Справа № 199/8110/20

(2/199/1193/21)

РІШЕННЯ

іменем України

26.07.2021 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання Панасенко А.В.,

за участі:

представника позивача адвоката Романенка П.В.,

представника відповідача 1 - Росітюк Н.М.,

представника відповідача - 3 адвоката Твардієвича Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом

Громадської організації «Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги» до Дніпровської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання протиправним та недійсним рішення Дніпровської міської ради №179/48 від 25.09.2019 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу земельної ділянки площею 0,0951 га кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_1 за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код виду цільового призначення землі (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та про віднесення земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови»,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з поданим позовом в останньому заявлено вимогу про визнання протиправним та недійсним рішення Дніпровської міської ради № 179/48 від 25.09.2019 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу земельної ділянки площею 0,0951 га кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_1 за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код виду цільового призначення землі (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)) та про віднесення земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 за основним цільовим призначенням до категорії Землі житлової та громадської забудови.

Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги є громадською організацією, створеною на підставі спільності інтересів громадян України з метою радикального поліпшення екологічної ситуації у Дніпропетровському регіоні, забезпечення екологічних прав громадян, захисту законних екологічних, соціальних та інших інтересів її членів. ГО «Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги» діє на підставі Положення, а також Орхуської Конвенції від 25.06.1998 р. (після ратифікації відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, її норми є нормами прямої дії) про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (ратифікована Законом України від 06.07.1999р. № 832-XIV).

Позов обґрунтований тим, що сесією Дніпровської міської ради було прийнято рішення №179/48 від 25.09.2019 р. про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 площею 0,0951 га в районі вул. Широкої (Амур - Нижньодніпровський район м. Дніпра) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (КВЦПЗ 02.01). Цим рішенням затверджено проект землеустрою щодо надання земельної ділянки, а також віднесено земельну ділянку за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови».

В подальшому ОСОБА_1 відчужив вказану земельну ділянку гр. ОСОБА_2 .

Згідно з даними Публічної кадастрової карти України ця ділянка розташована на відстані 41,12 м від урізу води озера Московського в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра.

Озеро Московське на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра є природною водоймою, яка існує здавен, міститься на історичних картах міста Катеринослава ще за XIX ст., має площу водного дзеркала 12 га, довжина 900 м, середня ширина 130 м, глибина - понад 5 м (лист ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» № 190 від 04.09.2019 р.). Прибережній смузі озера Московського притаманне найбільше біорізноманіття флори і фауни на території заказника, в т.ч. 33 види риб, 17 з яких знаходяться під охороною, в т.ч. міжнародною.

Озеро Московське входить до території громадського заказника «Лівобережний», створеного рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 20.01.2000 р. № 73, що було прийняте за ініціативою Всеукраїнської екологічної ліги.

Крім того, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 09.10.2020 р. № 656-25/VII була створена перша черга ландшафтного заказника місцевого значення «Лівобережний», до якого увійшло озеро Московське та його прибережна територія.

Таким чином, озеро Московське - цінний природний водний об`єкт, який підлягає особливій охороні. Вчинення дій, які загрожують екологічній безпеці озера є незаконним, створює загрозу екологічній безпеці цієї частини міста Дніпра, а також безпеці екосистем, які існують в озері, на його берегах та навколо них.

На території земельної ділянки, яка була вказаним рішенням передана у власність гр. ОСОБА_1 , відсутня будь-яка житлова або громадська забудова. Навпаки, ця ділянка є частиною території, вкритої деревами, кущами та іншою рослинністю.

За заявою позивача комісією Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради було проведено обстеження зелених насаджень на вказаній земельній ділянці, за результатами якого складено акт №2 від 30.08.2019 р., згідно з яким на ділянці зафіксовано 320 дерев 6 порід різного віку (від 3 до 70 років) відновною вартістю 792 034,60 грн. (копія акту додається). Як вказано у Акті, ці дерева не декоративні, а є самостійною поросллю, тобто природним масивом зелених насаджень.

