ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.07.2021Справа № 907/370/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (93006, обл. Луганська, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, будинок 67; ідентифікаційний код: 01882551)
до 1. Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, обл. Закарпатська, м. Ужгород, вул. Собранецька, будинок 20; ідентифікаційний код: 43337207)
2. Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, будинок 6; ідентифікаційний код: 37567646)
про відшкодування шкоди в розмірі 101 954, 48 грн,
Представники сторін:
від позивача: Олійник А.С.
від відповідача-1: Пензов С.В.
від відповідача-2: не з`явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Закарпатської області звернулося Приватне акціонерне товариство "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" з позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби та Державної казначейської служби України про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 101 954, 48 грн.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2020 матеріали справи № 907/370/20 за підсудністю було передано до Господарському суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; доказів надіслання відповідачам доданих до позовної заяви документів саме тим, що були подані позивачем безпосередньо до суду та відповідно вказані в додатках.
21.08.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 07.10.2020.
28.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив відповідача-2 на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та слухати справу без участі представника.
19.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про участь у засіданні в режимі відеоконференції
У зв`язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному судове засідання призначене на 07.10.2020 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2020 розгляд справи № 907/370/20 призначено на 25.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2020 клопотання Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" про участь у засіданні в режимі відеоконференції задоволено, доручено Рубіжанському міському суду Луганської області забезпечити проведення 25.11.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 підготовче засідання відкладено на 13.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2021 підготовче засідання відкладено на 10.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.03.2021.
10.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування доказів, відповідь на відзив відповідача-1.
15.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.03.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2021 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" про витребування доказів. Витребувано у Державної митної служби України матеріали справи службового розслідування за випадками порушень збоку працівників Закарпатської митниці при огляді продукції належної Приватному акціонерному товариству "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", а саме за випадками: компанії SAINT-GOBAIN ROMANIA SRL: 11.01.2020р. (CMR 0076093) при митному огляді транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (складено Акт від 11.01.2020р. з відображенням факту висвердлення у 2-х рулонах продукції); 12.01.2020р. при митному огляді транспортного засобу НОМЕР_3 / НОМЕР_4 (складено Акт від 12.01.2020р. але не було відображено факт свердлення); компанії SAINT-GOBAIN HUNGARY KFT: 09.12.2019 p. (CMR 267527) об 14 год. 31 хв., на митному переході "Д`яково-автомобільний" у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , висвердлено отвори у рулонах картону. Акт не було надано; 20.01.2020 p. (CMR 514424) об 00 год. 02 хв., на митному переході "Д`яково-автомобільний" у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , висвердлено отвори у рулонах картону. Акт не було надано; 06.12.2019 р. об 12 год. 44 хв. (CMR 0040298) на митному переході "Д`яково-автомобільний" у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_9 / НОМЕР_10 , висвердлено отвори у рулонах картону. Акт не було надано; 10.12.2019 p. (CMR б/н) об 17 год 58 хв. р. на митному переході "ЧОП-ЗАХОНЬ" у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_11 / НОМЕР_12 , висвердлено отвори у рулонах картону. Акт не було надано; 06.02.2020 p. (CMR б/н) об 21 год. 38 хв. на митному переході "ЧОП-ЗАХОНЬ" у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_13 / НОМЕР_14 , висвердлено отвори у рулонах картону. Акт не було надано; компанії KNAUF BULGARIA: 08.12.2019 р. об 11 год. 58 хв., (CMR 001634) на митному переході "Д`яково-автомобільний" у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_15 / НОМЕР_16 , висвердлено отвори у рулонах картону. Акт не було надано; 29.01.2020 p. (CMR 001728) на митному переході "Д`яково-автомобільний" у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_15 / НОМЕР_16 , висвердлено отвори у рулонах картону. Акт не було надано. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.04.2021.
13.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Закарпатської митниці Держмитслужби про розгляд справи в режимі відеоконферентзв`язку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.05.2021.
22.04.2021 до Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 24.03.2021 від Державної митної служби України надійшла відповідь, в якій зазначено, що службові розслідування за випадками порушень зі сторони працівників Закарпатської митниці Держмитслужби при огляді продукції належної Приватному акціонерному товариству "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" не проводилось.
28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання позивача про виклик у судове засідання та допит в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (водіїв МПП "Мінтранс") а також про виклик у судове засідання та допит в якості свідка ОСОБА_3 (водій ФОП Хрипта В.І.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про виклик у судове засідання та допит в якості свідків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (водіїв МПП "Мінтранс") та ОСОБА_3 (водій ФОП Хрипта В.І.). Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2021
10.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Закарпатської митниці Держмитслужби про розгляд справи в режимі відеоконферентзв`язку.
10.06.2021та 15.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2021.
24.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Закарпатської митниці Держмитслужби про розгляд справи в режимі відеоконферентзв`язку.
У судовому засіданні 14.07.2021 що проводилося в режимі відеоконференції за допомогою онлайн сервісу відеозв`язку EasyCon представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідача-1 заперечив щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 14.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Позивач вказує, що 12.01.2020 (CMR 0076093) об 00 год. 41 хв., на митному переході "Дяково- автомобільний" Закарпатської митниці ДМС України при проведенні митного огляду співробітниками служби висвердлено отвір у двох рулонах картону, номер транспортного засобу НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , що підтверджується Актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручній поклажі і багажу.
За результатом такого огляду було встановлено, що вантаж відповідає заявленому в митній декларації, будь-яких порушень митних правил не встановлено, проте товар, що перевозився був істотно пошкоджений в порушення вимог ч. 2 ст. 324 МК України, про що свідчить акт та фотографії. Загальна сума збитку складає 4 975, 52 грн.
12.01.2020 (CMR 704789) об 20 год. 41 хв. на тому ж митному переході "Дяково- автомобільний" старшим державним інспектором ОТО № 2 митного переходу Яцьківці А.П. проведено митний огляд транспортного засобу під номерним знаком НОМЕР_17 / НОМЕР_4 . В ході митного огляду інспектором також неправомірно були висвердлені отвори в продукції ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" - рулонах картону. При складанні акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, даний факт відзначений не був, не зважаючи на вимоги водія зафіксувати відповідну інформацію. Загальна сума збитку складає 698, 32 грн.
Позивач відзначає, що дані випадки мають системний характер. При експорті продукції ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" на адресу клієнта SAINT-GOBAIN HUNGARY KFT співробітники Закарпатської митниці ДМС України м/п "Дяково-автомобільний" неодноразово висвердлювали отвори в рулонах картону, тим самим, унеможливлювали його подальше використання за цільовим призначенням, а саме, виготовлення з листів картону - гофропродукції. При цьому складати акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу службовці категорично відмовлялись. На вимогу водіїв здійснювати відеофіксацію процедури такого митного огляду за допомогою мобільного телефону, відреагували критично.
Так, 09.12.2019 (CMR 267527) об 14 год. 31 хв., на митному переході "Дяково- автомобільний" службовцями Закарпатської митниці ДМС України при проведені митного огляду товару ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" перевезення якого здійснювалось у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_5 / НОМЕР_6 , перевізник - ФОП Ластівка М.М., висвердлено отвори у рулонах картону, за результатом чого пошкоджено 34 кг/200 м2 продукції, що унеможливило її подальше використання за цільовим призначенням, а саме виготовлення з листів картону - гофропродукції. Загальна сума збитку складає 17 952, 60 грн.
20.01.2020 (CMR 514424) об 00 год. 02 хв., на митному переході "Дяково- автомобільний" службовцями Закарпатської митниці ДМС України при проведені митного огляду товару ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", перевезення якого здійснювалось у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_7 / НОМЕР_8 , перевізник - ФОП Фельцан В.В., висвердлено отвори у рулонах картону, за результатом чого пошкоджено 129 кг/808 м2 продукції, що унеможливило її подальше використання за цільовим призначенням, а саме виготовлення з листів картону - гофропродукції. Загальна сума збитку складає 1 542, 12 грн.
06.12.2019 (CMR 0040298) об 12 год. 44 хв. на митному переході "Дяково- автомобільний" службовцями Закарпатської митниці ДМС України при проведені митного огляду товару ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", перевезення якого здійснювалось у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_9 / НОМЕР_18 , перевізник - ПП Зовдун І.Ю., висвердлено отвори у рулонах картону, за результатом чого пошкоджено 115 кг/671 м2 продукції, що унеможливило її подальше використання за цільовим призначенням, а саме виготовлення з листів картону - гофропродукції. Загальна сума збитку складає 1 658,51 грн.
10.12.2019 (CMR б/н) об 17 год 58 хв. на митному переході "ЧОП-ЗАХОНЬ» службовцями Закарпатської митниці ДМС України при проведені митного огляду товару ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", перевезення якого здійснювався у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_11 / НОМЕР_12 , перевізник - ПП "МПП Мінітранс", висвердлено отвори у рулонах картону, за результатом чого пошкоджено 30 кг/166 м2 продукції, що унеможливило її подальше використання за цільовим призначенням, а саме виготовлення з листів картону - гофропродукції. Загальна сума збитку складає 407, 35 грн.
06.02.2020 (CMR б/н) об 21 год. 38 хв. на митному переході "ЧОП-ЗАХОНЬ" службовцями Закарпатської митниці ДМС України при проведені митного огляду товару ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", який здійснювався у автотранспортному засобі д/з А02098СН/А07174ХР, перевізник - ПП "МПП Мінітранс", висвердлено отвори у рулонах картону, за результатом чого пошкоджено 2596 кг/14422 м2 продукції, що унеможливило її подальше використання за цільовим призначенням, а саме виготовлення з листів картону - гофропродукції. Загальна сума збитку складає 38 058, 35 грн.
Також позивач зазначає, що при експорті продукції підприємства на адресу клієнта KNAUF BULGARIA співробітниками Закарпатської митниці ДМС України м/п "Дякове-автомобільний" також були неодноразово висвердлені отвори в рулонах картону, при цьому акти про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу з невідомих для ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" причин не складалися.
Так, 08.12.2019 (CMR 001634) об 11 год. 58 хв., на митному переході "Дяково- автомобільний" службовцями Закарпатської митниці ДМС України при проведені митного огляду товару ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", який здійснювався у автотранспортному засобі д/з AО0754AM / AО00156XT, перевізник - ФОП Хрипта, висвердлено отвори у рулонах картону, за результатом чого пошкоджено 125 кг/782 м2, продукції, що унеможливило її подальше використання за цільовим призначенням, а саме виготовлення з листів картону - гофропродукції. Загальна сума збитку складає 35 410,56 грн.
29.01.2020 (CMR 001728) на митному переході "Дяково-автомобільний" службовцями Закарпатської митниці ДМС України при проведені митного огляду товару ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат", перевезення якого здійснювалось у автотранспортному засобі д/з НОМЕР_15 / НОМЕР_16 , перевізник - ФОП Хрипта, висвердлено отвори у рулонах картону, за результатом чого пошкоджено продукцію, що унеможливило її подальше використання за цільовим призначенням, а саме виготовлення з листів картону - гофропродукції. Загальна сума збитку складає 1 542, 12 грн.
В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що неправомірними діями службовцями Закарпатської митниці ДМС України ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" завдано збитків у загальному розмірі 101 954,48 грн. Протиправність дій відповідача-1 полягає у проведенні митного контролю вантажу, всупереч вимогам ч. 2 ст. 324 Митного кодексу України, а саме із неправомірним застосуванням для здійснення митного контролю технічних та спеціальних засобів, внаслідок чого позивачу й було завдану шкоду у вказаній вище сумі. У зв`язку з чим, на переконання позивача наявні всіх елементи складу правопорушення (протиправність поведінки, шкода, причинний зв`язок між ними, вина заподіювана шкоди) для застосування такої міри деліктної відповідальності, як відшкодування шкоди.
Із поданого відповідачем-1 відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, з огляду на слідуюче:
- позивачем, в порушення вимог ст. 74 ГПК України, належними та допустимими доказами не доведено наявність та розмір шкоди, яка виникла внаслідок дій Закарпатської митниці;
- матеріали справи не вказують на наявність іншого необхідного елементу для відшкодування деліктної шкоди, а саме встановлення факту неправомірності дій відповідача -1.
Із поданого відповідачем-2 відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
- оскільки, зі змісту позову випливає, Казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдавало, то відповідно до Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства, Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів;
- ані позовна заява, ані додані до позовної заяви матеріали не містять жодного рішення суду про визнання дій Закарпатської митниці або Казначейства протиправними або неправомірними, внаслідок чого порушено право позивача;
- відсутність законних підстав для відшкодування майнової шкоди.
Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, то суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступне.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Приписами статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від12.03.2019 у справі № 920/715/17.
Згідно частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Водночас, суд вказує, що позивач посилаючись на неправомірні дії службовців Закарпатської митниці ДМС України, у підтвердження таких доводів не надає суду жодного доказу, щоб підтверджував би неправомірність дій співробітників митниці, або протиправність їх поведінки.
Більш того, позивач посилаючись на те, що сверління рулонів картону відбулося побутовим дрилем, що не передбачено законом в якості технічного або спеціального засобу для проведення митного контролю, також не надає жодних доказів того, щоб підтверджували б хто, чим та за яких обставин здійснював таке сверління, та чи здійснювалось воно взагалі.
Разом з тим, суд зазначає, що обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється позивачем. Отже, звертаючись із позовом про стягнення збитків у формі матеріальної шкоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які б безспірно підтверджували їх розмір. Дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми збитків (матеріальної шкоди) з огляду на реальність їх характеру має суттєве значення для правильного вирішення спору, виходячи із предмета і підстав цього позову.
Втім, позивач посилаючись на завдання йому збитків в загальному розмірі 101 954,48 грн, не наводить їх обґрунтування та у підтвердження заявленої їх суми не надає до суду точних розрахунки із підкріплення їх відповідними доказами, які б безспірно підтверджували їх розмір.
Таким чином, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено обґрунтованості своїх вимог у деліктному зобов`язанні ні у правовому відношенні, ні у визначеному розмірі.
Більш того, за висновком суду, позивачем не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою/діями відповідача, наявністю шкоди та неодержанням позивачем доходу.
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачів збитків у вигляді майнової шкоди в розмірі 101 954,48 грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відтак, всім іншим доводам та міркування сторін оцінка не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом в ході розгляду даної справи обставин.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (93006, обл. Луганська, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, будинок 67; ідентифікаційний код: 01882551) до Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, обл. Закарпатська, м. Ужгород, вул. Собранецька, будинок 20; ідентифікаційний код: 43337207) та Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, будинок 6; ідентифікаційний код: 37567646) про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 101 954, 48 грн - відмовити.
2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 30.07.2021
Суддя Д.О. Баранов
