УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

Справа № 689/1034/20

Провадження № 22-ц/4820/815/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю : прокурора, представників учасників справи, третьої особи Ягодзінського В.П.

розглянув у відкритомусудовому засіданні цивільну справу № 689/1034/20 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , поданою представником адвокатом Ксьондзиком Юрієм Юрійовичем, Ягодзінського Олександра Йосиповича, поданою представником - адвокатом Ксьондзиком Юрієм Юрійовичем, Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 року в складі судді Мазурчака В.М. у цивільній справі за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства "Хмельницька обласна служба місцевих доріг" та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про зобов`язання повернути майно, скасування запису про реєстрацію права приватної власності.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційними скаргами, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2020 року Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, в якому просив, зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави Україна в особі Хмельницької обласної державної адміністрації гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Москалівна Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3289 кв.м., скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 31596983 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3289 кв.м, реєстраційний номер 1750916168258.

На підтримання заявлених позовних вимог Хмельницька обласна прокуратура посилалася на те, що ОСОБА_3 провів державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3289 кв. м. і розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6825884400:04:020:0001, про що державним реєстратором Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Андрієвською М.В. у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис № 30012191.

Проте спірна гідротехнічна споруда належить державі та одночасно є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна», що належить державі, та складовою частиною водойми (ставка) (штучний водний об`єкт), що знаходиться за межами с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області в межах земельної ділянки державної форми власності з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001. Автомобільна дорога місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна» є дамбою штучного водного об`єкта (ставка) площею 23,8605 га. До складу цієї дороги у межах смуги відведення на ділянці 13+962 входить гребля та штучні споруди, а саме, земляне полотно автодороги та водопропускні труби. Управління автомобільною дорогою загального користування місцевого значення віднесено до повноважень Хмельницької обласної державної адміністрації, а експлуатаційне утримання здійснює Державне підприємство «Хмельницька обласна служба місцевих доріг».

Позивач також вказував, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001 є держава, тому право розпорядження належить Хмельницькій обласній державній адміністрації. Дана ділянка та водний об`єкт ставок, розташований в межах цієї земельної ділянки, передані Хмельницькою обласною адміністрацією в оренду ОСОБА_2 відповідно до договору від 01 серпня 2018 року № 42/20, укладеному між ними, на підставі розпорядження від 08 серпня 2017 року № 571/2017 р «Про передачу в оренду водного об`єкта громадянину ОСОБА_2 ». Таким чином, спірна гідротехнічна споруда належить державі і є складовою частиною штучного поверхневого водного об`єкта (ставка), тому не може перебувати у приватній власності.

Прокуратура Хмельницької області також вважає, що Договір купівлі-продажу спірної гідротехнічної споруди від 12 червня 2002 року, відповідно якого ОСОБА_3 набув на неї право власності не може вважатися укладеним, оскільки при його укладенні сторони не досягли згоди щодо всіх його істотних умов, а саме з його змісту неможливо ідентифікувати, яка саме гідротехнічна споруда є його предметом, не зазначено на якій правовій підставі продавець здійснив продаж цього об`єкта, крім того її місце розташування зазначено с. Москалівка, а не поза його межами, де насправді знаходиться спірна гідроспоруда. Саме на підставі вказаного договору купівлі-продажу від 12 червня 2002 року було неправомірно здійснено державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду. Отже, набуття ОСОБА_2 права власності на гідротехнічну споруду, реєстрація за ним відповідних прав у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно порушує право власності держави, тому належним способом захисту права власності держави є заявлення вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження шляхом зобов`язання повернути на користь держави спірної гідротехнічної споруди, а також вимоги про скасування запису про реєстрацію права власності.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 року вказаний позов було задоволено частково. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 31596983 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на об`єкт нерухомого майна гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Москалівка Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3289 кв.м, реєстраційний номер 1750916168258, в решті позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2102 грн.

ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невірне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Так, на думку апелянта, прокурор не довів необхідності захисту інтересів Держави саме органами прокуратури від імені суб`єкта владних повноважень - Хмельницької обласної державної адміністрації. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може захищати інтереси держави. Самого лише посилання в позовній заяві, що уповноважений орган не здійснює належним чином відповідні повноваження, для прийняття позову прокуратури є недостатньо, а будь-яких інших підстав при зверненні до суду надано не було. Крім того, не надано доказів бездіяльності Хмельницької ОДА і в ході розгляду справи. Також прокуратура при зверненні до суду з цим позовом пропустила строк позовної давності, про що було подано відповідну заяву, але суд першої інстанції безпідставно відмовив в її задоволенні.

Крім того,як вказуєапелянт,спірна гідротехнічнаспоруда ніколине перебувалау державнійвласності,оскільки перебувалау колективнійвласності,тому обранийпрокуратурою спосібзахисту єпомилковим.Також зазначає,що спірнагідротехнічна спорудане входитьдо складуземельної ділянкиавтомобільної дорогизагального користування,оскільки автомобільнадорога проходитьповерх гідротехнічноїспоруди,це дварізних самостійнихоб`єкти.Крім тогогідротехнічна спорудане знаходитьсяна територіїставка,який єоб`єктом орендизгідно договору,укладеного міжХмельницька ОДА та ОСОБА_2 . З договору оренди водного об`єкта № 42/20 від 01 серпня 2018 року вбачається, що орендаря було зобов`язано оформити право користування гідротехнічною спорудою протягом шести місяців з дня укладення договору, отже Хмельницька ОДА, не передала право користування спірним об`єктом, але чітко зазначила, про необхідність оформлення такого права з власником гідротехнічної споруди.

Судом не прийнято до уваги, лист Служби місцевих автодоріг № 309 від 08 травня 2019 року, в якому вказано, що шлюзи підпірні та переливні пристрої, які влаштовані біля штучної споруди, не перебувають на балансі ДП «Служба місцевих автодоріг», а саме вищевказані додаткові технічні засоби, в тому числі труби діаметром 0,9м та довжиною 7,47 м та інші є спірною гідротехнічною спорудою, тому вона не могла перебувати у державній власності, оскільки не перебувала на балансі ДП «Служба місцевих автодоріг», а на їх балансі перебуває лише земляне полотно дороги загального користування та труби в кількості 3х0,8 м та довжиною 7 м. Отже, гідротехнічна споруда на законних підставах вибула із колективної власності та була відчужена за договором купівлі-продажу у 2002 році.

Крім того, вказує, що прокурором неправильно обрано суб`єктний склад учасників процесу, оскільки пред`явивши вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, з мотивів протиправності дій державного реєстратора, позивач не зазначив його як учасника справи. Так, ОСОБА_3 та державний реєстратор є безпосередніми учасниками спірних правовідносин, а прокурор вказує ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору чим позбавляє його можливості реалізувати свої законні процесуальні права.

Також, на думку ОСОБА_1 , він на законних підставах набув право власності на спірну гідротехнічну споруду, доказами, які це підтверджують є договір про надання послуг № 15-05-04 від 12 травня 2004 року, акт приймання-здачі наданих послуг до нього, ситуаційний план місця розташування гідротехнічної споруди з координатами поворотних точок та графічним розмежуванням.

