Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/679/21
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2021 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Кондрацької Н.М.
секретаря судового засідання Мелещенко О.В.
за участю:
адвокатів Чорноіваненка Д.О., Гончар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,-
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), через свого представника Чорноіваненка Д.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Придніпровського райсуду м. Черкаси від 29.03.2012 було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.01.2012 року і до досягнення дитиною повноліття. 02.04.2012 було відкрито виконавче провадження № ВП32015051 з примусового виконання рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 29.03.2012 року у справі № 2/2314/1070/2012. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам від 19.01.2021 року, виконаного державним виконавцем, станом на 01.06.2019 року борг ОСОБА_2 по аліментам складає 46428,93 грн. Станом на 31.12.2021 року заборгованість по аліментам складає 72831,71 грн. Оскільки дитина у позивачки і відповідача спільна, відповідач визнає своє батьківство, то він зобов`язаний утримувати дитину в рівній частині із позивачкою, однак утримання дитини здійснюється за рахунок позивачки, тобто для позивачки це додаткове фінансове навантаження, що і становить суть порушеного права. Відповідно до ст.. 196 Сімейного кодексу України передбачено відповідальність за прострочення сплати аліментів, оплати додаткових витрат на дитину, зокрема, ч. 1 зазначеної статті встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, але не більше 100 відсотків заборгованості. Тож, за проведеним розрахунком пені, відповідно до формули, визначеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018, заборгованість за червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року, грудень 2019 року, січень - березень 2020 року, становить 75266,78 грн. З врахуванням ч. 1 ст. 196 СК України остаточна сума заборгованості по пені за несвоєчасну сплату аліментів становить 72831 грн., яку просять стягнути з відповідача на користь позивачки.
Ухвалою суду від 16.02.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
23.03.2021 представником відповідача адвокатом Гончаром С.М. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів, що може бути виражено як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо. Вказано, що при розрахунку заборгованості за аліментами державним виконавцем допущено помилку в частині нарахування заборгованості за липень - листопад 2019 року. Так, фактично платником аліментів кожного місяця у цей період сплачувалося по 1000 грн. Водночас державний виконавець зазначив «0» за липень - жовтень 2019 року, а у листопаді 2019 року зазначив 5000 грн. Сумарно сплачена за цей період сума, звісно, сходиться, проте така помилка державного виконавця дала можливість позивачеві розрахувати явно завищену пеню за липень - жовтень 2019, адже пеня розрахована від заборгованості на 30 число відповідного місяця 2427,25 грн. (липень - вересень 2019) та 2523,50 грн. (жовтень 2019), тоді як фактично заборгованість у кожен із зазначених місяців мала становити на 1000 грн. менше, копії квитанцій про сплату аліментів за місяці, в яких державним виконавцем допущено помилку додано до відзиву на позов. Крім того, після 2018 року відповідач не мав постійного місця роботи, неможливість працевлаштування була зумовлена станом здоров`я відповідача, оскільки він постійно спостерігається у КНП «Черкаський обласний протитуберкульозний диспансер Черкаської обласної ради» у зв`язку із залишковими змінами перенесеного туберкульозу легень. Тривалий час відповідач відчував болі в спині, в результаті чого у 2020 році був змушений зробити магнітно-резонансну томографію, за висновком якої у нього виявлено декілька захворювань хребта. А тому державним виконавцем у 2019-2020 роках розраховано аліменти, виходячи із середньостатистичного заробітку у даній місцевості: у відповідача відсутнє офіційне місце роботи (з останнього звільнився 17.10.2018). А влаштування на постійну роботу суттєво ускладнено станом здоров`я відповідача. Водночас аліменти виходячи із 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідачем сплачувалися - більших сум відповідач не міг собі дозволити. На рівень доходів відповідача, з яких могли би бути стягнуті аліменти, прямо впливають дії та бездіяльність самої позивачки. Так, тривалий час ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках є засновниками та кінцевими бенефіціарами приватного підприємства «Драбівавтотранс», як співзасновник підприємства ОСОБА_2 мав би отримувати дивіденди - частку від прибутку підприємства. Проте вже не перший рік ОСОБА_2 дивідендів не отримує, а ОСОБА_1 як інший співзасновника підприємства з 50% голосів та водночас директор підприємства має прямий вплив на вирішення питання щодо дивідендів. Тож це все у сукупності на думку відповідача дозволяє спростувати його вину у виникненні заборгованості зі сплати аліментів. Тож просить відмовити у задоволенні позову, а в разі, якщо суд вважатиме, що підстави для стягнення неустойки (пені) наявні, застосувати ч. 2 ст. 196 СК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Чорноіваненко Д.О. уточнив позовні вимоги, про що надав відповідну заяву, яку підтримав та просив задовольнити, а саме за період з вересня 2019 по березень 2020 просив стягнути розмір пені на заборгованість по аліментам у розмірі 39795,88 грн. Заперечував проти доводів відповідача, зазначених у відзиві від 23.03.2021, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами. Додав, що вказані відносини регулюються сімейним законодавством, де пеня покликана захистити права дитини. Несплата аліментів погіршує становище матері і дитини. Що стосується квитанцій про сплату аліментів по 1000 грн., що надані до відзиву на позов, то у них не зазначено за який місяць та який період сплачено ці аліменти. Крім того, на його думку, відповідач за час розгляду цієї справи у суді мав вдосталь часу, щоб звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку заборгованості та неврахування платежів по 1000 грн. за кожен місяць, а зарахування коштів (5000 грн.) одним платежем, але цього зроблено не було. До того ж, не доведено, що поганий стан здоров`я, про що вказано у відзиві, перешкоджає відповідачу працювати за його професією та сплачувати аліменти на утримання сина. Вважає, що позиція відповідача спрямована на уникнення відповідальності за несплату аліментів на утримання дитини. Просить задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Гончар С.М. не заперечував проти приєднання до матеріалів справи зави про уточнення позовних вимог, але звернув увагу суду, що розрахунок пені, наведений в уточненні є не зовсім вірний, оскільки до відзиву подано квитанції про сплату аліментів у розмірі 1000 грн. за кожен із місяців: липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2019 року, що загалом становить 5000 грн., які відображені у довідці - розрахунку державного виконавця одним платежем за листопад 2019 року. У загальній сумі все вірно, але для розрахунку пені в такому разі, у довідці -розразхунку за період з липня 2019 по жовтень 2019 року включно державним виконавцем зазначено по сплаті нуль гривень, що згідно квитанцій не так і відповідно розмір заборгованості, який взятий позивачем та його представником у розрахунок пені згідно уточненої заяви позовних вимог є невірним, оскільки за вказані місяці, необхідно від суми заборгованості станом на кінець місяця віднімати по 1000 грн., які були сплачені відповідачем в рахунок сплати аліментів. Крім того,на його думку позивач має намір обійти норму законодавства, що розмір пені не може перевищувати 100 % заборгованості, оскільки вираховує пеню не за весь період заборгованості по сплаті аліментів, а за певні періоди, так як загальна сума пені при таму розрахунку буде значно вищою за саму заборгованість по сплаті аліментів. Крім того, звернув увагу на причини періоду непрацездатності відповідача, що пов`язано з погіршенням його здоров`я. Тож не заперечують проти стягнення пені, але не в тому розмірі, що зазначено в уточнених позовних вимогах, а в разі задоволення просить зменшити розмір пені з врахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів ОСОБА_2 .
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.03.2012 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частина всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.01.2012 року і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання вказаного рішення суду 29.03.2012 було видано виконавчий лист, який пред`явлено до виконання у органи державної виконавчої служби.
Старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Колісник Т.С. 02.04.2012 відкрито виконавче провадження № 32015051 з виконання виконавчого листа № 2/2314/1070/2012 від 29.03.2012.
Вказані вище факти визнані сторонами та не заперечуються.
Відповідно до розрахунку складеного головним державним виконавцем Придніпровського відділом державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Герасименко М.В. від 19.01.2021 № 3077 на 01.06.2019 заборгованість по сплаті аліментів за боржником ОСОБА_2 становить 46428,93 грн., а станом на 01.12.2020 становить 72831,71 грн.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Сімейним Кодексом України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц прийшла до висновку, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилось стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою, яку викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 28.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц:
?р=(А1 х 1 %Q 1 )+(А2х 1 %Q2)+ (An х 1% х Qn), де
?р загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
А1 нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
А2- нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову.
Визначаючи кількість прострочених днів зі сплати аліментів, суд виходить з того, що аліменти є щомісячними платежами, які підлягають сплаті до останнього дня кожного календарного місяця.
Крім того, здійснюючи розрахунок пені, суд враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня, яка підлягає застосуванню в силу ст. 5 ЦК України, оскільки вказана норма пом`якшує цивільну відповідальність боржника за несвоєчасну сплату аліментів.
Як вбачається із вказаного вище розрахунку державного виконавця заборгованості по сплаті аліментів від 19.01.2021 № 3077, за липень, серпень та вересень 2019 року сума аліментів, яка підлягала стягненню становить 2127,25 грн. за кожен з вказаних місяців, у графі сплати боржником аліментів зазначено нуль гривень, за жовтень та листопад 2019 року нараховано - по 2523,50 грн. аліментів, у графі сплати за жовтень вказано нуль грн., а за листопад 2019 року - 5000 грн.
Проте, відповідно до квитанцій, що додані з боку відповідача до відзиву та містяться у матеріалах справи, де платником вказано відповідача ОСОБА_2 , отримувач: Придніпровський відділ державної виконавчої служби ГТУЮ у Черкаській області, призначення платежу: аліменти для ОСОБА_1 . Ці перерахування коштів були здійснені відповідачем 18.07.2019 у розмірі 1000 грн., 19.08.2019 - 1000 грн., 18.09.2019 - 1000 грн.,.. 21.10.2019- 1000 грн. та 10.11.2019 - 1000 грн., що в загальній сумі складає 5000 грн.
Тож, суд, враховуючи письмові докази та наданні пояснення сторін у судовому засіданні, приймає та оцінює вказані квитанції як докази часткової сплати аліментів за ті місяці, за які за розрахунком ДВС відсутня сплата аліментів за період з липня 2019 по листопад 2019 року, по 1000 грн. за кожен місяць, які були зараховані державним виконавцем одним платежем у розмірі 5000 грн. у листопаді 2019 року.
Таким чином, розрахунок заборгованості по пені за несвоєчасну сплату аліментів, враховуючи уточнені позовні вимоги виглядає таким чином:
пеня за прострочення сплати аліментів за вересень 2019 року:
(2427,25 грн.-1000грн.) х 1% х 474 дні = 6765,16 грн.;
пеня за прострочення сплати аліментів за жовтень 2019 року:
(2523,50 грн.-1000грн.) х 1% х 443 дні = 6749,10 грн.;
пеня за прострочення сплати аліментів за грудень 2019 року:
1523,50 х 1% х 382 дні = 5819,77 грн.;
пеня за прострочення сплати аліментів за січень 2020 року:
1272,50 грн. х 1% х 351 день = 4466,47 грн.;
пеня за прострочення сплати аліментів за лютий 2020 року:
1272,50 х 1% х 322 дні = 4097,45 грн.;
пеня за прострочення сплати аліментів за березень 2020 року:
2472,50 х 1% х 291 день = 7194,98 грн.;
Всього сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.09.2019 по 31.03 2020 становить 35092,93 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що хоча представник позивача в уточнених позовних вимогах просить стягнути пеню за період з вересня 2019 року по березень 2020 року, проте у своїх розрахунках не враховує листопад 2019 року.
Таким чином, розглядаючи справу, відповідно до ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених позовних вимог та вимог сімейного законодавства, за здійсненими підрахунками суду, розмір пені за несвоєчасну сплату аліментів за вказаний період становить 35092,93 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
У відповідності до ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства").
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Так, відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Як передбачено частинами 1 та 2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).
Відсутність гарантії виконання судового рішення у розумінні ст.6 Конвенції, якою передбачені гарантії, надані сторонам, - справедливий, відкритий і швидкий розгляд. Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК, що суд враховує при встановленні доведеності вини відповідача.
Крім того, обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чорноіваненко Д.О., до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментівє такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 35092,93 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 908 грн..
Керуючись ст. 196 СК України, ст.19, 81, 264-265 ЦПК України суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 адвоката Чорноіваненка Дениса Олександровича до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментівзадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню на заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_4 , 2005 року народження, за період з вересня 2019 року по березень 2020 рокуу розмірі 37391,65 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908 грн. судового збору.
Повний текст рішення виготовлений 29.07.2021.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: Н. М. Кондрацька
