Провадження №1-кс/359/1034/2021

Справа №359/6484/19

У Х В А Л А

Іменем України

27 липня 2021 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника скаржника ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль з технічною аудіо та відео фіксацією скаргу ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_4 та виключення відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань про підозру в кримінальному провадженні № 12020110100001519, внесеному до ЄРДР 02.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

У липні2021року адвокат ОСОБА_3 ,який дієв інтересахпідозрюваного ОСОБА_4 ,звернувся звказаною скаргоюдо суду,обґрунтовуючи їїтим,що СВБориспільського ВПГУ НПв Київськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні,внесеного доЄРДР за№12020110100001519від 02.08.2020року,в рамкахякого 03.08.2020року слідчимСВ БориспільськогоВП ГУНП Київськоїобласті ОСОБА_6 за погодженнямпрокурора ОСОБА_5 ,було повідомленойого підзахисного ОСОБА_4 про підозруу вчиненнізлочину,передбаченого ч.1ст.115КК України.В подальшому,прокурором Бориспільськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_5 11.03.2021року кримінальнепровадження заознаками складузлочину,передбаченого ч.1ст.115КК України,відносно підозрюваного ОСОБА_4 закрито напідставі п.3ч.1ст.284КПК Україниу зв`язкуз невстановленням достатніхдоказів длядоведення винуватостіособи усуді.Постановою заступникакерівника обласноїпрокуратури від06.04.2021року скасованопостанову прокурорапро закриттякримінального провадження,досудове розслідуваннявідновлено. На думку захисту ОСОБА_4 після закриття провадження статус підозрюваного втратив.

На думку заявника, повідомлення про підозру не конкретизовано, слідством не встановлено точного часу вчинення злочину, його точного місця, спосіб вчинення, знаряддя, мотив та мету чинення злочину, повідомлення про підозру не переконує об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 , вчинив умисне вбивство ОСОБА_7 . Слідство не володіє жодним доказом який міг свідчити про те що ОСОБА_4 має причетність до вчинення вказаного злочину. Факт того, що на одягу підозрюваного присутні сліди речовин бурого кольору схожі на кров пояснюється як підозрюваним так і свідком в кримінальному провадженні - сусідом ОСОБА_8 . ОСОБА_4 першим виявив тіло вбитої доньки та намагався їй допомогти, та забруднився кров`ю, після чого пішов до сусіда за допомогою. Показання свідка ОСОБА_9 , який не був очевидцем злочину, та 02.08.2020 року приблизно о 12 годині 00 хвилин проїжджав повз будинок де було вчинено злочин, та чув як сваряться чоловік та жінка, жодним чином не доводять причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину. На користь підозрюваного також свідчать факти відсутності мотивів у вчиненні вказаного злочину, ОСОБА_4 , є людиною похилого віку за яким доглядала потерпіла, останній фізично залежав від неї так як перебував на її утриманні. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_4 , будучи особою похилого віку - 84 роки, худорлявої тілобудови фізично не міг здолати 59 річну жінка міцної статури. Крім того, в ході огляду місця події та трупа ОСОБА_7 , з її правої руки було вилучено волосся рудого кольору, в свою чергу підозрюваний має волосся повністю сиве, не рудого кольору, не має на своєму тілі слідів боротьби або тілесних ушкоджень.

Адвокат зазначає, що рішення сторони обвинувачення про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_10 , прийнято передчасно, без проведення ряду слідчих та процесуальних дій. Вказані дії сторони обвинувачення суперечать загальним засадам кримінального провадження, адже основним завданням кримінального провадження є захист особи, від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Заявник посилається на те, що зібраними у справі доказами не доведено причетність ОСОБА_4 , до вчинення вказаного злочину, разом з тим, отримані фактичні данні, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення можуть бути причетні як раніше знайомі з потерпілим так і не знайомі особи.

Заявник вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 повідомлення про підозру повністю не відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обгрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йокайно проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990 п. 32, А, N 182).

Таким чином, адвокат ОСОБА_3 просив слідчого суддю, скасувати повідомлення про підозру від 03.08.2020 року, а також зобов`язати уповноважену особу Бориспільської місцевої прокуратури вчинити дії щодо виключення відповідних відомостей з ЄРДР по кримінальному провадженню за № 12020110100001519 від 02.08.2020 року.

У судовому засіданні заявник адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засідання проти задоволення скарги заперечував.

Слідчий СВ Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області на розгляд скарги до суду не з`явився, заперечень по суті скарги не надав. Неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України.

Вислухавши пояснення учасників кримінального процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12020110100001519, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Встановлено,що в провадженні Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020110100001519від 02.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

03.08.2020 року слідчим СВ Бориспільського ВП ГУ НП Київської області ОСОБА_6 за погодженням прокурора ОСОБА_5 , було повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Постановою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 11.03.2021 року кримінальне провадження №12020110100001519 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді.

Постановою заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_11 від 06.04.2021 року скасовано постанову прокурора про закриття кримінального провадження від 11.03.2021 року та матеріали кримінального провадження з відповідними вказівками скеровано до Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області для організації подальшого розслідування.

При розгляді скарги слідчий суддя відзначає, що при складанні оскаржуваного повідомлення про підозру до нього було внесено усі передбачені процесуальним законом реквізити, його підписано уповноваженими особами та вручено у встановленому КПК України порядку підозрюваному та його захиснику.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо наявності та продовження існування «обґрунтованої підозри» відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 слід відзначити наступне.

Згідно зі ст.215КПК України досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положення глави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства.

Слідчий суддятакож вважаєза доцільнезвернути увагуна тещо поняття"обґрунтованапідозра"не визначенеу національномузаконодавстві тазважаючи наположення,закріплені уст.17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини",суду слідвраховувати позиціюЄвропейського судуз правлюдини,відображену зокремау пункті175рішення від21квітня 2011року усправі "Нечипорукі Йонкалопроти України",відповідно доякої термін"обґрунтованапідозра"означає,що існуютьфакти абоінформація,які можутьпереконати об`єктивногоспостерігача втому,що особа,про якуйдеться,могла вчинитиправопорушення (рішенняу справі"Фокс,Кемпбелл іГартлі протиСполученого Королівства"від 30серпня 1990року,п.32,SeriesA,N182),(Erdagozv.Turkey(Ердагозпроти Туреччини), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б вчинити злочин.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положення ч. 2 ст. 8 КПК України зобов`язують суди, прокуратуру, органи досудового розслідування під час здійснення кримінального провадження застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стала частиною національного законодавства. І такий принцип передусім передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб`єктів владних повноважень, тобто, втручання суб`єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.

При цьому, ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно положень п.10 ч.1 ст. 303 КПК України повідомлення слідчого, прокурора про підозру може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але непізніше закриттяпрокурором кримінальногопровадження абозвернення досуду ізобвинувальним актом. Тобто законодавчо визначена вимога оцінки існування обґрунтованої підозри після закінчення відповідного мінімального строку, який надається органу досудового розслідування для її перевірки та підтвердження.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що питання щодо наявності підстав для скасування повідомлення про підозру слідчим суддею вирішується в світлі встановлення судом порушення порядку повідомлення про підозру або встановлення фактів затягування правоохоронними органами досудового розслідування після оголошення певній особі про підозру, тобто для недопущення довготривалої невизначеності статусу особи щодо вчинення або не вчинення нею злочину, тобто задля недопущення тривалого перебування особи в статусі підозрюваного без вироку суду з цього питання.

У п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України, зазначено, що саме зі стадії повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення починається притягнення такої особи до кримінальної відповідальності.

У зв`язку з набуттям статусу підозрюваного, для особи починаються певні обмеження прав і свобод як людини.

Так, повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 277 КПК України встановлено, що письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Також в даній статті закріплені загальні вимоги щодо змісту повідомлення про підозру.

Системний аналіз положень ст.ст. 276-278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з`ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону, в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.

Так, підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють» (п. 1 ч. 3ст. 42 КПК України) кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.

Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначенихст. 42 КПК України.

При вирішенні питання про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що слідчим суддею на даній стадії оцінюється лише достатність підстав вважати, чи було вчинено кримінальне правопорушення. Встановлення таких підстав базується на стандарті доказування, який передбачаєіснування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Необхідно оцінювати обґрунтованість усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Судом встановлено, що 02.08.2020 року до Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області надійшло повідомлення про виявлення трупу ОСОБА_7 , 1961 року народження зі слідами насильницької смерті у будинку за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.13-15).

В ході проведення першочергових слідчих дій встановлено, що в період часу з 13 години по 13 годин 20 хвилин 02.08.2020 року невстановлена особа в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , нанесла приблизно 4 удари металевою трубою по голові ОСОБА_7 , чим заподіяла останній смерть.

В ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено предмети зі слідами речовини бурого кольору, гумові чоботи, якими користувались ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , відрізок металевої труби у будинку, а також із затиснутої у кулак долоні правої руки ОСОБА_7 жмут волосся (том 1 а.с. 8-12, 16-33).

За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення затримано в порядку ст. 208 КПК України батька потерпілої - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .

При особистому обшуку під час затримання у ОСОБА_4 вилучено светр, футболку, спортивні штани, шкарпетки, в`язану шапку (том 2 а.с.150-152).

05.08.2020 року проведено додатковий огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Оглядом встановлено, що територія домоволодіння з боку проїжджої частини вулиці Загатка та заїзду з вулиці Загатка огороджена парканом з металопрофілю, який має численні пошкодження у виді вм`ятин, а також кілька дерев розташовано у безпосередній близькості, майже впритул до паркану, що не виключає можливості сторонніх осіб проникнути на територію домоволодіння. З інших боків зазначене домоволодіння межує з домоволодінням ОСОБА_8 , а також з заростями чагарників.

З висновку судово-медичної експертизи №351 від 03.08.2020 (том 1 202-209) вбачається, що при дослідженні трупу ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження: синці, рани голови та обличчя, перелом кісток склепіння та основи черепа, крововиливи в м`які тканини голови, крововиливи під м`яку мозкову оболонку, у шлуночки мозку, руйнування речовини лівої вискової долі, перелом 8 ребра зліва, синці на кінцівках. Смерть ОСОБА_7 настала від відкритої черепно-мозкової травми, що проявилась вдавленим переломом кісток склепіння черепу з переходом ліній перелому на основу черепа, руйнуванням речовини мозку лівої вискової долі, крововиливами під м`яку мозкову оболонку та в шлуночки мозку з розладом кровообігу у ньому. Локалізація та характер ушкоджень дають підстави вважати, що мало місце не менше 15 точок прикладання сили.

З експертного висновку психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_4 , проведеного 07.09.2020 року вбачається, що ОСОБА_4 володіє прихованою інформацією щодо обставин загибелі ОСОБА_7 , надані ним на момент дослідження показання не є достовірними та психологічно обґрунтованими. В процесі дослідження були зафіксовані відповідні реагування, які свідчать про те, що ОСОБА_4 під час вчинення злочину знаходився на місці злочину, поруч з потерпілою. ОСОБА_4 приблизно відома кількість поранень, знаряддя нанесення тілесних ушкоджень. Також, в процесі дослідження неодноразово були зафіксовані реагування, що ОСОБА_4 наносив удари, бив «трубою». Привертає увагу те, що в процесі дослідження, при встановленні дій досліджуваної особи та можливих мотивів нанесення тілесних ушкоджень, неодноразово були зафіксовані реагування, які свідчать про те, що нанесення ушкоджень це була «помилка», «тому, що не пізнали в темряві», «сприйняли за крадіїв». Інтерпретація зафіксованих асоціативних реагувань також, з великим ступенем ймовірності, може свідчити про те, що потерпілу «переплутали», «не пізнали». В процесі всього дослідження паралельно здійснювалась візуальна діагностика, під час якої були помічені вербальні та невербальні прояви нещирої поведінки з боку досліджуваної особи, спроби приховати відому інформацію, бажання «відсторонитися» від обговорення події. Також, в процесі проведення дослідження, в передтестовій та міжтестостових бесідах здійснювалась психологічна оцінка стану досліджуваного ОСОБА_4 . Було відмічено, що він орієнтований вірно, розуміє ціль дослідження. При цьому відмічався нестійкий настрій, про обставини події відповідав детально, з зайвими подробицями, багатослівно. Критичні здібності збережені, але при цьому відмічені особливості мислення (вікові): сповільненість, ригідність, зниження інтелекту, послаблення уваги. Враховуючи психологічні характеристики досліджуваного ОСОБА_4 , психотип його особистості, можливо з достатньо високим ступенем ймовірності передбачити його схильність до зміни показань, спроб «відгородитися» від події (том 1 а.с.217-227).

Відповідно до висновку судовопсихіатричного експерта №408 від 16.09.2020 року КНП КОР «Обласне психо-наркологічне медичне об`єднання» (том 1 а.с.232-234), ОСОБА_4 на час обстеження страждав на емоційно лабільний (астенічний) розлад органічного походження з когнітивними розладами. Проте ступінь психічних розладів такий, що він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Однак, для виявлення психічних розладів у ОСОБА_4 та визначення його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час, коли були скоєні інкриміновані йому дії, необхідне проведення стаціонарної судовопсихіатричної експертизи.

Водночас, ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду від 30.11.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про направлення ОСОБА_4 до експертного психіатричного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи №10-2047 від 26.11.2020 року (том 2 а.с.3-15) генетичні ознаки (ДНК-профілі) волосся, вилученого з правої долоні руки трупу ОСОБА_7 , збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи №10-2044 від 29.10.2020 року (том 2 а.с.25-46) генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті шпалери, збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 ; генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на фрагменті підшивки куртки, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 ; генетичні ознаки (ДНК-профіль) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на відрізку металевої труби, є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 та трупа ОСОБА_7 .

Враховуючи показання підозрюваного ОСОБА_4 про те, що вказаний відрізок труби він використовував при поливі, не виключається можливість потрапляння його клітин з ядрами на поверхню вказаної труби при роботі по господарству.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичної експертизи №10-2043 від 28.10.2020 (том 2 а.с. 78-93): генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами, виявлених на зрізах нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_4 , є змішаними, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 та зразка крові ОСОБА_7 ; генетичні ознаки (ДНК-профілі) слідів крові та клітин з ядрами у змивах з поверхні окулярів ОСОБА_4 , з рук ОСОБА_4 , змивах з його обличчя, містять генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 та зразка крові ОСОБА_7 .

Відповідно до висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №169-мк від 02.12.2020 року (том 2 а.с.96-103), на предметах одягу та взутті, вилучених під час огляду місця події та при затриманні ОСОБА_4 , виявлено наступні накладання речовини, схожої з підсохлою кров`ю: на шапці ОСОБА_4 помарки; на светрі ОСОБА_4 помарки та просочування, на футболці помарки та просочування, на штанах помарки та краплі, на туфлях відбитки на підошовній поверхні та помарки, на чоботах 39 розміру (які належали ОСОБА_7 ) краплі, на чоботах 43 розміру (які належали ОСОБА_4 ) потьоки, які могли бути утворені від стікання речовини, схожої з кров`ю, при попаданні на похилу слідосприймаючу поверхню, а саме, на зовнішньо-бічну поверхню лівого чобота, в напрямку зверху вниз ззаду наперед; крім того бризки, яку могли бути утворені в результаті падіння частинок речовини, схожої з підсохлою кров`ю, на внутрішньо-бічні поверхні обох чобіт в нижні відділи та в середню частину халяви правого чобота в напрямку зверху вниз та ззаду наперед.

Відповідно до висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №225-мк від 23.12.2020 року (том 2 а.с.207-215): встановити більш точний механізм утворення слідів крові на шапці, светрі, футболці, штанах, туфлях та чоботах 39 розміру, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої ОСОБА_7 підозрюваним ОСОБА_4 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні тупим предметом, не представляється можливим у зв`язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах; встановити більш точний механізм утворення слідів крові на чоботах 43 розміру, а саме, утворення їх в результаті перевертання, піднімання тіла потерпілої ОСОБА_7 підозрюваним ОСОБА_4 чи нанесенні ним ударів по голові потерпілої, яка перебувала в лежачому положенні тупим предметом, не представляється можливим у зв`язку з тим, що дані сліди могли утворитись при будь-яких умовах, при цьому повинно було мати місце попадання та падіння частинок речовини, схожої на кров, на слідосприймаючі поверхні чобіт, при цьому чоботи були повернуті задньою поверхнею до джерела кровотечі.

Таким чином, відсутні достатні дані проте, що сліди крові, виявлені на одязі та взуття ОСОБА_4 , утворились саме при нанесенні ударів ОСОБА_7 , а не за обставин, зазначених ним під час слідчого експерименту.

Відповідно до висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №117-мк від 29.06.2021 року (том 1 а.с.286-289): 3 ушкодження на клапті шкіри трупа ОСОБА_7 могли утворитись від неодноразової дії тупого твердого предмету, слідоутворююча поверхня якого має ребро (ребра) та додаткове сполучення контактуючої поверхні травмуючого предмету, що відповідає наявності додаткового відрізку і характеру металевого перехідника однієї з кінцевих частин фрагменту металевої труби, вилученої при огляді місця події 02.08.2020 року. Не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень на клапті шкіри трупа ОСОБА_7 від дії досліджуваного фрагмента металевої труби, при цьому контактуючою поверхнею являлась одна з кінцевих частин, яка має металевий перехідник, та ділянка з додатковим відрізком труби, яка відповідає своєму характеру та конструктивним характеристикам ушкодженням на клапті шкіри трупа ОСОБА_7 також, враховуючи характер інших тілесних ушкоджень у трупа ОСОБА_7 , не виключається можливість утворення їх від неодноразової травмуючої дії досліджуваної труби та від дії будь-якого іншого тупого твердого предмету, який володіє схожими конструктивними властивостями.

В ході огляду інформації з мобільного телефону «Соні експіріа», який належав ОСОБА_7 , не виявлено файлів або переписки, що свідчить про наявність ворогів або будь-які конфлікти (том 1 а.с.293-295).

Відповідно до інформації МВС України, ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про позитивну репутацію підозрюваного.

Єдиним доказом обвинувачення є експертний висновок психофізіологічного дослідження показань ОСОБА_4 , якого не достатньо для обгрунтованої підозри.

До того ж, припущення у вказаному висновку щодо мотивів злочину, а саме, помилки підозрюваного, є дещо нелогічним, оскільки події відбувались у житловій частині будинку у денний час та сонячну погоду.

При цьому, ОСОБА_12 , яка проводила вказану експертизу, не є атестованим експертом відповідно до Закону України «Про судову експертизу» та не включена до державного Реєстру атестованих судових експертів, передбаченого вимогами ст. 19 цього Закону.

Водночас з матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим здійснено допит свідків, які очевидцями події, яка мала місце 02.08.2020 року не були.

Слідчий судді звертає увагу, що в ході надання пояснень ОСОБА_4 заперечував факт вчинення ним кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що з часу повідомлення про підозру, на виконання вимог ст.28 КПК України, органом досудового слідства були проведені всі процесуальні та слідчі дії для встановлення істини у справі.

Слідчий суддявважає, що уповідомленні пропідозру,з урахуваннямдодатково зібранихдоказів уході досудовогослідства,наразі немаєдостатніх відомостейпро те,що саме ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_7 .

Водночас, аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_4 , на думку слідчого судді, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, які були досліджені слідчим суддею, 11.03.2021 року прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12020110100001519 від 02.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України виніс постанову про закриття кримінального провадження з посиланням на те, що зібрані у даному кримінальному провадженні докази спростовують наявність в діянні ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України у зв`язку з чим відсутні докази, які б безальтернативно та однозначно вказували на нанесення ОСОБА_4 ударів ОСОБА_7 .

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що на теперішньому етапі досудового розслідування відсутні докази обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тому наразі відсутні достатні підстави для подальшого втручання в права та законні інтереси підозрюваного, які б виправдовували таке втручання.

Пунктом 11 ч. 2 ст. 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про скасування повідомлення про підозру. Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

За таких умов підозру треба скасувати, та задовольнити вимоги про вчинити дії спрямовані на виключення з ЄРДР відомостей про оголошення ОСОБА_4 підозри за ч. 1 ст. 115 КК України з покладенням обов`язку на прокурора чи іншої уповноваженої особи прокуратури на вчинення дії спрямовані на виключення з ЄРДР відомостей про оголошення підозри.

Керуючись ст. ст. 42, 45-47, 276-279, 303, 304-307, 376 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

Скаргу задовольнити.

Скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 та виключити відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань про підозру в кримінальному провадженні № 12020110100001519, внесеному до ЄРДР 02.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 30.07.2021 року о 08 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1