З огляду на доводи поданої апеляційної скарги ОСОБА_1 та його представник адвокат Ксьондзик Ю.Ю. просили скасувати рішення Ярмолинецького районного суду від 05 березня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Також адвокат Ксьондзик Ю.Ю. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_3 , в якій, з тих же мотивів, що викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Хмельницька обласна прокуратура також не погодилася із рішенням Ярмолинецького районного суду від 05 березня 2021 року та подала апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь держави Україна в особі Хмельницької ОДА гідротехнічну споруду, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Москалівна Ярмолинецького району Хмельницької області, загальною площею 3289 кв.м. На думку апелянта, внаслідок неправильної правової оцінки дій відповідача, ототожнення правового статусу майна та його складової частини, суд помилково відмовив у захисті прав позивача в частині усунення фізичних перешкод у користуванні його майном. Так, за своїм змістом вимога про повернення спірної гідротехнічної споруди полягає у її звільненні від контролю з боку ОСОБА_4 , оскільки це забезпечить усунення перешкод власнику у використанні свого майна, яким є автомобільна дорога загального користування та водойма, а не сама гідротехнічна споруда, яка є їх складовою частиною. Відповідно, при вирішенні спору судом не враховано, особливий статус водойми та автодороги загального користування, який виключає можливість заволодіння ними окремими приватними власниками, в тому числі й окремими складовими частинами цих об`єктів. Проте, суд попри встановлення незаконності потрапляння зазначеної частини нерухомого майна під контроль ОСОБА_4 шляхом укладення із ОСОБА_3 договору купівлі-продажу від 17 травня 2015 року, необґрунтовано дійшов висновку щодо достатності для захисту прав позивача самого лише скасування державної реєстрації прав відповідача на гідроспоруду. Таке вирішення спору не усуне перешкоди власнику у користуванні його майном. Апелянт також вказує, що при вирішенні питання щодо пропуску прокуратурою строку позовної давності, судом не враховано, що перешкоджання володіючому власнику у здійсненні його права щодо користування майном засвідчує триваючий характер порушень, а відтак і неможливості збігу строку для захисту порушеного права.

З огляду на доводи викладені в апеляційні скарзі, прокурор просив скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь держави Україна в особі Хмельницької ОДА спірну гідротехнічну споруду та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цієї вимоги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що автомобільна дорога місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна» Хмельницької області станом на 1993 рік перебувала на балансі «Хмельницькоблавтодора, а в послідуючому Державного підприємства «Служба місцевих доріг», а з січня 2020 року - Державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих доріг» .

Згідно технічного паспорта автомобільної дороги місцевого значення «Ярмолинці-Коритна», що складений 14 червня 1993 року щодо дороги станом на 01 січня 1993 року, дорога «Ярмолинці-Коритна» відносилась до дороги IV категорії, на км.13+962 даної автодороги розташовано греблю ставу, а саме земляне полотно дороги довжиною 240 метрів та водопропускні труби в кількості 3х0,8 м. довжиною 7 м.

В 2016 році приватним підприємством «Нів» виготовлено паспорт водного об`єкта- ставка площею 23,8605 га за межами населеного пункту на території Москалівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області

В даному паспорті вказано, що ставок розташований за межами населеного пункту на території Москалівської сільської ради, місце знаходження греблі водного об`єктаза межами села Москалівка, характеристика греблі: 1. Тип, конструкціяглуха, трапецеїдального профілю, проїжджа. 2. Матеріалсуглинок. 3. Конструктивні параметри: ширина по гребеню, м10,0; довжина, м270; максимальна висота, м4,1. 4. Закладання укосів: верхового1:2,0; Низового1:2,5.5. Кріплення укосів: Верховогопосів трав, посадка дерев; Низовогопосів трав, посадка дерев. 6. Наявність та конструктивні параметри переїзду, розташованого на греблігідроспорудадонний водовипуск, який є складовою частиною водоскидної споруди. По греблі проходить дорога шириною6,0м.

01 серпня 2018 року між Орендодавцем - Хмельницькою обласною державною адміністрацією та Орендарем ОСОБА_2 було укладено договір оренди, за умовами якого орнндар прийняв у строкове платне користування (на строк до 14 квітня 2028 року) водний об`єкт для рибогосподарських потребставок площею 23,8605 га за межами с. Мокалівка на території Москалівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області на р. Тростянець.Об`єктом оренди є земельна ділянка під водним об`єктом площею 23,8605 га. з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001. Згідно п.4 об`єкт оренди не передається разом з гідротехнічними, лінійними спорудами та іншими об`єктами інфраструктури. Згідно п.17 Договору Орендар зобов`язаний оформити право користування гідротехнічною спорудою протягом 6 місяців з дня набрання чинності договору оренди водного об`єкта.Відповідно до п.30 Орендодавець має право вимагати від Орендаря оформлення прав користування гідротехнічною спорудою, якому за п.33 кореспондує обов`язок Орендаря оформити це право.

Технічні характеристики гідротехнічних споруд водойми, площею 23,8605 га, кадастровий номер 6825884400:04:020:0001, яка знаходиться за межами с. Москалівка Ярмолинецького району на р. Тростянець, затверджені начальником Регіонального офісу водних ресурсів у Хмельницькій області в 2018 році та містять деталізовану інформацію, що ідентифікує ці споруди. Так гідротехнічними спорудами є споруда №1Водоскидна споруда донний водовипуск з трьох з/б труб д-1 м довжиною 10 м з залізобетону, бетону, металу, споруда №2- Земляна дамба дамба довжиною 240м., висотою 1.2-2.1 м. шириною по верху 9-11 м., по низу 12-19 м. Дамба має проїжджу частину.

Гребля ставу та штучні споруди за межами села Москалівка Ярмолинцького району, у вигляді земляного полотна автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0232001 «Ярмолинці-Коритна» та водопропускних труб в кількості 3х0,8 м., довжиною 7м., які влаштовані на км.13+962 вищевказаної автомобільної дороги, перебували на балансі Державного підприємства та знаходяться в державній власності. В той же час додаткові технічні засоби, такі як шлюзи, підпірні та переливні пристрої (шандори), які влаштовані біля штучної споруди, не перебувають на балансі ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 22 січня 2020 року №109/2020-р «Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення Хмельницької області» передано автомобільні дороги загального користування місцевого значення в існуючому стані з балансу Державного підприємства «Служба місцевих автодоріг» на баланс Державного підприємства «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

За відомостями з Титульного списку автомобільних доріг загального користування місцевого значення в межах Ярмолинецького району Хмельницької області передано дорогу обласного значення Ярмолинці-Коритна, №п/п 1, індекс дорогиО232001 від ДП «Служба місцевих автодоріг» на баланс ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

30 квітня 2020 року відповідною комісією за участю посадових осіб Ярмолинецької РДА, Хмельницької ОДА, Хмельницької служби автомобільних доріг, та інших було проведено обстеження частини автомобільної дороги загального користування місцевого значення O232001 Ярмолинці-Коритна на ділянці 13+362 та штучної споруди на ній, яким встановлено: 1. Споруда знаходиться на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення O232001 Ярмолинці-Коритна на ділянці 13+362 в с.Москалівка Ярмолинецького району. Дана споруда є 3-ох очковою з/б трубою, розташованою у 2-х рівнях діаметром 0,8 м та довжиною 7м з портальними з/б оголовками та відкрилками. 2. Ділянка дороги, на якій розташована штучна споруда має протяжність 240 метрів погонних, яка служить дамбою ставка та є складовою частиною автомобільної дороги загального користування місцевого значення O232001 Ярмолинці-Коритна, що знаходиться на балансі ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг».

В той же час 12 червня 2002 року між Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством ім.. Котовського та ОСОБА_3 в простій письмовій формі було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 купив та набув у власність гідротехнічну споруду в с. Москалівка Ярмолинецького району. В договорі відсутні будь-які дані щодо технічних характеристик даного об`єкту нерухомості. Право власності на даний об`єкт нерухомості ОСОБА_3 на той час зареєстровано не було.

08 січня 2019 року Колективне будівельно-монтажне підприємство «Електронбуд» на замовлення ОСОБА_3 виготовило технічний паспорт на гідротехнічну споруду за межами населеного пункту с. Москалівка.

25 січня 2019 року реєстратором Олешинської сільської ради Андрієвською М.В. сформовано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що у реєстрі відсутні відомості про гідротехнічну споруду як об`єкт нерухомого майна, який станом на 25 січня 2019 року був чи перебуває у власностіСільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім.Котовського.

В цей же день 25 січня 2019 року рішенням реєстратора Олешинської сільської ради Андрієвської М.В. проведено державну реєстрацію права приватної власності на гідротехнічну споруду площею 3289 кв.м., що розташована в с. Москалівка, на земельній ділянці з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001 за ОСОБА_3 на підставі частини третьоїстатті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та пункту 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за №117, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним номером 153979447.

17 травня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір, за умовами якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купив гідротехнічну споруду площею 3289 кв.м., що розташована в с. Москалівка, на земельній ділянці з кадастровим номером 6825884400:04:020:0001.

При цьому за листом КП «Ярмолинецьке бюро технічної інформації» від 03 травня 2019 року №405, адресованого прокуратурі Хмельницької області, згідно архівних даних інвентаризація гідротехнічної споруди в с. Москалівка не проводилась. Будь-яка інформація щодо даної відсутня.

У відповідності до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За норами ст. 71 ЗК України до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв`язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням

Згідно ст.1Закону України«Про джерелафінансування шляховогогосподарства Україниавтомобільні дорогизагального користуваннята сільськідороги України(далі-автомобільні дороги)-це дорогидержавного тамісцевого значення,які забезпечуютьвнутрішньодержавні таміжнародні перевезенняпасажирів івантажів ізврахуванням адміністративно-територіальногоподілу держави,з`єднуютьнаселені пунктиі єскладовою частиноюєдиної транспортноїсистеми держави. Класифікаціята перелікцих дорігзатверджуються КабінетомМіністрів України. Автомобільні дороги є державною власністю, крім сільських доріг, порядок управління якою встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільна дорога-лінійний комплексінженерних споруд,призначений длябезперервного,безпечного тазручного рухутранспортних засобів;проїзна частина-частина автомобільноїдороги,безпосередньо призначенадля рухутранспортних засобів; споруди дорожнього водовідводу - споруди, призначені для відводу поверхневих та ґрунтових вод від земляного полотна та проїзної частини (бокові канави, водовідвідні канави, нагірні канави, водопропускні труби, відкриті та закриті дренажні системи, зливова каналізація тощо);

Відповідно до ст. 5 Цього Закону автомобільні дорогиподіляються на: автомобільнідороги загальногокористування; вулиціі дорогиміст таінших населенихпунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги, автомобільні дороги на приватних територіях.

У відповідностідо ст.ст.7,8Закону автомобільнідороги загальногокористування єскладовою Єдиноїтранспортної системиУкраїни ізадовольняють потребисуспільства вавтомобільних пасажирськихі вантажнихперевезеннях. Автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.

Автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.

До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення.

До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з`єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об`єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.

Ст. 9 Закону визначено, що складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

При цьому щодо дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою колегія суддів виходить з наступного.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція)).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «"East/West Alliance Limited" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування передбачуваними; якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів; втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)). Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Судами встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником гідротехнічної споруди поза межами с. Москалівка Ярмолинецького району у вигляді земляної дамби, яка має проїжджу частину автомобільної дороги місцевого значеня та водоскидної споруди донний водовипуск з трьох з/б труб д-1 м довжиною 10 м з залізобетону, бетону, металу.

По вказаній земельній дамбі проходить проїзна частина автомобільної дороги місцевого значення О232001 «Ярмолинці-Коритна» Хмельницької області, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів між населеними пунктами, тобто по дамбі проходить і земляне полотно автомобільної дороги, сама дамба разом з водопропускними трубами є спорудою дорожнього водовідводу, яка перебуває на балансі ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг», а отже дана дамба в розумінні вимог ст.ст. 1, 9 Закону України «Про автомобільні дороги» є складовою частиною даної автомобільної дороги.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що спірна гідротехнічна споруда в частині земляної дамби розташована на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, на яку поширюється чітка заборона на передання у приватну власність (ст. 1 Закону України «Про джерела фінансування шляхового господарства України». ст. ст. 7, 8 «Про автомобільні дороги»), а тому втручання держави у право власності має нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, передбачена законом, існує справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, що полягає в безперешкодному та безпечному пересуванні громадян автомобільними дорогами та сполученні між населенними пунктами області, при цьому дотримано справедливий баланс між інтересами суспільства та фізичної особи, а тому висновки суду про усунення перешкоди в користуванні майном державою в особі уповноваженого органу шляхом задоволення позову в частині скасування запису про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на дану гідротехнічну споруду є обґрунтованим та законними.

