Справа № 357/15976/15-ц
4-с/357/40/21
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ярмола О. Я. ,
при секретарі Кривенко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєва Віта Вікторівна про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
В С Т А Н О В И В :
Скаржник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2016 року було стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», солідарно, 182 963,65 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/26/24 від 25.01.2007 р. та по 1 372,23 грн судового збору з кожного. 17.07.2017 року було видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначеної суми боргу. 05.09.2017 року постановою державного виконавця Бібаєвою В.В. відкрито виконавче провадження № 54607992 з примусового виконання цього виконавчого листа. Цією ж постановою ухвалено, також, стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18 433,50 грн. 18.01.2019 року державним виконавцем Білоцерківського міськвідділу ДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою. В подальшому, приватним виконавцем Голяченком І.П., за заявою стягувача було відкрите виконавче провадження № 60081486 з виконання того ж рішення суду. 17.09.2019 року приватним виконавцем Голяченком І.П. була також винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_2 основної винагороди виконавця. Станом на 05.11.2019 року боргу перед АТ «РайффайзенБанк Аваль» за кредитним договором і зобов`язаннями за рішенням суду не існувало, оскільки ОСОБА_2 добровільно погасив борг, та приватним виконавцем Голяченком І.П. було завершено ВП №60081486 з примусового виконання виконавчого листа №357/15976/15ц. В грудні 2020 року скаржник дізнався, що його пенсійний рахунок заблоковано та існує відкрите виконавче провадження № 61285528 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. Скаржник отримав в лютому 2021 року копію постанови, виданої 18.01.2019р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 18433,50 грн. в дохід держави та отримав саму постанову про відкриття ВП №61285528 від 14.02.2020 року. З часу отримання наведеної інформації, у встановлений строк, в лютому 2021 року, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування постанови державного виконавця з відкриття ВП №61285528 від 14.02.2020р. та постанови про стягнення виконавчого збору від 18.01.2019р., тобто з лютого 2021року триває процедура судового оскарження даних постанов. Скаржник вважає постанову про відкриття ВП № 61285528 незаконною та просить її скасувати, оскільки державним виконавцем БЦ міськвідділу ДВС прийнято до виконання постанову про стягнення виконавчого збору від 18.01.2019р., тобто з порушенням строку для пред`явлення, скаржник повідомляє, що окремо, оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору в адміністративному суді, оскільки державний виконавець Бібаєва В.В. має намір повторно стягнути з боржника виконавчий збір, який вже сплачено в рамках іншого виконавчого провадження, а в даній справі, скаржник просив поновити строк на звернення зі скаргою на дії державного виконавця та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєвої В.В. від 14.02.2020 року про відкриття ВП № 61285528.
Встановлено, що в лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування постанов.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Лиски І.Г. від 02.03.2021 року дану адміністративну справу було направлено до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю.
Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківського МВ ДВС ЦМЦЮ (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов, оскільки зазначена позовна заява в частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця БЦ МВ ЦМЦЮ (м. Київ) Бібаєвої В.В. від 14.02.2020 року, ВП № 61285528, про відкриття виконавчого провадження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а в частині визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця БЦ МВ ДВС ЦМУЮ (м. Київ) Бібаєвої В.В. від 18.01.2019 року, ВП № 54607992, про стягнення виконавчого збору не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області. (а.с.39-41).
Ухвалою судді від 09.07.2021 року було відкрито провадження у даній справі та поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду зі скаргою.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року було визнано обов`язковою явку заінтересованої особи-державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) Бібаєвої В.В., у судове засідання.
В судовому засіданні скаржник підтримав доводи скарги, надав аналогічні викладеним в ній пояснення.
В судовому засіданні представник суб`єкта оскарження державний виконавець БЦ МВ ДВС ЦМУМЮ (м. Київ) Бібаєва В.В. заперечила вимоги скарги, зазначила, що може, лише, зменшити розмір виконавчого збору на 5000 грн., оскільки є підтвердження, що боржник ОСОБА_1 сплатив приватному виконавцю виконавчий збір.
Заслухавши пояснення скаржника, державного виконавця Бібаєвої В.В., дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2016 року у справі № 357/15976/15-ц стягнуто з ОСОБА_2 та поручителя ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», солідарно, 182 963,65 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/26/24 від 25.01.2007 р. та по 1 372,23 грн судового збору з кожного. Рішення суду набрало законної сили 17.05.2016 року. (а.с. 11-13).
17.07.2017 року було видано виконавчий лист про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 182 963,65 грн. заборгованості за кредитним договором № 014/26/24 від 25.01.2007 р. та по 1 372,23 грн судового збору, з кожного.
Встановлено, що 05.09.2017 року постановою державного виконавця БЦ МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Бібаєвою В.В. відкрито виконавче провадження № 54607992 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа від 17.07.2017 року. Цією ж постановою вирішено, також стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 18 433,50 грн.
18.01.2019 року державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київській області Бібаєвою В.В. у виконавчому провадження № 54607992 винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу.
З тексту постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 18.01.2019р., вбачається, що до відділу ДВС ГТУЮ у Київські області надійшла заява стягувача від 12.12.2018 року №114-40,23/547 про повернення виконавчого документу. На підставі вказаної заяви, відповідно до п.1 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий лист № 2/357/379/16 виданий Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» солідарно 182 963,65 заборгованості за кредитним договором № 014/26/24 від 25.01.2007 р. та по 1 372,23 грн. судового збору з кожного, повернуто стягувану ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», припинено чинність арешту боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с. 16).
При поверненні виконавчого документу стягувачу, в межах ВП № 54607992, 18.01.2019 року державним виконавцем, винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 18 433,50 грн на користь стягувача - Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. Як вбачається з постанови державного виконавця від 18.01.2019 року, строк пред`явлення до виконання даної постанови - три місяці (а.с.15).
Судом встановлено, що на виконанні у головного державного виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєвої В.В. знаходиться виконавче провадження № 61285528 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 18433 грн. 50 коп. в дохід держави (а.с.6).
Скаржник зазначає, що в грудні 2020 року згідно отриманої інформації з «Приватбанку» дізнався, що Державною виконавчою службою заблоковано його пенсійний рахунок. 26.02.2021 року отримав повну інформацію, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження №61285528, яке відкрите на підставі виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в дохід держави в сумі 18 433,50 грн., також з вказаним листом отримав копію постанови від 14.02.2020 про відкриття цього виконавчого провадження.
Скаржник подає докази, що 26.02.2021 року засобами поштового зв`язку отримав копію постанови 14.02.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 61285528 за підписом головного державного виконавця БЦ МВД ЦМУЮ (м.Київ) Бібаєвої Віти Вікторівни.
Як вбачається з тексту вказаної постанови державного виконавця від 14.02.2020 року, державним виконавцем постановлено відкрити виконавче провадження з виконання постанови № 54607992 виданої 18.01.2019 року БЦМВДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 18 433,50 грн. в дохід держави (а.с.6).
Встановлено, що 17.09.2019 року, тобто більш ніж через вісім місяців після завершення 18.01.2019 р. БЦ МВ ДВС ЦМУМЮ (м.Київ) виконавчого провадження № 54607992 щодо примусового виконання виконавчого листа 2/357/379/16, приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. було відкрите нове виконавче провадження №60081486 про примусове виконання того ж самого виконавчого листа. В межах зазначеного виконавчого провадження № 60081486 приватним виконавцем Голяченком І.П. 17.09.2019 року винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_2 основної винагороди приватного
виконавця у розмірі 18 433,58 гривень.
30.10.2019 року ОСОБА_2 , добровільно погасив заборгованість по кредитному договору № 014/26/24.
14.11.2019 року приватним виконавцем Голяченко І.П. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, в зв`язку із повним погашенням заборгованості ОСОБА_2 перед стягувачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Таким чином, станом на момент відкриття 14.02.2020 року державним виконавцем БЦ МВ ДВС виконавчої служби Бібаєвою В.В. виконавчого провадження № 61285528 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 54607992, виданої 18.01.2019 року БЦМВДВС ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), кредитний борг боржником ОСОБА_2 був повністю погашений ще до 30.10.2019 року перед стягувачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рамках зовсім іншого виконавчого провадження №60081486, яке здійснювалось приватним виконавцем Голяченком І.П.
Встановлено, що державний виконавець Бібаєва В.В. 14.02.2020 року прийняла до виконання постанову про стягнення виконавчого збору від 18.01.2019р., тобто через рік і 27 днів, хоча в своїй же постанові про стягнення виконавчого збору було зазначено строк пред`явлення до виконання 3 місяці (п.4).
В судовому засіданні головний державний виконавець Бібаєва В.В. не змогла пояснити причини пропуску і підстави поновлення строку для пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору від 18.01.2019р. Крім того, з загальної бази Міністерства юстиції України державний виконавець мала можливість отримати інформацію, що вказане рішення суду виконане та боржниками частково сплачено виконавчий збір.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.
За статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.5,6 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
В даному випадку, головний державний виконавець Бібаєва В.В., в дань винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, тобто, 18.10.2020 року, винесла й постанову про стягнення виконавчого збору від 18.01.2019р., та мала зареєструвати її в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ і відкрити ВП з виконання даної постанови за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації, однак, як було встановлено судом, постанова про відкриття ВП №61285528 була винесена 14.02.2020р., що є порушенням Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Так, згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом від 02.08.2018 р. №2522/5 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 03.08.2018р. за № 901/32353 ) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Згідно з п.1 частини другої ст.18 Закону виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та її задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Оцінюючи належність, достовірність, а також достатній взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом від 02.08.2018 р. №2522/5, ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 447-453 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУМЮ Бібаєвої Віти Вікторівни задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бібаєвої Віти Вікторівни від 14.02.2020 року, ВП № 61285528 про відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду виготовлено 02.08.2021 року
СуддяО. Я. Ярмола