Таким чином, дана ділянка не є територією житлової або громадської забудови, а належить до територій водного та лісового господарства, є частиною зеленої зони міста.

Тобто дана територія за своїм станом належить до зеленої зони міста, складає частину дикої природи навколо озера Московського.

Згідно зі ст. 87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється. На території водоохоронних зон забороняється: 1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів; 2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації; 3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар`єри тощо), а також у потічки.

Зовнішні межіводоохоронних зонвизначаються заспеціально розробленимипроектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

Відповідно до ст. 88 ВКУ з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення га збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захиснісмуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для великих річок, водосховищ на них та озер -100метрів.

Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.

Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Аналогічні норми містить ст. 60 Земельного кодексу України.

Вказаний припис закону є прямим та визначає землі в межах прибережних захисних смуг як об`єкт виключно державної або комунальної власності. Передача цих земель у приватну власність є протизаконною. Жодний державний орган, орган місцевого самоврядування, жодний інший суб`єкт своїм рішенням, висновком, погодженням, листом, дозволом тощо - не можуть скасувати вищезазначені приписи закону та/або дозволити передавати у приватну власність такі землі.

Земельна ділянка уздовж оз. Московське у м. Дніпрі шириною 100 метрів від урізу води - це ділянка, на якій встановлюється прибережна захисна смуга, призначена для охорони водного об`єкта від забруднення і засмічення, збереження водності.

Територія в межах 100м від урізу води озера є прибережною захисною смугою, яка належить до земель водного фонду, знаходиться у державній або комунальній власності та передаватися у приватну власність не може. Допускається надання лише у користування та лише для цілей водоохоронної діяльності, будівництва гідротехнічних і захисних споруд, оздоровчої, для оздоровчих, спортивних, рекреаційних цілей і т.п.

Передача у приватну власність частини прибережної захисної смуги для використання як присадибної ділянки - суперечить прямому припису закону.

Територія прибережної захисної смуги належить до земель водного фонду із особливим цільовим призначенням. Віднесення її до іншої категорії земель неприпустиме, оскільки суперечить прямим приписам закону.

Під час використання земельної ділянки за категорією «землі житлової та громадської забудови» (до яких належить в тому числі будівництво та обслуговування житлових будинків, надвірних будівель та споруд, ведення підсобного господарства) - забезпечити дотримання природоохоронних вимог прибережної захисної смуги неможливо.

Розробка проектів землеустрою щодо надання земельних ділянок біля водойм у користування повинна здійснюватися лише після або одночасно з розробленням в установленому порядку проекту землеустрою щодо встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг - тому що відповідно до зазначених вимог законодавства саме проект землеустрою щодо прибережних захисних смуг та водоохоронних зон:

-визначає прибережні захисні смуги з особливим посиленим природоохоронним режимом, які не можуть надаватися у власність;

-визначає режим використання та охорони територій у межах водоохоронної зони та прибережної захисної смуги, якого мають дотримуватись землевласники та землекористувачі;

-визначає місце розташування та розміри земельних ділянок, що перебувають у власності або в оренді.

До розробки та затвердження в установленому законом порядку проекту землеустрою щодо визначення прибережних захисних смуг та водоохоронних зон неможлива розробка та затвердження проектів землеустрою щодо надання у власність або у користування земельних ділянок на територіях біля водойм.

Відсутність забудови на території прибережної захисної смуги водного об`єкта в межах населеного пункту вказує на неналежність цієї території до земель житлової та громадської забудови.

Також згідно з розміщеним на веб-сайті Дніпровської міської ради планом зонування території м. Дніпро (що відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» належить до містобудівної документації населеного пункту) територія навколо озера Московського, де знаходиться спірна земельна ділянка, визначена зеленим кольором із умовним позначенням Р-3 - «Рекреаційні зони озеленених територій загального користування».

Відтак, дана територія не належить до територій житлової та громадської забудови, а відповідно до містобудівної документації має призначення рекреаційна озеленена територія загального користування.

Надання в межах цієї території земельної ділянки у приватну власність для індивідуального садибного будівництва із віднесенням до категорії земель житлової та громадської забудови - суперечить містобудівній документації м. Дніпра.

У мережі Інтернет у відкритому доступі знаходяться супутникові знімки території навколо озера Московського у м. Дніпрі (до позовної заяви додаються роздрукування цих знімків з додатку «Google Maps»), на яких добре видно що територія, на якій відповідачу-2 була надана земельна ділянка, повністю вкрита земельними насадженнями та вільна від будь - якої забудови.

Ця територія є частиною зеленої зони навколо оз. Московського та необхідна для його нормальної життєдіяльності.

На переконання позивача, Дніпровська міська рада не мала права передавати у приватну власність фізичній особі земельну ділянку, що знаходиться в межах прибережної захисної смуги озера Московського у м. Дніпрі на території рекреаційної озелененої зони загального користування, та визначати їй цільове призначення «землі житлової та громадської забудови», тому що це призначення прямо суперечить однозначно встановленому законом цільовому призначенню земельних ділянок прибережних захисних смуг - «землі водного фонду», а також призначенню території згідно з містобудівною документацією.

Рішення Дніпровської міської ради про передачу у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку земельної ділянки, розташованої в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони озера Московського у м. Дніпрі, що було прийняте без складання проекту землеустрою про встановлення прибережної захисної смуги, суперечить завданням органів місцевого самоврядування: прийняте не в інтересах територіальної громади, тому що порушує природоохоронні заходи стосовно зазначеного водного об`єкта, створює загрозу забруднення та засмічення його вод, чим погіршує стан довкілля у місті Дніпрі.

Відповідач 1 позов не визнав.

У відзиві на позову заяву (а.с. 52-60) відповідач 1 заперечував право позивача на звернення до суду із даним позовом, наголошуючи також на тому, що вказаним рішенням Дніпровської міської ради права позивача не порушені. Зазначив, що гр. ОСОБА_1 звернувся до Дніпровської міської ради, як до розпорядника землі на території міста Дніпра, з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0.0951 га у районі АДРЕСА_1 .

Розглянувши відповідне клопотання та додані до нього матеріали, враховуючи ст. 22 Закону України «Про землеустрій», було підготовлено та прийнято рішення міської ради від 20.03.2019 року № 27043 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських споруд (присадибні ділянки), для ведення садівництва громадянам часникам антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції у м. Дніпро (10 осіб)».

Відповідно до п. 3 зазначеного рішення міської ради громадян (пп.1.2 цього рішення) зобов`язано замовити у землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і подати цей проект до міської ради для організації робіт щодо його погодження і підготовки відповідного проекту рішення.

Статтею 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою: фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Так,12.08.2019вх.№ 36/3709 до Дніпровської міської ради надійшло клопотання щодо затвердження проекту землеустрою та відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи,відповідність проектуземлеустрою вимогамзаконодавства,міською радонібуло прийняторішення від25.09.2019№ 179/48«Про передачуземельної ділянкив районі АДРЕСА_1 увласність гр. ОСОБА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленої ФОП ОСОБА_3 та умови передачі земельної ділянки визначені під час його погодження, і передати земельну ділянку, площею 0. 0951 га (кадастровий номер 1210100000:01:514:0160) у власність гр. ОСОБА_1 .

Відповідач-1 зауважує на тому, що в проекті землеустрою міститься лист Дніпропетровського обласногоуправління воднихресурсів пронадання рекомендацій,в якомузазначено:«Розглянувши представленіматеріали такреслення ТОВ«Дніпроводпроект» встановлено,що запитуваназемельна ділянкизнаходиться замежами прибережноїзахисної смугиоз.Московське,тобто неє межамиземель водногофонду,яка визначеназа проектом«Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони оз. Московське в районі вул. Широкої на території АНД району м. Дніпро».

Враховуючи конкретні умови території, а також вимоги ст. 85 Водного кодексу, України облводресурсів надає рекомендації щодо поліпшення стану водного об`єкту прилеглих територій та не заперечує щодо поліпшення стану водного об`єкту і прилеглих територій та не заперечує щодо відведення означеної земельної ділянки».

Як зазначається відповідачем-1, Дніпропетровське обласне управління водних ресурсів є бюджетною неприбутковою організацією і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства і меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів - Державного агентства водних ресурсів України.

Отже, у спірних правовідносинах компетентний орган, який надає висновки/рекомендації погоджень щодо знаходження спірної земельної ділянки в прибережній захисній зоні чи не знаходження, відноситься до компетенції Дніпропетровського обласного у правління водних ресурсів, враховуючи, що в матеріалах проекту землеустрою міститься лист від компетентного органу з оскаржуваного питання, відповідач вважаємо за таких обставин позовні вимоги є безпідставними.

Крім того,відповідач-1відзначає,що проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки,який розробленийФОП ОСОБА_3 ,площею 0.0951га (кадастровийномер 1210100000:01:514:0160)у власністьгр. ОСОБА_1 проходив перевіркуекспертом державноїекспертизи вГоловному правлінні Держгеокадастру у Сумській області, за результатами якого був складений Висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.04.2018 № 2495/82-18.

В п. 8 Висновку вказано, що аналіз проекту землеустрою на відповідність земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 відповідає ст. 50 Закон)України «Про землеустрій».

У відзиві відповідач 1 зазначає, що частиною 8 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Таким чином, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні.

Так, генеральний план м. Дніпропетровська затверджений рішенням Дніпропетровської міської ради від 25.07.2007 № 2/17. Після, рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.09.2017 № 82/24 затверджено проект внесення змін до генерального плану розвитку м. Дніпра.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 22.07.2015 № 54/66 було затверджено план зонування території м. Дніпропетровська.

Рішенням Дніпропетровськоїміської радивід 20.09.2017№ 82/24Про затвердженняпроекту внесеннязмін догенерального планурозвитку м.Дніпро встановлено,що привизначенні відповідностінамірів забудовивимогам містобудівноїдокументації планзонування територіїміста,затверджений рішеннямміської радивід 22.07.2015№ 54/6. застосовується в частині, що не суперечить генеральному плану розвитку міста.

Відповідно до матеріалів генерального плану розвитку міста Дніпра (офіційна інформація розміщена на сайті Дніпровської міської ради) спірна земельна ділянка знаходиться на території кварталів вибіркової реконструкції садибної житлової забудови.

Вказане вище спростовує твердження позивача щодо віднесення земельної ділянки до рекреаційної зони - Р-З та унеможливлення останньої в передачу у користування фізичним та юридичним особам.

Відповідач 2 не скористався правом брати участь у судових засіданнях та правом надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач 3 позов не визнав.

У відзиві на позовну заяву відповідач 3 заперечував право позивача на звернення до суду із даним позовом, наголошуючи також на тому, що вказаним рішенням Дніпровської міської ради права позивача не порушені.

У відзиві на позовну заяву (а.с.153-188) відповдіач 3 зазначив, що рішенням Дніпровської міської ради № 179/48 від 25.09.2019 року було затверджено проект землеустрою, розроблений ФОП ОСОБА_3 , щодо відведення земельної ділянки та передано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,0951 га (кадастровий номер 1210100000:01:514:0160) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої в районі вул. Широкої (Амур-Нижньодніпровський район м. Дніпра), яку в подальшому придбав ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2019 року р., посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Колодій Р.О., зареєстрований в реєстрі за №673.

Відповідачем-2 по справі, відповідно до вимог ст. 123 ЗК України, був замовлений та розроблений ФОП ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у встановленому законом порядку та погоджений відповідними контролюючими органами. Жодних порушень та невідповідностей встановлено не було.

Відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №54/66 від 22.07.2015 року «Про затвердження плану зонування території м. Дніпропетровська», спірна ділянка знаходиться у межах міста Дніпра.

Також проект містить лист Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів від 26.03.2018 року № 656/11-18 про надання рекомендацій щодо поліпшення стану водного об`єкту та прилеглих територій, в районі земельної ділянки, що надається гр. ОСОБА_1 , площею 0,0951 га. яка розташована в районі пров. Широкий, на території АНД району м. Дніпро, де зазначено, що вищевказана земельна ділянка знаходиться за межами прибережної захисної смуги оз. Московське в районі АДРЕСА_1 .

На переконання відповідача-3, формальна констатація позивачем відстані до урізу води не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення Дніпровської міської ради, оскільки рішення №179/48 від 25.09.2019 року слід розглядативиключно в контексті рішення цієї ж ради, щодо встановлення меж м. Дніпра.

Таким чином жодних порушень, як при розробленні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки так і при його затвердженні відповідачем -1 допущено не було.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80 ЦПК України, Дніпровською міською радою було прийнято рішення №179/48 від 25.09.2019 р. про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 площею 0,0951 га в районі АДРЕСА_1 ) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (КВЦПЗ 02.01). Цим рішенням затверджено проект землеустрою щодо надання земельної ділянки, а також віднесено земельну ділянку за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови» (а.с. 11-12, 13).

Гр. ОСОБА_1 відчужив вказану земельну ділянку гр. ОСОБА_2 (а.с. 14) за договором купівлі-продажу від 22.10.2019 р.

Згідно з даними Публічної кадастрової карти України ця ділянка розташована на відстані 41,12 м від урізу води озера Московського в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра.

Зазначена обставина також була визнана учасниками справи, у зв`язку з чим в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України є такою, що не підлягає доказуванню.

Наявність зелених насаджень у зеленій зоні між о. Московським та пров. Широким напроти буд. 18-20 (Амур-Нижньодніпровський район) підтверджується Актом №2 від 30.08.2019 р. комісії Департаменту благоустрою та інфраструктури міської ради (а.с. 15-17, 36): наявні акації, маслинки, шовковиця, абрикос, тополя, клен тощо.

Судом на підставі листа Науково-дослідного інституту біології Дніпровського Національного Університету імені Олеся Гончара встановлено, що озеро Московське на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра є природною водоймою, і його при бережна зона є найбільш цінною за біорізноманіттям ділянкою заказника «Лівобережний». Список судинних рослин та акваторії заказнику налічує 316 видів. Серед них один вид з Червоної книги України, один вид з Європейського Червоного списку, чотири види, які занесені до Червоного списку Дніпропетровської області, сучасна фауна земноводних налічує 5 видів, всі вони мають різний охоронний статус. Прибережна захисна смуга озера є цінною природною територією міста Дніпро, важливою ділянкою відпочинку мешканців міста і не повинна підлягати будь якої забудови (а.с. 29) .

Озеро існувало, як гідрологічний об`єкт на середину ХІХ ст. (а.с. 32), озеро має площу водного дзеркала 12 га, довжина 900 м, середня ширина 130 м, глибина - понад 5 м, що підтверджується листом ДРПВІ «Дніпродіпроводгосп» № 190 від 04.09.2019 р. (а.с. 31).

26.03.2018 р. вих. №656/1118 Дніпропетровським обласним управління водних ресурсів Кальмусу В.В. надані рекомендації (а.с. 64) щодо поліпшення водного об`єкту і прилеглих територій та повідомлено про відсутність заперечень щодо відведення означеної у листі земельної ділянки за умови виконання вимог, зазначених у даному листі. Відповідно до згаданого листа, запитувана земельна ділянка знаходиться за межами прибережної захисної смуги оз. Московське.

ФОП ОСОБА_3 розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 (а.с. 107-149).

Процесуальні дії у справі:

1.ухвалою суду від 19.02.2021 р. повернуто заявникові заяву про забезпечення позову;

2.ухвалою суду від 12.03.2021 р. відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову;

3.ухвалою судувід 24.03.2021р. в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Твардієвича Є.О. про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, відмовлено повністю.

4.ухвалою суду від 30.03.2021 р. підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.

Спірні правовідносини між учасниками справи виникли із захисту із охорони земель водного фонду та регулюються Конституцією України (ст.ст. 9, 13, 14, 19, 41, 50), Земельним Кодексом України (ст.ст. 58- 62), Водним Кодексом України (ст.ст. 4, 84, 88-89), Законом України «Про охорону земель» (ст. 2), Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (ч.ч. 4 та 5 ст. 16), Орхуською Конвенцією, яка ратифіковано Законом України №832-ХІУ від 06 липня 1999 р. тощо.

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.

За ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Згідно зі статтею 59 ЗК України передбачено обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлено можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду взагалі не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватноївласності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статі 59 ЗК України.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельнихділянкахможуть у встановленомупорядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина друга статті 59 ЗК України).

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами, внутрішніми морськими водами та територіальним морем, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, за положеннями статті 60 ЗК України та статті 88 ВК України уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60, 62 ЗК України та статтями 1, 88, 90 ВК України.

Так, згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів; для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися (частина четверта статті 88 ВК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ВК та ч. 2 ст. 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:

а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;

б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;

в)для великихрічок,водосховищ наних таозер -100метрів.

Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50, 54 Закону України «Про землеустрій».

Таким чином,землі, зайняті поверхневими водами,природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється спеціальний порядок надання й використання.

Отже, прибережна захисна смуга це частина водоохоронної зони, визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України).

Відтак, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених у статті 59 ЗК України, суперечить нормам статей 83, 84 цього Кодексу (вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року в справі № 469/1393/16-ц (провадження№ 14-71цс18).

Посилання відповідач-1 та відповідача -3 в особі представників на те, що при прийнятті оспорюваного рішення відповідач 1 керувався висновком від 26.03.2018 р. №656/11-18 Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів (а.с. 64), не спростовують зазначених вище висновків суду.

Водночас, відповідачами помилково сприймається вказаний вище лист (від 26.03.2018 р. №656/11-18 Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів) на ім`я ОСОБА_1 , як висновок про те, що запитувана земельна ділянка знаходиться за межами прибережної смуги, оскільки, вказаний письмовий доказ не є висновком з питання віднесення земельної ділянки до земель прибережної захисної смуги, а містить певні рекомендації (він має назву «про надання рекомендацій») щодо поліпшення стану водного об`єкту і прилеглих територій та не заперечує щодо відведення означеної земельної ділянки за умови виконання певних вимог, зокрема, дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Поза увагою відповідачів залишилося також те, що вказані рекомендації від 26.03.2018 р. №656/11-18 Дніпропетровського обласного управління водних ресурсів надані за представленими ОСОБА_1 матеріалами та кресленнями ТОВ «Дніпроводпроект» (а.с. 64).

Способи захисту прав визначені ст. 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституціїабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Виходячи з вищенаведеного, передача земельної ділянки у власність ОСОБА_1 мала місце з порушенням норм ЗК України, ВК України, Закону України «Про місцеве самоврядування», тому оскаржуване рішення є незаконним.

Посилання представника відповідача 3 на постанову Верховного Суду від 05.08.2020 р. (справа №330/1629/18, провадження №61-16934св19) є безпідставними, оскільки обставини у цій справі та обставини у справі, яка розглядається судом, є відмінними.

За ч. 3 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 11.08.2020 р. по справі №821/837/17 (адміністративне провадження №К/9901/43694/18, К/9901/43698/18) щодо затвердження проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної зони, при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них». Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисних смуги. Відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не може свідчити про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розмір і межі встановлено законом, а тому такі земельні ділянки, що належали до земель водного фонду, не можуть бути передані у власність.

Інші заперечення відповідачів проти позову не спростовують висновків суду, зазначених вище.

Стосовно права позивача на звернення до суду із даним позовом, то суд не погоджується із слушністю доводів представників відповідача 1 та відповідача 3: за судового розгляду останні наголошували на тому, що позивачем надана судова практика Верховного Суду у спорах за позовами прокурора в інтересах держави, у зв`язку з чим, на їх думку, вочевидь, що саме прокурор має звертатися із подібними позовами, а не громадська організація.

Втім, виходячи з нижченаведеного, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція, яку ратифіковано Законом України №832-ХІУ від 06 липня 1999 року, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Орхуська конвенція забезпечуєдоступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

Як встановлено судом на підставі Положення (а.с. 8- 10), Дніпропетровська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги є громадською організацією, створеною на підставі спільності інтересів громадян України з метою радикального поліпшення екологічної ситуації у Дніпропетровському регіоні, забезпечення екологічних прав громадян, захисту законних екологічних, соціальних та інших інтересів її членів.

Головною метою діяльності ДОО ВЕЛ є:

-радикальне поліпшення екологічної ситуації м. Дніпро і Дніпропетровської області, формування нового природоохоронного світогляду, забезпечення екологічних прав громадян;

-формування в м. Дніпро і Дніпропетровській області засад збалансованого (сталого) розвитку;

-побудова громадянського суспільства в м. Дніпро і Дніпропетровській області, що ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах екологічної етики;

-захист законних екологічних, соціальних, економічних та спільних інтересів членів ДОО ВЕЛ.

Діяльність позивача здійснюється на території, зокрема, м. Дніпра та Дніпропетровської області.

Головними завданнями ДОО ВЕЛ є:

-здійснення діяльності, яка сприятиме посиленню інтеграції екологічної складової в усі сектори суспільного життя та економіки;

-розширення участі громадськості у формуванні та реалізації національної екологічної політики, внесення пропозицій до органів влади і управління з питань удосконалення природоохоронного законодавства;

-виплив на формування місцевих планів, бюджетів. програм розвитку, які мають вирішальне значення для стабілізації, поліпшення екологічної ситуації, забезпечують захист і відтворення довкілля, біологічного різноманіття та здоров`я громадян в м. Дніпро і Дніпропетровській області;

-організація громадського контролю за виконанням природоохоронного законодавства;

-організація громадського екологічного моніторингу за станом довкілля;

-організація й проведення заходів, спрямованих на припинення діяльності, яка загрожує екологічній безпеці, біологічному різноманіттю, громадян в м. Дніпро і Дніпропетровській області.

Відтак, громадська організація«Дніпропетровська обласнаорганізація Всеукраїнськоїекологічної ліги» є природоохоронною організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про громадські об`єднання", а також відповідно до свого положення , має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

Згідно частин 4 та 5 статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" громадські організації можуть брати участь в управлінні галуззю охорони навколишнього природного середовища, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України. Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Свою діяльність громадські організації в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до законодавства України на основі своїх статутів.

Відповідно до положень статей 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За ст. 2 Закону України «Про охорону земель» об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Таким чином, оскільки використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (ст. 41 Конституції України), та Орхуська конвенція забезпечуєдоступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства (ст. 9 Конституції України), не чекаючи ініціативи прокурора на вчинення дій з реалізації передбачених ЦПК України прав (ст. 56 ЦПК України), позивач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 12, 13,ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259,263,264,265,268,272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради №179/48 від 25.09.2019 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу земельної ділянки площею 0,0951 га кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 у власність ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі вул. Широкої за рахунок земель, не переданих у власність або користування, код виду цільового призначення землі (КВЦПЗ) 02.01 (для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та про віднесення земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:01:514:0160 за основним цільовим призначенням до категорії «Землі житлової та громадської забудови».

Дата складення повного судового рішення 30.07.2021 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї