ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/802/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василик Н.М.

розглянув матеріали справи

за позовом: 1/ Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (46001, м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 14)

2/ Тернопільської обласної державної адміністрації (46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління забезпечення реалізації повноважень у Тернопільській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (46008, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11)

до відповідача: Приватного підприємства Кромвель (46008, м. Тернопіль, вул. Живова, 11)

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 230 901,11 грн. за користування частиною нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог №1-251/1.1 від 04.03. 2021р. (вх. №1882 04.03. 2021р.))

За участі представників:

позивача 1 - Моравель Володимир Ярославович, довіреність №1-737/1.1 від 19.10.2020р.; Тільчак Альона Олександрівна, довіреність №1-177/1.1 від 15.02.2021р.;

позивача 2 - Петровська Христина Василівна, довіреність №01-467/13 від 19.01.2021р.;

третьої особи - Ткач Руслана Мирославівна, довіреність №62 від 18.12.2020р.

відповідача - Авдєєнко Владислав Валерійович, адвокат (ордер серії ВО №1013342 від 15.02.2021р.).

Ухвалою суду від 29.12.2020р. позовну заяву №1-885/1.1 від 22.12.2020р. (вх. №941 від 22.12.2020р.) залишено без руху, а ухвалою від 25.01.2021р. прийнято до розгляду за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання на 16.02.2021р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Управління забезпечення реалізації повноважень у Тернопільській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях. Учасники справи належним чином повідомлені про дату та час підготовчого засідання.

Третя особа надала 10.02.2021р. письмові пояснення №10-114-00325 від 10.02.2021р. (вх. №1202 від 10.02.2021р.) з доказами надіслання іншим учасникам справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву №б/н від 15.02.2021р. (вх. №1306 від 15.02.2021р.) з доказами направлення на електронну адресу учасників справи.

В судовому засіданні 16.02.2021р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 05.03.2021р., яку занесено до протоколу судового засідання, для надання можливості сторонам подати заяви по суті, представники учасників справи про дату та час наступного судового засідання повідомлені під розписку.

Департамент подав відповідь на відзив №1-206/1.1 від 19.02.2021р. (вх. №1483 від 19.02.2021р.) та заяву про зменшення розміру позовних вимог №1-251/1.1 від 04.03.2021р. (вх. №1882 від 04.03.2021р.), з доказами направлення іншим учасникам справи.

В судовому засіданні 05.03.2021р. постановлено ухвалу про оголошення перерви на 26.03.2021р., яку занесено до протоколу судового засідання, для надання можливості учасникам ознайомитись з поданою позивачем заявою про зменшення позовних вимог, представники учасників справи про дату та час наступного судового засідання повідомлені під розписку.

Представником відповідача подано заяву з поясненнями б/н від 26.03.2021р. (вх. №2576 від 26.03.2021р.) щодо заяви про зменшення розміру позовних вимог, із копією акту звірки розрахунків та доказами направлення таких учасникам справи.

Ухвалою суду від 26.03.2021р., з врахуванням клопотання представника Департамента, яке підтримано іншими учасниками, продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів для надання можливості ознайомитися з заявою відповідача та надати результати розгляду акту звірки розрахунків, оголошено перерву на 13.04.2021р. Представники позивачів та відповідача, які були присутні у судовому засіданні, повідомлені під розписку про дату та час наступного судового засідання, а третя особа ухвалою суду .

Позивач 1 подав 08.04.2021р. відповідь на заяву від 26.03.2021р. (вх. №3001 від 08.04.2021р.).

У судовому засіданні 13.04.2021р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 26.04.2021р., яку занесено у протокол судового засідання, витребувано у сторін первинні документи на підставі яких складені акти звірки розрахунків, а ухвалою суду від 26.04.2021р. оголошено перерву на 14.05.2021р. Учасники справи повідомлені про дату та час судових засідань.

У судовому засіданні 14.05.2021р. постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.06.2021р., яку занесено в протокол судового засідання. Учасники справи про дату та час наступного судового засідання повідомлені під розписку.

Ухвалою суду від 08.06.2021р. прийнято заяву позивача 1 про зменшення розміру позовних вимог, відкрито розгляд справи по суті, та на стадії з`ясування обставин справи та дослідження доказів постановлено ухвалу про оголошення перерви до 29.06.2021р., а у судовому засіданні 29.06.2021р. оголошено перерву на 15.07.2021р. Учасники справи про дату та час наступного судового засідання повідомлені.

У судовому засіданні 15.07.2021р., у зв`язку із незабезпеченням участі в судове засідання представника третьої особи та не повідомлення причин, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 22.07.2021р.,а у судовому засіданні 22.07.2021р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 26.07.2021р. Учасники справи про дату та час наступного судового засідання повідомлені.

Позивач 1, його представник позовні вимоги підтримав, на обґрунтування таких посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором оренди нежитлових приміщень №1 від 27.01.2000р. у зв`язку з чим за ним виникла заборгованість у сумі 230 901,11 грн. за період з 01.11.2015р. по 01.01.2021р. При цьому, звертає увагу суду, що на дату укладення договору відповідач орендував приміщення площею 464,7 м.кв. (264,5 та 200,2 м.кв. відповідно). Розмір орендної плати визначено у п.3.1 Договору на підставі Методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 і становить 3771,63 грн. за базовий місяць грудень 1999р. з урахуванням індексу інфляції, даний розрахунок погоджений Регіональним відділенням фонду державного майна України у Тернопільській області. Протягом дії договору вносилися зміни до Договору: - Додатковою угодою від 11.03.2003р.,якою змінено відсотки перерахування сум орендної плати у співвідношенні 50% на 50%: орендодавцю і Державному бюджету України; - Додатковою угодою від 22.07.2013р., внесено зміни до Договору в частині предмету оренди передано приміщення площею 361,3 кв.м., підставою для внесення змін стало рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2013р. (у справі №6/71/5022-926/2012),яким ПП «Кромвель» виділено в натурі та визнано право власності на частки в приміщеннях по вул. Кн. Острозького, 14, загальною площею 452,7 кв.м. , площа приміщень збільшилась в цілому до 814 кв.м. (452,7 кв.м. та 361,3 кв.м. відповідно), після проведення ПП «Кромвель» реконструкції орендованих приміщень.

Між сторонами проводилися дії по узгодженню умов договору до вимог чинного законодавства , підтвердженням чого є листи; складений акт від 14.12.2015р. між Департаментом та ПП «Кромвель», яким встановлено, що площа приміщень які орендує відповідач складає 362,5 кв.м.; укладений 21.01.2016р. договір на проведення незалежної оцінки на частину нежитлових приміщень адміністративної будівлі загальною площею 362,5 кв.м.; висновок про вартість майна від 25.01.2016р., яка на дату оцінки 31.12.2015р. становить 2 111 290 грн. та така погоджена Регіональним відділенням та погоджено розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна від 12.03.2016р. (грудень 2015 року) 31669,35 грн., складений відповідно до проведеної оцінки. Однак сторони не внесли змін до договору щодо орендної плати та вважає, що відповідач зобов`язаний вносити платежі відповідно до встановленої орендної плати за базовий місяць на дату укладення договору із розрахунку 3771,63 грн., який є чинним та влаштовував сторони.

Заборгованість за період з початку укладення договору до квітня 2016 року сплачено ПП «Кромвель» в повному обсязі. Орендна плата згідно договору №1 від 27.01.2000р. та додаткових угод до нього, нараховувалась на площу 362,5 кв.м. із незмінною первісною базисною місячною платою в сумі 3771,63 грн. та з урахування індексу інфляції кожного місяця відповідно до методики, так як зміни до договору оренди щодо орендної плати не вносилась.

Однак ПП «Кромвель» частково сплачує орендну плату виставлену згідно рахунків департаментом, посилаючись на свій розрахунок, який не відповідає умовам договору .

На спростування тверджень відповідача, що згідно рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.01.2017р. у справі №921/693/16-г/11, Департаменту агропромислового розвитку було відмовлено в задоволенні позову про стягнення заборгованості за травень-липень 2016 року в сумі 57037,55 грн., проте предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості в сумі 57 037,55 грн. на користь Державного бюджету України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, а не Департаменту.

Позивач 2, його представник позовні вимоги підтримав, які вважає спрямованими на захист порушених інтересів держави, оскільки термін спірного договору було продовжено, але з травня 2016 року виникла заборгованість, яка збільшується за рахунок неповної сплати за оренду нерухомого майна, яким відповідач продовжує користуватись, внаслідок чого держава позбавлена можливості його ефективно використовувати для задоволення державних та суспільних потреб. Погоджується з обґрунтуваннями позивача 1 та просить задовольнити позов .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, її представник вважає позовні вимоги позивачів обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, з огляду на те, що розрахунок орендної плати, розмір якої визначено у п.3.1 Договору, погоджувався Регіональним відділенням відповідно до статті 5 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» в редакції чинній на момент укладення Договору оренди від 27.01.2000р. Орендна плата встановлена відповідно до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, Порядку надання дозволу державним підприємствам і організаціям бути орендодавцем нерухомого майна України від 20.02.1998р. №309. Умови договору оренди в частині визначення та сплати орендної плати відповідають нормам чинного законодавства, а тому позивач має право отримувати 50% орендної плати згідно вказаного договору, а відповідач зобов`язаний її сплачувати.

Відповідач, його представник вважає безпідставними розрахунки орендної плати наведені позивачем в обґрунтування заявленого позову і зазначає, що відповідно до п. 1.1 Договору від 27.01.2000р. об`єктом оренди було два нежитлових приміщення розміром 200,2 м.кв. та 264,5 м.кв. та згідно п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики, затвердженої постановою КМУ №786 від 04.10.1995р. складає за перший місяць оренди 3771,63 грн. та складається із двох сум (за приміщення площею 200,2м.кв. в розмірі 1733,47 грн. та для приміщення площею 264,5 м.кв. в розмірі 2038,16 грн.), що підтверджується розрахунками, які є невід`ємною частиною договору від 27.01.2000р.

Між сторонами спірного договору 22.07.2013р. підписана Додаткову угоду №1 у відповідності до якої сторони зменшили площу орендованого майна до 361,3 м.кв. на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2013р. у справі №6/7/5022-926/2012 .

Звертає увагу суду на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011р. по справі №14/127-2073(1/4-254) яким визнано за ПП «Кромвель» право власності на 51,79% частки приміщення площею 452,7 м.кв., яке було утворено шляхом реконструкції приміщення площею 264,5 м.кв., а також на 50,91% частки приміщення площею 362,5 м.кв., яке було утворено шляхом реконструкції приміщення площею 200,2 м.кв. А тому відповідач зазначає, що в силу вимог ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Внаслідок поєднання в особі відповідача боржника та кредитора щодо орендної плати на майно, право власності на частку якого визнано за відповідачем, зобов`язання відповідача стосовно необхідності проводити сплату орендної плати за вказане майно пропорційно до частки відповідача у праві власності на таке майно, припинилось 20.07.2011р.

Згідно з розрахунком з 20.07.2011р. у відповідача залишився обов`язок сплачувати орендну плату в таких частках від раніше встановленого розміру: 82,51% за приміщення площею 264,5 м.кв., яке було реконструйовано в приміщення площею 452,7 м.кв., а також в розмірі 88,89% за приміщення площею 200,2 м.кв., яке було реконструйоване в приміщення площею 452,7 м.кв.). В подальшому 16.05.2013р. Господарським судом Тернопільської області прийнято рішення у справі №6/71/5022-926/2012, у відповідності до якого у власність відповідача виділено майно площею 452,7 м.кв. та припинено право власності на частку в приміщенні площею 362,5 м.кв. З огляду на положення ст.ст. 606, 770 ЦК України обов`язок відповідача щодо сплати орендної плати за приміщення площею 264,5 м.кв., яке було реконструйоване в приміщення площею 452,7 м.кв. припинився з 01.06.2013р., але залишився обов`язок сплачувати орендну плату за 88,98% частки орендної плати для приміщення першопочатковою площею в 200,2 м.кв., яке було реконструйоване в приміщення площею 362,5 м.кв.

Як стверджує відповідач, з огляду на фактичну зміну об`єкта оренди за договором від 27.01.2000р. сторони мали би визначити новий розмір орендної плати на таке майно на підставі Методики, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. з урахуванням відповідних змін станом на 01.06.2013р., але таких дій не вчинили і лише 22.07.2013р. підписали додаткову угоду, в якій вказали, що площа орендованого майна складає 361.3 м.кв. Оскільки розмір орендної плати визначається у договорі, а з урахуванням фактів реконструкції майна та обумовлених судових рішень зобов`язання відповідача щодо сплати орендної плати змінились, то відповідач продовжував з 01.06.2013р. розраховувати орендну плату лише за 88,98% частки орендної плати для приміщення першопочатковою площею в 200,2 м.кв.

Також, звертає увагу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.01.2017р. у справі №921/693/16-г/11, яким позивачу відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості за травень-липень 2016 року в сумі 57037,55 грн., тобто спір про стягнення заборгованості за вказаний період часу (травень-липень 2016 року) вже розглядався судом, а результати такого спору не відображені позивачем у розрахунку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням строків карантину, запровадженого в Україні через спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (з подальшими змінами і доповненнями) з 12.03.2020р. по 22.05.2020р. на всій території України встановлено карантин, який в подальшому постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020р. №392, від 22.07.2020 р. № 641, від 13.10.2020 р. №956, від 09.12.2020р. № 1236, від 17.02. 2021 р. № 104, від 21.04.2021р. №405 та від 16.06.2021р. №611 продовжено до 31 серпня 2021року.

Враховуючи продовжені п.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України процесуальні строки розгляду судових справ під час дії карантину, права учасників справи, подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, на час дії карантину, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників учасників справи, судом встановлено:

- між Управлінням агропромислового комплексу Тернопільської обласної державної адміністрації (Орендодавець, правонаступником якого є Департамент агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації) та Приватним підприємством «Кромвель» (Орендар) укладено 27.01.2000р. Договір оренди нежитлових приміщень №1 (Договір оренди №1), відповідно до умов якого:

- Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державні нежитлові приміщення площею 464,7 м.кв. (200,2 кв.м. та 264,5 кв.м.) за адресою вул. Князя Острозького, 14, які знаходяться на балансі Управління агропромислового комплексу Тернопільської обласної державної адміністрації, вартість яких визначена відповідно до висновків про вартість приміщень, складених станом на 01.09.1999 року і становить 126 300 грн. та 01.07.1999 року і становить 148500 грн., приміщення надаються для організації закладу торгівлі (п.п.1.1,1.2 Договору оренди №1);

- вступ Орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі вказаного майна, передача майна в оренду здійснюється за вартістю визначеною експертною оцінкою(п.п.2.1,2.3 Договору оренди №1);

- орендна плата приміщень визначається на підставі Методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (із змінами і доповненнями внесеними Постановами Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 №699, №75 від 19.01.2000р.) і складає 3771,63 грн. за базовий місяць (грудень 1999р.); 70% від зазначеної суми перераховується Орендарем Орендодавцеві не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції, а 30% - до держбюджету згідно з рахунками, виставленими Орендодавцем (п. 3.1 Договору оренди №1);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМ України(п.3.2 Договору оренди №1);

- розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих ціні тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.3 Договору оренди №1);

- Орендар зобов`язався використовувати приміщення у відповідності до його призначення; своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату Орендодавцю і держбюджету (п.п.5.1, 5.2 Договору);

- Орендар, з дозволу Орендодавця, має право вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, що зумовлює підвищення його вартості, за власні кошти. Орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди, у разі неможливості відокремлення таких поліпшень, Орендодавець компенсує кошти Орендарю (п.п.6.2,6.4 Договору оренди №1);

- договір діє з 01 січня 2000 року до 01 січня 2007 року; в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Дія Договору припиняється внаслідок: закінчення строку на який його було укладено; достроково за згодою сторін або за рішенням суд; банкрутства Орендаря; загибелі, об`єкта оренди; приватизації об`єкта оренди орендарем. (п.п.10.1, 10.4,10.6 Договору оренди №1);

- всі доповнення до Договору вважаються дійсними, якщо укладені у письмовій формі та підписані обома сторонами, договір укладено у трьох примірниках: Орендодавцю, орендарю та регіональному відділенню ФДМ України по Тернопільській області(п.п.11.1,11.2 Договору оренди №1).

Розмір орендної плати встановлений Договором оренди №1 підтверджується Розрахунками плати за перший (базовий ) місяць оренди майна (грудень 1999р.), що знаходиться на балансі Управління АПК Тернопільської ОДА, погоджений заступником начальника Регіонального відділення ФДМ України у Тернопільській області, відповідно до яких: 1/ орендна плата за приміщення площею 264,5 м.кв., вартість за експертною оцінкою на 01.07.1999р. -148500,00грн., індекс інфляції -109,8%, орендна ставка -15 % , орендна плата 2038,16 грн.; 2/ орендна плата за приміщення площею 200,2м.кв., вартість за експертною оцінкою на 01.09.1999р. -126 300,00грн., індекс інфляції -109,8% , орендна ставка -15 % , орендна плата 1733,47 грн.

Згідно Актів приймання-передачі орендованого приміщення від 27.01.2000р. Орендодавець передав в строкове платне користування, а Орендар прийняв нежитлові приміщення за адресою м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14: площею 264,5 м.кв., вартість за експертною оцінкою на 01.07.1999р. становить 148 500,00грн. та 200,2 м.кв., вартість за експертною оцінкою на 01.09.1999р. становить -126 300,00грн.

Між Орендарем та Орендодавцем, за погодженням Регіонального відділення ФДМ України у Тернопільській області, відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік», укладено 11.03.2003р. Доповнення до Договору оренди нежитлових приміщень №1 від 27.01.2000р. шляхом внесення змін у п.3.1 Договору щодо процентного співвідношення сум перерахувань орендної плати з 01.01.2003 року: до Державного бюджету України -50% ; Орендодавцю - 50 % щомісячно, не пізніше 10 числа місяця.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.04.2011р. у справі №14/127-2073(1/4-254), залишено в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04. 2011р., постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2011 р. (набрало законної сили 20.07.2011р.) за позовом ПП "Кромвель" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, до Головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації визнано право власності ПП «Кромвель» на 51.79% приміщення, орендованого за договором від 01.05.1999 року, 50.91% приміщення, орендованого за договором від 25.09.1999 року, які розташовані в будівлі №14 по вул. Кн. Острозького у м. Тернополі.

За висновком суду, до укладення Договору оренди №1 від 27.01.2000р., приміщення перебували в оренді ПП «Кромвель» та під час їх дії здійснено реконструкцію приміщень за рахунок коштів Орендаря та за погодженням Орендодавця, в результаті яких збільшилася їх площа, а саме:

1/ - по Договору оренди від 01.05.1999р., внаслідок проведеної реконструкції орендованого приміщення площею 264.5 кв.м., загальна площа склала 409.7 кв.м., частка ПП "Кромвель" у спільній власності 51.79%;

2/ - по Договору оренди від 25.09.1999р., внаслідок проведеної реконструкції орендованого приміщення площею 200.2 кв.м., загальна площа склала 359.0 кв.м., частка ПП "Кромвель" у спільній власності 50.91%. Тобто, загальна площа орендованих приміщень до реконструкції становила 464.7 м.кв., а після реконструкції 768.7 м.кв.

Право власності на створену нову річ, яка створена в результаті поліпшення орендованого майна, зробленого орендарем за згодою орендодавця, стала можливим у зв`язку із доповненням статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції Закону від 27.04.2007р.) частиною четвертою наступного змісту: "Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2013 р. у справі №6/7/5022-926/2012(набрало законної сили 04.06.2013р.), задоволено позовні вимоги ПП «Кромвель» до Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" та Регіональне відділення Фонду державного майна України в Тернопільській області про виділення в натурі та визнання права власності на частки в приміщеннях під літ. А2-АЗ по вул. Кн. Острозького, 14 у м. Тернополі, які перебувають у спільній частковій власності, загальною площею 452,7 м.кв., належні ПП "Кромвель": на першому поверсі - приміщення №1 - тамбур площею 5,2 м.кв; - приміщення №2 - торговий зал площею 234,1 м.кв; - приміщення №3 - кімната охорони площею 10,1 м.кв; - приміщення №4- підсобне приміщення площею 4,1 м.кв; другий рівень першого поверху - приміщення № 5 - торговий зал площею 183,9 м.кв.;- приміщення №І - сходи площею 15,3 м.кв.

За висновком суду у рішенні від 16.05.2013 р. у справі №6/7/5022-926/2012,згідно з виготовленою на спірні приміщення (ринок непродовольчих товарів) інвентарною справою, висновку судової будівельно технічної експертизи, частка ПП «Кромвель» в приміщенні по вул. Кн. Острозького, 14 у м. Тернополі, становить загальну площу 452,7 м.кв. і суд визнав право власності на виділену частку в натурі у орендованому приміщені площею 264,7м.кв., яка збільшена до 452,7 м.кв.,при цьому припинилася частка ПП «Кромвель» в орендованому приміщенні площею 200.2 кв.м., яка збільшена до 361,3 кв.м. Тобто, за даними інвентарної справи загальна площа приміщень складає 814 кв.м. (452,7 м.кв. та 361,3 м.кв.),із яких власником приміщення площею 452,7 м.кв. є ПП «Кромвель», а приміщення площею 361,3 м.кв. є державною власністю.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Між Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (Орендодавець) та ПП «Кромвель» (Орендар), на підставі рішення Господарського суду Тернопільської області від 16.05.2013 р. у справі №6/7/5022-926/2012, укладено 22.07.2013р. Додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень, а саме п.1.1 Розділу 1 «Предмет Договору» викладено в такій редакції: Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частину нежитлового приміщення адміністративної будівлі загальною площею 361,3 кв.м. реєстровий номер 33866581 ШИВУИЮ39, розміщеного за адресою вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль, що перебуває на балансі Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації. Інші умови Договору залишаються незмінними.

На звернення ПП «Кромвель» (лист від 30.08.2013р. №20) здійснювати нарахування орендної плати з фактично орендованої площі 361,3 кв.м., Департамент ( листами від 03.03.2014р. №02-383/4.3-13 та від 06.06.2014р. №01-853/4.3-13) повідомляв про необхідність приведення орендних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, зокрема в листах зауважено, що 01.01.2014 року припинився термін дії договору оренди від 27.01.2000р. №1 державного нерухомого майна : частини нежитлового приміщення площею 361,3 м.кв., оскільки від ПП «Кромвель» не надходила інформація про вжиті заходи щодо приведення орендних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, а тому зазначалось про необхідність розірвання цього договору оренди з управління агропромислового розвиту та переукласти його з регіональним відділенням ФДМ.

Сторонами, на приведення умов Договору оренди у відповідність до чинного законодавства, вчиненні наступні дії:

Актом звірки площ орендованого нерухомого майна від 14.12.2015р. складеного між Орендодавцем та Орендарем встановлено, що загальна площа приміщення яка знаходиться в оренді Орендаря, відповідно до технічного паспорта на адмінбудинок від 28.10.2015р. виготовленого Орендодавцем, складає 362,5 кв.м. ;

- між Департаментом агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертно-консультаційна Фірма «Орієнтир-Оцінка» та ПП «Кромвель» укладено Договір на проведення незалежної оцінки від 21.01.2016р. на частину нежитлових приміщень адміністративної будівлі загальною площею 362,5 кв.м., що перебувають на балансі департаменту за адресою вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль. Згідно висновку про вартість майна від 25.01.2016р., дата оцінки станом на 31.12.2015р. становить 2 111 290 грн. Регіональним відділенням Фонду державного майна по Тернопільській області здійснено рецензію такого висновку та надано позитивні висновки звіту про оцінку майна.

- Регіональним відділенням ФДМ України по Тернопільській області погоджено розрахунок орендної плати за базовий місяць (грудень 2015 року) оренди нерухомого майна площею 362,5 м.кв. розміщеного за адресою вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль вартістю 2 111 290,00 грн. орендною платою в розмірі 31 669,35 грн.

Договір оренди нежитлових приміщень №1 від 27.01.2000р., в редакції змін від 22.07.2013р., діяв до 01.01.2021р. та припинив свою дію відповідно до листа Департаменту від 21.08.2020р. №1-600/2.3 щодо припинення Договору оренди у зв`язку із зміною умов продовження договору оренди нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019р., який вводиться в дію з 1 лютого 2020 року .

Позивач надав докази звернення до відповідача з: листами - вимогами від 18.12.2015р. №01.1782/1.2, №2-311/2.3 від 18.03.2019р., №1-514/2.3 від 20.05.2019р., №3-625/2.3 від 19.06.2019р., №1/764/2.3 від 23.07.2019р., №1-776/2.3 від 25.07.2019р., №1-1093/2.3 від 30.10.219р., №1-393/2.3 від 03.06.2020р.) щодо здійснення повної оплати за оренду приміщення відповідно до рахунків наданих Орендодавцем та розрахованих згідно умов п.3.1 Договору оренди №1 (базовий місяць (грудень 1999р.) 3771,63 грн. із вартості приміщень площею 464,7 м.кв. (200,2 кв.м. та 264,5 кв.м.), які Орендарем (відповідачем) оплачувалися, як свідчать його розрахунки та здійсненні платежі, у процентному відношенні до фактично орендованих площ приміщення, а саме встановлених Актом - 362,5 кв.м.; - листами вимоги про приведення Договору оренди у відповідність до чинного законодавства (№02-383/4.3-13 від 03.03.2014р., №01-853/4.3-13 від 06.06.2014р., №02-1824/1.2 від 30.12.2015р.).

Враховуючи недосягнення згоди щодо суми платежу, між сторонами не проведена звірка розрахунків, виник спір щодо питання розрахунків, що стало підставою для звернення до суду з позовом. Позивач просить стягнути орендну плату за період з 01.11.2015р. по 01.01.2021р. у сумі 230 901,11 грн., що складає різницю між сумою виставлених рахунків та сумою оплати відповідачем.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення. При цьому, суд виходив із наступного.

Порядок укладення, зміни, припинення та виконання договору оренди державного майна, який за своєю правовою природою є договором майнового найму, регулюється нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі -ГК України) та іншими нормативними актами, прийнятими на їх виконання.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.3 ст.6 ЦК України).

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ч.4 ст.179 ГК України).

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 ГК України, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 ГК України та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3ст.184 ГК України).

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній власності, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» , який є спеціальним.

Господарські правовідносини по Договору оренди нежитлових приміщень №1 від 27.01.2000р. державної власності тривали між сторонами з 01.01.2000р. до 01.01.2021року, предметом спору є невиконання умов договору щодо проведення відповідачем повної оплати за оренду приміщення з 01.11.2015р. по 01.01.2021р., яка складає 50% від нарахованих місячних платежів та спір виник щодо відповідності умовам договору та нормам чинного законодавства, заявленого до стягнення помісячного розміру орендної плати .

На дату укладення Договору оренди №1 від 27.01.2000р.( у редакції змін до Договору від 22.07.2013р.) , організаційні відносини, пов`язані з виконанням договору оренди, що перебуває в державній власності, внесення до його умов змін , регулювалися Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. (далі - Закон про оренду від 10.04.1992р., Закон діяв до 01.02.2020 р. та втратив чинність на підставі Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 ).

Відповідно до ч.ч.1,2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019р. Закон вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Враховуючи зазначені норми законодавства, до спірних правовідносин застосовуються норми Закону про оренду від 10.04.1992 р. оскільки договір укладено до набрання чинності Закону від 03.10.2019р. та його дія припинялася 01.01.2021р.

За змістом ст.2 Закону про оренду від 10.04.1992 р., орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору (ст. 12 Закону про оренду від 10.04.1992 р.).

Наказом Фонду державного майна України (ФДМ України) від 19.04.1996р. № 457 на виконання доручення КМ України, Закону про оренду, затверджено Типовий договір оренди державного майна (втратив чинність на підставі Наказу ФДМ України від 23.08.2000р. № 1774 «Про затвердження договорів оренди» (Типовий договір в редакціях Наказу Фонду державного майна № 1329 від 09.08.2007; із змінами, внесеними згідно з Наказами Фонду державного майна № 276 від 05.03.2013, № 1113 від 27.08.2018, № 452 від 13.05.2019).

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону про оренду від 10.04.1992 р., одними із істотних умов договору оренди, зокрема, є :1/- об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); 2/ - орендна плата з урахуванням її індексації, 3/ - термін (строк), на який укладається договір оренди.

1/ Щодо об`єкта оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації), то відповідно до ст. 11 Закону про оренду від 10.04.1992 р. (в редакції Закону станом на дату укладення Договору оренди №1 від 23.01.2000р.), оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та передує укладенню договору оренди.

Оцінка майна, що перебуває в державній та комунальній власності та передається в оренду, провадиться відповідно до Методики оцінки об`єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629 (у редакції постанови від 27.06.1996р. №683( далі - Методика оцінки об`єктів оренди), згідно п. 5 якої, під час оцінки визначається вартість і склад майна, що передається в оренду.

Відповідно до п.2 Методики оцінки об`єктів оренди (в редакції постанови КМ України №832 від 03.08.2011р.), яка кореспондується із ч.2 ст.11 Закону про оренду від 10.04.1992 р. (в редакції Закону від 21.04.2011р.), оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов`язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об`єкта оренди була проведена більш як три роки тому. Результати незалежної оцінки є чинними протягом шести місяців від дати оцінки, якщо інший строк не передбачений у звіті щодо незалежної оцінки.

2/ Щодо орендної плати, то за змістом ч. 2 ст. 19 Закону про оренду від 10.04.1992 р. (в редакції Закону станом на дату укладення Договору оренди №1 від 23.01.2000р.), пунктів 3.1, 3.1.2 Типового договору оренди державного майна затвердженого Наказом ФДМ України від 19.04.1996р. № 457, методика розрахунку, порядок використання орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для об`єктів, що перебувають у державній власності, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна , затвердженої постановою КМ України від 04.10.1995р. №786 (в редакції постанови №75 від 19.01.2000р.(далі - Методика розрахунку орендної плати), у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна бюджетними організаціями та інвалідами з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування) розмір річної орендної плати визначається за формулою: Опл = Вп х Сор, де Вп - вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, грн.; Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком N 2,яка складає 15% при використанні орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням: здійснення торгівлі непродовольчими товарами (крім товарів дитячого асортименту).

Відповідно до п.п.12,13 Методики розрахунку орендної плати,розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення договору оренди чи перегляду розміру орендної плати

розраховується за формулою:

Опл

Опл.міс. = ------ х Іп.р. х Ім,

12

Опл - річна орендна плата, визначена за цією Методикою, грн.; Іп.р. - індекс інфляції за період з початку поточного року (у разі оренди нерухомого майна - з дати проведення експертної оцінки) до дати укладення договору оренди або перегляду розміру орендної плати; Ім - індекс інфляції за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.2 Методики розрахунку орендної плати, у разі коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, організація, розмір орендної плати погоджується органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яким є. Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Відповідно до ст. 21 Закону про оренду від 10.04.1992 р., п.12 Методики розрахунку орендної плати, п.п.3.2,10.3 Типового договору (Наказ ФДМ від 19.04.1996р. № 457), ч.3 ст.762 ЦК України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін, а також на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

2/ Щодо терміну (строк), на який укладається договір оренди, то відповідно до ст. 17 Закону про оренду від 10.04.1992 р. (в редакції Закону станом на дату укладення Договору оренди №1 від 23.01.2000р.), п.п.10.2,10.6 Типового договору (Наказ ФДМ від 19.04.1996р. № 457).ст. 764 ЦК України термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується учасниками справи:

Договір оренди №1 від 27.01.2000р. (в редакції змін від 11.03.2003р.), в частині істотних умов, відповідає нормам чинного законодавства, станом на дату його укладення: Закону про оренду від 10.04.1992 р., Методиці оцінки об`єктів оренди, Методиці розрахунку орендної плати та Типовому договору оренди державного майна, затвердженому Наказом ФДМ України від 19.04.1996р. № 457:

1/оцінка об`єкта оренди (п.1.1 Договору оренди №1) ( склад майна - державні нежитлові приміщення площею 464,7 м.кв. (200,2 кв.м. та 264,5 кв.м.); загальна вартість майна за висновками про вартість приміщень складає 274 800 грн. (щодо приміщення площею 200,2 кв.м. висновок складений станом на 01.09.1999 року і становить 126 300 грн., щодо приміщення площею 264,5 кв.м висновок складений станом та 01.07.1999 року і становить 148500 грн.). Тобто, оцінка майна проведена до укладення Договору оренди №1 від 27.01.2000р.;

2/ орендна плата з урахуванням її індексації (п.3.1Договору оренди №1)- розмір орендної плати за базовий місяць (грудень 1999р.) складає 3771,63 грн. (- орендна плата за приміщення площею 264,5 м.кв. ( вартість -148500,00грн., індекс інфляції -109,8% , орендна ставка -15 % ) складає 2038,16 грн.; - орендна плата за приміщення площею 200,2м.кв.( вартість -126 300,00грн., індекс інфляції -109,8%, орендна ставка -15 % ) складає 1733,47 грн. ). Розрахунки плати за перший (базовий ) місяць оренди майна (грудень 1999р.), погоджений Регіональним відділенням ФДМ України у Тернопільській області;

3/ термін (строк) (п.п.10.1,10.4 Договору оренди №1), Договір укладено на строк з 01.01.2000р. до 01.01.2007р.,строком на 7 років та продовжив свою дію на тих самих умовах: станом на 01.01.2007р. до 01.01.2013р., а 01.01.2013р. до 01.01.2021р.

Договір оренди від 27.01.2000р. , у редакції внесених змін Додатковою угодою №1 від 22.07.2013р., в частині істотних умов щодо оцінки майна, визначення орендної плати, не відповідає нормам чинного законодавства на дату внесених змін: Закону про оренду від 10.04.1992 р. (в редакції Закону № 3269-VI від 21.04.2011), Методиці оцінки об`єктів оренди ( в редакції Постанови КМ № 832 від 03.08.2011), Методиці розрахунку орендної плати (в редакції Постанови № 961 від 14.09.2011):

1/оцінка об`єкта оренди (п.1.1 Договору оренди №1) ( внесено зміни до договору тільки щодо однієї складової оцінки: складу майна: замість «державні нежитлові приміщення площею 464,7 м.кв. (200,2 кв.м. та 264,5 кв.м.)», в оренду передається «частина нежитлового приміщення площею 361,3 кв.м.», нове майно, яке утворено у процесі реконструкції приміщення площею 200,2 кв.м., що підтверджено рішенням господарського суду від 16.05.2013 р. у справі №6/7/5022-926/2012 ; друга складова оцінки : загальна вартість майна площею 361,3 кв.м. не визначалася , договір не містить вартості оцінки майна площею 361,3 кв.м., яка є обов`язковою складовою визначення розміру орендної плати , що є порушенням ст.11 Закону про оренду від 10.04.1992 р. та п.2 Методики оцінки об`єктів оренди, відповідно до яких оцінка об`єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об`єктів для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати.

2/ орендна плата з урахуванням її індексації (п.3.1Договору оренди №1) , розмір орендної плати за приміщення площею 361,3 кв.м. залишився незмінним та складає за базовий місяць (грудень 1999р.) 3771,63 грн., який визначений з врахуванням оцінки нежитлових приміщень площею 464,7 м.кв. (200,2 кв.м. та 264,5 кв.м.). Отже, розмір орендної плати за передане приміщення площею 361,3 кв.м. не відповідає ст.19 Закону про оренду від 10.04.1992 р. та п. 8 Методики розрахунку орендної плати (в редакції Постанови № 253 від 10.04.2013р.),відповідно до яких складовими формули визначення розрахунку розміру річної орендної плати є: - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, при цьому незалежна оцінка вартості об`єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня

її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з незалежної оцінки; - орендна ставка, визначена згідно з додатком № 2, яка складає 18% .

Слід зазначити, що на звернення ПП «Кромвель» (лист від 30.08.2013р. №20) щодо приведення орендної плати у відповідність до фактично орендованої площі 361,3 кв.м. тільки - 28.10.2015р. Орендодавець виготовив технічний паспорт на адмінбудинок ; - 14.12.2015р. складено Акт звірки площ орендованого нерухомого майна за яким така складає 362,5 кв.м., а не 361,3 кв.м.;

- 21.01.2016р. укладено Договір на проведення незалежної оцінки на частину нежитлових приміщень адміністративної будівлі загальною площею 362,5 кв.м.;- 25.01.2016р.складено Звіт про оцінку майна, за яким, станом на 31.12.2015р. ринкова вартість приміщення складає 2 111 290 грн.; - Регіональним відділенням Фонду державного майна по Тернопільській області надано позитивні висновки звіту про оцінку майна та погоджено розрахунок орендної плати за базовий місяць (грудень 2015 року) оренди нерухомого майна площею 362,5 м.кв., розміщеного за адресою вул. Князя Острозького, 14, м. Тернопіль, вартістю 2 111 290,00 грн. (без ПДВ), орендною ставкою 18%., орендною платою в розмірі 31 669,35 грн.

Разом з тим, Договір оренди №1 від 27.01.2000р.(у редакції змін від 22.07.2013р.) не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фонд державного майна України", Фонд є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення, реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, тощо, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України належать, зокрема: реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; -. організація виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства та здійснення контролю за їх виконанням.

Як випливає із матеріалів справи, Департамент агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації, Регіональне відділення, будучи учасниками у справах №14/127-2073(1/4-254), №6/7/5022-926/2012 були обізнані щодо зміни об`єкта державного майна з 20.07.2011року, разом з тим, протягом більше 8-ми років, не вчинили дій по приведенню Договору оренди №1 від 27.01.2000р. у відповідність до чинного законодавства щодо визначення складу об`єкта (361,3кв.м. чи 362,5кв.м.) та розміру орендної плати. Крім того, відповідно до ст.5 Закону про оренду від 10.04.1992 р.(в редакції Закону N 2680-III ( 2680-14 ) від 13.09.2001) позивач не міг бути орендодавцем нерухомого майна площею поза 200 кв. м.

Така поведінка, бездіяльність щодо приведення у відповідність до законодавства умов договору, суперечить основним завданням покладеним на Орендодавців державного майна щодо реалізації державної політики у сфері оренди, ефективного використання державного майна, підтримки орендарів та недопущення зменшення надходжень коштів від оренди майна.

Позивачі, в обґрунтування розрахунку суми позову, порушення відповідачем умов договору щодо проведення повної оплати за оренду майна площею 361,3 кв.м за період з 01.11.2015р. по 01.01.2021р., посилаються на п.3.1 Договору оренди №1 від 27.01.2000р. (у редакції змін від 22.07.2013р.), де орендна плата визначена за базовий місяць (грудень 1999р.) у розмірі 3771,63 грн. та розраховувалася, протягом дії Договору оренди №1, з врахуванням індексації за кожен місяць оренди .

Доводи позивачів, з якими погодилося Регіональне відділення, що визначений розмір орендної плати у п.3.1 Договору оренди №1 (3771,63 грн. ) відповідає Методиці розрахунку орендної плати, і такий розмір орендної плати влаштовував сторони, суд відхиляє, оскільки даною умовою договору на підставі Методики встановлено розмір плати, станом на дату укладення Договору оренди №1 від 27.01.2000р. для двох приміщень загальною площею 464,7 кв.м. (200,2 кв.м. та 264,5 кв.м.), яке є іншим, ніж приміщення площею 361,3 кв.м переданого 22.07.2013р., даний факт є очевидним та є прямим порушенням встановленого порядку законодавством.

Отже, позивачі, не довели належними доказами відповідність чинному законодавству підстав застосування до Договору оренди №1 (в редакції договору від 22.07.2013р.) розрахунку орендної плати розрахованого для іншого майна, відмінного від фактично орендованого майна відповідачем.

Несумісний, із встановленим порядком визначення орендної плати Методикою розрахунку орендної плати, застосований розрахунок орендної плати відповідачем у контррозрахунку, оскільки Методика не передбачає такої формули, як арифметичного розрахунку у процентному відношенні до вартості майна, яке не орендується.

Отже, сторони у Договорі оренди №1 від 27.01.2000р. (у редакції змін від 22.07.2013р.) відступили від положень Закону про оренду від 10.04.1992 р., Методики оцінки об`єктів оренди, Методики розрахунку орендної плати, щодо порядку визначення орендної плати, тоді як у даних нормативних актах прямо вказано про обов`язковість для сторін їх положень.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до Закону про оренду від 10.04.1992 р., Методики розрахунку орендної плати належним доказом є встановлення розміру орендної плати розрахованої за базовий місяць за фактично передане в оренду державне майно, шляхом проведення оцінки майна площею 361,3 кв.м., яка б передувала даті укладення Додаткової угоди від 22.07.2013р. та визначення на її підставі орендної плати за базовий місяць, іншого законодавством не передбачено. Зазначені докази позивачі не надали, оскільки не проводили таких дій , та не обгрунтували нормами законодавства дії щодо застосування орендної плати в сумі 3771,63 грн. , розмір якої визначений для нежитлових приміщень площею 464,7 м.кв. ,та підстави нарахування плати за спірний період на площу 362,5 кв.м., тоді як згідно Договору така складає 361,3 кв.м.

При таких обставинах, доводи позивачів, Регіонального відділення є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та порушують єдиний організаційно-економічний механізм справляння плати за оренду державного майна розроблений Методикою розрахунку орендної плати (1 Методики розрахунку орендної плати).

Щодо інших доводів учасників судового процесу, то суд звертає увагу на практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права, згідно ст. 11 ГПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду або через Господарський суд Тернопільської області.

Повне судове рішення складено 02 серпня 2021 року

Суддя М.С. Стадник