Доводи апеляційних скарги Островського та ОСОБА_3 , які фактично є ідентичними, слід відхилити з наступних підстав.

В позовній заяві прокурор обґрунтовує своє звернення до суду тією обставиною, що Хмельницька обласна державна адміністрація, яка як орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження в спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює захист інтересів державі в сфері даних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор неодноразово звертався з відповідними листами до Хмельницької ОДА та суб`єктів з експлуатації автомобільної дороги, які їй підпорядковані, з приводу виявлених порушень, однак ніяких заходів не приймалось.

За змістом ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року по цивільній справі № 586/430/16-ц, правову позицію якої суд повинен враховувати при застосуванні норм права, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання набуття права власності фізичною особою на спірну споруду, яка є складовою частиною автомобільної дороги, яка може перебувати лише у власності держави.

За таких обставин слід дійти висновку про неналежне виконання органом державної влади Хмельницькою ОДА захисту інтересів держави, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних земельних правовідносинах, а тому на думку колегії суддів, враховуючи характер і суспільну значимість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Посилання апелянтів, що спірна гідротехнічна споруда ніколи не перебувала у власності держави є необґрунтованими.

Як встановлено матеріалами справи дана гідротехнічна споруда в частині земляної дамби розташована на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, на яку поширюється чітка заборона на передання у приватну власність (ст. 1 Закону України «Про джерела фінансування шляхового господарства України». ст. ст. 7, 8 «Про автомобільні дороги»), сама дамба разом з водопропускними трубами є спорудою дорожнього водовідводу, яка перебуває на балансі ДП «Хмельницька обласна служба місцевих автодоріг», а отже дана дамба в розумінні вимог ст. 7, 8 Закону України «Про автомобільні дороги» є власністю держави.

Крім того апелянтом не надано жодного доказу, що дана гідротехнічна споруда станом на 12 червня 2002 року перед її відчуженням ОСОБА_3 перебувала у власності Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Котовського.

З цих підстав, посилання апелянта, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права шляхом повернення спірного об`єкту у власність держави є помилковим, оскільки спірна гідротехнічна споруда ніколи не перебувала у державній власності, слід відхилити.

Суд також вважає необґрунтованими доводи апелянта з посиланням на висновок експерта Хмельницького бюро технічної інвентаризації, що автомобільна дорога та гідротехнічна споруда є різними об`єктами.

Як встановлено вище гідротехнічна споруда в частині земляної дамби розташована на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, автомобільна дорога проходить по самій дамбі, яка є земляним полотном дороги, дамба фактично є її складовою частиною та не може бути відокремлена від автомобільної дороги без порушення цільового призначення, цілісності, пошкодження автомобільної дороги.

З цих підстав суд не приймає до уваги вищевказаний висновок.

Доводи апелянта, що спірна гідротехнічна споруда не знаходиться на території ставка, який є об`єктом договору оренди, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки підставою для задоволення позову на думку колегії суддів в першу чергу є чинне законодавство, яке регулює правовідносини в сфері автомобільних доріг.

Також суд відхиляє доводи апеляційної скарги, що суд вийшов за межі позовних вимог, надавши оцінку договору купівлі-продажу від 12.06. 2002 року.

Суд прийняв рішення саме в межах позовних вимог позовної заяви, а оцінка договору в мотивувальній частині рішення не може вважатись виходом за межі позовних вимог, які були сформульовані прокурором в прохальній частині позовної заяви.

Не приймає до уваги суд і твердження апелянта, що прокурором неправильно обрано суб`єктний склад учасників процесу, оскільки пред`явивши вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, з мотивів протиправності дій державного реєстратора, позивач не зазначив його як учасника справи, а вказавши ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позбавив його можливості реалізувати свої законні процесуальні права.

В даному випадку ОСОБА_3 був залучений до справи в участі третьої особи на стороні відповідача, міг захистити свої законні права та інтереси в судовому процесі, при цьому судом не вирішувалось питання про його права та обов`язки оскаржуваним рішенням.

Крім того спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно слід розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно, отже належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Речове право на спірне майно зареєстроване за ОСОБА_1 , який і є належним відповідачем по даній справі.

Відхиляє суд і доводи апелянта, що суд порушив право на справедливий, безсторонній та упереджений розгляд справи з підстав невитребовування оригіналів та порушення судом порядку розгляду відводу.

Письмові докази були подані прокурором у вигляді копій в додатках до позовної заяви та надані як суду першої так і апеляційної інстанцій у вигляді матеріалів наглядового провадження, також в судовому засіданні апеляційного суду були надані оригінали вказаних документів, в свою чергу представник апелянта не навів обгрунтованих сумнівів щодо достовірності цих письмових доказів та невідповідності їх реальним фактичним обставинам справи.

У відповідностідо ст.40ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Як вбачається з матеріалів справи заяві про відвід надійшла до суду 21 січня 2021 року, в день коли було призначене чергове судове засідання по справі і в цей же день було розглянута головуючим по справі, тобто в порядку, передбаченому ст. 40 ЦПК України.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про пропуск прокурором при зверненні до суду з цим позовом строку позовної давності.

В позовній заяві прокурор просив зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь держави гідротехнічну споруду та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 31596983 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на даний об`єкт нерухомого майна.

За висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16, який конкретизовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц(пункт 90) з огляду на те, що вимога зобов`язати повернути земельну ділянку водного фонду розглядається як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (див. також пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц).

Оскільки в даній цивільній справі заявлено саме негаторний позов щодо усунення перешкод в користуванні шляхом скасування запису про реєстрацію права власності та повернення у власність держави спірної гідротехнічної споруди в тому числі і в частині земляної дамби розташованої на земельній ділянці, яка є складовою частиною автомобільної дороги місцевого значення, на яку поширюється заборона на передання у приватну власність, то вданому випадку строк позовної давності при вирішенні спору не застосовується, а договір купівлі-продажу від 12.06.2002 троку не є предметом позовних вимог.

Також слід відхилити і доводи апеляційної скарги прокурора, що суд помилково відмовив у захисті прав позивача в частині усунення фізичних перешкод у користуванні його майном, вимога про повернення спірної гідротехнічної споруди полягає у її звільненні від контролю з боку ОСОБА_4 , оскільки це забезпечить усунення перешкод власнику у використанні свого майна, яким є автомобільна дорога загального користування та водойма, а не сама гідротехнічна споруда, яка є їх складовою частиною, вирішення спору судом в обраний спосіб не усуне перешкоди власнику у користуванні його майном.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження 14-364цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження№ 14-499цс19).

Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями автомобільних доріг (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам чинному законодавству є неможливим, отже, зайняття земель автомобільних доріг треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі власник автомобільної дороги може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку дороги, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, реєстраційної служби, договори або інші правочини.

Як правильно встановлено судом відповідач, зареєструвавши своє право власності на спірне нерухоме майно, фактично дійсно не панує над спірною гідротехнічною спорудою (не огородив її, не утримує, не здійснює будь-яких заходів, направлених на неможливість здійснення державою свого права щодо вказаного майна тощо), після скасування права власності відповідача на спірне майно держава зберегла за собою володіння цим майном.

При цьому твердження прокурора, що вимога про повернення спірної гідротехнічної споруди полягає у її звільненні від контролю з боку ОСОБА_4 , оскільки це забезпечить усунення перешкод власнику у використанні свого майна, не знайшла свого підтвердження належними доказами щодо здійснення будь-ким способом відповідачем контролю за спірним об`єктом нерухомості та неможливості повернення спірного майна у власність держави через протидію відповідача.

За таких обставин висновки суду про достатність захисту порушеного права власності держави шляхом лише скасування реєстрації права власності на спірне нерухоме є обгрунтованим.

Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , подані їх представником адвокатом Ксьондзиком Юрієм Юрійовичем, відхилити.

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 року відхилити.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 05 березня 2021 рокузалишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судоверішення складено 30липня 2021року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох