ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2021 року

м. Київ

справа № 200/7384/19-а

адміністративне провадження № К/9901/36538/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на рішення Донецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Тарасенка І. М. від 04.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І. В., суддів: Блохіна А. А., Казначеєва Е. Г. від 26.11.2019

у справі №200/7384/19-а

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держпраці в Донецькій області,

про анулювання спеціального дозволу на користування надрами

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2019 року Державна служба геології та надр України (далі також - позивач, Держгеонадра) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» (далі також - відповідач, ТОВ «СІС «Сода»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головного управління Держпраці в Донецькій області, у якому просила анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами № 4920 від 24.02.2009.

2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019, у задоволенні позову відмовлено.

3. 26.12.2019 від Державної служби геології та надр України до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати постанову рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

5. 24.02.2020 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І. В., судді: Бевзенко В. М., Єзеров А. А.

II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій установлено, що 24.02.2009 ТОВ «СІС «Сода» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4920 на видобування крейди на Райгородському родовищу (Райгородська крейдяна копальня).

8. 21.06.2017 на адресу Держгеонадра надійшло подання Державної служби України з питань праці № 06-2/3831 від 20.06.2017 (вих. № 1582/01/14-176), у якому зазначалося, що згідно зі статтею 19 Гірничого закону України від 06.10.1999 № 1127-XIV (далі - Закон № 1127-XIV) в грудні 2016 року відбувся комісійний розгляд планів розвитку гірничих робіт на 2017 рік на гірничовидобувних підприємствах, піднаглядових Головному управлінню Держпраці у Донецькій області. Станом на 25.05.2017 ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» всупереч вимогам статті 24 Кодексу України про надра, статті 19 Закону № 1127-XIV не узгоджувало проекту розвитку гірничих робіт на 2017 рік в органах Держпраці України. З метою недопущення подальшого порушення вимог законодавства України Держпраці просило розглянути питання щодо ініціювання Державною службою геології та надр України в порядку пункту 22 Порядку № 615 зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода».

9. Наказом № 378 від 28.08.2017 Держгеонадра на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615 та у зв`язку з порушенням статті 51 Кодексу України про надра зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами № 4920 від 24.02.2009 та встановила терміни для усунення порушень законодавства.

10. Держгеонадра надала відповідачу строк - 30 календарних днів для усунення порушень, про що повідомила відповідача листом від 04.09.2017 №19785/03/14-17.

11. 21.11.2017 позивач отримав лист від ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» № 1/256 від 15.11.2017, в якому останнє підтвердило факт непогодження плану розвитку гірничих робіт на 2017 рік та пояснило, що з червня 2014 року по липень 2017 року територія родовища використовувалася в якості полігону для навчання військових та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Відповідач просив надати час для розроблення та узгодження у встановленому порядку проекту «Розробка Райгородоцького родовища крейди».

12. Держгеонадра врахувала пояснення відповідача, викладені в листі №1/256 від 15.11.2017, та наказом Держгеонадра № 552 від 13.12.2017 продовжено строк на усунення порушень, установлений наказом Держгеонадра від 28.08.2017 № 378, про що відповідача повідомлено листом від 21.12.2017 №31143/03/14-17.

13. 03.07.2018 на адресу Держгеонадра надійшло подання Державної служби України з питань праці № 06.2-13-2/6845-18 від 26.06.2018, в якому зазначалося, що згідно зі статтею 19 Закону № 1127-XIV в період з 26.12.2017 по 28.12.2017 відбувся комісійний розгляд планів розвитку гірничих робіт на 2018 рік по гірничовидобувним підприємствам, піднаглядових Головному управлінню Держпраці у Донецькій області.

14. Станом на 01.06.2018 ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» не узгоджувало проект плану розвитку гірничих робіт на 2017 та 2018 роки в органах Держпраці України.

15. З метою недопущення подальшого порушення вимог законодавства України Держпраці просило розглянути питання щодо ініціювання позивачем в порядку пункту 22 Порядку № 615 зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода».

16. Держгеонадра наказом № 311 від 07.09.2018 на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615 та у зв`язку з порушенням статей 24, 51 Кодексу України про надра та статті 19 Закону № 1127-XIV внесла зміни до пункту 3 додатка наказу Держгеонадра від 28.08.2017 № 378 та встановила терміни для усунення порушень законодавства - 10 календарних днів для усунення порушень, про що його повідомило листом від 14.09.2018 № 18461/03/14-18.

17. 13.02.2019 на адресу Держгеонадра надійшло подання Державної служби України з питань праці № 06.2-13-1/1472-19 від 12.02.2019, в якому зазначалося, що згідно зі статтею 19 Закону № 1127-XIV в період з 03.12.2018 по 17.12.2018 відбувся комісійний розгляд планів розвитку гірничих робіт на 2018 рік по гірничовидобувних підприємствах, піднаглядових Головному управлінню Держпраці у Донецькій області.

18. Станом на 11.02.2019 ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» не узгоджувало проект плану розвитку гірничих робіт на 2018 та 2019 роки в органах Держпраці України. З метою недопущення подальшого порушення вимог законодавства України Держпраці просило розглянути питання щодо ініціювання Державною службою геології та надр України в порядку пункту 23 Порядку № 615 припинення права користування надрами ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода».

19. За результатами опрацювання вищевказаних листів позивачем встановлено, що відповідач всупереч вимогам Угоди про умови користування надрами, статей 24, 51 Кодексу України про надра та статей 19, 32 Закону №1127-XIV не узгодив проект плану розвитку гірничих робіт на 2017, 2018 та 2019 роки, на підставі чого позивач вважав, що відповідачем порушено законодавство у сфері надрокористування та не усунені порушення, а отже, наявні підстави для анулювання Дозволу на право користування надрами №4920 від 24.02.2009.

20. 08.04.2019 на адресу Держгеонадра надійшов лист відповідача від 04.04.2019 № 1/122, яким відповідач висловив свою незгоду щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4920 від 24.02.2009.

21. Листом № 1/127 від 05.04.2019 відповідач звернувся до Міністерства оборони України з проханням провести фахівцями групи розмінування Міністерства оброни України саперне обстеження території Райгородської крейдяної копальні та дати висновок про безпечність видобутку крейди та розробки кар`єру.

22. Листом № 343/3394 від 22.04.2019 Головним управлінням оперативного забезпечення Збройних Сил України надано відповідь ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода», що за результатами опрацювання Райгородської крейдяної копальні у травні 2016 року Міжнародною неурядовою організацією «The Halo Trust» проведено технічне обстеження, за результатами якого на території Райгородської крейдяної копальні знайдено прямі докази наявності вибухонебезпечних предметів та ідентифіковано її як небезпечну ділянку «Райгородок - 1». Додатково зазначено, що вищезазначена ділянка внесена до Плану заходів з організації робіт гуманітарного розмінування на 2019 рік, затвердженого Міністром оборони України від 31.12.2018, з метою очищення ділянки від вибухонебезпечних предметів. Станом на даний час фахівцями групи розмінування Міністерства оборони України розмінування Райгородської крейдяної копальні не проведено.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

23. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що оскільки виявлені систематичні порушення та невиконання вимог розпорядчого документу є порушенням вимог, передбачених Угодою про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу, наявні підстави для анулювання дозволу згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі також - Порядок № 615, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

24. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що неможливо розробити план розвитку гірничих робіт на 2017, 2018, 2019 роки, оскільки вказані гірничі роботи проводити не має змоги у зв`язку із замінуванням території Райгородської крейдяної копальні.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач не в змозі проводити видобуток крейди і тим самим узгоджувати проекти планів розвитку робіт на 2017, 2018 та 2019 роки, тому що це може призвести до вибуху боєприпасів, та загрожувати здоров`ю та життю працівників підприємства та буде порушенням пункту 3 статті 4 Умов користування ділянкою надр Угоди та пункту 5 статті 4 Угоди, статті 24 Кодексу України про надра в частині, що стосується зобов`язання керівників відповідача забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища. У діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» відсутнє порушення Угоди про користування надрами та чинного законодавства України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

26. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що відповідач порушив законодавство в сфері надрокористування та не усунув виявлені порушення, а тому наявні підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами згідно з положеннями статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку №615. Відсутні підстави для ствердження, що станом на момент подання позовної заяви все ще існували обставини непереборної сили і що відповідачем були вчинені всі залежні від нього заходи для усунення порушень.

27. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обгрунтованими та не підлягають скасуванню.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, відповідно до положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає таке.

29. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра (тут і далі також - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

31. Згідно зі статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

32. Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

33. Згідно зі статтею 11 Кодексу України про надра державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

34. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі також - Положення № 1174, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

35. Згідно з пунктом 1 Положення № 1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

36. Відповідно до пункту 3 Положення № 1174 основними завданнями Держгеонадра є, зокрема, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

37. Згідно із підпунктами 9, 10, 12 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

38. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (тут і далі також - Порядок № 615, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

39. Пунктом 23 Порядку № 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

40. Згідно з частиною першою статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: якщо відпала потреба у користуванні надрами; закінчення встановленого строку користування надрами; припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами; вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

41. Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

42. Положеннями частини третьої цієї статті передбачено, що законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

43. Як установлено судами попередніх інстанцій, Державна служба геології та надр України встановила, що відповідач всупереч вимогам Угоди про умови користування надрами, статей 24, 51 Кодексу України про надра та статей 19, 32 Закону № 1127-XIV не узгодив проект плану розвитку гірничих робіт на 2017, 2018 та 2019 роки, а отже відповідачем порушено законодавство в сфері надрокористування та не усунув зазначені порушення у визначений строк, а тому наявні підстави для анулювання Дозволу на право користування надрами № 4920 від 24.02.2009.

44. Статтею 24 Кодексу України про надра передбачено, зокрема, що користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

45. Згідно з положеннями статті 51 Кодексу України про надра розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

46. Відповідно до статті 19 Гірничого закону України гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством. Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах. Проекти та паспорти повинні мати розділ «Протиаварійний захист». У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів. Проекти та паспорти доводяться до відома працівників гірничих підприємств у порядку, передбаченому правилами безпеки. План розвитку гірничих робіт підприємства щорічно розглядається та погоджується з органами гірничого нагляду.

47. Згідно з положеннями статті 32 Гірничого закону України власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону праці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.

48. Частиною другою статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

49. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 02.12.2015 № 1275-р, територія Райгородської селищної ради віднесено до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

50. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з липня 2014 року по липень 2017 року територія Райгородської крейдяної копальні використовувалася для навчань військових та знешкодження вибухонебезпечних предметів, залишків не вибухнувших боєприпасів з зони АТО.

51. З огляду на вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не в змозі проводити видобуток крейди і тим самим узгоджувати проекти планів розвитку робіт на 2017, 2018 та 2019 роки, тому що це може привести до вибуху боєприпасів, загрожувати здоров`ю та життю працівників підприємства та буде порушенням пункту 3 статті 4 Умов користування ділянкою надр Угоди та пункту 5 статті 4 Угоди, статті 24 Кодексу України про надра в частині, що стосується зобов`язання керівників відповідача забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища, а тому відсутні підстави для анулювання спірного дозволу на користування надрами.

52. Колегія суддів вважає зазначений висновок судів попередніх інстанцій передчасним з огляду на таке.

53. Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом № 378 від 28.08.2017 Держгеонадра на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615 та у зв`язку з порушенням статті 51 Кодексу України про надра зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами № 4920 від 24.02.2009, виданого відповідачу, та встановила терміни для усунення порушень законодавства 30 календарних днів для усунення порушень, який у подальшому був продовжений наказом Держгеонадра № 552 від 13.12.2017.

54. Держгеонадра наказом № 311 від 07.09.2018 на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку № 615 та у зв`язку з порушенням статей 24, 51 Кодексу України про надра та статті 19 Закону № 1127-XIV внесла зміни до пункту 3 додатка наказу Держгеонадра від 28.08.2017 № 378 та встановила терміни для усунення порушень законодавства - 10 календарних днів для усунення порушень.

55. 13.02.2019 на адресу Держгеонадра надійшло подання Державної служби України з питань праці № 06.2-13-1/1472-19 від 12.02.2019, в якому зазначалося, зокрема, що станом на 11.02.2019 ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» не узгоджувало проект плану розвитку гірничих робіт на 2018 та 2019 роки в органах Держпраці України.

56. Колегія суддів вважає помилковим врахування судами попередніх інстанцій під час ухвалення рішення у цій справі тієї обставини, що відповідачем отримано сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили № 2723/05-4 від 01.09.2014, яким підтверджено настання обставин непереборної сили з 27.05.2014, оскільки наявність такого не може свідчити про існування зазначених обставин станом на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду із цим позовом. Однак ця обставина судами попередніх інстанцій не перевірена.

57. Окрім цього, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи відповідач після отримання наказу про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 378 від 28.08.2017 здійснював усі залежні від нього заходи з метою усунення виявлених порушень.

58. Встановлення цієї обставини має важливе значення, оскільки у випадку, якщо відповідачем не вживалися всі залежні від його волі заходи, спрямовані на усунення порушень, виданий йому дозвіл на користування надрами підлягає анулюванню.

59. Колегія суддів зауважує, що враховуючи те, що дію спірного дозволу на користування надрами зупинено відповідачем на підставі наказу № 378 від 28.08.2017, посилання судів попередніх інстанцій в обгрунтування неможливості усунення відповідачем порушень на лист № 1/127 від 05.04.2019, згідно з яким відповідь ТОВ «Слов`янська індустріальна спілка «Сода» звернулося до Міністерства оборони України з проханням провести фахівцями групи розмінування Міністерства оброни України саперне обстеження території Райгородської крейдяної копальні та дати висновок про безпечність видобутку крейди та розробки кар`єру, та лист № 343/3394 від 22.04.2019, згідно з яким Головним управлінням оперативного забезпечення Збройних Сил України, зокрема, повідомлено, що ділянка Райгородської крейдяної копальні внесена до Плану заходів з організації робіт гуманітарного розмінування на 2019 рік, затвердженого Міністром оборони України від 31.12.2018, не можуть свідчити про вчинення надрокористувачем усіх залежних від нього заходів для усунення порушень.

60. Окрім цього, судами попередніх інстанцій не надано оцінку тій обставині, що у листі № 343/3394 від 22.04.2019 позивачу пропонується підготувати заявку на виконання робіт з розмінування та надати її у встановленому порядку до штабу Об`єднаних сил через військово-цивільну адміністрацію. Також судами не перевірено, чи подавалась відповідна заявка відповідачем.

61. Натомість до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

62. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення.

63. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

64. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

65. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

66. Водночас колегія суддів звертає увагу, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що мотиви оцінки доказів не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

67. Колегія суддів наголошує, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині рішення, правильно застосовуючи при цьому відповідні норми матеріального права та дотримуючись норм процесуального права.

68. Вищезазначені обставини свідчать про неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, що призвело до передчасного висновку судів щодо наявності підстав для задоволення позову. Враховуючи неповне з`ясування судом всіх обставин у справі, суд касаційної інстанції позбавлений можливості надати їм правову оцінку.

69. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини.

70. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

71. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

72. У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).

73. У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30).

74. У пункті 31 рішення у справі «Волошин проти України» (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі «Бацаніна проти Росії» (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами» і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

75. У пункті 25 рішення у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі «Петриченко проти України» (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

76. З огляду на вищевикладене, враховуючи положення статті 353 КАС України, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 скасувати, а справу № 200/7384/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров