перебуває на обліку у ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ) з травня 2015 року, відповідно до наказу по ВЧ НОМЕР_5 №279 від 20.05 2015.

В ході службового розслідування було встановлено, що автомобіль ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_3 , згідно рішення ОСОБА_1 , до Таужної сільської ради доставлений не був, також встановлено, що командування ВЧ НОМЕР_2 , відповідно командиром ВЧ НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_5 , рішення про повернення спірного автомобіля волонтерам не приймалося.

Представник відповідача щодо оскаржуваних пунктів спірного наказу № 168 від 17.03.2021 зазначив, що відносно ОСОБА_1 було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «догани» відповідно до п. «б» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків шляхом порушення вимог абзаців 5, 8, 9 ст.11, ст. 16 абзацу 27 ст.112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Відповідно до п. 1 «Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1282 від 29.08.2002, визначено процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі - самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність. Враховуючи також положення п. п. 2, 4 «Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1282 від 29.08.2002, рішення про розпорядження майном військової частини щодо передачі такого манна у власність територіальних громад сіл, селиш, міст приймає центральний орган виконавчої влади і військового управління у порядкуванні якого перебувають Збройні Сили України Міністерство Оборони України, а не командир військової частини, і тим більше не командир підрозділу (роти) військової частини. Відповідно, ОСОБА_1 , приймаючи рішення про направлення автомобіля ГАЗ 66-01 до сільської ради с. Таужне, як командир роти, командир структурного підрозділу військової частини, перевищила свої службові повноваження. В результаті таких дій позивача, автомобіль вибув із володіння ВЧ НОМЕР_2 , своїми діями ОСОБА_1 нанесла державі, в особі ВЧ НОМЕР_2 матеріальну шкоду у розмірі 8468,96 грн., та як наслідок, згідно ст.ст. 3, 10, 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності за спірним наказом у вигляді стягнення з грошового забезпечення 20 % коштів для відшкодування завданої державі шкоди. Керуючись п. 5 Розділу XVI «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності згідно спірного наказу, відповідно до п. 5 Розділу 16 Положення, у вигляді зняття премії за один місяць.

Стосовно виявленої нестачі майна за наслідками проведеного службового розслідування, відповідно оскаржуваних позивачем підпунктів пункту 8 спірного наказу №168, представник зазначив із посиланням на ч. 2 ст. 40 Розділу V «Інструкції з обліку майна у Збройних Силах України», затвердженої наказом № 440 від 17.08.2017, виявлена нестача військового майна на підставі наказу командира та затвердженого ним акту зняття залишків, знімається з основного обліку та записується у фінансово-економічному органі військової частини у книгу обліку нестач встановленої форми та у відповідній службі забезпечення у книзі обліку втрат військового майна. Відповідно для виявлення нестач, за ч. 3 п. 40 Розділу V вказаної інструкції має призначатись службове розслідування, за наслідками якого приймається відповідне рішення. Розслідування було призначено наказом №136 від 11.02.2021 по ВЧ НОМЕР_1 та в ході якого встановлено вину ОСОБА_1 у нестачі майна, а саме автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 . Таким чином, представник вважає правомірними дії відповідача, що слідують за висновками акту службового розслідування та спірного наказу №168.

Щодо оскарження позивачем протоколу про адміністративне правопорушення, представник зауважив, що протокол не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не може бути предметом оскарження в порядку КАС України. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення. Передбачених статтями 172-10-172-20 КУпАП, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати командири (начальники) військових частин, установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ. Закладів). Відповідно повноваження щодо складання протоколу надано командиру ВЧ або за його вказівкою командиру відповідного підрозділу, про що зазначено в п. 8.4 оскаржуваного наказу. Питання щодо наявності повноважень командира ВЧ, надавати висновки щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, а повинно розглядатись та оцінюватись судом, в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального законодавства.

Представник наполягає на правомірності оскаржуваних ОСОБА_1 пунктів спірного наказу № 168 від 17.03.2021, вину позивача встановлено, факт нестачі автомобіля Газ 66-01 в/н НОМЕР_4 у ВЧ НОМЕР_2 встановлено та підтверджено матеріалами службового розслідування, застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді «догани» є правомірним, як і притягнення ОСОБА_6 до повної матеріальної відповідальності, враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення неправомірно утриманої суми 5226,30 грн. із її грошового забезпечення вважає такою, що задоволенню не підлягає, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

14.06.2021 до суду прибули представник сторін, суд протокольно на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 25.06.2021 о 09:30 год. у зв`язку із технічною неможливістю проведення відеоконференцзв`язку в даній справі та надання представнику позивача можливості ознайомлення із відзивом відповідача, підготування на нього відповіді.

17.06.2021 ухвалою суду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Новокаховському міському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції судового засідання у справі №540/1867/21, призначеного на 25.06.2021 о 09:30 год., за участю представника ВЧ НОМЕР_1 .

25.06.2021 до суду прибули представники сторін, суд протокольно на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 07.07.2021 о 09:30 год. у зв`язку із зобов`язанням представника відповідача надати до суду додаткові докази по справі.

05.07.2021 ухвалою суду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Новокаховському міському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції судового засідання у справі №540/1867/21, призначеного на 07.07.2021 о 09:30 год., за участю представника ВЧ НОМЕР_1 .

07.07.2021 в судове засідання з`явились представники сторін, суд протокольно на місці ухвалив про оголошення перерви у зв`язку із витребуванням від відповідача додаткових доказів по справі, розгляд справи призначено на 21.07.2021 о 09:30 год.

09.07.2021 ухвалою суду клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Новокаховському міському суду Херсонської області забезпечити проведення відеоконференції судового засідання у справі №540/1867/21, призначеного на 21.07.2021 о 09:30 год., за участю представника ВЧ НОМЕР_1 .

Ухвалою суду від 09.07.2021 відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, ч. 3, ч. 6 ст. 80 КАС України, витребувано у ВЧ НОМЕР_6 додаткові докази по справі.

21.07.2021, відповідно до клопотань представників сторін про закриття підготовчого провадження по справі, розгляд даних клопотань у порядку письмового провадження, без їх участі, ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.08.2021 о 09:30 год.

03.08.2021 до суду прибув представник позивача, подав суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.08.2021 не прибув, заяв щодо поважності причин неможливості прибуття в судове засідання не подавав, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином.

Враховуючи подане клопотання 03.08.2021 представником позивача та не прибуття до суду представника відповідача, належним чином повідомленого про дату та час слухання справи, суд, застосовуючи положення ч. 3 ст. 194, ч. 1, п. 1 ч. 3, ч. 9 ст. 205 КАС України, вважає можливим розглянути дану справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

З`ясувавши позиції сторін, розглянувши надані сторонами документи, встановивши фактичні обставини по справі, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок винесення командиром військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України полковником ОСОБА_7 (з основної діяльності) наказу № 168 від 17.03.2021 «Про результати службового розслідування щодо факту відсутності у військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 », яким, з метою реалізації висновків службового розслідування, зміцнення військової дисципліни, недопущення подібних випадків у майбутньому, наказано, зокрема:

пунктом «1. Службове розслідування вважати закінченим»;

пунктом «5. За неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог абзаців 5, 8, 9 ст. 11, ст. 16, абзацу 27 ст. 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України, абзаци 1, 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 , командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності, накласти дисциплінарне стягнення «догана».

пунктом «6. Відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності за завдання збитків державі в розмірі 8468,96 грн., командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ».

пунктом «7. Начальнику автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 занести до книги витрат та нестач служби на загальну суму 8468,96 грн. та оформити відповідні документи щодо зняття з обліку автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н 09-06 Б4.».

пунктом «8. Командиру військової частини НОМЕР_2 :

8.1. Занести до книги витрат та нестач, до книги грошових стягнень та нарахувань та облікувати на загальну суму 8468,96 грн. за командиром 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 .

8.2. Відповідно до розділу 16 п. 4 наказу МО України від 07.06.2018 №260 з грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 зняти в повному обсязі премію за березень 2021 року.

8.3. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», стягувати щомісяця із грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 суму в 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

8.4. За ознаками вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого 172-14. «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень» КУпАП, скласти протокол про військове адміністративне правопорушення стосовно командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ».

пунктом «9. Контроль за виконання наказу покласти на начальника штабу першого заступника військової частини НОМЕР_1 .».

пунктом «10. Наказ довести до посадових осіб в частині, що їх стосується».

Позивач ОСОБА_1 оскаржує у даній справі пункти 5, 6 та 8 наказу № 168 від 17.03.2021, вважає їх протиправними та підтвердженими необґрунтованими та безпідставними висновками акту службового розслідування від 09.03.2021, свою правову позицію обґрунтовує відсутністю з її боку повної матеріальної відповідальності за майно, що не було нею отримано та не перебувало у її віданні та відповідальності з часу зайняття посади командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 , не має нести відповідальність за встановлення нестачі у військовій частині автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , який, як волонтерська техніка, не було належним чином поставлено на облік військовою частиною, догану відповідно вважає накладену необґрунтовано, просить визнати відповідні пункти наказу протиправними та скасувати, стягнути з відповідача протиправно утриману премію у березні 2021 року в сумі 2816,10 грн. та утримані кошти з грошового забезпечення в сумі 2410,20 грн.

В свою чергу, позиція представника відповідача по справі скерована на тому, що ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н 09-06 Б4 облікований у ВЧ НОМЕР_2 з 2015 року, ОСОБА_1 за своєю посадою командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 несла за нього відповідну відповідальність, встановлений за результатами службового розслідування факт нестачі даного автомобіля у військовій частині, внаслідок перевищення службових повноважень позивачем, підтверджений актом від 09.03.2021 та матеріалами службового розслідування, вину ОСОБА_1 встановлено, як наслідок, спірний наказ № 168 від 17.03.2021 є законним та обґрунтованим, догана, притягнення до повної матеріальної відповідальності, зняття премії у березні 2021 року та стягнення щомісяця із грошового забезпечення суми в 20 % місячного грошового забезпечення на погашення виявленої суми нестачі, застосовано правомірно, позовні вимоги вважає безпідставними.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2021 ОСОБА_1 подано скаргу на ім`я командувача ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України на неправомірні дії командира військової частини НОМЕР_1 , упереджене і необ`єктивне проведення службового розслідування, з проханням скасувати пункти 5, 6, 8 наказу №168 від 17.03.2021, повернути стягнуті кошти з грошового забезпечення та надати письмову відповідь у встановлений законом термін. ОСОБА_1 вказує про те, що відповіді нею на дану скаргу не отримано.

Вважаючи протиправним оскаржувані пункти наказу, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Таким чином, предметом розгляду у даній справі є пункти 5, 6 та 8 наказу № 168 від 17.03.2021 військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України та стягнення утриманої з грошового забезпечення ОСОБА_1 суми 5226,30 грн. на погашення встановленої нестачі зафіксованої за наслідками службового розслідування, у зв`язку з чим, суд вважає необхідним встановити наявність в діях ОСОБА_1 перевищення службових повноважень у грудні 2019 року щодо розпорядження повернути військову техніку ГАЗ 66-01 шасі № 0383556 в/н 09-06 Б4, надану як волонтерську допомогу, до сільської ради с. Таужне, законність чи неправомірність застосованого відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді «догани», притягнення до повної матеріальної відповідальності позивача за завдання збитків державі в розмірі 8468,96 грн., занесення відповідної нестачі до документів фінансового відділу, зняття премії у березні 2021 року у розмірі 100 % у грошовому еквіваленті та стягнення 20 % місячного грошового забезпечення на погашення суми завданої шкоди державі, складення протоколу про військове адміністративне правопорушення.

Надаючи оцінку зазначеним спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.2 ч. 1 ст. 5 КАС України).

Суд вважає необхідним зазначити, що згідно ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХII (далі - Закон №2232-ХII ), Законом України «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV (далі Закон №551-XIV, Дисциплінарний Статут), Законом України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі Закон №160-IX), Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 № 548-XIV (далі Закон №548-XIV, Статут внутрішньої служби ЗС України), наказом Міністерства оборони України від 27.11.2017 №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі Порядок №608), та іншими нормативно-правовими актами та інструкціями, в редакціях чинних на момент їх виникнення.

Зі встановлених судом обставин та досліджених матеріалів, вбачається слідуюче.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (по стройовій частині) майора ОСОБА_8 № 247 від 04.09.2017, молодший сержант ОСОБА_1 прибула 04.09.2017 для подальшого проходження служби з військової частини НОМЕР_7 і 04.09.2017 зарахована до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та поставлена на всі види забезпечення, призначена на посаду заступника командира 2 мінометної батареї. ВОС-3410003А. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_7 від 03.09.2014 №65, наказ Міністра оборони України від 30.08.2017 № 589 (по особовому складу).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (по стройовій частині) майора ОСОБА_8 № 359 від 25.12.2017, ОСОБА_1 , молодшого лейтенанта, заступника командира 2 мінометної батареї з морально-психологічного забезпечення, з 25.12.2017 допущено до тимчасового виконання посади командира 2 мінометної батареї, ВОС 0304003, шпк «Капітан».

Відповідно до п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_9 № 32 від 01.02.2020, лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 2 мінометної батареї з морально-психологічного забезпечення призначено на посаду командира 2 мінометної батареї, ВОС 0304003, шпк «Капітан». Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_8 (по особовому складу) від 25.01.2020 № 17.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуває на посаді командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 , шпк «Капітан», яка є 42 окремим мотопіхотним батальйоном, військової частини НОМЕР_2 із місцем розміщення Кропивницький, Кіровоградської області та безпосередньо відноситься до 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана К.Гордієнка Військової частини НОМЕР_1 , військового з`єднання мотопіхотних військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у бригаду та з постійним місцем дислокації з червня 2018 року у м. Нова Каховка Херсонської області, входить до складу ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Прийняттю спірного наказу № 168 від 17.03.2021 слугували висновки акту про проведення службового розслідування по факту відсутності в військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ 66-01, затвердженого відповідного вищестоящого командування, командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_7 09.03.2021.

Зокрема, з даного акту вбачається, що 10.02.2021 надійшов рапорт начальника автомобільної служби військової частини НОМЕР_9 майора Лемешева І.А. про те, що під час підготовки документів для звірки за 2020 рік з військовою частиною НОМЕР_10 , встановлено факт відсутності в військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 .

З метою встановлення причин та обставин факту відсутності у військові частині НОМЕР_11 військового автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2021 № 136 (з адміністративно - господарської діяльності) призначено службове розслідування по факту відсутності у військовій частині НОМЕР_11 військового автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_12 в/н НОМЕР_4 . Проведення службового розслідування організовано відповідно до вимог наказу Міністерства борони України від 21.11.2017 № 608 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 № 1503/31371 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силами України».

Відповідно, підставами для проведення службового розслідування вказано рапорт начальника автомобільної служби військової частини НОМЕР_9 майора ОСОБА_2 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2021 № 136 (з адміністративно - господарської діяльності). Представник відповідача підтвердив підстави для проведення службового розслідування, представник позивача зазначав, що про підстави та проведення службового розслідування ОСОБА_1 не було повідомлено.

В ході проведення службового розслідування було встановлено, що згідно розпорядження командира військової части НОМЕР_13 в військовій частині НОМЕР_1 в кінці 2019 року та початку 2020 року, проводилась реєстрація транспортних засобів, отриманих в якості гуманітарної та благодійної допомоги для реєстрації в ЦАВТУ Озброєння ЗСУ відповідно до телеграми від 09.12.2019 № 1/7148 в НОМЕР_8 та телеграми від 11.01.2020 №1/184 в/ч НОМЕР_13 .

28.12.2019 за заявкою військової частини НОМЕР_1 автомобільна техніка у кількості 34 одиниць поставлена на облік ЦАВТУ Озброєння ЗСУ (військова частина НОМЕР_14 ), з видачею формулярів на кожну одиницю техніки, відповідно до акту № 1 від 13.12.2019 про інвентаризацію автомобільної техніки, наданої в якості волонтерської допомоги військовій частині НОМЕР_9 . Зазначено, що військовий автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 перебував в наявності.

В акті вказано, що було надано заявку до головного управління ВІБДР ВСП на дозвіл про первинну постановку на облік за містом постійної дислокації військових частин. Дозвіл на первинну постановку надано 25 одиниць автомобільної техніки, 9 одиниць техніки не отримали тому, що вищезгадана техніка стоїть на обліку в сервісних центрах МВС України та були відсутні дозволи про зняття з обліку. З цих 9 одиниць 3 одиниці техніки належать до благодійної та волонтерської техніки військової частини НОМЕР_2 , в тому числі ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 . Згідно телеграми від 11.01.2020 №1/184 А2393 та наказу командира військової части НОМЕР_9 від 14.01.2020 про заборону використання автомобільної техніки наданої в якості благодійної допомоги, техніка, яка не поставлена на первинний облік в управління ВІБДР ВСП, повинна зосередитись у ППД частин з забороною її використання та експлуатації.

Відповідно, із зазначеного вище слідує, що в кінці 2019 року та початку 2020 року у ВЧ НОМЕР_1 проводилась реєстрація транспортних засобів, отриманих в якості гуманітарної та благодійної допомоги для реєстрації в ЦАВТУ Озброєння ЗСУ, за заявкою ВЧ НОМЕР_1 , 28.12.2019 автомобільна техніка у кількості 34 одиниць поставлена на облік ЦАВТУ Озброєння ЗСУ (військова частина НОМЕР_14 ), з відповідним відображенням в акті № 1 від 13.12.2019 про інвентаризацію автомобільної техніки, наданої в якості волонтерської допомоги ВЧ НОМЕР_9 , серед зазначеної кількості техніки перебував і військовий автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 . Дозвіл на первинну постановку на облік було надано лише 25 одиниць автомобільної техніки, інша техніка, зокрема, військовий спірний автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 наказом командира військової частини НОМЕР_9 від 14.01.2020 «Про заборону використання автомобільної техніки наданої в якості благодійної допомоги, техніка, яка не поставлена на первинний облік в управління ВІБДР ВСП, повинна зосередитись у ППД частин з забороною її використання та експлуатації», було заборонено використовувати та експлуатувати. Дані обставини підтверджує представник відповідача та наполягає, що військовий автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 був облікований у військовій частині з 2015 року, представник позивача зазначає про те, що спірне авто не було належним чином обліковано у військовій частині НОМЕР_2 , належних тому документів, відповідач не має.

В наступному, в січні 2021 року, в ході проведення звірки за 2020 рік в ЦАВТУ Озброєння ЗСУ та уточнення даних з підрозділами про рух автомобільної техніки (отримання, здача), було встановлено, що в військовій частині НОМЕР_2 відсутній автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , що підтверджуються поясненнями майора ОСОБА_10 та матеріалами по справі.

Таким чином, як зазначено в акті службового розслідування та на чому наполягає представник відповідача, саме в січні 2021 року під час проведення звірки за 2020 рік між вказаними військовими частинами, було встановлено відсутність в військовій частині НОМЕР_2 автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 .

В акті відповідно вказано, що з 07.10.2019 військова частина НОМЕР_2 знаходилась на АДРЕСА_1 , де автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 знаходився на спеціально обладнаному польовому парку під охороною. В даний автомобіль військовослужбовцями підрозділу вкладувались особисті кошти для підтримання його на належному технічному стані. З 2017 року були намагання поставити автомобіль на військовий облік, але позитивного результату не було досягнуто.

Та з акту слідує, що відповідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_5 ( НОМЕР_2 ) від 20.05.2015 № 279 про постановку на тимчасовий облік волонтерської техніки, рапорту командира військової частини польова пошта НОМЕР_15 (A4472) від 13.12.2016 вих. № 1287 на ім`я начальника відділення ВСП - військовому коменданту м. Маріуполь про перереєстрацію транспортних засобів, які наданi в/ч п/п НОМЕР_5 в якості благодійної (гуманітарної) допомоги, фігурував в переліку також автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 та згідно з відомістю автомобільної техніки, яка надана військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_15 ) як волонтерська (гуманітарна) допомога, станом на 21.05.2018, від 20.05.2018, відомістю автомобільної техніки, яка надана військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_15 ) як волонтерська (гуманітарна) допомога від 08.12.2018, станом на 01.11.2018, також фігурує в переліку автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 .

Відповідно, на облік вказане авто відповідач намагався поставити з травня 2015 року, в 2016 році, 2018 році, представник відповідача наполягав, що згідно вказаного наказу № 279 від 20.05.2015 та відомостями автомобільної техніки, яка надана військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_15 ) як волонтерська (гуманітарна) допомога від 20.05.2018 та від 08.12.2018 фігурує в переліку спірний автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 . Представник позивача наполягав на відсутності факту облікування в військовій частині НОМЕР_2 з 2015 року автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 . Суд зазначає, що вказані вище документи, накази та відомості не надані до матеріалів справи представником відповідача.

Зокрема, до матеріалів справи представником позивач надано акт № 258 технічного стану військового майна від 30.12.2019, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_5 , підписаного також заступником командира військової частина НОМЕР_2 з озброєння капітаном ОСОБА_11 , на підтвердження перебування на обліку у військовій частині НОМЕР_2 2 МБ вантажного автомобіля ГАЗ 66, шасі № НОМЕР_16 , двигун № НОМЕР_17 , паспорт номер МОУ НОМЕР_18 , військовий номер НОМЕР_4 , відноситься до ІІІ категорії військового майна. Відповідно, представник відповідача наполягає на тому, що за даним актом підтверджується факт перебування на обліку у ВЧ НОМЕР_2 зазначеного автомобіля, та несення за нього матеріальної відповідальності командиром 2 МБ ОСОБА_1 . Представник позивача зазначає, що даний документ є неправомірним, складеним з порушенням вимог до облікування техніки наданої в якості гуманітарної допомоги, підписів за отримання даного автомобіля під свою відповідальність ОСОБА_1 ніде не ставила.

В акті службового розслідування зафіксовано, що «в кінці жовтня 2019 року командиром 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенантом ОСОБА_1 за усним погодженням з заступником командира батальйону з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 , було прийняте рішення про повернення автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 волонтерам, тому що для перегону автомобіля з 235 МЦПВ, полігон «Широкий Лан», с. Михайлівка Миколаївської області до м. Кропивницький, Кіровоградської області по мiсцю базування військової частини НОМЕР_2 , паливо було відсутнє. Перегоном даного автомобіля для повернення попереднім власникам зайнявся військовослужбовець військової частини НОМЕР_11 ОСОБА_4 , який звільнився з лав ЗСУ. Отримавши акт прийому передачі він забрав автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 метою повернення волонтерам. В січні 2020 року, лейтенант ОСОБА_1 отримала акт прийому-передачі транспортного засобу ГАЗ 66-01 двигун НОМЕР_17 , шасі № НОМЕР_3 від 18.01.2020 засобами електронного зв`язку «Viber», та надала його в технічну частину військової частини НОМЕР_2 капітану ОСОБА_3 . Оригінал акту прийому-передачі автомобіля ГАЗ 66-01 двигун № НОМЕР_17 , шасі № НОМЕР_3 до військової частини так і не був наданий. Вище викладене в акті службового розслідування підтверджується поясненням командира 2-і мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 , копією акту передачі від 18.01.2020 року, іншими матеріалами справи, про що зазначено в самому акті від 09.03.2021.

Відповідно до пояснення заступника командира батальйону з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_3 , він, про передачу автомобіля ГАЗ 66-01 двигун № НОМЕР_17 , шаci № 0383556 в/н НОМЕР_4 попереднім власникам лейтенантом ОСОБА_1 , не знав. Ніякої згоди на перегон даного автомобіля він не надавав. По даному факту доповiдав командиру військової частини НОМЕР_2 підполковнику ОСОБА_5 .

Згідно пояснень начальника автомобільної служби технічної частини військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_12 , який перебуває на посаді з 17.01.2020, при прийманні посади, автомобіль ГАЗ 66-01 двигун № НОМЕР_17 , шасi № НОМЕР_19 , не значився. Про нього дізнався лише коли розпочалося службове розслідування по факту відсутності автомобіля.

Відповідно до пояснення командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_5 , останній, про відсутність автомобіля ГАЗ 66-01 двигун № НОМЕР_17 , шасi № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 не знав, про його наявний та технічний стан вiдповiднi посадові особи батальйону йому не доповiдали. Вважає за необхідне направити матеріали службового розслідування до правоохоронних органів з метою притягнення до відповідальності вiдповiдних посадових осіб.

Також, в акті службового розслідування зазначено, що в період проведення службового розслідування здійснювався виїзд до Голованівського району Кіровоградської області. Під час цього було встановлено, що автомобіль ГАЗ 66-01 двигун № НОМЕР_17 , шасi № 0383556, в селищну раду с. Таужне, Голованівського району, Кіровоградської області, звідкіля направлявся в ЗСУ даний автомобіль, не надходив, акт прийому - передачі являється недійсним, підписи не вiдповiдають оригінальним. Вище викладене підтверджується поясненнями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 .

На даний час місце знаходження автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , який перебуває по облікам ЗСУ, не встановлено. Вартість автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , з урахуванням технічних вимог, складає 8468,96 грн.

Вище викладене підтверджується матеріалами по справі.

Відповідно, в акті службового розслідування зазначаються наступні висновки: «Втрату військового майна - ГАЗ 66-01 шасі № 0383556 в/н НОМЕР_4 , допустив командир 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_1 , яка перевищила свої службові повноваження. Неналежний контроль здійснили командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_5 , заступник командира батальйону з озброєння - начальник технічної частини військової частини НОМЕР_2 капітан ОСОБА_3 та начальник автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_2 .

Причинами та умовами, що сприяли втраті військового майна - ГАЗ 66 01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , являється незадовільне виконання службових обов`язків підполковником ОСОБА_5 , майором ОСОБА_16 , капітаном ОСОБА_3 , перевищенням службових повноважень лейтенантом ОСОБА_1 .

Втрата військового майна - ГАЗ 66-01 шасі № 0383556 в/н 09-06 Б4 виникла в наслідок безвідповідального відношення до виконання службових обов`язків підполковником ОСОБА_5 , майором ОСОБА_17 , капітаном ОСОБА_3 , перевищенням службових повноважень лейтенантом ОСОБА_1 , що являється причинним зв`язком.».

Виходячи з вище зазначеного, за наслідками службового розслідування встановлено, …. зокрема, що командир 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_1 , перевищила свої службові повноваження чим порушила абзаци 5, 8, 9 ст. 11 (постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, бути пильним), ст. 16 (зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконаних завдань, доручених йому за посадою), абзац 27 ст. 112 (організовувати збереження техніки) Статуту внутрішньої служби ЗС України, абзац 1, 2 ст. 4 (додержуватись Конституції та законів України, бути пильним, неухильно виконувати вимоги військових статутів) Дисциплінарного статуту ЗС України. Також здійснила військове адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-14 «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень»….

Під час службового розслідування пропозицій, заяв та скарг не надходило. Обставинами, що обтяжують та пом`якшують вину військовослужбовців, відсутні.

Даним актом службового розслідування було запропоновано за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог абзаців 5, 8, 9 ст. 11, ст. 16, абзацу 27 ст. 112 Статуту внутрішньої служби ЗС України, абзаци 1, 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного статуту збройних Сил України, командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності, накласти дисциплінарне стягнення «догана»; відповідно до Закону № 160-IX притягнути до повної матеріальної відповідальності за завдання державі збитків в розмiрi 8468,96 грн., начальнику автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 занести до книги втрат та нестач служби загальну суму 8468,96 грн. та оформити відповідні документи щодо зняття з обліку автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , командиру військової частини НОМЕР_2 занести до книги втрат та нестач, до книги грошових стягне нарахувань та облікувати на загальну суму 8468,96 грн. грн. за командиром 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенантом ОСОБА_1 , відповідно до розділу 16 п.4 наказу МО України від 07.06.2018 № 260 з грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 зняти в повному обсязі премію за березень 2021 року, відповідно до ст. 13 Закону № 160-IX стягувати щомісяця із грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 суму в 20 відсотків місячного грошового забезпечення та за ознаками вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого 172-14 «Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень» КУпАП, скласти протокол про військове адміністративне правопорушення стосовно командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 .

Таким чином, на підставі пояснень командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира батальйону з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_3 , начальника автомобільної служби технічної частини військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_12 та командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_5 , а також інших матеріалів по справі, про що вказано в акті службового розслідування, встановлено та зафіксовано перевищення службових повноважень лейтенантом ОСОБА_1 , що стало наслідком втрати майна ГАЗ 66-01 шасі №0383556 в/н НОМЕР_4 , фіксування факту нестачі та результатом прийняття відповідачем спірного наказу №168 від 17.03.2021.

За висновками проведеного службового розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_7 складено протокол А1736 №0088 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП відносно командира 2-ї мінометної батареї лейтенанта ОСОБА_1 , зазначено про заподіяну матеріальну шкоду на уму 8468,96 грн. З даним протоколом позивач ОСОБА_1 ознайомлена, наявний на ньому підпис останньої, вказано про не визнання вини та про не ознайомлення ОСОБА_1 із матеріалами службового розслідування.

Представник відповідача по справі наполягає на тому, що командир 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенант ОСОБА_1 несла повну відповідальність за військовий автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , оскільки він був на обліку у військовій частині та переданий під час обіймання нею відповідної посади, позивач не мала права самостійно розпоряджатись волонтерською технікою військової частини без належного на те розпорядження командуючого. ОСОБА_1 не заперечувала обставин повернення військового автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 волонтерам до сільської ради с. Таужне, але вказує на усне погодження таких дій із заступником командира батальйону з озброєння начальником технічної частини військової частини НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_3 . Позивач наполягає, що відповідачем неправомірно зафіксовано факт нестачі в військовій частині автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , оскільки даний автомобіль не перебував на обліку, не рахувався за ВЧ НОМЕР_2 , за актом приймання-передачі їй посади даний автомобіль ОСОБА_1 не отримувала, службове розслідування проводилась без дотримання порядку його проведення.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує відповідні джерела їх правового регулювання та зважає на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції від 01.01.2021, чинної на час виникнення спірних правовідносин) №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 4 статті 2 Закону №2232-ХІІ вказано, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» №548-ХІV (в редакції від 01.10.2020, чинної на час виникнення спірних правовідносин) визначено загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Ним керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

За даним Статутом передбачено складення військової присяги військовослужбовця.

Відповідно до ст. 1, ст. 3 Загальні положення Закону №548-ХІV Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 9 Розділу 1 Частини І Закону №548-ХІV військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 11 Розділу 1 Частини І Закону №548-ХІV визначено необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю.

Згідно статті 16 Розділу 1 Частини І Закону №548-ХІV кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України (п. 18 Розділу 1 Закону №548-ХІV).

Відповідно до абзац 27 ст. 112 Закону №548-ХІV визначено обов`язок командира роти (корабля 4 рангу): організовувати своєчасне одержання, правильну експлуатацію, збереження, технічне обслуговування і ремонт озброєння, техніки, казарменого інвентарю, речового, технічного та іншого майна роти (корабля), перевіряти не менше ніж один раз на місяць їх наявність, стан та облік (командирові корабля - не менше ніж один раз на місяць робити огляд корабля, його озброєння, боєприпасів, технічних засобів і здійснювати щоденний обхід корабля). Результати огляду озброєння, боєприпасів та техніки записувати до книги огляду (перевірки) озброєння, техніки та боєприпасів (додаток 11 до цього Статуту).

За статтями 26 та 27 Розділу 1 Частини І Закону №548-ХІV військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Відповідно, підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків, визначені Законом України від 03.10.2019 №160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (в редакції від 03.10.2019, чинної на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №160-IX).

У розумінні положень Закону №160-IX під матеріальною відповідальністю розуміється вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності та під прямою дійсною шкодою визначено збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

За ч. 1 ст. 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди (ч. 2 ст. 3 Закону №160-IX).

Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України (ч. 3 ст. 3 Закону №160-IX).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 5 Закону №160-IX командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Статтею 7 Закону №160-IX визначено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.

Якщо строк експлуатації військового та іншого майна на дату його втрати закінчився або неможливо встановити час його втрати, відшкодування шкоди проводиться в розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає, але не нижче вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, які в ньому містяться, визначеної відповідно до законодавства про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.8 Закону №160-IX посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст.8 Закону №160-IX порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

Статтею 9 Закону №160-IX визначено, що завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).

Частинами 1 та 2 ст. 13 Закону №160-IX визначено, що стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.

Згідно ст. 14 Закону №160-IX наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

Старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню.

У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

Таким чином, відповідно до положень вказаних вище норм Закону №160-IX до повної матеріальної відповідальності військовослужбовця, командира, можливо притягнути в разі наявності відповідних на те умов, а саме, наявності шкоди; протиправної поведінки особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вини особи в завданні шкоди.

Відповідно, до повної матеріальної відповідальності військовослужбовець притягується саме в разі встановлення його вини, яка підтверджена також іншими умовами, визначених ч. 2 ст. 3 Закону №160-IX, завдання прямої дійсної шкоди за виявлення зокрема, нестачі військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети.

Для належного встановлення наявності чи відсутності вини військовослужбовця у завданні державі матеріальної шкоди, відповідної прямої дійсної шкоди, призначається службове розслідування, складається акт та додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Із зазначеного слідує, що обов`язковою умовою для притягнення до повної матеріальної відповідальності військовослужбовця є підтвердження матеріалами службового розслідування факт завдання прямої дійсної шкоди неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, наявність саме доведеної вини особи у завданні шкоди майну державі, протиправної поведінки, причинний зв`язок між останнім, з урахуванням обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Суд зазначає, що акт службового розслідування з відповідними матеріалами, які були зібрані в ході його проведення, мають підтверджувати зафіксовані в ньому висновки, в разі наявності суперечливих та недостатніх документів для встановлення вини та подальшого можливого притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовця, такий акт не може бути підставою для застосування до військовослужбовця наказом командира відповідного виду дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності та до відшкодування завданих збитків.

Також, для підтвердження завданого державі розміру збитків має бути додано до акту службового розслідування належним чином оформлені довідка служби забезпечення і фінансового органу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Відповідно, наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12. 2017 за № 1503/31371 (чинного в редакції від 11.12.2020, на час проведення розслідування, Порядок №608) визначено підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі (пункт 1 розділу І Порядку № 608).

Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення (пункт 3 розділу І Порядку № 608).

Зокрема, пункт 7 розділу І Порядку № 608 визначає, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі». Зазначені вище норми Закону №160-IX відповідно знаходять своє підтвердження положенням зазначеним в Порядку № 608.

Відповідно до абз. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду. Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування (п. 1 розділу ІІІ Порядку №608).

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування (п. 3 розділу ІІІ Порядку №608).

Згідно пунктів 8 та 9 розділу ІІІ Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов`язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов`язків.

Пункт 12 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачає, що до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування.

Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником) (п. 13 розділу ІІІ Порядку №608).

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 розділу ІV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов`язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Виходячи з позиції позивача по справі, ОСОБА_1 та її представник стверджують, що останній не було відомо про обставини проведення службового розслідування, та суд вважає дане твердження спростованим матеріалами справи, оскільки під час відібрання письмових пояснень 16.02.2021, позивачу було відомо про підстави проведення службового розслідування, ОСОБА_1 мала право, відповідно до положень п. 3 розділу ІV Порядку № 608 надавати пояснення, долучати необхідні документи, заявляти клопотання, висловлювати свої зауваження та пропозиції, ознайомлюватись з актом службового розслідування після розгляду командиром. В ході розгляду справи представником позивача додаткових належних доказів та обґрунтувань щодо можливих порушених прав позивача в ході службового розслідування, зокрема, порушень положень розділу ІV Порядку №608, до суду не було надано.

Вимоги до змісту акту службового розслідування визначені розділом V вказаного Порядку №608, зокрема п. 6 Порядку № 608 передбачає, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності (п. 1 розділу VІ Порядку №608). Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). (абз. 2 п. 2 розділу VІ Порядку №608). В ході розгляду справи у представника позивача не надійшло зауважень щодо обставин доведення до ОСОБА_1 спірного наказу № 168 від 17.03.2021.

Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк (п. 4 розділу VІ Порядку №608).

Розділ VIII зазначеного Порядку № 608 визначає безпосередньо особливості проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди, п. 1 даного розділу визначає, що у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Пункти 2 та 3 розділу VIII Порядку № 608 під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Таким чином, як визначено Законом № 160-IX та Порядком №608 під час проведення службового розслідування за фактами завданої державі матеріальної шкоди додатково підлягає з`ясуванню саме: наявність шкоди; протиправність поведінки особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду. Відповідно, суд зазначає, що Порядком №608 більш розширено вказано умови з`ясування завданої державі матеріальної шкоди, до яких увійшли встановлення умислу чи необережності в діях (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких було заподіяно дану шкоду.

Відповідно до Закону України «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України» №551-XIV визначено сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Відповідно до розділу І Загальні положення Закону №551-XIV військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України, ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі та досягається, серед іншого, шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України, зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів (абз. 1, 2 п. 4).

Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту (п. 7 розділу І Загальні положення Закону №551-XIV).

Відповідно до п. 45 Розділу III Закону №551-XIV визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 48 Розділу III Закону №551-XIV визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Зі спірного наказу № 168 від 17.03.2021 вбачається, що відносно позивача ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «догана» та складено протокол про адміністративне військове правопорушення А1736 № 0088, відносно капітана заступника командира батальйону з озброєння начальника технічної частини військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді «сувора догана», щодо командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_5 застосовано нагадування про обов`язки служби, як і щодо майора начальника автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (п. 84 Розділу III Закону №551-XIV). Таким чином, прийняттю рішення про визначення виду дисциплінарного стягнення в разі встановлення факту порушення військовослужбовцем вимог чинного законодавства під час несення ним служби, проводиться службове розслідування, порядок та підстави проведення якого збігаються із визначеними підставами та порядком в зазначеному вище Порядку №608, та враховуючи фіксування нестачі, завдання державі матеріальної шкоди, умови, які мають бути враховані під час проведення службового розслідування визначається також і Законом № 160-IX.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до п. 86 Розділу III Закону №551-XIV якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир,який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Таким чином, вина військовослужбовця, командира, у завданні шкоди майну держави має бути повністю доведена матеріалами службового розслідування, розмір завданої шкоди має підтверджуватись належним чином складеною довідкою щодо оцінки майна, та для визначення виду дисциплінарного стягнення враховані характер та обставини вчиненого правопорушення, його наслідки та характеризуючи відомості щодо військовослужбовця, командира за весь час несення ним служби.

Відповідно до положень п. 5 ст. 242 КАС України, суд застосовує висновки Верховного Суду в частині щодо обставин встановлення та підтвердження вини військовослужбовця, завдання дійсної прямої шкоди державі у постановах від 19.12.2019 по справі № №813/3018/16, від 25.03.2020 у справі № 825/1000/18 та вирішуючи спір у подібних правовідносинах, суд надає правову оцінку доводам учасників справи на предмет наявності порушеного права чи інтересу, в залежності від обставин, установлених у кожному конкретному випадку.

Згідно п. 88 Розділу III Закону №551-XIV військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.03.2021 було подано відповідну скаргу, але на час подання позову до суду, відповіді не отримано. Суд зазначає, що обставини подання позивачем скарги на ім`я командувача ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України не підтверджені належними доказами, а саме у справі відсутні докази надіслання даної скарги через засоби поштового зв`язку або вручення скарги особисто, відсутні докази отримання адресатом даної скарги, що виключає можливість суду встановити наявність чи відсутність реагування з боку командуючого ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до вимог п. 88 Розділу III Закону №551-XIV.

Як вбачається, із наявного у справі акту службового розслідування від 09.03.2021, та зокрема із пояснення позивача по справі ОСОБА_1 , яка не заперечувала, що вся автомобільна техніка, зокрема, спірний ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 знаходилась в спеціально обладнаному польовому парку бригади під охороною, але військовослужбовець зазначила, що автомобіль ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 не був поставлений на облік у військовій частині НОМЕР_2 . З моменту прийняття нею посади у вересні 2017 року, ОСОБА_1 намагалась поставити дане авто на облік, але питання не було вирішено. Після отримання телеграми про заборону використання волонтерської техніки, яку ОСОБА_1 доводив капітан ОСОБА_3 , вона знову поставила питання щодо даного авто, та без результату, після чого отримала вказівку робити з автомобілем все що бажає, та щоб даного авто у військовій частині не було, ОСОБА_1 вирішила повернути техніку волонтерам.

З наданого до справи акту про прийняття і здавання посади, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 25.12.2017, вбачається, що даний акт складено на підставі наказу від 21.12.2017 № 440, у період з 22.12.2017 по 27.12.2017 прапорщик ОСОБА_18 здав та молодший лейтенант ОСОБА_19 прийняла посаду командира 2-ї мінометної батареї, зокрема, згідно п. 1 акту - з укомплектованим особовим складом за штатом 44 чоловіка, за списком 23 чоловіка, в наявності - 23 чоловіка; озброєнням та технікою батарея укомплектована повністю; морально-психологічний стан особового складу здоровий, стан військової дисципліни задовільний; бойова та мобілізаційна готовність підтримана в належному рівні; за пунктом 3- забезпечення батареї інженерним, хімічним майном, майном речової служби і КЕС, паливо-мастильними матеріалами, озброєнням і боєприпасами, майном медичної служби, автомобільною технікою, продовольством, засобами зв`язку; пункту 4 стан обліку матеріальних засобів поточного постачання відповідає керівним документам, ведеться своєчасно і правильно; пунктом 5 вказано зберігання, ремонт техніки і озброєння організовані якісно і своєчасно, облік техніки і озброєння відповідає вимогам керівних документів. Даний акт підписаний відповідними особами військовослужбовцями та начальницьким складом. Зміст акту сторонами не заперечувалось.

Зокрема, відповідно до акту про прийняття і здавання автомобільної техніки, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_8 25.12.2017, складеного на підставі наказу від 21.12.2017 №440, вбачається, що у період з 22 грудня до 27 грудня 2017 року командир відділення зв`язку (ТВО командира 2-ї мінометної батареї) прапорщик ОСОБА_18 передав, а заступник командира 2-ї мінометної батареї з морально-психологічного забезпечення молодший лейтенант ОСОБА_1 прийняла згідно додатку № 1 відомості наявності та якісного стану автомобільної техніки за книгою обліку: ЗІЛ-131 номерний знак НОМЕР_20 у кількості 1 одиниці; ЗІЛ -131 номерний знак НОМЕР_21 у кількості 1 одиниці; УАЗ 39621 номерний знак НОМЕР_22 у кількості 1 одиниці. Даний акт підписаний сторонами та начальницьким складом. Зауважень щодо змісту даного акту, зокрема, щодо найменування та кількості автомобільної техніки, від представників сторін, в ході судового розгляду справи, не надійшло.

Відповідно, суд зазначає, що з 25.12.2017 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступник командира 2-ї мінометної батареї з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 прийняла до свого відання та несла відповідну відповідальність за своєю посадою за техніку: ЗІЛ-131 номерний знак НОМЕР_20 ; ЗІЛ -131 номерний знак НОМЕР_21 ;УАЗ 39621 номерний знак НОМЕР_22 , у кількості по 1 одиниці даної техніки, всього 3 авто. Вказана техніка перебувала на обліку у військовій частині НОМЕР_2 , що не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи та підтверджено наданою до справи копією витягу Книги обліку наявності та руху військового майна військової частини НОМЕР_2 2 Мінометна батарея, ведення якої розпочато з 01.01.2018.

Та, судом не встановлено наявності в зазначених вище документах автомобіля ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , хоча представник відповідача наполягає на тому, що зазначений автомобіль, який був наданий, як волонтерська техніка перебував на обліку у військовій частині НОМЕР_2 з 2015 року.

З книги обліку наявності та руху військового майна військової частини НОМЕР_2 вбачається наявність також автомобіля ГАЗ 66 в/н НОМЕР_23 у кількості 1 одиниці, облік та звірка автомобільної техніки військової частини за даною книгою проводилась, що підтверджується відповідними в книзі відмітками з належними підписами посадових осіб, останні звірки були проведені 20.01.2021 та 20.02.2021 ОСОБА_20 .

До матеріалів справи надано довідку про наявність облікованих транспортних засобів, що передані як волонтерська допомога, до військової частини НОМЕР_2 за підписом помічника командира військової частини НОМЕР_1 з фінансово-економічної роботи начальника служби старшого лейтенанта ОСОБА_21 від 20.04.2021 вх. №89, в якому зокрема значиться два автомобіля ГАЗ, серед іншого, вказано ГАЗ-66 номер шасі НОМЕР_16 з датою облікування 28.12.2019, з первісною вартістю 1 грн., поставлено на облік під час інвентаризації військового майна у 2019 році.

Відповідно, як і вказує представник відповідача у своїх поясненнях та поданому до суду відзиві, автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 було постановлено на облік у військовій частині під час проведення інвентаризації військового майна у кінці 2019 року, але дана позиція представника відповідача не підтверджується та спростовується наявними в матеріалах справи документами та не збігається із поясненнями щодо перебування на обліку зазначеного спірного авто у військовій часині ще з 2015 року.

Відповідно до наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 20.10.2016 № 542 ог «Про організацію обліку транспортних засобів, наданих військовим часинам (підрозділам) у якості гуманітарної (благодійної) допомоги», надісланого 22.10.2016 за № 306/4/49/2066 електронною поштою АСУ «Дніпро» командирам оперативно-тактичних угрупувань «Луганськ», «Донецьк», «Маріуполь», командирам військових частин (підрозділів) для врахування в роботі, а саме, для ведення обліку транспортних засобів, які надані військовим частинам в якості гуманітарної (благодійної) допомоги, здійснювати у Донецькому та Луганському зональних відділах Військової служби правопорядку у відповідних зонах відповідальності; за транспортним засобом закріплювати номерні знаки типу 9 та 10, які відносяться до діапазону номерних знаків закріплених за військовою частиною (відповідно до розмірів ДСТУ 4278:2012 та пункту 15 наказу Міністра оборони України від 10.04.2006 № 184 (додаток 1); облік транспортних засобів, які надані військовим частинам як гуманітарна (благодійна) допомога, проводиться на підставі заяви командира військової частини та визначених документів. До заяви додається: копія акту прийому-передачі транспортного засобу; копія одного з документів про правомірність придбання (отримання) транспортного засобу; інформація про те, що транспортний засіб згідно з обліків МОКП-Інтерпол не перебуває в міжнародному розшуку; витяг з наказу командира військової частини (підрозділу) про закріплення військового номерного знаку за транспортним засобом; копія вантажно-митної декларації в разі ввезення транспортного засобу на митну територію України або копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з довідкою про зняття з обліку в територіальних сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ України; копія витягу з діапазону номерних знаків закріплених за військовою частиною; після постановки на облік транспортного засобу у Донецькому та Луганському зональних відділах Військової служби правопорядку на транспортний засіб, облікований підрозділом військової інспекції безпеки дорожнього руху, видається довідка про належність транспортного засобу до військової частини (підрозділу) за визначеною формою (додаток 2) (далі - довідка); при відсутності необхідності подальшого використання транспортних засобів, які надані військовим частинам як гуманітарна (благодійна) допомога, організаціям, підлягають поверненню благодійним (волонтерським) організаціям.

За даним наказом №542 ог зазначено, що при поверненні транспортного засобу благодійній організації (волонтеру) військова частина подає до Донецького га Луганського зональних відділів Військової служби правопорядку наступні документи: заяву командира військової частини про зняття з обліку транспортного засобу; довідку про належність транспортного засобу військовій частині; копію акта прийому-передачі транспортного засобу та командирам військових частин, транспортні засобі, які надані військовим частинам як гуманітарна (благодійна) допомога та обліковані у військових комендатурах, переоблікувати у Донецькому та Луганському зональних відділах Військової служби правопорядку у термін до 31.12.2016.

Вказаним наказом №542 ог заборонено прийняття військовослужбовцями транспортних засобів, наданих волонтерами як благодійну допомогу, без надання на це дозволу командирів військових частин, а також використання таких транспортних засобів поза районами проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей та використання транспортних засобів, які надійшли до військових частин як гуманітарна (благодійна) допомога, які не обліковані у 10 денний термін у підроздiлi вiйськової інспекції безпеки дорожнього руху Донецького та Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку; використання транспортних засобів без номерних знаків або з номерними знаками, які не належать до діапазону номерних знаків закріплених за військовою частиною; використання власних транспортних засобів на військових номерних знаках.

Щодо наявності даного наказу № 542 ог від 20.10.2016 та його обов`язку щодо виконання та використання у роботі військової частини НОМЕР_2 , представники сторін не заперечували.

В акті службового розслідування вказано про те, що відповідно наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_5 ( НОМЕР_2 ) від 20.05.2015 № 279 про постановку на тимчасовий облік волонтерської техніки, рапорту командира військової частини польова пошта НОМЕР_15 (A4472) від 13.12.2016 вих. № 1287 на ім`я начальника відділення ВСП - військовому коменданту м. Маріуполь про перереєстрацію транспортних засобів, які наданi в/ч п/п НОМЕР_5 в якості благодійної (гуманітарної) допомоги, зазначено про те, що в даних документах фігурував в переліку також автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 та згідно з відомістю автомобільної техніки, яка надана військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_15 ) як волонтерська (гуманітарна) допомога, станом на 21.05.2018, від 20.05.2018, відомістю автомобільної техніки, яка надана військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_15 ) як волонтерська (гуманітарна) допомога від 08.12.2018, станом на 01.11.2018, також фігурує в переліку автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 . Але дані документи не надані відповідачем по справі в обґрунтування своєї правової позиції, яка зосереджена на висновках акту службового розслідування та доданих до нього матеріалів.

Суд не заперечує того, що відповідач отримав автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_24 в якості волонтерської допомоги у 2015 році, на облік вказане авто останній намагався поставити з травня 2015 року, в 2016 році, 2018 році, та, дане авто фігурує в переліку певних документів військової частини, враховує те, що позивач також не заперечує наявності у військовій частині НОМЕР_2 даного авто, але зазначає, що позиція у справі має бути обґрунтована та підтверджена належними та достовірними доказами, відповідно у даній справі, представником відповідача не надано до суду достатніх та належних доказів, які не тільки підтверджують облікування спірного авто у військовій частині у 2015 році, належної постановки на облік після отримання наказу № 542 ог від 20.10.2016 та зокрема, отримання даного автомобіля ОСОБА_1 під звіт після вступу нею на відповідну посаду у 2017 році.

У своєму відзиві та поясненнях представник відповідача наполягає на тому, що в травні 2015 року сільською радою с. Таужне Гайовронського району Кіровоградської області було передано автомобіль ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_3 до військової частини ВЧ НОМЕР_5 , яка в даний час є ВЧ НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль був облікований згідно наказу по ВЧ НОМЕР_5 за ВЧ НОМЕР_1 , та отримав паспорт формуляр машини 28.12.2019, перебуває на обліку за ВЧ НОМЕР_2 з травня 2015 року. Суд зауважує, що дані пояснення представника відповідача не підтверджені належними та достатніми доказами, які відповідно до положень ст.72-76 КАС України, можуть бути прийняті судом до уваги, жодного письмового доказу на підтвердження зазначених стверджень представником відповідача до суду не надано.

Відповідно, відповідачем по справі, згідно положень ст. 77 КАС України, не надано до суду в обґрунтування позиції щодо наявності на обліку з травня 2015 року у військовій частині НОМЕР_2 автомобіля ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_3 . На підтвердження тому, що дане авто поставлено на облік у кінці 2019 року, представником відповідача долучено до справи копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.05.2020 № 16 «Про перезакріплення автомобільної техніки за підрозділами військової частини» з додатком 6 «Відомість закріплення автомобільної техніки 2 мінометна батарея»; копію книги обліку наявності та руху в/ч НОМЕР_2 2 мінометна батарея, копію витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 12.05.2019 № 56 з додатком Акт технічного стану військового майна № 0634415 вантажного автомобіля ГАЗ 66 в/н НОМЕР_25 , копію акту інвентаризації автомобільної техніки та майна, яке утримується в автомобільній службі військової частини НОМЕР_1 станом на 23.12.2019 та інші документи, але дані докази суд не приймає до уваги, оскільки вони не підтверджують обставини перебування на обліку у військовій частині НОМЕР_2 автомобіля ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_3 за в/н НОМЕР_4 з 2015 року, відданні та відповідальності позивача по справі ОСОБА_1 , з часу вступу нею на відповідну посаду.

Позивачем до позову додано копію рапорту командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_9 на ім`я командира ВЧ НОМЕР_1 з проханням ввести в штат волонтерську техніку, серед якої вказано в пункті 2 ГАЗ 66-01, заводський номер НОМЕР_3 , військовий номер НОМЕР_26 , закріплений за 2 МБ 3 взвод 1 відділення та копію акту № 258 від 30.12.2019, складеного та підписаного заступником командира військової частини НОМЕР_2 з озброєння капітаном ОСОБА_3 , з підписами голови комісії майора ОСОБА_22 , членів комісії ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , в якому зазначено технічний стан військового майна ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_16 двигун № НОМЕР_27 номер формуляра МОУ НОМЕР_18 , в/н НОМЕР_20 , введений в експлуатацію 1991 року.

В ході розгляду справи, представник відповідача наполягає на тому, що за вказаними документами автомобіль ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_16 облікований у військовій частині НОМЕР_2 28.12.2019 за наслідками проведеної звірки та суд звертає увагу представника відповідача, що дані документи не є доказами взяття на належний облік волонтерської техніки ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_16 у 2015 році військовою частиною НОМЕР_2 та не є доказами прийняття даної техніки позивачем ОСОБА_1 з 2017 року. Також, суд зазначає, що копія вказаного вище рапорту не містись в собі підпису та дати реєстрації, а також, рядок 2 за спірним авто містить зовсім інший військовий номер НОМЕР_26 , по матеріалам справи дане авто фігурує із присвоєним військовим номером 09-06 Б4, зокрема, вказаний номер значиться у дослідженому рапорті в розділі 1 за автомобілем ГАЗ-66 заводський номер НОМЕР_28 .

Щодо достовірності даних документів, у суду виникають сумніви, виходячи також з наявних у справі та досліджених судом пояснень від 19.02.2021 наданих в ході проведення службового розслідування лейтенантом ОСОБА_12 за посадою начальника автомобільної справи технічної частини військової частини НОМЕР_2 , в яких останній вказав про те, що перебуваючи на посаді з 17.01.2020, в процесі прийому-передачі посади на території полігону «Широкий Лан» Миколаївської області, в переліку техніки, що підлягала обліку, звірці з обліковими даними технічної частини ВЧ НОМЕР_2 на підрозділі ВЧ НОМЕР_2 , автомобіль вантажний ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 шасі НОМЕР_16 був відсутній, формуляр на нього також був відсутній. Про існування даного автомобіля дізнався в ході службового розслідування. Також, ОСОБА_12 вказав про те, що в червні липні місяці 2020 року, особисто заступником командира військової частини НОМЕР_2 з озброєння капітаном ОСОБА_11 було внесено зміни кількості автомобільної техніки, закріпленої за підрозділами, за книгою обліку матеріальних засобів технічної частини, по якій проводились звірки обліку автомобільної техніки в підрозділах та з технічною частиною військової частини НОМЕР_1 . На прохання обґрунтування даних дій вказаної посадової особи, належних пояснень та відповідних письмових наказів, ОСОБА_12 не отримав. Зазначені досліджені в ході розгляду справи пояснення ОСОБА_12 , представником відповідача іншими доказами, ніж ті, що надані до матеріалів справи не спростовані та додаткових пояснень до суду не надійшло.

Відповідно, є незрозумілими дії відповідача по справі, виходячи з того, що автомобіль ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3 , в кінці жовтня 2019 року був відправлений з полігону до волонтерів, власників даного авто, та весь 2020 рік, відповідачем не було вчинено жодних дій з приводу з`ясування місцезнаходження даного автомобіля, відсутності його на обліку у військовій частині НОМЕР_2 , не було проведено жодного службового розслідування чи відібрання пояснень від відповідальних осіб за дану волонтерську техніку, натомість відповідач зазначає про проведені звірки щодо техніки у військовій частині, поставлення на облік спірного автомобіля 28.12.2019.

Як встановлено судом, та не заперечувалось представником відповідача, з пояснень начальника автомобільної служби військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 від 12.02.2021, відібраних в ході службового розслідування, підтверджено обставини проведення за розпорядженням НГШ та командира ВЧ НОМЕР_8 у ВЧ НОМЕР_1 наприкінці 2019 року та початку 2020 року реєстрації транспортних засобів отриманих в якості гуманітарної та благодійної допомоги з оформленням відповідних документів, та за заявкою ВЧ НОМЕР_1 , поставлено було на облік в підрозділах ВІБДР лише 25 одиниць техніки, на 9 одиниць техніки дозволу не надано, оскільки така техніка перебувала на обліку в сервісних центрах МВС України та були відповідно відсутні довідки про їх зняття, також дана техніка повинна була бути зосереджена в ППР підрозділів, використання її було заборонено. Серед даних 9 одиниць техніки, які перебували на обліку в сервісному центрі МВС України, був також ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 , шасі НОМЕР_3 . В ході підготовки документів для звірки в ЦАВТБУ і уточнення данних з підрозділів про рух транспортної техніки (отримання здача) за 2020 рік, було встановлено, що у військовій частині НОМЕР_2 відсутній автомобіль ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 шасі № НОМЕР_3 та при встановленні причин його відсутності, зафіксовано обставини повернення зазначеного автомобіля волонтерам за розпорядженням командира без узгодження з керівництвом ВЧ НОМЕР_2 та НОМЕР_1 .

Таким чином, дані пояснення підтверджують встановлення відсутності автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 шасі № НОМЕР_3 у військовій частині НОМЕР_2 наприкінці 2019 року та початку 2020 року, перебування даного автомобіля на обліку в сервісному центрі МВС України, відсутності дозволу на постановлення його на облік у підрозділах ВІБДР, з чого слідує неправомірність дій військової частини НОМЕР_1 щодо проведення в послідуючому у 2020 році дій з поставлення на облік спірного автомобіля без наявності відповідного дозволу МВС України, враховуючи також встановлені відповідачем обставини відсутності даної техніки на території полігону.

З досліджених судом пояснень командира військової частина НОМЕР_2 ОСОБА_5 , відібраних в ході службового розслідування 24.02.2021, вбачається наявність на обліку ЦАВТУ ЗСУ за військовою частиною НОМЕР_2 трьох одиниць гуманітарної техніки ГАЗ 66-01 в/н 09-06 Б4, ГАЗ 66 в/н 09-11 Б4 та КАВЗ 3271 в/н НОМЕР_29 , про постановку на облік ЦАВТУ ЗСУ вказаної техніки йому не доповідали командири ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_1 , лейтенанта ОСОБА_26 , старшого лейтенанта ОСОБА_27 , начальника автомобільної техніки ОСОБА_12 , вважав, що вказана техніка є волонтерською та перебувала у користуванні 2 мотопіхотної роти. Про відсутність автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 у військовій частині НОМЕР_2 дізнався з рапорту майора ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з чим було призначено службове розслідування наказом від 18.02.2021 № 69, про сам факт відсутності даного автомобіля у ВЧ НОМЕР_2 не доповідали, про дані обставини можливо не знав і сам заступник батальйону з озброєння начальник технічної частини капітан ОСОБА_3 , а можливо він про це приховував інформацію, якщо знав, чому про це не доповів, не відомо. Також, в своїх поясненнях ОСОБА_5 зазначив про те, що де знаходиться спірний автомобіль йому не відомо, на території ВЧ НОМЕР_2 автомобіль не знаходиться.

Відповідно, пояснення командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 підтверджують встановлення в ході службового розслідування факт відсутності ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 на території ВЧ НОМЕР_2 та обставини не доведення до відома командиру військової частини відповідальними посадовими особами про постановку на облік волонтерської техніки.

З пояснень заступника начальника командира батальйону з озброєння начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_3 , наданих в ході службового розслідування 01.03.2021, судом встановлено, що вказана посадова особа взагалі заперечує звернення до нього командира ОСОБА_1 з проханням про виїзд автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 з території полігону, стверджує про відсутність належного рапорту командира підрозділу про передачу волонтерської техніки власнику, зазначив про перебування даного автомобіля на тимчасовому обліку в Донецькому ЗВ ВСП, про зникнення автомобіля з парку дізнався в перших числах листопада, коли задавав відповідні питання ОСОБА_1 ОСОБА_3 вказує у своїх письмових поясненнях про те, що зі слів ОСОБА_1 спірний автомобіль забрали волонтери для ремонтування, заступник начальника попросив її надати акт прийому-передачі даного транспортного засобу волонтерам, на що позивач йому відмовила з підстав того, що авто забрали фізичні особи, які ніякого документа не нададуть. В кінці грудня надійшло розпорядження керівництва щодо постановки волонтерської техніки на військовий облік, відповідно ОСОБА_3 була «..надана команда командирам 1МПР, 2МПР, 2МБ про надання актів технічного стану додаток 6 на волонтерську техніку, яку будуть ставити на облік в ЦАВТУ, а саме ГАЗ 66 в/н НОМЕР_4 , ГАЗ66 в/н НОМЕР_26 , КАВЗ в/н НОМЕР_29 . Дану техніку ми узгоджували з командиром в/ч НОМЕР_2 , підполковником ОСОБА_5 , про що засвідчує його рапорт командиру в/ч НОМЕР_1 про постановку саме цієї техніки на військовий облік. Під час підготовки документів на постановку на облік мною було задано питання к-ту ОСОБА_1 коли повернеться автомобіль ГАЗ 66 0906 Б4 до частини. Вона відповіла, що до виходу в зону ООС автомобіль повернеться…». Дану розмову, ОСОБА_3 усно доповів командиру ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 , який йому відповів, що поговорить із ОСОБА_1 , та на запитання у командира, чи складати йому рапорт про відсутність вказаного автомобіля, ОСОБА_5 вказав про відсутність такої необхідності. Потім ОСОБА_1 доповіла ОСОБА_3 про те, що автомобіль волонтери пригонять до м. Кропивницький. Також ОСОБА_3 вказав про те, що в травні 2020 року був наказ про перезакріплення автомобільної техніки за підрозділами, в якому лейтенант ОСОБА_1 підтвердила своїм підписом про наявність в її підрозділі автомобіля ГАЗ 66 0903Б4 із закріпленням за даним автомобілем водія. Після повернення із відпустки, в кінці вересня 2020 року, ОСОБА_1 надала йому копію акту, в якому зазначено про повернення ГАЗ 66 0906Б4 власнику, також копію даного акту вона надала начальнику автомобільної служби лейтенанту ОСОБА_12 , оригінал акту залишився в неї. В лютому 2021 року до ОСОБА_3 зателефонував начальник автомобільної служби ОСОБА_2 та попросив надати акт про передачу ГАЗ 66 0906, але ОСОБА_3 зазначив про зникнення вказаного акту в папці з документами, відповідно надав номер телефону ОСОБА_1 , після розмови з якою, було складено рапорт про відсутність автомобіля ГАЗ 66 01 в/н НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_3 .

Таким чином, пояснення ОСОБА_3 не збігаються із поясненнями позивача ОСОБА_1 від 16.02.2021 та командира ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_5 від 24.02.2021, оскільки останній заперечує повідомлення йому ОСОБА_3 про обставини відсутності спірного автомобіля в ВЧ НОМЕР_2 , ОСОБА_1 стверджує про те, що за усним погодженням саме із ОСОБА_3 нею було прийнято рішення про повернення волонтерської техніки власнику в с. Таужне, в свою чергу ОСОБА_3 зазначає про те, що ГАЗ 6601 в/н 09-06 Б4 забрали зі слів ОСОБА_1 волонтери для ремонту. Та суд зазначає, що з пояснень ОСОБА_3 та пояснень ОСОБА_1 збігається лише факт наявності акту про приймання-передачу ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 власнику в с. Таужне, але представниками сторін не надано даного акту до суду для огляду.

Також, з акту службового розслідування від 09.03.2021 вбачається згадування про даний акт, але вказано про те, що здійснювався виїзд до Голованівського району Кіровоградської області, під час якого було встановлено, що автомобіль ГАЗ 66-01 двигун № НОМЕР_17 , шасі № НОМЕР_3 , в селищну раду с. Таужне, Голованівського району, Кіровоградської області, звідкіля направлявся в ЗСУ даний автомобіль, не надходив, акт прийому-передачі являється недійсним, підписи не відповідають оригінальним. Дані обставини відповідач підтверджує поясненнями ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Згідно досліджених письмових пояснень зазначених осіб, зокрема, старости селищної ради с. Таужне ОСОБА_14 від 19.02.2021 встановлено, що станом на 14.12.2020 на балансі автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 не стояв, станом на 10.02.2021 автомобіль не повертався ВЧ НОМЕР_2 . З пояснень ОСОБА_13 голови начальника відділу ЕККГ Гайворонської місцевої ради від 19.02.2021, станом на 18.01.2020 під час перебування ним на посаді голови Таужнинської сільської ради, в селищну ради с. Таужне автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 не повертався «.. ксерокопія пред`явленого акту є нікчемною, тому, що підпис не мій і передача вказаного автомобіля в сільську раду не здійснювалась. В період з 18.01.2020 р. по 03.12.2020 р. передача вказаного автомобіля не здійснювалась. 03.12.2020 р. мною було складно повноваження сільського голови.».

З пояснень ОСОБА_4 від 19.02.2021, який, як стверджує позивач ОСОБА_1 займався перегоном спірного автомобіля до с. Таужне, судом встановлено, що ОСОБА_4 також наполягає на нікчемності акту приймання-передачі спірного автомобіля до с. Таужне оскільки станом на 18.01.2020 він був звільнений з лав ЗСУ, заперечує свій підпис на даному акті.

Виходячи з досліджених пояснень вказаних вище осіб, суд вважає не спростованими обставини наявності акту приймання-передачі автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 до с.Таужне, оскільки він фігурує в поясненнях та в акті службового розслідування від 09.03.2021, але ані представником позивача, ані представником відповідача не надано до суду даного документу. Суд зауважує, що факт зникнення згаданого акту приймання передачі відповідачем не зафіксовано жодним належним та допустимими документом, додаткових пояснень представником відповідача з даного приводу до суду не надійшло. Відповідно, суд вбачає не дотримання відповідачем в ході проведення службового розслідування об`єктивності та всебічності щодо встановлення обставин відсутності у ВЧ НОМЕР_2 спірного автомобіля.

Обставини звільнення ОСОБА_4 підтверджені наданою до справи копію витягу з наказу про командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_9 від 25.10.2019 № 298 про звільнення з 25.10.2019 ОСОБА_28 з військової служби у запас за пп. «д» (через службову невідповідність) відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», який представник відповідача надав до справи на підтвердження пояснень, відібраних від зазначеної особи в ході службового розслідування.

ОСОБА_1 в своїх поясненнях від 16.02.2021 зазначає про те, що перегоном автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 займався саме ОСОБА_28 , відбувалося все того дня, коли він звільнився з лав Збройних Сил України 26.10.2019, отримав супровідні документи від волонтерів на автомобіль, забрав авто з парку полігону з метою повернення його власникам, та в даному випадку для суду збігаються лише обставини перегону автомобіля, що відбувались в кінці жовтня 2019 року з пояснень ОСОБА_1 та з акту службового розслідування, та сам ОСОБА_4 в своїх поясненнях спростовує обставини вказані позивачем по справі, у зв`язку з чим вбачається не встановлення відповідачем в ході службового розслідування обставини перегону автомобіля з військової частини.

Враховуючи вище встановлене, в ході розгляду справи, до суду не надано інших доказів щодо обставин перегону автомобіля з полігону «Широкий Лан», с. Михайлівка до с. Таужне, не надано інших документів, які б спростовували пояснення позивача чи підтверджували інші обставини відсутності автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 , що свідчить про не дотримання відповідачем положення щодо всебічності порядку здійснення службового розслідування, відсутності повноти, достатності зібраних доказі для фіксування висновків. Таким чином, судом по даній справі встановлено факт наявності автомобіля, отриманого ВЧ НОМЕР_2 в якості волонтерської техніки з с. Таужне, відсутність доказів постановлення даної техніки на облік ВЧ НОМЕР_2 з 2015 року, відсутність дозволу МВС України щодо постановки даного спірного авто на облік у підрозділах ВІБДР, наявності протиправності дій ВЧ НОМЕР_2 та НОМЕР_1 щодо постановлення на облік спірного автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 28.12.2019, відсутність доказів приймання-передавання посади та автомобільної техніки ОСОБА_1 25.12.2017 разом з автомобілем ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 .

З наявних в матеріалах справи документів вбачається наявність листа за підписом начальника відділу ВСП ОКП ОС Військової частини НОМЕР_30 -11 від 03.12.2019, адресованого начальникам групи ВСП ОГУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », групи ВСП ОТУ «Північ», ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому вказано про вимогу щодо врахування у своїй службовій діяльності до виконання вимоги розпорядження Першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 28.11.2019 №295549/С, доведення до командирів військових частин (підрозділів) та установ вимоги вказаного розпорядження, вимоги Закону України від 22.11.2018 №2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набирає чинності з 01.01.2020, з доведенням ст. 12, 21, 286-1 КК України, та, зокрема, начальникам Донецького та Луганського ЗВ ВСП з 01.12.2019 припинити облік техніки, наданої військовим частинам в якості благодійної (волонтерської) допомоги, сприяти командирам військових частин (підрозділів) та установ у знятті з обліку техніки, наданої військовим частинам в якості благодійної (волонтерської) допомоги. 2 мінометна батарея ШПК «Капітан», командиром, якої є ОСОБА_1 з 01.02.2020 (тимчасово виконувала обов`язки командира з 25.12.2017), що відноситься до 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана К.Гордієнка Військової частини НОМЕР_1 , до неї входить відповідно 42 окремий мотопіхотний батальйон, військова частина НОМЕР_2 із місцем розміщення Кропивницький Кіровоградської області, відповідно питання щодо зняття з обліку техніки, отриманої від волонтерів, не ставилось, техніка мала бути поставлена у військовій частині на облік належним чином, з оформленими відповідними супровідними документами. З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що спірний автомобіль ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 перебував у поганому стані, для використання у службі був не придатний, на його ремонтування витрачались власні кошти військовослужбовців ВЧ НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, в кінці жовтня 2019 року, під час базування ВЧ НОМЕР_2 на полігоні «Широкий Лан» в с. Михайлівка, Миколаївського району, Миколаївської області, було вирішено нею, за усним погодженням із ОСОБА_3 , повернути даний автомобіль волонтерам, внаслідок таких дій позивача, актом службового розслідування від 09.03.2021 було зафіксовано факт нестачі на території ВЧ НОМЕР_2 військової техніки ГАЗ 66-01 в/н 09-06 Б4 шасі № НОМЕР_3 .

Статтею 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати, органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов`язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7).

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол А1736 №0088 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, на виконання п. 8.4 спірного наказу № 168 від 17.03.2021, в якому зазначено про обставини розпорядження останньою спірного автомобіля волонтерам без отримання на те дозволу, зафіксовано про розмір завданої державі майнової шкоди у сумі 8468,96 грн., міститься підпис ОСОБА_1 та зауваження щодо не визнання своєї вини, про не ознайомлення із матеріалами службового розслідування. Дослідивши даний протокол № 0088 суд зазначає, що він містить в собі розбіжності щодо встановлених обставин перегону автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 до с. Таужне, зокрема, в акті службового розслідування зафіксовано перегон автомобіля в кінці жовтня 2019 року, а в протоколі вказано час перегону 18.01.2020. Та суд зазначає, що надавати оцінку даному протоколу, діям ВЧ НОМЕР_1 щодо його складання, обставинам встановленого та зафіксованого щодо ОСОБА_1 адміністративного військового правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП, уповноважений відповідний суд за предметною та територіальною підсудністю. На час розгляду даної справи судом встановлено, відповідно до наданої представником відповідача копії відповіді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07.07.2021 № 03-11/5/2021, відсутність у провадженні вказаного суду справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП стосовно ОСОБА_1 . Таким чином, протокол А1736 №0088 на час вирішення даної справи судом не отримано та відповідно не розглянуто, постанова про притягнення до відповідальності за нормами КУпАП відсутня.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що матеріали службового розслідування та матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що саме з вини позивача ОСОБА_1 було допущено нестачу військового майна ГАЗ 66-01 шасі № 0383556 в/н НОМЕР_4 та завдано державі матеріальну шкоду на суму 8468,96 грн., ГАЗ 66-01 шасі № 0383556 не був отриманий позивачем під звіт у 2017 році. В той же час суд зазначає, що повна матеріальна відповідальність військовослужбовця настає тільки у разі, якщо встановлено вину особи, завдання дійсної матеріальної шкоди майну держави, відповідно майну військової частини, у зв`язку із неналежним виконанням своїх службових обов`язків, що призвело до нестачі майна.

Суд також зазначає, що надана до суду відомість визначеної залишкової вартості ГАЗ-66, шасі № НОМЕР_3 станом на 01.03.2021 складена за висновками службового розслідування, здійснена на підставі оцінки спірного авто за ціною металобрухту, який підлягає оприбуткуванню після розбракування, відповідно вказане авто оцінено на суму 8468,98 грн. Дана відомість підписана складом комісії, представників військової частини, що є порушенням згадуваної вище ст. 8 Закону №160-IX та розділу VIII Порядку № 608.

Суд констатує, що в даній справі містяться ознаки перевищення службових повноважень командира 2-ї мінометної батареї ВЧ НОМЕР_2 ОСОБА_1 щодо розпорядження технікою, яка перебувала на території військової частини, переміщення, повернення автомобіля ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 шасі НОМЕР_16 волонтерам до с. Таужне, та оскільки в даній справі відсутні докази, того, що ОСОБА_1 отримала зазначене авто в грудні 2017 року під звіт, за дане авто ГАЗ 66-01 в/н НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3 позивач по справі не має нести повної матеріальної відповідальності. Відповідно, те, що авто ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_3 було поставлено на облік у військовій частині НОМЕР_2 28.12.2019 не є доказом того, що ОСОБА_1 отримала дане авто під звіт та під свою відповідальність за посадою, представником відповідача в ході розгляду справи не було надано до суду належного доказу.

Таким чином, відповідачем не доведено прямого умислу позивача щодо завдання шкоди майну держави, не доведено наявність факту нестачі за ОСОБА_1 , її вини у завданні збитків державі та не доведено підстави притягнення її до повної матеріальної відповідальності, у зв`язку з чим суд вважає, що за позивачем не має рахуватись нестача зазначеного в акті службового розслідування майна автомобіля ГАЗ 66-01 шасі НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 , та суд вважає, що оскільки зазначений автомобіль перебував на території військової частини НОМЕР_2 , сама позивач не заперечувала та підтверджувала обставини витрачання власних коштів військовослужбовців на підтримання технічного стану даного автомобіля, не заперечувала перегон даного автомобіля до власників селищної ради с. Таужне, в діях позивача вбачається неналежне виконання службових обов`язків, перевищення службових повноважень, остання не мала права розпоряджатись наявною на території військової частини технікою без належного на те наказу вищестоящого командира та без видання супроводжуючих техніку документів, які вимагаються під час здійснення процедури повернення автомобіля волонтерам, визначеної зокрема наказом 542 ог від 20.10.2016, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1032 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів Збройних Сил України» (редакції від 23.01.2021, чинній на час повернення техніки волонтерам), Наказом Міністра оборони України від 17.08.2017 № 440 «Про затвердження Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2017 за № 1192/31060 (в редакції від 23.08.2019, чинній на час постановки автомобіля Газ 66-01 на облік 28.12.2019).

Відповідно, суд приходить до висновку про правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та застосування до позивача спірним наказом № 168 від 17.03.2021 дисциплінарного стягнення у вигляді «догани», у зв`язку з чим пункт 5 спірного наказу не підлягає скасуванню.

Суд зауважує про недотримання відповідачем по справі вимог до порядку проведення службового розслідування, передбаченого Порядком № 608, зокрема, щодо дотримання всебічності, повноти та об`єктивності проведення службового розслідування, дотримання законодавства під час проведення дій щодо збирання інформації, перевірки встановлених обставин, наявності відповідних письмових доказів, оскільки на підставі зібраних доказів, командир відповідно до положень вказаного вище чинного законодавства перевіряє доведеність вини військовослужбовця, наявність прямої дійсної шкоди завданої майну держави та відповідно з урахуванням положень Закону №551-XIV, враховуючи обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь тяжкості порушення, та інше, вирішує який вид дисциплінарного стягнення на правопорушника підлягає застосуванню.

Виходячи із того, що у справі відсутні докази факту нестачі за ОСОБА_1 майна військової частини ГАЗ 66-01 шасі №0383556 в/н НОМЕР_4 , що відповідно виключає її повну матеріальну відповідальність, належним способом захисту порушених прав позивача буде скасування пункту 6 спірного наказу №168 від 17.03.2021 щодо притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за завдання збитків державі у розмірі 8468,96 грн., пункту 8.1 щодо занесення до книги втрат та нестач, до книги грошових стягнень та нарахувань, облікування на загальну суму 8468,96 грн. за командиром 2-ї мінометної батареї ВЧ НОМЕР_2 лейтенантом ОСОБА_1 , пункту 8.2 щодо розділу 16 п. 4 наказу МО України від 07.06.2018 №260 про стягнення з грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 зняття в повному обсязі премії за березень 2021 року та п. 8.3 щодо застосування ст. 13 Закону № 160-IX стягнення із грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 суми в 20 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно застосованих на погашення зафіксованої актом службового розслідування 09.03.2021 завданої матеріальної шкоди.

Щодо оскарження позивачем п. 8.4 спірного наказу №168 від 17.03.2021, суд зазначає, про необґрунтованість та безпідставність заявленої даної позовної вимоги, алгоритм дій відповідача, за наслідками проведеного службового розслідування, визначені відповідним діючим законодавством та передбачають в разі встановлення правопорушення повноваження на складення відповідного протоколу, сам протокол про адміністративне військове правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України та не може бути предметом оскарження в адміністративному суді, як і самі дії по його складанню, у зв`язку з чим, в скасуванні п. 8.4 спірного наказу суд відмовляє.

Враховуючи встановлені судом порушені права та інтереси позивача ОСОБА_1 , відсутності доказів вини щодо встановленої нестачі за командиром 2-ї мінометної батареї ВЧ НОМЕР_2 майна, а саме ГАЗ 66-01 шасі № НОМЕР_3 , спростування та не підтвердження належними доказами несення нею повної матеріальної відповідальності, суд вважає необхідним стягнути з відповідача протиправно утримані кошти в сумі 4726,20 грн. з грошового забезпечення ОСОБА_1 , утримання якої підтверджено наданою відповідачем до суду довідкою від 28.07.2021 №744. У стягненні решти 500,10 грн. суми з грошового забезпечення, від заявлених позивачем 5226,30 грн., суд відмовляє, у зв`язку із відсутністю доказів утримання даного розміру коштів з позивача.

Під час вирішення даної справи суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Також суд зазначає, що ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, кожна зі сторін по справі має довести ті обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення, а також надати до суду належні, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх правових позицій.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Суд зазначає, що відповідачем по справі не надано до суду належних та достатніх доказів в обґрунтування своєї позиції щодо правомірності та законності притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності наказом №168 від 17.03.2021, відповідачем доведено факт перевищення позивачем службових повноважень, позивачем та її представником в свою чергу надано суду достатньо доказів на підтвердження факту неправомірного та незаконного притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності, неправомірного фіксування за нею факту нестачі майна, нанесення державі майнової шкоди в сумі 8468,96 грн., неправомірного утримання з грошового забезпечення коштів на погашення шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє частково позовні вимоги та враховуючи обставини звільнення позивача від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат за ст. 139, 143 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.03.2021 за № 168 Про результати службового розслідування щодо факту відсутності у військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 «Відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» притягнути до повної матеріальної відповідальності за завдання збитків державі в розмірі 8468,96 грн., командира 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ».

Визнати протиправним та скасувати пункти 8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.03.2021 за № 168 Про результати службового розслідування щодо факту відсутності у військовій частині НОМЕР_2 військового автомобіля ГАЗ-66-01 шасі № НОМЕР_3 в/н НОМЕР_4 : «Командиру військової частини НОМЕР_2 :

8.1. Занести до книги витрат та нестач, до книги грошових стягнень та нарахувань та облікувати на загальну суму 8468,96 грн. за командиром 2-ї мінометної батареї військової частини НОМЕР_2 лейтенанта ОСОБА_1 ;

8.2. Відповідно до розділу 16 п. 4 наказу МО України від 07.06.2018 №260 з грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 зняти в повному обсязі премію за березень 2021 року;

8.3. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», стягувати щомісяця із грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 суму в 20 відсотків місячного грошового забезпечення».

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_31 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_32 ) протиправно утримане за березень 2021 року грошове забезпечення у розмірі 100% щомісячної премії в сумі 2316,00 грн. (дві тисячі триста шістнадцять гривень 00 копійок) та утримані кошти в розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення в сумі 2410,20 грн. (дві тисячі чотириста десять гривень 20 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.І. Войтович

кат. 106020000